Рішення № 84290089, 17.09.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2019 року справа № 320/2336/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянув у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Київської області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області виплачувати ОСОБА_1 пенсію у повному розмірі без обмеження максимальним розміром з 08.10.2018.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є пенсіонером військовослужбовцем, якому з 09.08.2018 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач зазначив, що звільнений з військової служби за станом здоров`я, оскільки є інвалідом війни ІІ групи, у зв`язку з чим за власною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (Далі - ГУ ПФУ у Київській області) з 08.10.2018 отримує пенсію по інвалідності як інвалід ІІ групи відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (Далі - Закон № 2262-XII).

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач проти позовних вимог заперечує з огляду на правомірність дій.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, посилаючись на частину 5 статті 43 Закону № 2262-XII, яка передбачає, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексацією інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавки окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Позивач надав відповідь на відзив у якому зазначив, що не погоджується з викладеними у відзиві поясненнями відповідача, вважає, що доводи відповідача є безпідставними та необґрунтованими.

Вважаючи відмову відповідача у перерахунку та виплаті йому пенсії протиправною, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2019 відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звільнений наказом Міністра оборони України від 17.07.2018 №433 з військової служби у відставку за підпунктом «б» (за станом здоров`я) відповідно до витягу із наказу командира військової частини А0704 (по стройовій частині) від 08.08.2018 №179. (а.с. 12).

Позивач є учасником бойових дій та інвалідом війни ІІ групи. (а.с. 9-10).

Після звільнення з військової служби, з 09.08.2018 отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з інвалідністю за власною заявою до ГУ ПФУ у Київській області з 08.10.2018 отримує пенсію по інвалідності як інвалід ІІ групи відповідно до Закону № 2262-XII, що підтверджується пенсійним посвідченням від 21.11.2018 НОМЕР_2. (а.с.11).

ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Гомель, Гомельської області, Білорусь, є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Васильківським РВ УДМС України в Київській області 06.10.2016 р.(а.с.7).

11.03.2019 Васильківським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України наданий розрахунок пенсії для ОСОБА_1 , відповідно до якого загальний розмір пенсії становить 19070.50 грн. Зазначене підтверджується розрахунком пенсії по інвалідності по пенсійній справі №1001021132. (а.с.14).

12.03.2019 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Київській області з заявою про виплату пенсії в повному розмірі без обмеження максимальним розміром. (а.с. 15).

Листом від 10.04.2019 №581/Є-01 ГУ ПФУ у Київській області повідомив що підставою для визначення грошового забезпечення при призначенні пенсії є грошовий атестат № 146195 та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення № 9/63/2/283 від 08.08.2018, наданої військовою частиною А0704. Згідно вказаних документів грошове забезпечення для призначення пенсії становить 18421.70 грн., де:

- посадовий оклад - 8030.00 грн.,

- оклад за військове звання - 1480.00 грн.,

- процентна надбавка за вислугу років 50%- 4755.00 грн.,

- середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 4156.70 грн.

Основний розмір пенсії складає - 12895.19 грн. (18421.70 грн. х 70%). (а.с.10).

До основного розміру пенсії встановлені:

- підвищення учаснику бойових дій - 363.00 грн.,

- цільова допомога, як учаснику бойових дій - 40.00 грн.

У жовтні 2018 позивачу здійснена виплата пенсії 09.08.2018 по 30.09.2018 у розмірі 23164.59 грн. разом з пенсією.

З 08.10.2018 виплата пенсії проводиться в розмірі 14350.00 грн., у зв`язку з особистою заявою позивача про перехід на інший вид пенсії від 08.10.2018 №374, з 01.12.2018 - у розмірі 14970.00 грн. (а.с. 16).

Не погоджуючись з такими діями пенсійного органу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (редакція від 19.06.2011 року, підстава - 2857-VI) пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом.

Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року, який набрав чинності 01.10.2011 року, ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема, частину п`яту викладено в такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

Законом України від 24.12.2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (набрав чинності 01.01.2016 року) у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" частину п`яту статті 43 доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

Верховний Суд України звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення другого речення частини п`ятої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами у взаємозв`язку з пунктом 2 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, пунктом 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911-VIII.

У рішенні від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 Конституційним Судом України зазначено, що відповідно до підпункту 3 пункту 1 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» від 12.04.2016 року № 1080-VIII статтю 43 Закону № 2262 після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв`язку з чим частина п`ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті, що не перешкоджає проведенню її перевірки на відповідність Конституції України (конституційність).

Так, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, зокрема, частина сьома статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

VI. Оцінка суду

Таким чином, з 20 грудня 2016 року відсутня частина сьома статті 43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774-VIII внесені зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та у ч. 7 ст. 43 слова і цифри «у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Проте, на момент набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, а саме станом на 01.01.2017 року, ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», до якої вносилися вказані зміни, була визнана 20.12.2016 року Конституційним Судом України неконституційною, а тому повністю втратила чинність, отже зазначені зміни не можуть створювати будь-яких правових наслідків.

Аналогічна правова позиція узгоджується з висновками, зазначеними у рішенні Верховного Суду від 09.09.2019 №463/925/17.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.244-2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, під час обмеження виплати пенсії ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області стаття 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачала положень про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів та її максимальний розмір не може перевищувати 10740.00 грн.

Суд вважає, що оскільки рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 р. №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо обмеження пенсії максимальним розміром, норми закону, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, яке є обов`язковим до виконання на всій території України, є остаточним і не може бути оскаржене, обмеження виплати позивачу пенсії максимальним розміром є протиправним.

VIII. Висновок суду

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно вимог ч. 3 ст. 242 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, з урахуванням наведених норм права та обставин справи, суд приходить до висновку, що дії Пенсійного фонду щодо обмеження призначеної та перерахованої позивачу пенсії максимальним розміром є протиправними, а позовні вимоги такими, що підлягать задоволенню.

IX. Розподіл судових витрат

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 у повному обсязі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області(ЄДРПОУ: 22933548, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40) виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) пенсію у повному розмірі без обмеження максимальним розміром з 08.10.2018.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено - 17.09.2019

Суддя Леонтович А.М.