Рішення № 84290279, 04.09.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004088

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кузана Р.І.,

секретар судового засідання Козак О.М.,

за участю:

представника позивача Гарасимчука А.П.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури до Розвадівської сільської ради в особі виконавчого комітету Розвадівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Заступник керівника Золочівської місцевої прокуратури (місце знаходження: 81600, пл.Ринок, 10а, м.Миколаїв, Львівська область) (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Розвадівської сільської ради в особі виконавчого комітету Розвадівської сільської ради (місцезнаходження: 81634, вул. Біласа і Данилишина, буд.18, корпус А, с.Розвадів, Миколаївський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 04371555) (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача по невиконанню вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини, зокрема: пам'ятника на честь скасування панщини (с.Верин) - пам'ятка історії; Пам'ятника Шевченку Т.Г. (с. Пісочна) - пам'ятка монументального мистецтва; Поселення одношарове (с. Крупське, урочище Великий провал) - пам'ятка археології; Поселення багатошарове (с. Крупське, урочище Багна) - пам'ятка археології; Поселення (с. Крупське, урочище Середній горб) - пам'ятка археології; Поселення (с. Розвадів, урочище Кути) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Дуборіж) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Підгора Прийма) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Гора) - пам'ятка археології; Церкви Різдва Пресвятої Богородиці (с. Крупське) - пам'ятка архітектури, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

- зобов'язати відповідача виконати вимоги чинного законодавства України по виготовленню облікової документації на об'єкти культурної спадщини зокрема: Пам'ятнику на честь скасування панщини (с. Верин) - пам'ятка історії; Пам'ятника Шевченку Т.Г. (с. Пісочна) - пам'ятка монументального мистецтва; Поселення одношарове (с. Крупське, урочище Великий провал) - пам'ятка археології; Поселення багатошарове (с. Крупське, урочище Багна) - пам'ятка археології; Поселення (с. Крупське, урочище Середній горб) - пам'ятка археології; Поселення (с. Розвадів, урочище Кути) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Дуборіж) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Підгора Прийма) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Гора) - пам'ятка археології; Церкви Різдва Пресвятої Богородиці (с. Крупське) - пам'ятка архітектури, та подати пропозиціїї органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на Розвадівську сільську раду Миколаївського району Львівської області, в особі виконавчого комітету Розвадівської сільської ради Миколаївського району Львівської області, покладено обов'язок виготовлення облікової документації на кожен із об'єктів культурної спадщини місцевого та національного значення, що знаходяться на території Розвадівської сільської ради Миколаївського району Львівської області, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. За даними відділу культури і туризму, охорони культурної спадщини, культурних цінностей, національностей та релігій №01-17/139 від 18.06.2019 та департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації встановлено, що території Розвадівської сільської ради наявні 10 об'єктів культурної спадщини, зокрема: пам'ятник на честь скасування панщини (с. Верин) - пам'ятка історії; пам'ятник Шевченку Т.Г. (с. Пісочна) - пам'ятка монументального мистецтва; поселення одношарове (с. Крупське, урочище Великий провал) - пам'ятка археології; поселення багатошарове (с. Крупське, урочище Багна) - пам'ятка археології; поселення (с. Крупське, урочище Середній горб) - пам'ятка археології; поселення (с. Розвадів, урочище Кути) - пам'ятка археології; поселення (с. Верин, урочище Дуборіж) - пам'ятка археології; поселення (с. Верин, урочище Підгора Прийма) - пам'ятка археології; поселення (с. Верин, урочище Гора) - пам'ятка археології; Церква Різдва Пресвятої Богородиці (с. Крупське) - пам'ятка архітектури. Проте, облікова документація на вказані об'єкти відсутня. Оскільки бездіяльність відповідача порушує інтереси держави, прокурор, на підставі ч.2 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» та ч.4 ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою судді від 14.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Представник позивач в підготовчому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач, явку представника в підготовче засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Подав клопотання, в якому вказав про те, що проти задоволення позову не заперечує. Розгляд справи просить проводити без участі його представника.

Відповідно до ч.3 ст.183 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення, у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Золочівською місцевою прокуратурою Львівської області вивчено питання занесення об'єктів культурної спадщини, що розташовані на території Миколаївського району Львівської області, зокрема, на території Розвадівської сільської ради Миколаївського району, до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

З долученого до матеріалів справи переліку пам'яток культурної спадщини Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації встановлено, що на території Розвадівської сільської ради наявні 10 об'єктів культурної спадщини, зокрема: пам'ятник на честь скасування панщини (с. Верин) - пам'ятка історії; пам'ятник Шевченку Т.Г. (с. Пісочна) - пам'ятка монументального мистецтва; поселення одношарове (с. Крупське, урочище Великий провал) - пам'ятка археології; поселення багатошарове (с. Крупське, урочище Багна) - пам'ятка археології; поселення (с. Крупське, урочище Середній горб) - пам'ятка археології; поселення (с. Розвадів, урочище Кути) - пам'ятка археології; поселення (с. Верин, урочище Дуборіж) - пам'ятка археології; поселення (с. Верин, урочище Підгора Прийма) - пам'ятка археології; поселення (с. Верин, урочище Гора) - пам'ятка археології; Церква Різдва Пресвятої Богородиці (с. Крупське) - пам'ятка архітектури.

