Рішення № 84290670, 10.09.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2789/19Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Вязун К.Ю.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Горобця О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Лубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити певні дії. Під час розгляду справи суд, -

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа -Головне управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування Акту розслідування нещасного випадку за формою Н-5* від 24.07.2019 та Акту №24 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* від 24.07.2019 за фактом отримання травми 23.02.2018 ОСОБА_1 ; зобов`язання повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 23.02.2018 з ОСОБА_1 , та скласти акти за формами Н-1* та Н-5*, з висновком комісії, що нещасний випадок стався з ОСОБА_1 в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 23.02.2018 близько 15 години 30 хвилин перебуваючи на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 1 Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області, під час виконання службових обов`язків, виїхавши за викликом за адресою: АДРЕСА_1 , під час припинення хуліганських дій, отримав тілесні ушкодження. У ході розслідування нещасного випадку комісія дійшла висновку, що травму позивач отримав в результаті того, що у останнього був відсутній захисний шолом, але вказані висновки не відповідають даним обставинам, оскільки правопорушник наніс позивачу удар кулаком руки в обличчя, тобто в лицьову частину голови, яка шоломом захищена не була, оскільки на захисному шоломі відсутнє захисне забрало, що перешкоджає нанесенню тілесних ушкоджень саме лицьової частини голови, а саме: обличчя. За доводами позивача, фактично розслідування нещасного випадку комісією проводилося формально, без повного з`ясування обставин за яких заподіяно травми, а висновки щодо нещасного випадку ґрунтуються на сумнівах та припущеннях відповідача, які нічим не підтверджені.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22.08.2019.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.09.2019 залучено до участі у справі в якості відповідача Головне управління Національної поліції в Полтавській області (надалі - ГУНП в Полтавській області).

06.09.2019 до суду ГУНП в Полтавській області надано пояснення на позов в яких зазначено, що службове розслідування проведено з метою встановлення обставин травмування позивача, чи мали ці обставини місце взагалі. За результатами розслідування комісія Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області дійшла висновку, що відповідно до пункту 3.11 Порядку № 1346 нещасний випадок трапився з ОСОБА_1 23.02.2018 близько 15:15 год. у період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, унаслідок порушення позивачем службової дисципліни, та як наслідок, комісією 24.07.2019 складено акти форми Н-5* та НТ*. Зазначено, що при прийнятті рішення за результатами розслідування, відповідно до вимог Порядку № 1346 комісією Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області було взято до уваги висновок службового розслідування, що проводився ГУНП в Полтавській області відповідно до вимог Інструкції № 230, проте, даний висновок не був підставою для складання актів форми Н-5* та НТ*, а лише слугував додатковим джерелом інформації. Також ГУНП в Полтавській області зазначає, що стосовно факту травмування позивача проводилося два розслідування Лубенським ВП ГУНП в Полтавській області та ГУНП в Полтавській області. Зазначено, що висновок службового розслідування, який було взято до уваги під час проведення розслідування нещасного випадку відповідно до Порядку № 1346 є чинним. Крім того, відповідач зауважував, що ОСОБА_1 23.02.2018 було допущено порушення правила особистої безпеки, що призвело до отримання ним тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили суд задовольнити.

Представник відповідача - ГУНП в Полтавській області проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Представник відповідача - Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи, повідомлений належним чином. 10.09.2019 надіслав заяву про розгляд справи за відсутності їхнього представника.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

