Ухвала суду № 84292676, 06.09.2019, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2076/19

провадження 1-кс/216/4716/19

УХВАЛА

іменем України

06 вересня 2019 року місто Кривий Ріг

Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Кузнецов Р.О.,

за участю: секретаря судового засідання Марущак І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_1 , про скасування арешту майна, -

в с т а н о в и в:

Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_1 , звернулася 04.09.2019 до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із клопотанням про скасування арешту майна, а саме: печаток на ім`я ОСОБА_1 , які належали їй на праві приватної власності, вилучених 07.06.2019 за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , накладеного на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.06.2019, із забороною власнику та довіреним (уповноваженим) ним особам відчуження, користування та розпорядження вищевказаним майном.

Клопотання мотивовано тим, що, під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження №12019040230000487, від 13.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України, було встановлено, що 07.06.2019 на підставі ухвали слідчого судді від 05.06.2019 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , слідчим вилучено печатки на ім`я ОСОБА_1 , які належать їй на праві приватної власності.

Вищевказане майно було визнано речовим доказом, та ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.06.2019, з метою проведення експертиз, та інших слідчих дій, на нього накладено арешт. В даний час, всі слідчі дії проведено, потреба в арешті відпала.

ОСОБА_1 , у судове засідання не з`явилася, надала заяву, в якій клопотання підтримала та просила розглядати за її відсутності.

У судове засідання слідчий не з`явився, надав заяву, в якій просив розглянути клопотання за його відсутності, проти вимог клопотання не заперечував в частині права користування майном, щодо відчуження та розпорядження заперечував.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення (ч. 1 ст. 167 КПК України).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.

Як вбачається з матеріалів клопотання, у провадженні СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12019040230000487, від 13.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358, ч. 1 ст. 190 КК України.

Згідно з вимогами частини 1, пункту 1 частини 2 та частини 3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті (ст. 98 КПК України).

Також матеріалами справи підтверджено, що на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.06.2019 було накладено арешт на печатки на ім`я ОСОБА_1 , шляхом заборони власнику, та довіреним (уповноваженим) ним особам – відчуження, користування та розпорядження майном.

Під час розгляду питання про арешт вказаного вище майна слідчий суддя дійшов висновку про те, що з метою проведення судових експертиз, інших слідчих дій, печатки мають бути обмежені у відчуженні, розпорядженні та користуванні.

Крім того згідно з ч. 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При цьому, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про те, що необхідність заборони користування печатками на ім`я ОСОБА_1 відпала, внаслідок чого арешт підлягає частковому скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 93, 170, 174, 303, 306-308, 311, 532-533 КПК України, слідчий суддя, –

п о с т а н о в и в:

Клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_1 , про скасування арешту майна – частково задовольнити.

Скасувати заборону користування печатками на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 .

Ухвала слідчого судді про скасування арешту майна оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили, обов`язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Слідчий суддя Р.О.Кузнецов