Рішення № 84290665, 06.09.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4414/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Солтис О.О.,

представника позивача - Гончар Н.Б.,

представника відповідача - Захаренка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

11 грудня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" (надалі - позивач; ТОВ "Глобинський переробний завод") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі - відповідач; ГУ ДФС у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Полтавській області від 03.09.2018 № 0011641401 та від 03.09.2018 №0011651401.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є акт від 07.08.2018 №1006/16-31-14-01-10/30547403 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Глобинський переробний завод" по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2013 по 31.03.2018, з висновками якого позивач не згоден. Вважає помилковими висновки акта перевірки про порушення ТОВ "Глобинський переробний завод" п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України по господарським операціям з ТОВ "Мирком", ФГ "Крокос", ТОВ "Інтерсітіторг", ТОВ "Альфа промінь", оскільки право на формування податкового кредиту та віднесення до витрат підтверджується договорами, податковими накладними, первинними документами бухгалтерського обліку та платіжними документами. Зазначає, що господарські операції з вказаними контрагентами носили реальний характер та підтверджені належним чином оформленими первинними документами та іншими документами, копії яких надано позивачем до суду. Позивач вважає, що відповідачем порушено ст. 102 Податкового кодексу України щодо здійснення перевірки за податкові періоди, що виходять за межі 1095 днів та Методичні рекомендації з фіксування в актах перевірок результатів відпрацювання документально оформлених платниками податків нереальних господарських операцій з товарами, оскільки висновки не ґрунтуються на сукупності з`ясованих доказів, їх об`єктивності та сутнісному зв`язку з такою операцією.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4414/18, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

03 січня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача на позов /том 7 а.с. 190-192/, у якому представник ГУ ДФС у Полтавської області просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на висновки акту перевірки від 07.08.2018 №1006/16-31-14-01-10/30547403 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Глобинський переробний завод" по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2013 по 31.03.2018, у якому зафіксовано порушення позивачем, зокрема: п.44.1, п. 44.2 статті 44, пп. 134.1.1.п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" затвердженого наказом Міністерства фінансів України, п. 6 ПСБО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, внаслідок чого підприємством неправомірно визначено показники Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І кв. 2018 року в загальній сумі 56859183 грн.; п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого, зокрема, встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за березень 2018 року в сумі 11217565 грн. Зазначає, що господарські операції з ТОВ "Мирком", ФГ "Крокос", ТОВ "Інтерсітіторг", ТОВ "Альфа промінь" носять безтоварний характер та полягали в документальному їх оформленні з метою ухилення від сплати податків та обов`язкових платежів. Директор ФГ "Крокос" ОСОБА_1 повідомив, що надані йому на підпис проекти документів містять завідомо неправдиві відомості, а отже, зареєстровані ФГ "Крокос" податкові накладні не можуть бути підставою для формування податкового кредиту, оскільки підписані ОСОБА_1 , який повідомив, що придбав підприємство за обумовлену грошову винагороду та повідомив про протиправність своїх дій. Контролюючим органом зазначено, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні містять відомості про пункти навантаження, які не відповідають місцезнаходженням та місцям ведення господарської діяльності контрагентів позивача, номенклатура придбаних підприємствами товарів на 100% не співпадає з номенклатурою реалізації, наявні дефекти первинних документів, господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу, наявності трудових ресурсів, місцезнаходження майна, які економічно необхідні для виконання такого виду діяльності, економічної доцільності, що, на думку відповідача, свідчить про безтоварний характер вказаних господарських операцій.

Протокольною ухвалою суду від 22 січня 2019 року підготовче засідання відкладено у зв`язку з неявкою в підготовче засідання представника позивача та неможливістю розгляду в даному підготовчому засіданні питань, визначених частиною 2 статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України, до 14:00 11 лютого 2019 року.

31 січня 2019 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив /том 8 а.с. 1-4/, у якій зазначено, що на підтвердження товарності господарських операцій позивача з його контрагентами позивачем надано до суду первинні документи, складені під час проведення господарських операцій з ТОВ "Мирком", ФГ "Крокус", ТОВ "Інтерсітіторг" та ТОВ "Альфа Промінь", документи, якими супроводжувався рух активів в результаті проведених позивачем з вказаними контрагентами господарських операцій та документи, що підтверджують використання придбаної продукції у господарській діяльності позивача. Вважає, що відповідачем не доведено безтоварного характеру господарських операцій з вказаними вище контрагентами.

Ухвалами суду від 11 лютого 2019 року витребувано від відповідача докази, продовжено строк підготовчого провадження у справі №440/4414/18 на тридцять календарних днів, на підставі пункту 4 частини 6 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України з метою витребування додаткових доказів оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14:00 06 березня 2019 року.

11 лютого 2019 року до суду представником позивача подані додаткові пояснення /том 9 а.с. 16-17/, у яких зазначено, що контролюючим органом раніше перевірялися господарські операції з ФГ "Крокус" та ТОВ "Мирком" та не виявлялися порушення при їх здійсненні.

21 лютого 2019 року до суду надійшли додаткові пояснення представника ГУ ДФС у Полтавській області /том 9 а.с. 141-143/, у яких зазначено що господарські операції з ТОВ "Мирком", ФГ "Крокус", ТОВ "Інтерсітіторг" та ТОВ "Альфа Промінь" носили безтоварний характер. Звертає увагу суду на наявність вироку Московського районного суду м. Харкова від 21.04.2016 по справі №643/3852/16-к щодо директора ФГ "Крокос" ОСОБА_1

06 березня 2019 року до суду представником позивача надано додаткові пояснення /том 9 а.с. 147-151/, у яких зазначено, що ТОВ "Альфа Промінь" повністю відобразило суму зобов`язань з ПДВ у податковій звітності, а висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені документально.

Протокольними ухвалами суду від 06 березня 2019 року витребувано докази та на підставі пункту 4 частини 6 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву у підготовчому засіданні у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів до 16:00 19 березня 2019 року.

Протокольними ухвалами суду від 19 березня 2019 року витребувано докази від відповідача, задоволено клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та підготовче засідання відкладено на підставі пункту 3 частини 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України до 09:00 02 квітня 2019 року.

26 березня 2019 року до суду надійшли додаткові пояснення ГУ ДФС у Полтавській області /том 9 а.с. 208-209/, у яких наведено розрахунок та пояснення щодо встановленого перевіркою порушення щодо завищення суми залишку від`ємного значення, що включається до складу наступного звітного податкового періоду за березень 2018 року, в розмірі ПДВ 309487 грн., що полягає у включенні позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладених, які, за твердженням відповідача, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну.

02 квітня 2019 року до суду надішли додаткові пояснення представника позивача /том 10 а.с. 1-4/ щодо процедури поставки сої на завод, її переробки та отриманні і реалізації готової продукції. Зазначає, що, придбана у ТОВ "Мирком", ФГ "Крокус", ТОВ "Інтерсітіторг" та ТОВ "Альфа Промінь", соя була перероблена та реалізована у вигляді готової продукції.

02 квітня 2019 року до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" подано заяву про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 03 вересня 2018 року №0011651401 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 309487 грн. (триста дев`ять тисяч чотириста вісімдесят сім гривень) /том 10 а.с. 233/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог у справі №440/4414/18 - задоволено. Залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" до Головного управління ДФС у Полтавській області в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 03 вересня 2018 року №0011651401 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 309487 грн. (триста дев`ять тисяч чотириста вісімдесят сім гривень) /том 11 а.с. 8, 11 - 12/.