18.06.2019 Золочівською місцевою прокуратурою Львівської області направлено запит Розвадівській сільській раді Львівської області за №05/47/1-1602 вих.19 з проханням повідомити чи виготовлялася органом місцевого самоврядування облікова документація на об'єкти культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Розвадівської сільської ради, а саме: пам'ятник на честь скасування панщини (с. Верин) - пам'ятка історії; пам'ятник Шевченку Т.Г. (с. Пісочна) - пам'ятка монументального мистецтва; поселення одношарове (с. Крупське, урочище Великий провал) - пам'ятка археології; поселення багатошарове (с. Крупське, урочище Багна) - пам'ятка археології; поселення (с. Крупське, урочище Середній горб) - пам'ятка археології; поселення (с. Розвадів, урочище Кути) - пам'ятка археології; поселення (с. Верин, урочище Дуборіж) - пам'ятка археології; поселення (с. Верин, урочище Підгора Прийма) - пам'ятка археології; поселення (с. Верин, урочище Гора) - пам'ятка археології; Церква Різдва Пресвятої Богородиці (с. Крупське) - пам'ятка архітектури, чи скеровувалася така документація на розгляд Консультативної ради відділу охорони культурної спадщини Департаменту з питань архітектури та чи вживалися заходи щодо внесення вказаних об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

25.06.2019 Розвадівською сільською радою Львівської області повідомлено позивача про те, що органами місцевого самоврядування облікова документація на дані об'єкти культурної спадщини не виготовлялася, відтак така документація на розгляд Консультативної ради відділу охорони культурної спадщини Департаменту з питань архітектури та містобудування Львівської обласної державної адміністрації не скеровувалася. Інші заходи щодо внесення вказаних в запиті об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України не вживалися, у зв'язку із відсутністю виділених коштів на вказані потреби.

Невиконання відповідачем обов'язку щодо виготовлення облікової документації та неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, серед іншого: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено ст.24 Закону України «Про прокуратуру» та ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

За змістом ч.ч.4, 5 ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Звернення прокурора з даним позовом зумовлено відсутністю органу, уповноваженого на звернення до суду з відповідним позовом до органу місцевого самоврядування, та необхідністю врегулювання відносин у сфері охорони культурної спадщини.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III).

За визначеннями, наведеними у ст.1 цього Закону:

об'єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти (об'єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність;

пам'ятка культурної спадщини (далі - пам'ятка) - об'єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, або об'єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України;

охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.

Згідно з ч.1 ст.3 Закону №1805-III, державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі - органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема: виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону №1805-III, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, належить: 2) реалізація державної політики з питань охорони культурної спадщини; 3) ведення Державного реєстру нерухомих пам'яток України, здійснення координації та контролю за паспортизацією нерухомих об'єктів культурної спадщини; 5) подання Кабінету Міністрів України пропозицій про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та про внесення змін до нього щодо пам'яток національного значення; 6) занесення об'єктів культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України та внесення змін до нього щодо пам'яток місцевого значення.

Частиною 2 ст.6 Закону №1805-III встановлено, що до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить: 1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території; 2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України; 3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць.

Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (далі - Порядок №1760).

Так, згідно з п.1 вказаного Порядку, об'єкти культурної спадщини заносяться до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр) за рішенням Кабінету Міністрів України (щодо об'єктів національного значення) та Мінкультури (щодо об'єктів місцевого значення).

На кожний об'єкт культурної спадщини, що пропонується відповідним органом охорони культурної спадщини для занесення до Реєстру, складається облікова документація, яка підлягає постійному зберіганню в такому органі. Занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру без облікової документації не допускається (п.2 Порядку №1760).

Відповідно до п.3 розділу Х «Прикінцеві положення» Закону №1805-III, об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.

Згідно з п.п.3, 4 Порядку №1760, Облікова документація на об'єкти культурної спадщини, які відповідно до пункту 3 розділу X «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини» визнаються пам'ятками, включає облікову картку або паспорт, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Облікова документація на щойно виявлені об'єкти культурної спадщини включає облікову картку, коротку історичну довідку, акт технічного стану та матеріали фотофіксації сучасного стану. Пропозиції щодо включення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до Реєстру подаються не пізніше ніж протягом трьох років з дня їх включення до переліку об'єктів культурної спадщини.

