Рішення № 84290516, 16.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2202/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача - адвоката Волканової В.М. (за ордером), представника відповідача - Охотник О.А. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправним та скасування припису та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати припис Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил №177/19 від 19.03.2019 року, який видано ОСОБА_1 ;

- скасувати постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради по справі 266/19 від 02.04.2018 року про адміністративне правопорушення щодо визнання винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Управлінням ДАБК Одеської міської ради було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за результатами якої встановлено, що позивачем виконані будівельні роботи з реконструкції домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено ч.1 ст.34 та абз. 1 ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п.5 та п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за №466 від 13 квітня 2011 року. За результатами позапланової перевірки було складено: акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 19.03.2019 р. № 000034 про наявність порушення вимог законодавства; протокол про адміністративне правопорушення від 19.03.2019 р. за ч.5 ст.96 КУпАП; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19.03.2019 р., згідно якого позивачу встановлено у строк до 19.05.2019 р. усунути порушення вимог містобудівного законодавства, шляхом отримання в установленому законом порядку право на виконання підготовчих та будівельних робіт за даною адресою або приведення земельної ділянки у попередній стан; постанову № 266/19 по справі про адміністративне правопорушення від 02.04.2018 р., відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн.

Позивач вказала, що враховуючи той факт, що на момент здійснення перевірки жодні підготовчі чи будівельні роботи не проводилися, а тому, відповідно п.7 Порядку №553, у відповідача були відсутні підстави для проведення заходів архітектурно-будівельного контролю.

Позивач зазначила, що в порушення вимог чинного законодавства головний спеціаліст інспекційного відділу №1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_2 не пред`явив копію службового посвідчення під час проведення перевірки та не надав позивачу копію направлення на проведення позапланової перевірки.

Також позивач зазначила, що направлення на проведення перевірки було датовано 02.01.2018 р., перевірка проведена 19.03.2019 р., що виходячи з розумності строків проведення є грубим порушенням норм діючого законодавства, а тому проведення вказаної перевірки є незаконним.

Стосовно того, що в оскаржуваних документах зазначено, що представник позивача відмовилася від отримання акту, протоколу та припису позивач повідомила, що 18.03.2019 р. співробітник відповідача знаходився в черговий раз на об`єкті позивача, остання зв`язалася зі своїм представником у телефонному режимі, після чого головним спеціалістом інспекційного відділу №1 Управління ДАКБ ОМР ОСОБА_2 було запропоновано з`явитися 19.03.2019 р. за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського , 6, без пояснення причин. Оскільки позивач взагалі не розуміла, чому співробітник ДАБК приходить на перевірку, та як було зазначено вище, позивачу не було вручено направлення на перевірку, а також не пред`явлено посвідчення перевіряючого, вона попросила свого представника з`ясувати з якого приводу втручаються у її приватне життя.

19.03.2019 р. представник позивача з`явилася до перевіряючого, під час з`ясування обставин він пояснив, що розглядається скарга сусіда, та у зв`язку з тим, що заявник кожного місяця пише нову скаргу (на підґрунті неприязливих стосунків з позивачем), вони вимушені здійснити хоч якісь заходи реагування. Під час цієї розмови жодні документи не складалися, а тому представник позивача не могла відмовитися будь-що підписати.

Крім того, акт, протокол та припис від 19.03.2019 р. були виготовлені на принтері, тобто за допомогою комп`ютера і записи були зроблені комп`ютерним шрифтом, що означає, що на об`єкті ці документи не складались, а складались в офісі. У вказаних документах комп`ютерним шрифтом зазначені відомості, які мали бути заповнені письмовим шляхом посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

В зазначених документах відсутній підпис позивача, що свідчить про те, що складалися вони не у присутності останнього, що унеможливило дати пояснення, заперечення, незгоду з висновками.

До протоколів про порушення містобудівного законодавства не було залучено фотофіксації порушень, на які посилається відповідач в акті, протоколі та приписі.

