Ухвала суду № 84293819, 16.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

16 вересня 2019 року м. Київ№ 640/22335/18Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про закриття провадження в адміністративній справі

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева торгівельна компанія" про стягнення заборгованості у розмірі 185856674,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева торгівельна компанія" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева торгівельна компанія" податковий борг у сумі 185 856 674, 98 грн. з рахунків, що обслуговують такого платника за рахунок готівки на суму податкового боргу.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян від ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева торгівельна компанія" надійшла заява про закриття провадження у справі №640/22335/18.

Заява мотивована тим, що ухвалою господарського суду м. Києва від 31.01.2019 порушено провадження у справі № 910/709/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева торгівельна компанія". Враховуючи викладене, на підставі вимог ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві повинні вирішуватися в позовному провадженні господарським судом, який розглядає справу про банкрутство.

Розглянувши дану заяву, суд приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до, ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) передбачено, що суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника,у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

При цьому на відміну від положень частини 8 статті 23 Закону, якими визначено, що спори боржника з поточними кредиторами вирішуються шляхом їх розгляду в позовному провадженні господарським судом, який розглядає справу про банкрутство положення ч. 4 ст. 10 цього Закону прямо не встановлюють порядку розгляду майнових спорів, стороною яких є боржник, в окремому позовному провадженні. Тому такі майнові спори підлягають розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та саме в межах цієї справи.

Так, у постанові Верховного Суду від 06.04.2018 по справі № 925/1874/13 в частині оцінки ч. 4 ст. 10 Закону викладено правову позицію про те, що системний аналіз положень Закону дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом.

Так, згідно вимог ч. 8 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

З вищевикладеного вбачається, що розгляд кредиторських вимог про стягнення грошових коштів з рахунків платника податків у банках повинен здійснюватися у порядку господарського судочинства за місцем розгляду справи про банкрутство.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Керуючись ст. 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева торгівельна компанія" про закриття провадження в адміністративній справі задовольнити.

Провадження в адміністративній справі №640/22335/18 за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгалузева торгівельна компанія" про стягнення у розмірі 185856674,98 грн. - закрити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.С. Мазур