Протокольними ухвалами суду від 02 квітня 2019 року витребувано від відповідача докази та на підставі пункту 4 частини 6 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11:00 15 квітня 2019 року.

15 квітня 2019 року до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача /том 11 а.с. 17/, яких зазначено про порушення контролюючим органом строків, встановлених ст. 102 Податкового кодексу України, при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Протокольними ухвалами суду від 15 квітня 2019 року витребувано докази та на підставі пункту 4 частини 6 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14:00 03 травня 2019 року.

19 квітня 2019 року до суду надійшли додаткові пояснення відповідача /том 11 а.с. 52-53, 124-125/, у яких зазначено, що виявлене порушення по взаємовідносинах з ТОВ "Мирком" та ФГ "Крокос" за лютий та березень 2015 року вплинуло на розмір від`ємного значення р. 21 звітної декларації за березень 2018 року, яке було зменшено оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки підприємство декларувало від`ємне значення ПДВ, починаючи з лютого 2015 року по березень 2018 року.

03 травня 2019 року до суду надійшли пояснення представника позивача /том 11 а.с. 118-121/, за змістом яких зазначено, що аналізом ст. 102 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань протягом 1095 днів з дня, коли платник податків первісно визначив свої зобов`язання, заповнивши та подавши податкову декларацію. Позивач вважає, що відповідачем самостійно та розширено тлумачиться норма ст. 102 Податкового кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 травня 2019 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 11:00 27 травня 2019 року.

Протокольними ухвалами суду від 27 травня 2019 року витребувано докази від позивача та на підставі частини 2 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву у судовому засіданні.

03 червня 2019 року до суду надійшли додаткові пояснення позивача /том 11 а.с. 186-190/, у яких на підтвердження товарного характеру господарських операцій з ТОВ "Мирком", ФГ "Крокус", ТОВ "Інтерсітіторг" та ТОВ "Альфа Промінь" наведено реквізити договорів, податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур, платіжних доручень.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

ТОВ "Глобинський переробний завод" (ідентифікаційний код 30547403) зареєстроване як юридична особа 15.10.1999, основним видом економічної діяльності якого станом на 01.01.2015 та станом на 01.01.2018 є 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /том 9 а.с. 229-235/.

ТОВ "Глобинський переробний завод" зареєстроване платником податку на додану вартість з 12.08.1999, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №200035563, копія якого наявна у матеріалах справи /том 1 а.с. 146/ та витягом з картки платника податків АІС "Податковий блок" /том 9 а.с. 61/.

Посадовими особами Головного управління ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Глобинський переробний завод" по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2013 по 31.03.2018, за результатами якої складено акт від 07.08.2018 №1006/16-31-14-01-10/30547403 /том 1 а.с. 58-97/.

В акті перевірки від 07.08.2018 №1006/16-31-14-01-10/30547403 зафіксовано порушення ТОВ "Глобинський переробний завод", зокрема:

- п.44.1, п. 44.2 статті 44, пп. 134.1.1.п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, п. 6 ПСБО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, внаслідок чого підприємством неправомірно визначено показники податкової декларації з податку на прибуток підприємств, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І кв. 2018 року в загальній сумі 56859183 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого, зокрема, завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за березень 2018 року в сумі 11217565 грн.

03.09.2018 Головним управлінням ДФС у Полтавській області на підставі акту від 07.08.2018 №1006/16-31-14-01-10/30547403 винесено:

- податкове повідомлення-рішення №0011651401, яким ТОВ "Глобинський переробний завод" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість по декларації №9096130911, зареєстрованій у контролюючому органі 17.05.2018, за березень 2018 року на суму 11217565 грн. /том 1 а.с. 56/;

- податкове повідомлення-рішення №0011641401, яким ТОВ "Глобинський переробний завод" зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток по декларації №9109815079, зареєстрованій в контролюючому органі 06.06.2018, за І квартал 2018 року на 56859183 грн. /том 1 а.с. 57/.

Позивач не погодився з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Полтавській області від 03.09.2018 №0011651401 та від 03.09.2018 №0011641401, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Враховуючи, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог у справі №440/4414/18 - задоволено та залишено без розгляду позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" до Головного управління ДФС у Полтавській області в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 03 вересня 2018 року №0011651401 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 309487 грн. /том 11 а.с. 8, 11 - 12/, предметом даного спору є визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 03.09.2018 №0011641401 та податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 03.09.2018 №0011651401 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість по декларації №9096130911, зареєстрованій у контролюючому органі 17.05.2018, за березень 2018 року в сумі 10908078 грн.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковому повідомленню - рішенню Головного управління ДФС у Полтавській області від 03.09.2018 №0011641401 та податковому повідомленню - рішенню Головного управління ДФС у Полтавській області від 03.09.2018 №0011651401 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість по декларації №9096130911, зареєстрованій у контролюючому органі 17.05.2018, за березень 2018 року в сумі 10908078 грн., суд дійшов наступних висновків.

За змістом акту перевірки від 07.08.2018 №1006/16-31-14-01-10/30547403 завищення позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток по декларації №9109815079, зареєстрованій в контролюючому органі 06.06.2018, за І квартал 2018 року на 56859183 грн. контролюючий орган пов`язує зі включення позивачем до витрат коштів по господарських операціях: з ТОВ "Мирком" за 2015 рік в сумі 9893423 грн.; з ФГ "Крокос" за 2015 рік в сумі 2813127 грн., по ТОВ "Інтерсітіторг" за І квартал 2018 року в сумі 37730645 грн.; по ТОВ "Альфа Промінь" за І квартал 2018 року в сумі 6421988 грн. /том 1 а.с. 80/, а завищення позивачем розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість по декларації №9096130911, зареєстрованій у контролюючому органі 17.05.2018, за березень 2018 року в сумі 10908078 грн. контролюючий орган обґрунтовує включенням позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, виписаним позивачу ТОВ "Мирком", ФГ "Крокос", ТОВ "Інтерсітіторг", ТОВ "Альфа Промінь", а саме: по ТОВ "Мирком" у лютому 2015 року в сумі 373318 грн. та у березні 2015 року в сумі 1605366 грн.; по ФГ "Крокос" у лютому 2015 року в сумі 280533 грн.; по ТОВ "Інтерсітіторг" у лютому 2018 року в сумі 5698322грн., у березні 2018 року в сумі 1666141 грн.; по ТОВ "Альфа Промінь" у лютому 2018 року в сумі 904263 грн., у березні 2018 року в сумі 380135 грн. /том 1 а.с. 86/.

Детальний розрахунок до податкового повідомлення-рішення від 03.09.2018 №0011651401 міститься у матеріалах справи /том 9 а.с. 198/.

Виявлені порушення відповідач пов`язує з безтоварним характером господарських операцій між позивачем і ТОВ "Мирком", ФГ "Крокос", ТОВ "Інтерсітіторг", ТОВ "Альфа промінь".

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За приписами п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи;

Пунктом 135.1 ст.135 ПК України передбачено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За приписами п. 136.1 ст. 136 ПК України базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

Згідно п. 2 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Відповідно до пункту 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Пунктом 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" встановлено, що не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:

9.1. Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.

9.2. Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

9.3. Погашення одержаних позик.

9.4. Інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

9.5. Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

9.6. Балансова вартість валюти.

За приписами п. 12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту).

