Рішення № 84290963, 13.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2019 р. № 520/8241/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він має право на перерахунок пенсії у зв`язку із збільшенням розміру грошового забезпечення працюючого на відповідній посаді військовослужбовця за датами набрання чинності наказами Міністерства оборони України від 28.07.2008 року №377, від 27.11.2013 року №814, від 14.02.2017 року № 94 проте, як вказував позивач, відповідачем не було вчинено відповідні дії, задля реалізації його права, що свідчить про наявність підстав для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу.

По справі було відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, в якому, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на той факт, що у правовідносинах, з приводу яких подано позов управлінням не порушено прав позивача.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Правовідносинам, які розглядаються у даній справі передували ті, відносно яких були встановлені обставини у справі № 520/261/19, в якій ухвалено рішення, що набрало законної сили.

Так у справі № 520/261/19 судом було встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України на посаді старшого викладача кафедри (аерокосмічної розвідки та комплексів авіаційного обладнання) факультету (авіаційного) Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та був звільнений в запас.

Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У періоді, який охоплений позовними вимогами, позивачу було проведено декілька перерахунків пенсії, у тому числі, на підставі Постанов КМУ від 07.11.2007р. №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Міністерством оборони України у зазначений період було прийнято наказ від 28.07.2008 року № 377 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України ", наказ від 27.11.2013 року № 814 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України", наказ від 14.02.2017 року № 94 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України".

Спірні правовідносини, яки були предметом розгляду справи № 520/261/19, виникли внаслідок того, що Пенсійним Фондом України не було повідомлено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про необхідність підготовки списків стосовно позивача в зв`язку з набуттям чинності вказаних наказів.

Рішенням у справі № 520/261/19 від 13.09.2019 року, яке набрало законної сили, було зобов`язано Пенсійний фонд України надати повідомлення Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списку для перерахунку пенсії стосовно ОСОБА_1 в зв`язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 28.07.2008 № 377, наказу Міноборони від 27.11.2013 № 814, та наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94.

На виконання вказаного рішення Пенсійний фонд України листом від 19.03.2019 року № 7899/02-23 повідомив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області про підстави для проведення перерахунку пенсії та про необхідність підготовки списку для перерахунку пенсії стосовно ОСОБА_1 в зв`язку з набуттям чинності наказу Міноборони від 28.07.2008 № 377, наказу Міноборони від 27.11.2013 № 814, та наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94.

Головне управління ПФУ в Харківській області склало та направило до Харківського обласного військового комісаріату список осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, який містить в собі ім`я позивача.

Харківський обласний військовий комісаріат склав та направив до ГУ ПФУ в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку розміру пенсії з 01.09.2008 р., з 01.01.2014 р., та з 01.05.2017 року з урахуванням підвищення посадового окладу згідно наказів Міноборони від 28.07.2008 № 377, від 27.11.2013 № 814, від 14.02.2017 № 94.

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Харківській області з питання проведення відповідного перерахунку пенсії та отримав усну відмову у зазначеному з тих підстав, що рішенням у справі № 520/261/19 від 13.09.2019 року відповідних зобов`язань на нього не покладено.

По суті позову суд зазначає наступне.

Відповідно до преамбули Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-XII від 09.04.1992 року (далі по тексту - Закон № 2262-XII) Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 року (далі Порядок № 45 в редакції, на момент набрання сили вищевказаними наказами МОУ).

Пунктом 1 Порядку №45 визначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі- особи), або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Відповідно до 2 Порядку №45 на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Пенсійний фонд України повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).

Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Згідно з п. 3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до пп.1 п.5 постанови КМ України від 07.11.2007р. №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою.

Наказом Міністра оборони України № 377 від 28.07.2008 року "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України" зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.08.2008 року за № 761/15452 (далі по тексту - Наказ № 377, що набрав чинності 29.08.2008 ) затверджено схему розмірів посадових окладів за основними типовими посадами керівного та наукового складу офіцерів військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України.

Отже, внаслідок того, що Кабінет Міністрів України у вказаній вище постанові делегував право визначати розміри посадових окладів, зокрема, Міністру оборони України, то наказ останнього про встановлення таких окладів військовослужбовцям військових навчальних закладів є підставою для проведення перерахунку пенсій відповідним категоріям військовослужбовців у зв`язку з тим, що змінює розмір одної зі складових грошового забезпечення цих осіб.

Вказана правова позиція узгоджується з судовою практикою Верховного Суду України яка неодноразово висловлена, зокрема, у постановах від 24.04.2012 року та 16.01.2013 року та 01.07.2014 року (№ 21-84а12, №21-416а12, №21-252а14 відповідно).

Отже, Наказ від 28.07.2008 № 377 є підставою для перерахунку пенсії позивачу з 01.09.2008 р.