23.02.2018 поліцейський СРПП №1 Лубенського ВП старший сержант поліції Нестеренко М.Г. спільно з інспектором СРПП №1 Лубенського ВП лейтенантом поліції Сербіним С.М. знаходилися на зміні по патрулюванню м. Лубни та Лубенського району. Близько 14 год. 31 хв. на службовий планшет надійшло повідомлення від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою АДРЕСА_2 ) про те, що за адресою АДРЕСА_1 , вчиняється насильство в сім`ї відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 . Прибувши на місце виклику, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5 зайшли до будинку, де на міжквартирній площадці зустріли бабусю ОСОБА_3 та малолітню дитину ОСОБА_4 , які повідомили, що батьки останньої знаходяться в стані алкогольного сп`яніння та вчиняють насильство у сім`ї. Після цього ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_5 постукали до квартири №23 , але ніхто двері не відчинив. У цей час малолітня ОСОБА_4 власним ключем відчинила свою квартиру, запросивши працівників поліції зайти з нею для власної безпеки. Після цього остання зайшла до квартири, а працівники поліції залишилися стояти біля вхідних дверей даної квартири та контролювати обстановку і слідкувати за діями малолітньої ОСОБА_4 . У цей час із квартири до вхідних дверей вийшли ОСОБА_6 (співмешканець) і ОСОБА_7 (мати) та почали безпідставно виражатися в бік працівників поліції брутальною лайкою. В ході цього працівники поліції повідомили причину їхнього візиту, але останні не відреагували та вели себе вкрай агресивно, на що їм було неодноразово зроблено зауваження та прохання заспокоїтися. Однак ОСОБА_6 на зауваження працівників поліції не реагував та почав вести себе вкрай агресивно та розмахувати руками і виражатися брутальною лайкою в бік працівників поліції. Щоб уникнути подальшого конфлікту ОСОБА_1 та ОСОБА_5 почали відходити назад в напрямку дверей, слідкуючи при цьому за діями ОСОБА_6 та попереджаючи його про припинення протиправних дій. Після чого гр. ОСОБА_6 наблизився до ОСОБА_1 та почав хапати його за формений одяг і наніс один удар кулаком в голову, а саме - в область лівого ока, після чого одразу ж був затриманий працівниками поліції.

Даний факт занесено до ЄРДР за кваліфікацією складу кримінального правопорушення передбаченого частиною другою статті 345 КК України та присвоєно реєстраційний №1201817024000250.

Постановою Лубенського ВП кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , внесене до ЄРДР за №1201817024000250 від 23.03.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 345 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Водночас, постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27.04.2018 у справі №539/1192/18 ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн на користь держави .

За фактом отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 23.02.2018 звернувся до Лубенської центральної міської лікарні, де йому встановлено діагноз - "черепно-мозкова травма, струс мозку", у зв`язку з чим був виданий листок непрацездатності серії АДН №560277 на період з 23.02.2018 по 07.03.2018.

Згідно з випискою від 07.03.2018 №2063/244 форми №027/0 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 за наслідками перебування у стаціонарі Лубенської Центральної міської лікарні встановлено повний діагноз - ЧМТ. Струс г/мозку (виробнича 23.02.18).

З метою з`ясування обставин отримання тілесних ушкоджень поліцейським СРПП №1 Лубенського ВП старшим сержантом поліції Нестеренком М.Г. начальник ГУНП в Полтавській області Замахін А.Л. виніс наказ від 28.02.2018 №226 "Про призначення та проведення службового розслідування", за наслідками проведення якого складено відповідний висновок від 29.03.2018.

Відповідно до висновку проведеним розслідуванням встановлено факт порушення ОСОБА_1 п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 №3460-IV, п. 1 п. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС №1179-2016, п. 1.2.7, п. 4.5, п. 6.7 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС від 22.10.2012 №940, за що поліцейському сектору реагування патрульної поліції №1 Лубенського ВП старшому сержанту поліції ОСОБА_1 оголошено сувору догану.

Водночас, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 у справі № 816/1631/18, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.11.2018, позов ОСОБА_1 до ГУНП в Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Лубенський ВП ГУНП в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу задоволено: визнано протиправним та скасовано пункт 1 наказу ГУНП в Полтавській області "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 06.04.2018 № 566.

Наказом Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області від 23.02.2018 створено комісію для розслідування обставин та причин нещасного випадку, що стався 23.02.2018 із старшим сержантом поліції ОСОБА_1 , поліцейським сектору реагування патрульної поліції №1 Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області.