Облікова документація, що передбачає виконання роботи з метою виявлення, дослідження, фіксації об'єкта культурної спадщини, визначення його антропологічної, археологічної, естетичної, етнографічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності, складається спеціально уповноваженими органами охорони культурної спадщини, до яких належать орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські, районні держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Порядок обліку об'єктів культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158 (далі - Порядок №158).

Відповідно до п.1.3 цього Порядку, облік об'єктів культурної спадщини включає: виявлення, обстеження, дослідження, фотофіксацію об'єктів культурної спадщини, підготовку графічних матеріалів (у разі необхідності) та визначення предмета охорони культурної спадщини, складання переліків об'єктів культурної спадщини та облікової документації на ці об'єкти, підготовку подання Міністерству культури України та Кабінету Міністрів України для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі - Реєстр).

На виявлені об'єкти культурної спадщини складається облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п.2.3 Порядку №158).

Облікова картка об'єкта культурної спадщини, коротка історична довідка, акт технічного стану об'єкта (пам'ятки) культурної спадщини подаються за місцезнаходженням таких об'єктів на розгляд науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, консультативних рад органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та наукової (вченої) ради установи, організації, діяльність якої пов'язана з охороною культурної спадщини, які оцінюють відповідність кожного об'єкта критеріям, зазначеним у пунктах 10 і 11 Порядку визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1760 (п.3.1 Порядку №158).

Тобто занесенню об'єкта культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, до яких належить і Виконавчий комітет Розвадівської сільської ради Львівської області, та до повноважень якого віднесено виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Розвадівської сільської ради Львівської області та подання пропозицій Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Такими об'єктами на території Розвадівської сільської ради Львівської області є пам'ятник на честь скасування панщини (с. Верин) - пам'ятка історії; пам'ятник Шевченку Т.Г. (с. Пісочна) - пам'ятка монументального мистецтва; поселення одношарове (с. Крупське, урочище Великий провал) - пам'ятка археології; поселення багатошарове (с. Крупське, урочище Багна) - пам'ятка археології; поселення (с. Крупське, урочище Середній горб) - пам'ятка археології; поселення (с. Розвадів, урочище Кути) - пам'ятка археології; поселення (с. Верин, урочище Дуборіж) - пам'ятка археології; поселення (с. Верин, урочище Підгора Прийма) - пам'ятка археології; поселення (с. Верин, урочище Гора) - пам'ятка археології; Церква Різдва Пресвятої Богородиці (с. Крупське) - пам'ятка архітектури.

За результатами оцінки консультативної ради органу культурної спадщини обласної держадміністрації у 15-денний строк надається висновок щодо доцільності занесення об'єкта культурної спадщини до Реєстру, який надсилається Мінкультури у день його підписання. Результати розгляду висновку та облікової документації експертна комісія Мінкультури оформляє протоколом, що є підставою для занесення об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України об'єктів культурної спадщини.

Форму облікової картки об'єкта культурної спадщини та паспорта об'єкта культурної спадщини затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 13.05.2004 №295/104 «Про затвердження форм облікової картки та паспорта об'єкта культурної спадщини», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 за №693/9292 (п.4.2 Порядку №158).

Документи на об'єкт культурної спадщини складаються у чотирьох примірниках, один з яких зберігається в Мінкультури України, другий - в органі виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органах охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, третій - у районних державних адміністраціях або у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради, четвертий - у розробника документів (п.4.4 Порядку №158).

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами (ст.1 Закону №280/97-ВР).

Відповідно до ч.1 ст.11 ст.1 Закону №280/97-ВР, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Аналіз вказаних норм законодавства дає підстави для висновку, що саме на відповідача - Розвадівську сільську раду, в особі виконавчого комітету Розвадівської сільської ради покладено обов'язок виготовлення облікової документації на кожен об'єкт культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Розвадівської сільської ради Львівської області зокрема: пам'ятника на честь скасування панщини (с. Верин) - пам'ятка історії; Пам'ятника Шевченку Т.Г. (с. Пісочна) - пам'ятка монументального мистецтва; Поселення одношарове (с. Крупське, урочище Великий провал) - пам'ятка археології; Поселення багатошарове (с. Крупське, урочище Багна) - пам'ятка археології; Поселення (с. Крупське, урочище Середній горб) - пам'ятка археології; Поселення (с. Розвадів, урочище Кути) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Дуборіж) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Підгора Прийма) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Гора) - пам'ятка археології; Церкви Різдва Пресвятої Богородиці (с. Крупське) - пам'ятка архітектури, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Суд звертає увагу на те, що відповідач позов визнав та проти задоволення такого не заперечує.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, суд враховує, що бездіяльністю є пасивна поведінка, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку вона зобов'язана була і могла вчинити, або невідвернення небезпеки, яку особа зобов'язана була і мала можливість відвернути.