Наказом Міністра оборони України від 27.11.2013 року № 814 "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України" (далі по тексту - Наказ № 814, набрав чинності 30.12.2013 року), з метою впорядкування розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) та наукових установ Збройних Сил України було також затверджено нові схеми розмірів їхніх посадових окладів.

Отже, Наказ № 814 є тотожним з наказом Міністра оборони України від 28.07.2008 № 377 та є підставою для перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2014 року.

З 21.04.2017 року набув чинності наказ Міноборони № 94 від 14.02.2017 року "Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України" (далі - Наказ № 94).

Наказом Міноборони № 94 від 14.02.2017 року, окрім іншого, з метою впорядкування розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) та наукових установ Збройних Сил України було також затверджено нові схеми розмірів їхніх посадових окладів.

Таким чином, наказ Міністра оборони України № 94 від 14.02.2017 року є також підставою для перерахунку пенсії, а саме: з 01.05.2017 року.

Згідно п. 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 № 3-1 ( Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за № 135/13402 ) про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Згідно п.4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії ( ч.2 ст. 51 Закону № 2262-XII).

Відтак, відповідач після отримання довідок про розмір грошового забезпечення, повинен був провести перерахунок та виплату пенсії позивача враховуючи існування наказів Міноборони від 28.07.2008 № 377, від 27.11.2013 № 814, від 14.02.2017 № 94.

Відповідні дії відповідачем вчинено не було.

Суд зауважує, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Судом встановлено факт бездіяльності відповідача, що полягав у невиконанні свого визначеного нормативно-правовими актами обов`язку з проведення перерахунку та виплати пенсії позивача.

Відтак, позов в частині оскарження бездіяльності позивача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з чого також вбачається висновок про задоволення відповідної зобов`язальної частини позову, як способі відновлення прав позивача.

Посилання відповідача на втрату чинності наказів Міноборони від 28.07.2008 № 377, від 27.11.2013 № 814, від 14.02.2017 № 94 суд відхиляє, оскільки відповідні висновки суду, що зазначене не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок та виплату пенсії, містяться у рішенні у справі № 520/261/19 від 13.09.2019 року, яке набрало законної сили, отже, є преюдиційними у даних правовідносинах.

Щодо позову в частині компенсації втрати частини доходу, суд вказує наступне.

Згідно ч.2 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" ( надалі - Закон) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) ( ст. 3 Закону).

Відповідно до пункту 2 "Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001 року.

Також відповідно до п.3 даного Порядку, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Пунктом 4 порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).

Компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції, висловленої у Постанові Верховного суду України від 18.11.2014 року по справі №21-518а14 - основною умовою для виплати громадянину компенсації за ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, є порушенням встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією в даному випадку (УПФУ) добровільно чи на виконання рішення суду.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, враховуючи також правову позицію, викладену ВСУ у постанові від 11.07.2017 р. у справі № 2а-1102/09/2670 зазначає, що Закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядок проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

При цьому, слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Homme Office (case 41/74 Duym v. Homme Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це встановлення компенсації за порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Крім того, суд підкреслює, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Вказане відповідає правовим висновкам, що викладені Верховним Судом в Постанові від 18.07.2018 року (справа № 185/515/16-а).

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

Щодо прохальної частини позову про виконання рішення протягом 30 днів після набрання рішенням законної сили, суд вказує, що зазначене за своєю правовою природою є клопотанням щодо судового контролю, в порядку ст. 382 КАС України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 травня 2002 року у справі «Бурдов проти Росії» визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).

Суд акцентує увагу, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі має зобов`язальний характер, а обставини, встановлені під час розгляду справи, дають суду обґрунтовані підстави вважати, що відповідач може ухилятись від його виконання, суд приходить до висновку про зобов`язання відповідача протягом 30 днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили, подати звіт про його виконання.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (пл. Свободи, буд.5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх,м. Харків,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо нереалізації права на перерахунок пенсії з дати виникнення права на нього без обмеження строком, а саме не перерахунку, не нарахуванні та не виплаті пенсії ОСОБА_1 з усіх складових грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу в розмірі відповідно наказу Міноборони від 28.07.2008 № 377 з 01.09.2008, наказу Міноборони від 27.11.2013 № 814 з 01.01.2014 та наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94 протиправною.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, розмір якої обчислений з усіх складових грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу відповідно до наказу Міноборони від 28.07.2008 р. №377, наказу Міноборони від 27.11.2013 №814 та наказу Міноборони від 14.02.2017 № 94, здійснити виплату суми перерахунку однією сумою починаючи з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017 з нарахуванням і виплатою компенсації втрати частини доходу з 01.09.2008, з 01.01.2014 та з 01.05.2017 розрахував її розмір за методикою відповідно ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати».

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2-й поверх) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. ( сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2-й поверх) протягом 30 днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили, подати звіт про його виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 17 вересня 2019 року.

Суддя Заічко О.В.