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 лютого 2013 року №336/22868, фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.п. "а". п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п.п. "а". п. 198.1 ст. 198 ПК України /у редакції чинній станом на 01.01.2018/ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно до п.198.2 ст.198 ПК України /у редакції чинній станом на 01.01.2018/ датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.3 ст.198 ПК України /у редакції чинній станом на 01.01.2018/ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України /у редакції чинній станом на 01.01.2018/ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст.201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.8 ст.201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПК України При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з п.п. "в" п. 200.4 ст. 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З огляду на наведені вище положення ПК України, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права зарахувати суму від`ємного значення, розрахованої згідно з пунктом 200.1 ст. 200 ПК України, до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, платник податку на додану вартість повинен мати податкову накладну, складену та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, видану на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

З метою дослідження фактичного виконання господарських операцій необхідно аналізувати умови договору позивача з контрагентом, а також досліджувати всі первинні бухгалтерські документи.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Мирком" позивачем надано до перевірки та до суду копію договору поставки №22/02/2015-С від 12.02.2015, укладеного між ТОВ "Мирком" (постачальник) та позивачем (покупець) /том 2 а.с. 61-62/, за умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити у власність покупця сою (надалі іменується - "товар"), врожаю 2014 р., насипом, а покупець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість /п.п. 1.1/. Найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість партії товару, строки і місце (адреса) поставки товару визначається сторонами в додатках до цього договору /п.п. 1.2/. Додатки оформляються на кожну замовлену партію товару та після підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками є невід`ємною частиною цього договору. /п.п. 1.3/.

Відповідно до п. 3.1 договору покупець здійснює оплату вартості кожної поставленої партії товару на підставі рахунку-фактури постачальника протягом двох банківських днів з дати поставки (отримання покупцем) партії товару, шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника, якщо інше не узгоджено сторонами в додатку до цього договору.

За умовами п. 5.1, 5.3 цього договору поставка товару здійснюється постачальником в строк та на умовах погоджених сторонами у відповідному додатку до цього договору. Під час передачі товару покупцю повинні бути надані видаткова та податкова накладні, оригінал рахунку-фактури та інші документи, надання яких узгоджено сторонами в додатках до цього договору. Датою поставки партії товару є дата прийняття товару покупцем, що підтверджується підписом уповноваженого представника покупця у видатковій накладній, якщо інше не узгоджено сторонами у додатку до цього договору /п.п. 5.5 договору/.

Згідно з п. 8.1 цього договору договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2015, а в частині не виконаних зобов`язань по цьому договору - до повного їх виконання.

До вказаного договору поставки №22/02/2015-С від 12.02.2015 складено додаткові угоди та додатки №№1, 2, копії яких надані позивачем до суду /том 2 зворот а.с. 62- а.с. 65/.

Відповідно до п. 2 додатків №№1, 2 до цього договору постачальник зобов`язується поставити і передати у власність а покупець прийняти і оплатити товар на умовах: "DАР" (поставка до місця призначення) ТОВ "Глобинський переробний завод", що знаходиться за адресою: м. Глобине, вул. К.Маркса, 203 відповідно до правил Інкотермс (в редакції 2010 р) та положень договору.

У додатках №№ 1, 2, серед іншого, визначено кількість, ціну за одиницю виміру, загальну вартість сої, строк поставки товару в повному обсязі - до 18 лютого 2015 року (включно) та до 12 березня 2015 року (включно) відповідно, а також зазначено, що поставка товару підтверджується видатковою накладною.

На підтвердження факту поставки товару ТОВ "Мирком" позивачем надано до суду копії видаткових накладних /том 2 а.с. 142-155/ та копії товарно-транспортних накладних /том 2 а.с. 175-205/.

На підтвердження оплати товару до суду надано копії платіжних доручень /том 2 а.с. 110-128/ та копії рахунків-фактур /том 2 а.с. 129-141/.

Позивачем надано до суду копії податкових накладних, складених ТОВ "Мирком", на підставі яких позивачем включено суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту лютого-березня 2015 року /том 1 а.с. а.с.196-201/.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Мирком" було зареєстровано як юридична особа 14.08.2007 /том 9 а.с. 178-181/, а також зареєстровано платником податку на додану вартість з 28.09.2007, свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ ТОВ "Мирком" анульовано за рішенням контролюючого органу 02.11.2015 у зв`язку з внесенням у ЄДР запису про відсутність за місцезнаходженням /том 9 а.с. 60/.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" /у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Всі видаткові накладні, копії яких надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Мирком", у порушення вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не містять обов`язкового реквізиту - посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення від одержувача.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджено, що 25.02.2015 до Єдиного державного реєстру внесено відомості про зміну місцезнаходження ТОВ "Мирком" з вул. Космонавтів, буд 61-В, кім. 208 Інгульський район, м. Миколаїв на місцезнаходження: вул. Чигирина, буд. 165, Інгульський район, м. Миколаїв /том 9 а.с. 178-181/, однак у порушення вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" у видатковій накладній №РН-0000080 від 04.03.2015 у графі "Місце складання" вказано адресу м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 61-В , кімн. 208.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 N 363 (надалі - Правила), визначають права, обов`язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників.

За приписами п. 1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

У наданих до суду копіях товарно-транспортних накладних в якості вантажоодержувача зазначено ТОВ "Глобинський переробний завод", а отже, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 N 363 /у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/, є обов`язковими для застосування позивачем, а товарно-транспортна накладна - юридичним документом, що призначений, зокрема, для оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до п.п. 11.1, 11,4, 11.6 цих Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7

до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Згідно п. 13.1 Правил перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Судом встановлено, що особою, яка отримала товар, у видаткових накладних зазначено ОСОБА_2 , проте, у товарно-транспортних накладних в якості особи, що отримала товар, вказано інших осіб, зокрема: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ін.

Відтак, відомості, зазначені у видаткових та товарно-транспортних накладних щодо осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, суперечать один одному.

У графі "пункт навантаження" певних товарно-транспортних накладних зазначено адресу: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 61В, кім. 208 , що керуючись критерієм доведення "поза розумними сумнівом", суд вважає таким, що не може відповідати дійсності, оскільки є очевидним неможливість здійснення навантаження за такою адресою.

У товарно-транспортних накладних від 04.03.2015 у графі "пункт навантаження" зазначено також адресу: м . Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 61В, кім. 208 , тоді як витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджено, що з 25.02.2015 адресою місцезнаходження ТОВ "Мирком" було вул. Чигирина, буд. 165, Інгульський район, м. Миколаїв /том 9 а.с. 178-181/.

Товарно-транспортні накладні, копії яких надано до суду, у графі "пункт навантаження" містять відомості щодо різних населених пунктів, зокрема: с. Оніжки Оржицького району Полтавської області; с. Мар`янівка Черкаської області; с. Бояни Чернівецької області; вул. Леніна с. Беліловка Житомирської області ; с. Білилівка Ружинського району Житомирської області; с. Бахни Чернівецької області; с. Романківці Чернівецької області; вул. Садова с. Тимченки Чорнобаївського району; с. Малютинці Пирятинського району Полтавської області.

Однак, за даними інформаційно-аналітичних баз ДФС України відсутня будь-яка інформація про здійснення господарської діяльності ТОВ "Мирком" за адресами, зазначеними, як пункти навантаження у товарно-транспортних накладних, до суду не надано жодних доказів на підтвердження наявності у ТОВ "Мирком" складських приміщень за зазначеними у товарно-транспортних накладних адресами пунктів навантаження, що, зважаючи на час поставки, вказаний у видаткових накладних та товарно-транспортних накладних (лютий-березень 2015 року), та враховуючи кліматичні умови України, є необхідною умовою для здійснення такої господарської діяльності, або доказів поставки сої з зернових складів, з якими б ТОВ "Мирком" укладало договори зберігання.