За фактом нещасного випадку було проведено розслідування, результати якого 12.04.2018 були оформлені актом комісії Лубенського ВП (форма Н-5*), за висновком якого нещасний випадок з ОСОБА_1 трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

12.04.2018, начальник Лубенського ВП Кривченко В.І. затвердив акт №14 (форма НТ*) про нещасний випадок невиробничого характеру, за висновком якого нещасний випадок з ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі № 816/1630/18, залишеним в силі постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2019, визнано протиправними та скасовано Акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5* та Акт № 14 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* від 12.04.2018 Лубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, які складено за фактом отримання ОСОБА_1 травми - 23.02.2018; зобов`язано Лубенський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 - 23.02.2018.

На виконання зазначеного рішення суду Лубенським ВП проведено повторне розслідування , результати якого 24.07.2019 були оформлені актом комісії Лубенського ВП (форма Н-5*) (а.с. 108-114), за висновком якого нещасний випадок з ОСОБА_1 трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни. 24.07.2019, начальник Лубенського ВП Кривченко В.І. затвердив акт №24 (форма НТ*) про нещасний випадок невиробничого характеру, за висновком якого нещасний випадок з ОСОБА_1 стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

Не погоджуючись із такими рішеннями відповідача позивач вчергове звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Поліцейський зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно - правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва (пункт 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII).

Відповідно до пункту 9 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку із прийняттям Закону України "Про Національну поліцію", до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".

Згідно з частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Відповідно до пункту 1.2.7 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС від 22.10.2012 №940 (надалі - Інструкція), (чинна на момент виникнення спірних правовідносин) основним завданням органів внутрішніх справ щодо реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події є, зокрема забезпечення особистої безпеки працівників міліції, організація їх навчання діям у типових та екстремальних ситуаціях.

Згідно з пунктом 4.5 Інструкції начальники і відповідальні по ОВС та інші працівники міліції при виїзді на місця подій зобов`язані мати при собі вогнепальну зброю, засоби бронезахисту та бути одягнені у формений одяг (працівники оперативних підрозділів, крім відповідальних по ОВС, можуть бути у цивільному).

Працівники, включені до складу СОГ чи ОГ, забезпечуються вогнепальною зброєю, боєприпасами і спецзасобами індивідуального захисту та активної оборони (бронежилетом та захисною каскою не нижче 2-го класу захисту, гумовим кийком, балончиком з аерозолем сльозоточивої чи дратівної дії, наручниками). За рішенням начальника ОВС їм можуть видаватися автоматична зброя та інші спеціальні засоби. Контроль за екіпіруванням членів СОГ та ОГ при виїзді на місце події покладається на начальника та відповідального по ОВС. Відповідно до пункту 2.1 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404 (надалі - Порядок) розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).

Згідно з пунктом 2.2 Порядку за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Положеннями пункту 2.4 Порядку визначено, що якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).

Про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги /пункт 3.1 Порядку/.

Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС /пункт 3.5 Порядку/.

Відповідно до пункту 3.8 Порядку комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.

Згідно з пунктом 3.9 Порядку визначено, що комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов`язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов`язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об`єкта (між об`єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.

Положеннями пункту 3.10 Порядку визначено, що комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов`язаних з виконанням службових обов`язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров`я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов`язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов`язаним з виконанням службових обов`язків за умови, що погіршення стану здоров`я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров`я. Медичний висновок щодо зв`язку погіршення стану здоров`я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров`я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 3.11 Порядку комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов`язані з виконанням службових обов`язків; унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.

До першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (далі - акт розслідування нещасного випадку) долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров`я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин /пункт 3.12 Порядку/.

Як встановлено судом, підставою для складення актів за формою Н-5* та НТ* від 24.07.2019 стало порушення ОСОБА_1 пункту 1, пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006, пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, підпункту 1.2.7., пункту 4.5, пункту 6.7 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події в частині особистої недисциплінованості ОСОБА_1 , ігнорування ним заходів особистої безпеки в конфліктній ситуації, та неналежній організації взаємодії з колегою в екстремальній ситуації.