Відсутність фотофіксації порушень в протоколі про порушення містобудівного законодавства ставить під сумнів достовірність фактів, на які посилається відповідач, та які така фотофіксація могла б підтвердити.

Позивач зазначила, в порушення чинних норм законодавства, до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення не додано жодних документів, відсутні пояснення свідків та інші дані, які б підтверджували факт вчинення адміністративного правопорушення.

Також позивач зазначила, що постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку керівникові або уповноваженому представникові суб`єкта містобудування чи надсилається йому поштою, про що робиться відмітка у постанові. Другий примірник у разі несплати штрафу в установлений строк пред`являється органом державного архітектурно-будівельного контролю до примусового виконання у порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження», а третій - залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс постанову.

При цьому, як вбачається з тексту оскаржуваної постанови, розгляд справи було проведено 02.04.2018 p., а постанова відправлена майже через рік після її прийняття, чим грубо порушено вимоги закону.

Крім того, в тексті постанови, а саме: в резолютивній частині зазначено, що позивача визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП, а відповідно до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 19.03.2019 р., встановлено порушення ч.5 ст.96 КУпАП.

Також позивач зазначила, що відповідачем не конкретизовано, яку саме прибудову, між якою зовнішньою стіною, та яким забором зведено, не встановлено площу, місце розташування у відношенні до інших об`єктів, не вказано з якими об`єктами межують та яким чином становлять перешкоду будь-кому.

Відповідачем жодним чином не доведено, що так звану «реконструкцію» здійснила саме позивач.

Відповідно до договору купівлі-продажу позивач стала власником домоволодіння у 2012 році (про що зазначено в оскаржуваних документах), а визначення часу вчинення самочинного будівництва має безпосереднє значення для встановлення особи, яка має нести відповідальність за таке будівництво.

Окрім того, час здійснення самочинного будівництва має значення з огляду на низку діючих в різних часових межах підзаконних нормативно-правових актів, які визначали перелік будівельних робіт для здійснення яких не вимагалось отримання дозвільних документів. А також з огляду на різні редакції п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» в частині розміру штрафу та враховуючи строки притягнення до відповідальності, визначені ч.11 ст.2 вказаного Закону, відповідно до якої штраф може бути накладено на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Ухвалою судді від 07.05.2019 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче засідання на 03 червня 2019 року о 12:00 год.

Ухвалою від 03.06.2019 року суд продовжив строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та оголосив перерву у підготовчому засіданні до 24 липня 2019 року до 10.00 год.

Ухвалою від 24 липня 2019 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 05 серпня 2019 року на 15:30 год.

Судове засідання 05.08.2019 року перенесено на 12.08.2019 року на 14:30 год. у зв`язку з відсутністю електропостачання в приміщенні суду.

У судовому засіданні 12.08.2019 року оголошено перерву до 04.09.2019 року до 15:30 год. у зв`язку з необхідністю подання додаткових доказів на вимогу суду та виклику свідка.

У судове засідання, призначене на 04 вересня 2019 року на 15:30 годину, з`явилися представник позивача та представник відповідача.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував та вважав його необґрунтованим. 31.05.2019 року представник відповідача надав письмовий відзив (а.с. 54-60), в якому зазначив, що посадовою особою Управління в межах проведення заходу архітектурно-будівельного контролю здійснено виїзди на місце та встановлено, що домоволодіння, загальною площею 809,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу № 1376 від 17.04.2012 року належить гр. ОСОБА_1 .

Під час виїзду посадовою особою Управління за адресою: АДРЕСА_1 , оглядом, встановлено, що за вищевказаною адресою будівельні роботи не виконуються, об`єкт експлуатується. Усі виявлені факти підтверджуються фотофіксацією.

Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація стосовно реєстрації дозвільних документів на проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача вказав, що позивачем виконані будівельні роботи з реконструкції домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено ч.1 ст.34 та абз. 1 ч.2 ст.36 Закону України «Про рулювання містобудівної діяльності» та абз. 2 п.5 та п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №466 від 13 квітня 2011 року.