У графах "Супровідні документи на вантаж" товарно-транспортних накладних відомості про супровідні документи на вантаж відсутні. Видаткові накладні та товарно-транспортні накладні містять відмінні один від одного відомості про кількість товару та дати одержання товару, частина товарно-транспортних накладних не містить найменування вантажу /том 2 а.с. 175, 184/, у частині товарно-транспортних накладних у графі "вантажовідправник" зазначено місцезнаходження ТОВ "Мирком", яке не відповідає адресі місцезнаходження ТОВ "Мирком" у Єдиному державному реєстрі з 25.02.2015 /том 9 а.с. 178-179, том 2 а.с. 175, 176, 177, 178, 179, 181, 182, 183, 184, 185, 186, 187, 188, 189, 190, 191, 192, 193, 194, 195, 196/.

За результатами опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ "Мирком" з питань проведення фінансово-господарських операцій за період лютий-червень 2015 року №2689/7/14-02-22-04-12 /том 9 а.с. 24-48/ встановлено, що відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за І квартал 2015 року, прийнятого 15.05.2015 за №9097257379, у ТОВ "Мирком" працювало у штаті 2 особи, а за цивільно-правовими договорами - 0 осіб, згідно звіту форми Д4 за І квартал 2015 року, прийнятого 20.04.2015 за №1512535474, у штаті ТОВ "Мирком" працювало 2 особи, за цивільно-правовими договорами - 0 осіб, загальна сума нарахованої заробітної плати 14000 грн.

Таким чином, у І кварталі 2015 року у ТОВ "Мирком" працювало лише 2 працівника, а за цивільно-правовими договорами у ТОВ "Мирком" у І кварталі 2015 року будь-які особи не працювали, що свідчить про відсутність належної кількості трудових ресурсів, необхідної для здійснення господарської діяльності зі зберігання та поставки сої у кількості 1068,56 т на загальну суму 11872107 грн. 19 коп., у тому числі ПДВ - 1978684 грн. 54 коп.

Надані позивачем до суду копії актів приймання складом готової продукції, копії актів внутрішнього пересування олійного насіння, копії регістрів бухгалтерського обліку позивача, копії карток аналізу зерна, копії витягів із внутрішніх журналів позивача не є первинними документами бухгалтерського обліку у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вказані документи складені підприємством позивача, а тому не можуть бути достатніми доказами на підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Мирком" у лютому-березні 2015 року. При цьому суд враховує, що за приписами ч. 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку, а тому суд дійшов висновку, що відомості у наданих позивачем до суду копіях регістрів обліку не є доказом на підтвердження факту здійснення господарської операції, оскільки такі відомості вносилися безпосередньо позивачем, а підставою для їх внесення мали бути саме первинні документи бухгалтерського обліку, які б підтверджували факт поставки сої від ТОВ "Мирком" до підприємства позивача.

Враховуючи наявність дефектів первинних документів бухгалтерського обліку, не надання суду належних та достатніх доказів перевезення та постачання товару саме від ТОВ "Мирком", неможливість здійснення ТОВ "Мирком", зазначених у видаткових накладних та товарно-транспортних накладних, операцій з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва та зберігання сої, відсутність у ТОВ "Мирком" необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності належних трудових ресурсів, основних засобів, у тому числі, складських приміщень, у сукупності свідчать про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту. Відтак, видаткові та податкові накладні, були видані ТОВ "Мирком", яке фактично не виступало продавцем товару, зазначеного у накладних, що у свою чергу свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту та завищення витрат.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ФГ "Крокус" позивачем надано до перевірки та до суду копію договору поставки №15/12/2014-С від 16.12.2014, укладеного між ФГ "Крокус" (постачальник) та позивачем (покупець) /том 2 а.с. 245-246/, за умовами якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити у власність покупця сою (надалі іменується - "товар"), врожаю 2014 р., насипом, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість /п.п. 1.1/. Найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість партії товару, строки, умови і місце (адреса) поставки товару визначається сторонами в додатках до цього договору /п.п. 1.2/. Додатки оформляються на кожну замовлену партію товару та після підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками є невід`ємною частиною цього договору. /п.п. 1.3/.

Відповідно до п. 3.1 договору покупець здійснює оплату вартості кожної поставленої партії товару на підставі рахунку-фактури постачальника протягом двох банківських днів з дати поставки (отримання покупцем) партії товару, шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника, якщо інше не узгоджено сторонами в додатку до цього договору.

За умовами п. 5.1, 5.3 цього договору поставка товару здійснюється постачальником в строк та на умовах погоджених сторонами у відповідному додатку до цього договору. Під час передачі товару покупцю повинні бути надані видаткова та податкова накладні, оригінал рахунку-фактури та інші документи, надання яких узгоджено сторонами в додатках до цього договору.

Згідно з п. 8.1 договору договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині не виконаних зобов`язань по цьому договору - до повного їх виконання.

За змістом цього договору вказаний договір від імені ФГ "Крокос" укладено ОСОБА_1 ., як директором.

До вказаного договору складено додатки №1 від 16.12.2014, №2 від 18.12.2014, №3 від 22.12.2014, №4 від 25.12.2014, №5 від 14.01.2015, №6 від 27.01.2015, №7 від 29.01.2015, №8 від 06.02.2015, №9 від10.02.2015, №10 від 16.02.2015, №11 від 19.02.2015 та додаткові угоди № 1 від 19.02.2015, № 2 від 19.02.2015, копії яких надані позивачем до суду /том 2 а.с.247-250, том 3 а.с. 1- 9/ та які підписані від імені ОСОБА_1 , як директора ФГ "Крокос".

Однак, витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ФГ "Крокос" підтверджено, що ОСОБА_1 рахувався керівником ФГ "Кросос" з 07.11.2014 по 17.12.2014, а з 17.12.2014 керівником ФГ "Крокос" був ОСОБА_6 /том 9 а.с. 182-185/.

Таким чином, додатки до договору №2 від 18.12.2014, №3 від 22.12.2014, №4 від 25.12.2014, №5 від 14.01.2015, №6 від 27.01.2015, №7 від 29.01.2015, №8 від06.02.2015, №9 від10.02.2015, №10 від 16.02.2015, №11 від 19.02.2015 та додаткові угоди до договору № 1 від 19.02.2015, № 2 від 19.02.2015, укладено від імені ФГ "Крокос", неповноважною особою ОСОБА_1 .

Відповідно до умов додатків до договору постачальник зобов`язується поставити і передати у власність, а покупець прийняти і оплатити товар на умовах: "DАР" (поставка до місця призначення) ТОВ "Глобинський переробний завод", що знаходиться за адресою: м . Глобине, вул. К.Маркса, 203 відповідно до правил Інкотермс (в редакції 2010 р) та положень договору.

На підтвердження факту поставки товару ФГ "Крокос" позивачем надано до суду копії видаткових накладних /том 3 а.с. 96-110/ та копії товарно-транспортних накладних /том 3 а.с. 150-169/.

На підтвердження оплати товару позивачем надано копії платіжних доручень /том 3 а.с. 64-79/ та копії рахунків на оплату /том 3 а.с. 80-94/.

Позивачем надано до суду копії податкових накладних, складених ФГ "Крокос", на підставі яких позивачем включено суми ПДВ до складу податкового кредиту лютого 2015 року /том 3 а.с. а.с. 49-63/.

Всі видаткові накладні, копії яких надані позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій з ФГ "Крокос", у порушення вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не містять обов`язкового реквізиту - посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення від одержувача.

Особою, яка отримала товар у видаткових накладних зазначено ОСОБА_7 , однак, у товарно-транспортних накладних у якості особи, що отримала товар вказано інших осіб, зокрема: ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .

Відтак, відомості, зазначені у видаткових та зазначені у товарно-транспортних накладних щодо осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, суперечать один одному.

Видаткові накладні, копії яких надані до суду, містять відомості про їх складення від імені постачальника головою ОСОБА_6 , водночас, у товарно-транспортних накладних, датованих січнем та лютим 2015 року, в якості відповідальної особи вантажовідправника зазначено ОСОБА_1 , у графі "Здав (відповідальна особа вантажовідправника)" не зазначено посаду та ПІП особи.

У графі "вантажовідправник" товарно-транспортних накладних зазначено місцезнаходження вантажовідправника ФГ "Крокос" (смт. Близнюки, вул. Шевченка, 23), що суперечить відомостям Єдиного державного реєстру, згідно яких місцезнаходженням ФГ "Крокос", як станом на 16.12.2014, так станом і на 20.02.2015, було вул . Державінська, 38, м . Харків /том 9 а.с. 182-189/, у деяких ТТН місцезнаходження вантажовідправника взагалі не вказано.

У графі "Супровідні документи на вантаж" товарно-транспортних накладних відомості про супровідні документи на вантаж не зазначені.

У графі "пункт навантаження" товарно-транспортних накладних містяться відомості про пункти навантаження: смт. Близнюки Харківської області, тоді як місцезнаходженням ФГ "Крокос" згідно Єдиного державного реєстру було м. Харків /том 9 а.с. 182-189/.

Згідно результатів опрацювання зібраної податкової інформації щодо ФГ "Крокос" за звітні періоди декларування ПДВ за період з 01.11.2014 по 30.06.2015 №50/20-40-05-08/34174040 /том 9 а.с. 49-56/ за даними інформаційно-аналітичних баз ДФС України відсутня будь-яка інформація про балансову вартість основних засобів відсутня, декларація з податку на прибуток не подається, інформація про наявність транспортних засобів згідно АІС "Автомобіль" відсутня, відсутні основні фонди, ФГ "Крокос" не придбавало послуги по засіванню, збиранню, перевезенню, зберіганню, сільськогосподарської продукції протягом листопада 2014-червня 2015 року згідно з даними ЄРПН.

До суду не надано жодних доказів на підтвердження наявності у ФГ "Крокос" складських приміщень (власних чи орендованих), за зазначеною у товарно-транспортних накладних адресою, що, зважаючи на час поставки, вказаний у видаткових та товарно-транспортних накладних (січень-лютий 2015 року), та враховуючи кліматичні умови України, було необхідною умовою для здійснення господарської діяльності з вирощування та поставки сої або доказів поставки сої з зернових складів, з якими б ФГ "Крокос" укладало договори зберігання.

Вироком Московського районного суду м. Харкова від 21.04.2016 у справі №643/3852/16-к, який набрав законної сили 23.05.2016, затверджено угоду про визнання винуватості від 29.03.2016 р., укладену між прокурором відділу нагляду за додержанням законів органів фіскальної служби прокуратури Харківської області та ОСОБА_1 . Визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України і призначено узгоджене сторонами покарання у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гр. /том 9 а.с. 159-160/.

Вказаним вироком суду, який набрав законної сили, встановлено, що "06.11.2014 року, ОСОБА_1 , перебуваючи у приватного нотаріуса, за адресою: м. Харків , пр-т Московський , 51, діючи за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, від якої отримав попередньо складені у встановленій законом формі проекти установчих та реєстраційних документів про придбання ним суб`єкта підприємницької діяльності - фермерського господарства «Крокос» (код ЄДРПОУ 34174040), усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, а також той факт, що надані йому на підпис проекти документів містять завідомо неправдиві відомості та необхідні для придбання (перереєстрації) суб`єкта підприємницької діяльності - фермерського господарства «Крокос», реалізуючи свій злочинний намір, засвідчив їх своїм підписом, наділивши їх, таким чином, значенням документів, серед яких, в тому числі, договір від 06.11.2014 року про відступлення шляхом купівлі-продажу частки в статутному капіталі фермерського господарства «Крокос», згідно якого ОСОБА_1 придбав частку у статутному капіталі фермерського господарства «Крокос» у розмірі 100%, що складає 1000 гривень, статут фермерського господарства «Крокос», реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, рішення без номеру від 06.11.2014 року про збільшення розміру статутного фонду господарства за рахунок додаткового грошового внеску ОСОБА_1 розміром 499 000 гривень, а всього ОСОБА_1 належить частка у статутному фонді господарства розміром 500 000 гривень, що складає 100% статутного капіталу, тим самим, вніс в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи завідомо неправдиві відомості. Після чого, вказані офіційні документи передав особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, від якої отримав заздалегідь обумовлену грошову винагороду у розмірі 250 грн.".

Верховним Судом в ухвалі від 25.04.2018 у справі № 2а-18587/10/2670 висловлено правову позицію, що право на віднесення сум до складу витрат при обчисленні об`єкту оподаткування податку на прибуток та право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту виникають у разі здійснення господарських операцій, підтверджених відповідними розрахунковими платіжними та інші первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Факт відсутності, або невідповідності первинного документу, який посвідчує господарську операцію, встановленим вимогам, унеможливлює формування на його підставі витрат або податкового кредиту.

У постанові від 15.06.2018 у справі № 812/4507/13-а Верховним Судом зазначено, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту та витрат, виписані від імені осіб, які заперечують здійснення господарської діяльності, а також заперечують підписання будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту, а також формування витрат на підставі таких документів є безпідставним.

Відповідно до частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Крім того, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2017 у справі №820/3050/17, яка набрала законної сили 11.09.2017, адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до Фермерського господарства "Крокос" , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців департаменту реєстрації Харківської міської ради про припинення юридичної особи - задоволено у повному обсязі. Припинено юридичну особу Фермерського господарства "Крокос" (код ЄДРПОУ 34174040) /том 9 а.с. 62-65/. У даній постанові, яка набрала законної сили, судом зазначено, що "...у період, починаючи з жовтня 2014 р., у діяльності відповідача наявні податкові правопорушення щодо сприяння підприємствам реального сектору економіки - контрагентам відповідача у штучному формуванні податкового кредиту з ПДВ.".

Надані позивачем до суду копії актів приймання складом готової продукції, копії актів внутрішнього пересування олійного насіння, копії реєстрів ТТН, копії регістрів бухгалтерського обліку позивача, копії карток аналізу зерна, копії витягів із внутрішніх журналів позивача не є первинними документами бухгалтерського обліку у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вказані документи складені підприємством позивача, відомості до цих документів вносилися безпосередньо позивачем, а тому не можуть бути достатніми доказами на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та ФГ "Крокос" у січні-лютому 2015 року.

За таких обставин товарно-транспорті накладні, копії яких позивачем надано до суду на підтвердження транспортування товару від ФГ "Крокос", не є належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт перевезення товарів від вказаного суб`єкта господарювання, наявні дефекти первинних документів бухгалтерського обліку, у ФГ "Крокос" відсутні обсяги матеріальних ресурсів, економічно необхідні для виробництва реалізованого згідно первинних документів товару, у ФГ "Крокос" відсутні основні засоби, зокрема, складські приміщення, необхідні для зберігання сої, що в сукупності з вказаним вище вироком суду та постановою суду, які набрали законної сили, свідчать про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту. Відтак, видаткові та податкові накладні, були видані ФГ "Крокос", яке фактично не виступало продавцем товару, зазначеного у накладних, що у свою чергу свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту та завищення витрат.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Альфа Промінь" позивачем надано до суду копії договорів поставки №34/02/2018-С від 16.02.2018 /том 3 а.с. 207-209/ та № 19/02/2018-С від 12.02.2018 /том 3 а.с. 213-215/, згідно умов яких постачальник (ТОВ "Альфа Промінь") зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність покупця сою (надалі іменується - "товар"), врожаю 2017 р., насипом, а покупець (позивач) зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість /підпункти 1.1 договорів/.