А тому, невиконання Розвадівською сільською радою в особі виконавчого комітету Розвадівської сільської ради вимог чинного законодавства України по виготовленню облікової документації на об'єкти культурної спадщини, зокрема: пам'ятника на честь скасування панщини (с.Верин) - пам'ятка історії; пам'ятника Шевченку Т.Г. (с. Пісочна) - пам'ятка монументального мистецтва; Поселення одношарове (с. Крупське, урочище Великий провал) - пам'ятка археології; Поселення багатошарове (с. Крупське, урочище Багна) - пам'ятка археології; Поселення (с. Крупське, урочище Середній горб) - пам'ятка археології; Поселення (с. Розвадів, урочище Кути) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Дуборіж) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Підгора Прийма) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Гора) - пам'ятка археології; Церкви Різдва Пресвятої Богородиці (с. Крупське) - пам'ятка архітектури, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України свідчить про бездіяльність відповідача, яку слід визнати протиправною.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів держави буде зобов'язання відповідача виконати вимоги чинного законодавства України по виготовленню облікової документації на об'єкти культурної спадщини зокрема: пам'ятника на честь скасування панщини (с. Верин) - пам'ятка історії; пам'ятника Шевченку Т.Г. (с. Пісочна) - пам'ятка монументального мистецтва; Поселення одношарове (с. Крупське, урочище Великий провал) - пам'ятка археології; Поселення багатошарове (с. Крупське, урочище Багна) - пам'ятка археології; Поселення (с. Крупське, урочище Середній горб) - пам'ятка археології; Поселення (с. Розвадів, урочище Кути) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Дуборіж) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Підгора Прийма) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Гора) - пам'ятка археології; Церкви Різдва Пресвятої Богородиці (с. Крупське) - пам'ятка архітектури, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог Заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Щодо судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст. 142 КАС України у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Суд встановив, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 3842,00 грн., який сплаченого згідно з платіжним дорученням №1476 від 25.07.2019, зарахована на казначейський рахунок до спеціального фонду Держаного бюджету України 26.07.2019, що підтверджується випискою з КП «ДСС».

Таким чином, оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне повернути позивачу п'ятдесят відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову згідно з платіжним дорученням №1476 від 25.07.2019 у розмірі 1921,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 142, 182, 241-246, 250, 262, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов Заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури до Розвадівської сільської ради, в особі виконавчого комітету Розвадівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Розвадівської сільської ради, в особі виконавчого комітету Розвадівської сільської ради по невиконанню вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об'єкти культурної спадщини, зокрема: пам'ятнику на честь скасування панщини (с.Верин) - пам'ятка історії; Пам'ятника Шевченку Т.Г. (с. Пісочна) - пам'ятка монументального мистецтва; Поселення одношарове (с. Крупське, урочище Великий провал) - пам'ятка археології; Поселення багатошарове (с. Крупське, урочище Багна) - пам'ятка археології; Поселення (с. Крупське, урочище Середній горб) - пам'ятка археології; Поселення (с. Розвадів, урочище Кути) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Дуборіж) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Підгора Прийма) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Гора) - пам'ятка археології; Церкви Різдва Пресвятої Богородиці (с. Крупське) - пам'ятка архітектури, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Зобов'язати Розвадівську сільську раду, в особі виконавчого комітету Розвадівської сільської ради, виконати вимоги чинного законодавства України по виготовленню облікової документації на об'єкти культурної спадщини зокрема: Пам'ятника на честь скасування панщини (с. Верин) - пам'ятка історії; Пам'ятника Шевченку Т.Г. (с. Пісочна) - пам'ятка монументального мистецтва; Поселення одношарове (с. Крупське, урочище Великий провал) - пам'ятка археології; Поселення багатошарове (с. Крупське, урочище Багна) - пам'ятка археології; Поселення (с. Крупське, урочище Середній горб) - пам'ятка археології; Поселення (с. Розвадів, урочище Кути) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Дуборіж) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Підгора Прийма) - пам'ятка археології; Поселення (с. Верин, урочище Гора) - пам'ятка археології; Церкви Різдва Пресвятої Богородиці (с. Крупське) - пам'ятка архітектури, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Повернути з Державного бюджету України на користь Золочівської місцевої прокуратури (місцезнаходження: 81600, пл.Ринок, 10а, м.Миколаїв, Львівська область) судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 16.09.2019.

Суддя Р.І. Кузан