Позивачем здійснено прибудову до будинку, яка в наданому позивачем технічному паспорті, складеному при купівлі будинку позивачем, відсутня.

Таким чином, саме позивач здійснила реконструкцію будинку без отримання права на виконання будівельних робіт.

За результатом проведеного заходу державного архітектурно-будівельного контролю складено акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 19.03.2019 року, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил №177/19 від 19.03.2019 року, протокол про адміністративне правопорушення від 19.03.2019 року за вчинене правопорушення, передбачене ч.5 ст.96 КУпАП.

У зв`язку з відмовою від отримання матеріалів перевірки вони були надіслані на адресу позивача засобами поштового зв`язку та отримані позивачем 28.03.2019 року.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 02.04.2019 року. Позивач або її представник на розгляд справи не з`явилися, про дату та місце були сповіщені належним чином, у зв`язку з викладеним розгляд відбувся 02.04.2019 року. За результатом розгляду було винесено Постанову про адміністративне правопорушення №266/19 від 02.04.2019 року та позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП. Вищевказана постанова направлена на поштову адресу позивача.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, допитавши свідка ОСОБА_2 , суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 21 грудня 2018 року на адресу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від ОСОБА_3 надійшла заява, в якій останній просив провести перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 62-63).

02 січня 2019 року в.о. начальника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видав наказ №01-13/1ДАБК "Про організацію проведення позапланових перевірок у І півріччі 2019 року", яким наказано уповноважити заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу №1 Якименко Р.К. направляти головних спеціалістів на проведення позапланових перевірок, а також підписувати направлення на проведення позапланових перевірок протягом 1 півріччя 2019 року (а.с. 61).

04.01.2019 року заступником начальника Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради видано направлення №000034 для здійснення позапланової перевірки на: індивідуальний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил на підставі наказу Управління ДАБК ОМР №01-13/1ДАБК від 02.01.2019 року та звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення об`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (вих. №01-10/280-ЗГ від 21.12.2018 року). Строк дії направлення з 18.03. по 19.03.2019 року (а.с. 64).

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідачем складено Акт від 19.03.2019 року №000034 (а.с. 68-76).

Відповідно до зазначеного акту перевірки, Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради встановлено, що ОСОБА_1 виконані будівельні роботи з реконструкції домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено ч.1 ст.34 та абз. 1 ч.2 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз. 2 п.5 та п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ за №466 від 13.04.2011 року.

19.03.2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контрою Одеської міської ради за результатами позапланової перевірки ОСОБА_1 було видано припис про усунення поршень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким вимагало усунути порушення вимог містобудівного законодавства, шляхом отримання в установленому законом порядку права на виконання підготовчих та будівельних робіт за даною адресою або приведення земельної ділянки у попередній стан в термін до 19.05.2019 року (а.с. 79-80). У приписі зазначено про наявність фотофіксації порушень, яка додана відповідачем до відзиву на позов.

Також 19.03.2019 року Управлінням державного архітектурно-будівельного контрою Одеської міської ради відповідно до ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст.ст. 254, 255, 256 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, яким за результатами позапланової перевірки, проведеної за адресою: АДРЕСА_1 , зафіксовано порушення ОСОБА_1 ч.1 ст.34 та абз. 1 ч.2 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз. 2 п.5 та п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ за №466 від 13.04.2011 року, відповідальність за що встановлена ч.5 ст.96 КУпАП. У протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 02.04.2019 року об 11:00 год. у приміщенні Управління державного архітектурно-будівельного контрою Одеської міської ради, за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського, 6, каб. 321 (а.с. 77-78).

Управлінням державного архітектурно-будівельного контрою Одеської міської ради за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 винесено постанову №266/19 від 02.04.2018 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення, передбачене ч.9 ст.96 КУпАП, та накладено штраф у сумі 10200 грн. (а.с. 82-83).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вищезазначеним порядком є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою КМУ від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553).