Згідно з п.2.1 договору поставки №34/02/2018-С від 16.02.2018 ціна за одну тону товару без ПДВ складає 10350,00 грн., ПДВ - 2070,00 грн., всього з ПДВ складає 12420,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору поставки №34/02/2018-С від 16.02.2018 з урахуванням додаткової угоди до нього №1 від 20.02.2018 /том 3 а.с. 210/, постачальник зобов`язаний поставити покупцю загальну кількість товару по цьому договору в строк до 28 лютого 2018 року.

За умовами п. 5.2, п. 5.4 договору поставки №34/02/2018-С від 16.02.2018 поставка товару по цьому договору здійснюється на умовах DАР (поставка до місця призначення) ТОВ "Глобинський переробний завод", що знаходиться за адресою: 3900, Полтавська область, Глобинський район, м. Глобине, вул. Володимирівська, 203 відповідно до правил "Інкотермс" (в редакції 2010 р.) та положень цього договору.

Кожний транспортний засіб з товаром повинен супроводжуватися наданими постачальником нижче вказаними належно оформленими документами:

а) товарно-транспортною накладною або залізничною накладною;

б) свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікротоксинів, радіонуклідів та посвідченням про якість, якщо товар відвантажено зі зернового складу.

Товарно-транспортна накладна повинна бути виписана в кількості не менше чотирьох примірниках, засвідчених підписом і круглою печаткою постачальника. Товарно-транспортна накладна повинна бути складена виключно згідно типової форми "1-ТН, затвердженої Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні в чинній редакції.

Згідно п. 8.1 договору цей договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 серпня 2018 року, а в частині невиконаних зобов`язань по цьому договору - до повного їх виконання.

До вказаного договору складено додаткові угоди № 1 від 20.02.2018, № 2 від 22.02.2018, №5 від 07.03.2018, копії яких надані до суду /том 3 а.с. 210-212/.

Відповідно до п.2.1 договору поставки №19/02/2018-С від 12.02.2018 ціна за одну тону товару без ПДВ складає 10333,035 грн., ПДВ - 2066,67 грн., всього з ПДВ складає 12400,02 грн.

Відповідно до п. 5.1 цього договору постачальник зобов`язаний поставити покупцю загальну кількість товару по цьому договору в строк до 15 лютого 2018 року.

За умовами п. 5.2, п. 5.4 договору поставки №19/02/2018-С від 12.02.2018 поставка товару по цьому договору здійснюється на умовах DАР (поставка до місця призначення) ТОВ "Глобинський переробний завод", що знаходиться за адресою: 3900, Полтавська область, Глобинський район, м. Глобине, вул. Володимирівська, 203 відповідно до правил "Інкотермс" (в редакції 2010 р.) та положень цього договору.

Кожний транспортний засіб з товаром повинен супроводжуватися наданими постачальником нижче вказаними належно оформленими документами:

а) товарно-транспортною накладною або залізничною накладною;

б) свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікротоксинів, радіонуклідів та посвідченням про якість, якщо товар відвантажено зі зернового складу.

Товарно-транспортна накладна повинна бути виписана в кількості не менше чотирьох примірниках, засвідчених підписом і круглою печаткою постачальника. Товарно-транспортна накладна повинна бути складена виключно згідно типової форми "1-ТН, затвердженої Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні в чинній редакції.

Згідно п. 8.1 договору цей договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 серпня 2018 року, а в частині невиконаних зобов`язань по цьому договору - до повного їх виконання.

ТОВ "Альфа Промінь" зареєстроване як юридична особа 29.03.2016 /том 9 а.с. 192-195/ та зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.05.2016 /том 6 зворот а.с. 60/.

На підтвердження факту перевезення та поставки товару від ТОВ "Альфа Промінь" позивачем надано до суду копії накладних /том 3 а.с. 241-248/ та копії товарно-транспортних накладних /том 4 а.с. 97-110/.

На підтвердження оплати товару до суду надано копії платіжних доручень та копії рахунків /том 3 а.с. 216-239/.

Позивачем надано до суду копії податкових накладних, складених ТОВ "Альфа Промінь", на підставі яких позивачем включено суми ПДВ до складу податкового кредиту лютого-березня 2018 року /том 3 а.с. 249-250, том 4 а.с. а.с.1-14/.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" /у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин/ господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами 1, 2 статті 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У порушення ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" накладні, копії яких надано до суду, не містять посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення від покупця.

За змістом вказаних накладних товар одержано ОСОБА_12 , тоді як за відомостями, зазначеними у товарно-транспортних накладних, товар приймався іншими особами: ОСОБА_4 , ОСОБА_17, ОСОБА_5, ОСОБА_13 .

Частина наданих до суду копій накладних, складених на виконання умов договору поставки №34/02/2018-С від 16.02.2018, датовані 07 березня 2018 року та 06 березня 2018 року, що суперечить умовам самого договору поставки №34/02/2018-С від 16.02.2018, з урахуванням додаткової угоди до нього №1 від 20.02.2018 /том 3 а.с. 210/, відповідно до яких постачальник зобов`язаний поставити покупцю загальну кількість товару по цьому договору в строк до 28 лютого 2018 року.

Відомості про кількість товару та дати поставки товару у накладних та товарно-транспортних накладних не співпадають, внаслідок чого неможливо достовірно підтвердити вказаними товарно-транспортними накладними факт перевезення та поставки тих товарів, що зазначені у накладних.

При цьому, у графі "Супровідні документи на вантаж" вказаних товарно - транспортних накладних відомості відсутні.

У графі "Найменування вантажу" частини товарно-транспортних накладних відомості також відсутні /том 4 а.с. 89, 90, 94, 104, 106/.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру місцезнаходженням ТОВ "Альфа Промінь" було м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 47/49, офіс 29 /том 9 а.с. 192-195/.

Товарно-транспортні накладні, копії яких надано до суду, містять відомості про пункт навантаження: м. Васильків Київської області, Миргородський район /том 4 а.с. 107/, м. Київ /том 4 а.с. 103/.

До суду не надано жодних доказів на підтвердження наявності у ТОВ "Альфа Промінь" складських приміщень (власних чи орендованих) за зазначеними у товарно-транспортних накладних адресами (населеними пунктами), що, зважаючи на час поставки, вказаний у накладних та товарно-транспортних накладних (лютий-березень 2018 року), та враховуючи кліматичні умови України, було необхідною умовою для здійснення господарської діяльності з поставки сої 2017 р. у лютому-березні 2018 року, або доказів поставки сої з зернових складів, з якими б ТОВ "Альфа Промінь" укладало б договори на зберігання сої.

Згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва від 10.05.2018 за №9087951767 за І квартал 2018 року основні засоби на підприємстві ТОВ "Альфа Промінь" відсутні, за відомостями податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма - 1ДФ) за І квартал 2018 року, поданого 10.05.2018 за № 9087951767, на підприємстві працює шість осіб.