Водночас, зазначені обставини (ігнорування заходів особистої безпеки, не здійснення відеофіксації) були підставою для складення Лубенськими відділом поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Акту розслідування нещасного випадку за формою Н-5* та Акту № 14 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* від 12.04.2018.

Зазначені акти від 12.04.2018 визнані протиправними та скасовані рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 у справі № 816/1630/18, яке набрало законної сили. Надавши оцінку вищевказаним обставинам суд зобов`язав Лубенський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 - 23.02.2018.

Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, суд звертає увагу, що Лубенський відділ поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області був відповідачем у справі №816/1630/18, відповідно, був обізнаним з підставами та мотивами скасування актів.

Водночас, статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Приймаючи рішення від 22.01.2019 у справі № 816/1630/18 суд виходив з того, що спричинення нещасного випадку незастосуванням заходів безпеки ОСОБА_1 є лише припущенням відповідача.

Суд погоджується із зазначеним висновком суду у справі № 816/1630/18 та констатує неврахування Лубенським ВП ГУНП в Полтавській області під час проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 23.02.2018, за наслідками якого складено оскаржені акти від 24.07.2019 формою Н-5* та НТ*, висновків суду, викладених у рішенні від 22.01.2019 по справі № 816/1630/18.

Стосовно посилання відповідача на порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що стало наслідком для прийняття оскаржених актів, суд звертає увагу, що пункт 1 наказу ГУНП в Полтавській області "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 06.04.2018 № 566, яким ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності визнано протиправним та скасовано рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 справі № 816/1631/18, що набрало законної сили.

Стосовно посилання відповідача на чинність висновку службового розслідування від 29.03.2018 суд зазначає наступне.

По - перше, зазначений висновок службового розслідування не був підставою для прийняття оскаржуваних актів Н-5* та НТ*, що неодноразово встановлювалося судами та не заперечується відповідачами.

По - друге, позивач оскаржував зазначений висновок в суді, але рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 у справі № 1640/2537/18, залишеним в силі постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2019, йому було відмовлено в задоволенні позову з огляду на те, що висновок службового розслідування не впливає на права та обов`язки ОСОБА_1 . Водночас суд врахував, що ОСОБА_1 обрав належний спосіб захисту порушених прав піддавши судовому контролю наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності від 06.04.2018 № 566.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх рішень, що є підставою для задоволення позову.

Стосовно обраного позивачем способу захисту у даній справі суд зазначає таке.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов`язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов`язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов`язок розв`язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи те, що позивач з метою захисту своїх прав у спірних правовідносинах був неодноразово змушений звертатися за судовим захистом та отримав два судових рішення на свою користь, водночас, Лубенський ВП ГУНП в Полтавській області, не зважаючи на рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 22.01.2019 по справі № 816/1630/18, що набрало законної сили, не відновив порушених прав позивач, тому суд вважає за необхідне обрати такий засіб правового захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача у спірних правовідносинах, а саме: зобов`язати Лубенський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області в ході повторного розслідування за фактом отримання травми ОСОБА_1 23.02.2018 скласти акти за формами Н-1* та Н-5* з висновком комісії, що нещасний випадок стався з ОСОБА_1 в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

За викладених обставин позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 3, 6 - 10, 72 - 77, 90, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Лубенського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Монастирська, 4, м. Лубни, Лубенський район, Полтавська область, 37500), Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Пушкіна, 83, м. Полтава, код ЄДРПОУ 40108630 ) про визнання протиправними та скасування актів, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5* від 24.07.2019 та акт № 24 про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ* від 24.07.2019 за фактом отримання травми 23.02.2018 ОСОБА_1

Зобов`язати Лубенський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 23.02.2018 з ОСОБА_1

Зобов`язати Лубенський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області в ході повторного розслідування за фактом отримання травми ОСОБА_1 23.02.2018 скласти акти за формами Н-1* та Н-5* з висновком комісії, що нещасний випадок стався з ОСОБА_1 в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області (код ЄДРПОУ 40108630) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2305,20 грн (дві тисячі триста п`ять гривень двадцять копійок)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16 вересня 2019 року.

Суддя К.І. Клочко