Так, згідно п.п. 5, 7 цього Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

Згідно абз. 1 ч.2 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Згідно абз. 2 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 (далі - Порядок №466), будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Відповідно до п.13 Порядку №466, повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру.

Відповідно до ч.5 ст.96 КУпАП, виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною четвертою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч.9 ст.96 КУпАП, експлуатація об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, вчинені щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п`ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В обґрунтуванні позовних вимог щодо відсутності підстав для проведення перевірки позивач зазначає, що Управлінням в порушення вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не здійснено перевірки обґрунтованості відомостей, що містилися в заяві фізичної особи, яка стала підставою для проведення перевірки.

Суд зазначає, що відповідно до абз.2 п.1 Порядку №553, під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої-четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої-четвертої та шостої статті7, статей 9,10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Тобто, дотримання вимог ст.3 вищевказаного Закону стосується виключно проведення перевірок щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У даному випадку суб`єктом містобудування є фізична особа, а тому порядок проведення позапланової перевірки визначається Порядком №553.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Управління надійшла заява ОСОБА_3 від 21.12.2018 року про порушення позивачем вимог містобудівного законодавства, а тому підстав для відмови у розгляді заяви у відповідача не існувало.

Крім того, згідно наведеного вище п.7 Порядку №553, звернення фізичної особи про порушення суб`єктами містобудування містобудівного законодавства є підставою для проведення позапланової перевірки.

Суд вважає безпідставним посилання позивача на ч.1 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», в якій зазначено, що для проведення заходу архітектурно-будівельного контролю уповноважений орган видає наказ, який має містити найменування суб`єкта господарювання.

Суд зазначає, що вказаний Закон не розповсюджується на проведення перевірок стосовно фізичних осіб.

Про це зазначено як в Порядку №553, так і в самому Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Цей закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю)».

Жодним нормативно-правовим актом не встановлено вимоги щодо оформлення окремого наказу для проведення позапланової перевірки органом державного архітектурно-будівельного контролю щодо фізичної особи.

При цьому, наказ Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради від 02.01.2019 року №01-13/1ДАБК "Про організацію проведення позапланових перевірок у І півріччі 2019 року" уповноважує заступника начальника Управління - начальника інспекційного відділу №1 Якименко Р.К. направляти головних спеціалістів на проведення позапланових перевірок, а також підписувати направлення на проведення позапланових перевірок протягом 1 півріччя 2019 року (а.с. 61).

Суд не бере до уваги доводи позивача стосовно того, що вона була відсутня під час проведення перевірки, оскільки допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 - головний спеціаліст інспекційного відділу, який здійснював перевірку на об`єкті позивача, підтвердив суду, що ОСОБА_1 допустила його на об`єкт, була присутня під час проведення перевірки та надала йому технічний паспорт на цей об`єкт, а в подальшому передала інформацію своєму представнику.

Суд бере до уваги доводи відповідача, що відповідно до направлення на проведення позапланової перевірки, остання проводилася на підставі наказу Управління ДАБК Одеської міської ради №01-13/1ДАБК від 02.01.2019 року та звернення фізичної особи від 21.12.2018 р., таким чином в подальшому у складених матеріалах має місце технічна помилка щодо зазначення року прийняття наказу (2018 рік замість 2019 року), що жодним чином не вплинуло на результат проведеного заходу.

Крім того, акт, протокол та припис датовані 19.03.2019 року, саме в цей день представник позивача прибула до Управління, таким чином матеріали перевірки були складені у присутності представника позивача. Представник мала змогу отримати складені матеріали, що підтверджується наданим ордером серії ОД №254226 від 19.03.2019 року, однак з причини відмови в отриманні матеріалів вони були надіслані на адресу позивача засобами поштового зв`язку.