Крім того, аналізом номенклатури товару згідно податкових накладних, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та включені до реєстру отриманих і виданих податкових накладних ТОВ "Альфа Промінь" за період з 01.01.2018 по 31.03.2018, проведеним контролюючим органом, встановлено невідповідність між фактом придбання товарів та фактом реалізації по ланцюгу постачання, а саме: номенклатура придбання не співпадає з номенклатурою реалізації, що не дає можливості визначити походження товарів, встановлено, що імпортні операції ТОВ "Альфа Промінь" не здійснювались.

За накладними, виписаними ТОВ "Альфа Промінь", мало бути поставлено 621,58 т сої, тобто сої, у кількості більшій, за задекларовану кількість придбання ТОВ "Альфа Промінь" сої у лютому-березні 2018 року.

Надані позивачем до суду копії актів приймання складом готової продукції і побічної (супутньої) продукції та зворотних відходів, копії актів внутрішнього пересування олійного насіння, копії реєстрів ТТН, копії регістрів бухгалтерського обліку позивача, копії карток аналізу зерна, копії витягів із внутрішніх журналів позивача не є первинними документами бухгалтерського обліку у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вказані документи складені підприємством позивача, відомості до цих документів вносилися безпосередньо позивачем, а тому не можуть бути достатніми доказами на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Альфа Промінь" лютому-березні 2018 року.

Таким чином, товарно-транспорті накладні та накладні містять дефекти та не підтверджують факт перевезення (поставки) товару від ТОВ "Альфа Промінь" до підприємства позивача, у ТОВ "Альфа Промінь" відсутні обсяги матеріальних ресурсів, економічно необхідні для виробництва, поставки реалізованого згідно первинних документів товару, зокрема, відсутні основні засоби, у тому числі, складські приміщення, відсутні трудові ресурси у обсязі, необхідному для здійснення вказаних господарських операцій, що в сукупності свідчить про те, що накладні та податкові накладні, були видані ТОВ "Альфа Промінь", яке фактично не виступало продавцем товару, зазначеного у накладних, що у свою чергу свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту та завищення витрат.

На підтвердження здійснення господарських операцій із ТОВ "Інтерсітіторг" позивачем надано до суду копії договорів поставки №05/03/2018-С від 05.03.2018 /том 4 а.с. 137-139/, №07/02/2018-С від 06.02.2018 /том 4 а.с. 140-142/, №12/03/2018-С від 06.03.2018 /том 11 а.с. 191-193/, за умовами яких постачальник (ТОВ "Інтерсітіторг") зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити та передати у власність покупця (позивач) сою (надалі іменується - "товар"), врожаю 2017 р., насипом, а покупець (позивач) зобов`язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар та оплатити його вартість /підпункти 1.1 договорів/.

За умовами пунктів 5.2, 5.4 вказаних вище договорів поставка товару по цьому договору здійснюється на умовах DАР (поставка до місця призначення) ТОВ "Глобинський переробний завод", що знаходиться за адресою: 3900, Полтавська область, Глобинський район, м. Глобине, вул. Володимирівська, 203 відповідно до правил "Інкотермс" (в редакції 2010 р.) та положень цього договору.

Кожний транспортний засіб з товаром повинен супроводжуватися наданими постачальником нижче вказаними належно оформленими документами:

а) товарно-транспортною накладною або залізничною накладною;

б) свідоцтвом про вміст пестицидів, токсичних елементів, мікротоксинів, радіонуклідів та посвідченням про якість, якщо товар відвантажено зі зернового складу.

Товарно-транспортна накладна повинна бути виписана в кількості не менше чотирьох примірниках, засвідчених підписом і круглою печаткою постачальника. Товарно-транспортна накладна повинна бути складена виключно згідно типової форми "1-ТН, затвердженої Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні в чинній редакції.

Згідно п. 8.1 вказаних вище договорів цей договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 серпня 2018 року, а в частині невиконаних зобов`язань по цьому договору - до повного їх виконання.

ТОВ "Інтерсітіторг" зареєстроване як юридична особа 05.09.2017 /том 9 а.с. 186-191/ та було зареєстроване платником податку на додану вартість з 01.10.2017, свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ анульовано за рішенням контролюючого органу 02.11.2018 /том 9 зворот а.с. 60/.

На підтвердження факту поставки товару від ТОВ "Інтерсітіторг" позивачем надано до суду копії видаткових накладних /том 5 а.с. 160-199/ та копії товарно-транспортних накладних /том 6 а.с. 40-76, том 7 а.с. 24-118/.

На підтвердження оплати товару до суду надано копії платіжних доручень, оригінали та копії рахунків-фактур /том 4 а.с. 146-250, том 5 а.с. 1-8/.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, до перевірки було надано платіжні доручення на суму 45048868,27 грн., тоді як за відомостями видаткових накладних мало бути поставлено сої у лютому-березні 2018 року на загальну суму 45276762,82 грн. /том 1 а.с. 73-74/.

Отже, позивачем віднесено до складу витрат І кварталу 2018 року кошти в сумі 227894,55 грн. по господарським операціям з ТОВ "Інтерсітіторг", які фактично не були сплачені за товар у І кварталі 2018 року.

Позивачем надано до суду копії податкових накладних, складених ТОВ "Інтерсітіторг", на підставі яких позивачем включено суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту лютого-березня 2018 року /том 5 а.с. 9-84/.

Видаткові накладні, копії яких позивачем надано до суду, у порушення ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не містять посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення від покупця.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/ напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та

підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

За змістом накладних товар одержано ОСОБА_12 , тоді як згідно товарно-транспортних накладних товар приймався іншими особами: ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_17, ОСОБА_4 .

У графі "Найменування вантажу" товарно-транспортних накладних відомості відсутні /том 6 а.с. 47, 56, 63, 68, 71, 72, 73, 74, том 7 а.с. 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 40, 41, 42, 46, 47-48, 52, 53, 54, 57, 58, 60, 61, 67, 68, 74, 75, 76, 81, 83, 85, 96, 101, 102, 107, 108, 109, 113, 115, 117, 118/, що унеможливлює однозначно ідентифікувати вантаж.

У графах "Супровідні документи на вантаж" товарно - транспортних накладних , копії яких надано до суду, відомості відсутні.

У графах "Пункт навантаження" товарно-транспортних накладних вказано різні населені пункти: с. Зубані Глобинський район; с. Красногорівка; с. Поділ; с. Потічок Решетилівський район; с. В. Кринки Глобинський район; с. Манжелія Глобинський район; с. Москаленки Чорнобаївський район; с. Козубівка; с. Сніжнів Харківської області; с. Богодухів; с. Попове; Кобеляцький район; с. Федорівка; с. Устимівка Глобинського району; м. Глобине; с. Бутенки Кобеляцького району; с. Іванівка Глобинський району; с. Росличі Великобагачанського району; с. Соколова Балка Новосанжарського району; м. Решетлівка; м. Миргород; с. Озера; с. Погреби Глобинського району; смт. Козельщина; с. Камбурліївка Кіровоградської області; с. Броварки Глобинського району; с. Опришки Глобинського району; с. Бориси Глобинського району; с. Заможне Глобинського району; смт. Котельва; м. Гребінка; с. Мозоліївка Глобинського району; смт. Семенівка; с. Бабичівка Глобинського району; вул. Володимирівська м. Глобине.

Отже, у ТТН не зазначено повних адрес місця навантаження та витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджено, що місцезнаходженням ТОВ "Інтерсітіторг" було м. Київ /том 9 а.с. 186-191/.

До суду не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності у ТОВ "Інтерсітіторг" складських приміщень (власних чи орендованих) за зазначеними у товарно-транспортних накладних адресами населених пунктів, що, зважаючи на час поставки, вказаний у видаткових накладних та товарно-транспортних накладних (лютий-березень 2018 року), та, враховуючи кліматичні умови України, було необхідною умовою для здійснення поставки сої урожаю 2017 р. у лютому-березні 2018 року.