Вказані обставини суду підтвердив свідок ОСОБА_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, під час виїзду, посадовою особою Управління за адресою: АДРЕСА_1 , оглядом встановлено, що за вищевказаною адресою будівельні роботи не виконуються, об`єкт експлуатується.

Згідно з п.3.2 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва.

Згідно з п.3.11 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» нове будівництво - будівництво будинків, будівель, споруд, їх комплексів, що здійснюється з метою створення об`єктів виробничого і невиробничого призначення, а також лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури, в тому числі добудова зупинених об`єктів незавершеного будівництва.

Відповідно до п.3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг, реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Згідно з ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» прибудова - вид реконструкції, при якій збільшується площа забудови житлового будинку шляхом створення нових приміщень, що безпосередньо прилягають до зовнішніх стін будинку.

Відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення» нежитлове приміщення - приміщення в структурі житлового будинку, що не відноситься до житлового фонду. Є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

В ході проведення перевірки було встановлено, що позивачем виконані будівельні роботи із влаштування прибудови між зовнішньою стіною будинку та кам`яною огорожею земельної ділянки, влаштування покрівлі та вхідної групи, чим утворено додаткове приміщення та збільшено площу забудови та геометричні розміри вищевказаного домоволодіння.

Відомості щодо вищевказаного приміщення відсутні в схематичному плані земельної ділянки, відображеному в технічному паспорті інвентаризації нерухомого майна, виготовленого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» Одеської міської ради, інвентаризаційна справа №1-1025, реєстровий помер 41497-96-282 від 30.03.2012 року, що складався попереднім власником перед відчуженням житлового будинку позивачу.

Таким чином, суд вважає, правомірними висновки відповідача про те, що саме ОСОБА_1 виконані будівельні роботи з реконструкції домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 , без отримання права на виконання таких робіт, чим порушено ч.1 ст.34 та абз. 1 ч.2 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та абз. 2 п.5 та п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ за №466 від 13.04.2011 року.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що припис Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил №177/19 від 19.03.2019 року, про усунунення порушення вимог містобудівного законодавства, шляхом отримання в установленому законом порядку право на виконання підготовчих та будівельних робіт за даною адресою або приведення земельної ділянки у попередній стан в термін до 19.05.2019 року, який видано ОСОБА_1 , відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України, є законним та обгрунтованим.

Тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування припису Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил №177/19 від 19.03.2019 року, який видано ОСОБА_1 , належить відмовити.

Разом з цим, що стосується позовної вимоги про скасування постанови Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 266/19 від 02.04.2018 року по справі про адміністративне правопорушення щодо визнання винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, вона була датована 02.04.2018 pоку, при цьому як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 19.03.2019 року, розгляд справи про адміністративне правопорушення було призначено на 02.04.2019 року.

Крім того, в тексті постанови, а саме в резолютивній частині зазначено, що позивача визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП, а відповідно до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 19.03.2019 р. встановлено порушення ч.5 ст.96 КУпАП.

Суд зазначає, що частини 5 та 9 ст.96 КУпАП містять різні склади адміністративного правопорушення, а тому з огляду на дату прийняття постанови та посилання на інший склад правопорушення в описовій та резолютивній частині постанови, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова №266/19 по справі про адміністративне правопорушення не відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, зокрема, прийнята не обґрунтовано, не добросовісно, не розсудливо, не пропорційно, а також не відповідає принципу юридичної визначеності.

Таким чином, постанова Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 266/19 від 02.04.2018 року по справі про адміністративне правопорушення про визнання винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн., підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 266/19 від 02.04.2018 року по справі про адміністративне правопорушення щодо визнання винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст.96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 грн. - скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування припису Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (адреса: вул. Черняховського, 6, м. Одеса, 65009, код ЄДРПОУ 40199728) про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил №177/19 від 19.03.2019 року, який видано ОСОБА_1 , - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 вересня 2019 року.

Суддя В.В. Андрухів

.