Згідно фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва, поданого 25.04.2018 за №9077797595, основні засоби у ТОВ "Інтерсітіторг" відсутні, згідно відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам на підприємстві протягом лютого-березня 2018 року рахувалося три особи: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 з виплатою заробітної плати на рівні з мінімальною.

Аналізом номенклатури товару згідно податкових накладних, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних та включені до реєстру отриманих і виданих податкових накладних ТОВ "Інтерсітіторг" за період з 01.01.2018 по 31.03.2018, проведеним контролюючим органом, встановлено невідповідність між фактом придбання товарів та фактом реалізації по ланцюгу постачання, а саме: номенклатура придбання на 100% не співпадає з номенклатурою реалізації, що не дає можливості визначити походження товарів, встановлено, що імпортні операції ТОВ "Інтерсітіторг" не здійснювались.

Надані позивачем до суду копії актів приймання складом готової продукції і побічної (супутньої) продукції та зворотних відходів, копії актів внутрішнього пересування олійного насіння, копії реєстрів ТТН, копії регістрів бухгалтерського обліку позивача, копії карток аналізу зерна, копії витягів із внутрішніх журналів позивача не є первинними документами бухгалтерського обліку у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вказані документи складені підприємством позивача, відомості до цих документів вносилися безпосередньо позивачем, а тому такі документи не можуть бути достатніми доказами на підтвердження факту здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Інтерсітіторг" лютому-березні 2018 року.

Таким чином, товарно-транспорті накладні та видаткові накладні містять дефекти та не підтверджують факт перевезення (поставки) товару від ТОВ "Інтерсітіторг" до підприємства позивача, у ТОВ "Інтерсітіторг" відсутні основні засоби, у тому числі, складські приміщення, необхідні для здійснення господарської діяльності з поставки сої, відсутні трудові ресурси у обсязі, необхідному для здійснення таких господарських операцій, що в сукупності свідчить про те, що видаткові накладні та податкові накладні, були видані ТОВ "Інтерсітіторг", яке фактично не виступало продавцем товару, зазначеного у накладних, що у свою чергу свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення позивачем суми податкового кредиту та завищення витрат.

Оцінюючи доводи позивача про порушення контролюючим органом вимог ст. 102 Податкового кодексу України при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 03.09.2018 №0011651401, що полягає у недотриманні 1095-денного строку при його винесенні в частині господарських взаємовідносин з ТОВ "Мирком" та ФГ "Крокос", суд виходить з наступного.

Пунктом 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України /у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень/ встановлено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Визначення "грошового зобов`язання" наведено п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, за змістом якого це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з приписами п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

За приписами п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Таким чином, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків (тобто суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання, а у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації - визначити суму податкових зобов`язань (тобто суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі суму коштів, визначену платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)) за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань (тобто суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності), платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Як встановлено судом, податковим повідомленням-рішенням від 03.09.2018 №0011651401 ГУ ДФС у Полтавській області зменшено ТОВ "Глобинський переробний завод" розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість по декларації №9096130911, зареєстрованій у контролюючому органі 17.05.2018, за березень 2018 року, а не визначено грошове чи податкове зобов`язання з податку на додану вартість.

Отже, оскільки податковим повідомленням-рішенням від 03.09.2018 №0011651401 ГУ ДФС у Полтавській області не визначало позивачу суми грошових чи податкових зобов`язань, а зменшило розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість по декларації №9096130911, зареєстрованій у контролюючому органі 17.05.2018, за березень 2018 року, контролюючим органом не було допущено порушень приписів п. 102 ст. 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до приписів п. 5 розділу V "Порядок заповнення податкової декларації" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23.09.2014 № 966 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 23.01.2015 №13), розділ III "Розрахунки за звітний період"

1) якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань і податкового кредиту отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18;

2) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань і податкового кредиту отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19.

3) якщо наявна сума від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 20, то:

у разі перевищення такого від`ємного значення (рядок 20) над значенням рядка 18, значення рядка 20 зменшується на значення рядка 18 та відображається у рядку 21;

у разі якщо сума такого від`ємного значення (рядок 20) є меншою за значення рядка 18, значення рядка 18 зменшується на значення рядка 20 та відображається у рядку 25;

4) сума від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду та від`ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 + рядок 21), відображається у рядку 22.

З рядка 22 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 22.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24).

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 22.1.

Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 23 - рядок 23.1 - рядок 23.2) відображається у рядку 23.3.

7) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.1 + рядок 23.3), відображається у рядку 24 та переноситься до рядка 20.1 наступного звітного (податкового) періоду.

21.02.2016 набрав чинності Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 № 21, відповідно до приписів п. 5 розділу V "Порядок заповнення податкової декларації" якого передбачено вимоги до Розділу III "Розрахунки за звітний період", зокрема:

1) якщо в результаті розрахунку різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) декларації 0110 і податкового кредиту (рядок 17) декларації 0110 отримано позитивне значення, то заповнюється рядок 18 декларації 0110.

2) якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) декларації 0110 і податкового кредиту (рядок 17) декларації 0110 отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації 0110.

З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;

5) сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому відповідно до приписів п.п. 7 п. 4 розділу V "Порядок заповнення податкової декларації" вказаного вище Порядку у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

Протягом лютого 2015 року - березня 2018 року позивач декларував суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21, 24), про що зафіксовано у додатку № 13 до акту перевірки, який є його невід`ємною частиною /том 11 а.с. 55/, відтак, порушення, допущене при формуванні податкового кредиту лютого-березня 2015 року вплинуло на розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість по декларації позивача за вх. №9096130911, зареєстрованій у контролюючому органі 17.05.2018, за березень 2018 року.

Статтею 102 Податкового кодексу України не встановлено граничних строків для контролюючого органу щодо зобов`язання платника податків внести відповідні зміни до податкової звітності, зокрема, щодо зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, суд критично оцінює доводи позивача про порушення контролюючим органом вимог ст. 102 Податкового кодексу України при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 03.09.2018 №0011651401, що полягає у недотриманні 1095-денного строку при його винесенні в частині господарських взаємовідносин з ТОВ "Мирком" та ФГ "Крокос".

Доводи позивача про те, що контролюючим органом раніше здійснювалися перевірки господарських операцій позивача за періоди, які перевірялися у ході даної перевірки, не можуть слугувати підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки, по-перше, такі доводи не спростовують порушень, виявлених за результатами планової перевірки, оформленої актом від 07.08.2018 №1006/16-31-14-01-10/30547403, а, по-друге, ПК України не встановлює обмежень при здійсненні у ході планової перевірки тих питань, які раніше перевірялися у ході позапланових перевірок /том 8 а.с. 124-247/.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені обставини та наведені вище норми права, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 03.09.2018 №0011641401, яким ТОВ "Глобинський переробний завод" зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток по декларації №9109815079, зареєстрованій в контролюючому органі 06.06.2018, за І квартал 2018 року на 56859183 грн., та податкове повідомлення-рішення від 03.09.2018 №0011651401 в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість по декларації №9096130911, зареєстрованій у контролюючому органі 17.05.2018, за березень 2018 року в сумі 10908078 грн., - винесені Головним управлінням ДФС у Полтавській області на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень та своєчасно.

Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобинський переробний завод" (ідентифікаційний код 30547403, вул. Володимирська, 203, м. Глобине, Глобинський район, Полтавська область, 39000) до Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39461639, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 16 вересня 2019 року.

Суддя С.С. Сич