Рішення № 84289999, 17.09.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2019 р. справа № 300/1618/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області до Державного підприємства «Брошнівське лісове господарство» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

В С Т А Н О В И В:

29.07.2019 Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося в суд з позовною заявою до Державного підприємства «Брошнівське лісове господарство» (далі - відповідач, ДП «Брошнівське лісове господарство») про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Позовні вимоги мотивовані тим, що у період з 10.06.2019 по 14.06.2019 працівниками Рожнятівського районного відділу Управління ДСНС України в Івано-Франківській області проведено позапланову перевірку Державного підприємства «Брошнівське лісове господарство» щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт №117 від 14.06.2019. В ході перевірки встановлено, що експлуатація будівель (споруд, приміщень) відповідача за адресою: урочище Підмонастир, с. Сваричів, Рожнятівський район, Івано-Франківська обл., здійснюється з порушенням вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. На підставі наведеного позивач просив позов задовольнити та застосувати заходи реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) деревообробної дільниці Державного підприємства «Брошнівське лісове господарство» шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач 02.08.2019 подав відзив на позовну заяву за №04-01/198. Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с. 46). Просив суд в задоволенні позову відмовити з урахуванням того, що відповідач вжив всіх можливих заходів по виконанню припису від 10.04.2019. Так, відповідачем укладено договір №98/2019/708 від 01.08.2019 на виконання проектних робіт; приміщення забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками); пожежний щит укомплектовано необхідним протипожежним інвентарем; за допомогою болтових та гвинтових затискачів, способом паяння здійснено з`єднання, відгалуження та окільшовання жил проводів і кабелів в будівлях деревообробної дільниці. На підставі наведеного, відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

20.08.2019 представник позивача через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду подав відповідь на відзив, в якій зазначає, що порушення, які становлять загрозу для життя і здоров`я людей та слугували підставою для звернення позивача з даним позовом до суду, продовжують мати місце, а факти усунення частини таких порушень - належним чином не доведені. Так, представник позивача відмічає, що надані відповідачем на підтвердження своїх доводів фото не є достовірними та достатніми доказами, оскільки з них неможливо встановити дійсний факт наявності чи відсутності вказаних в ньому порушень власне на даному об`єкті перевірки та відповідність вжитих заходів вимогам законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки. Таким чином, позивач вважає, що існують всі підстави для задоволення позову (а.с. 65-67).

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на вищевикладене, судом проведено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі за наявними матеріалами.

Дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, а відповідач заперечує проти позову, суд встановив наступне.

05.07.1995 внесено запис про створення юридичної особи Державного підприємства «Брошнівське лісове господарство», що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 37-39).

На підставі наказу Управління ДСНС в Івано-Франківській області про проведення перевірки №169 від 24.05.2019 (а.с. 11), посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) №122 від 28.05.2019 (а.с. 15), працівниками Рожнятівського районного відділу Управління ДСНС України в Івано-Франківській області у період з 10.06.2019 по 14.06.2019 проведено позапланову перевірку щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки суб`єктом господарювання - ДП «Брошнівське лісове господарство», за результатами якої складено акт №117 від 14.06.2019 (а.с. 16-30).

Даним актом зафіксовано ряд порушень вимог законодавства, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей, у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, зокрема:

1.Приміщення деревообробної дільниці не обладнано системами протипожежного захисту (п. 1.2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 за №1417 (далі - Наказ МВС від 30.12.2014 за №1417));

2. Приміщення деревообробної дільниці не обладнано системами внутрішнього протипожежного водопроводу відповідно до держаних будівельних норм ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» (п. 2.2 розділу V Наказу МВС від 30.12.2014 за №1417; Таб. 4 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація»);

3. З`єднання, відгалуження та окільцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо) (п. 1.6 розділу IV Наказу МВС від 30.12.2014 за №1417);

4. Пожежний щит не укомплектовано необхідним протипожежним інвентарем (вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.) (п. 3.11. розділу V Наказу МВС від 30.12.2014 за №1417);

5. Приміщення не забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками) згідно вимог (п. 3.6 розділу V Наказу МВС від 30.12.2014 за №1417).

Акт перевірки отримав та підписав директор відповідача Кузан І.М . (а.с. 30).

Зазначені в акті перевірки №117 від 14.06.2019 порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, на думку представника позивача, створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (як працівникам відповідача, так і іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі), а саме:

- відсутність систем протипожежного захисту перешкоджає швидкому виявленню пожежі, повідомленню (оповіщенню) про неї, а також оперативній евакуації людей на ранній стадії виникнення пожежі;

- відсутність на об`єкті внутрішнього протипожежного водопостачання не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей від її небезпечних чинників;

- порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії, що може призвести до загибелі людей;

- неукомплектованість пожежного щита не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей від її небезпечних чинників;

- відсутність на об`єкті первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників) не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, чим створюється загроза безпеці людей від її небезпечних чинників.

Суд зазначає, що Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України №1417 від 30.12.2014, зареєстровані у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697, є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (пункт 4 Розділ І Правил пожежної безпеки в Україні).

Відповідно до приписів статті 64 Кодексу цивільного захисту України, Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області реалізує повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки (Державної служби України з надзвичайних ситуацій).

Згідно підпункту 27 пункту 4 Положення про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, затвердженого наказом ДСНС України №175 від 13.04.2016, Управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України).

Частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Таким чином, у випадку наявності підстав для застосування одного з таких заходів реагування як повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, орган контролю звертається до суду із адміністративним позовом.

Суд, враховуючи аналіз наведених норм права, зазначає, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Суд встановив, що на час розгляду справи, відповідачем згідно матеріалів відзиву, серед порушень, які є підставою звернення до адміністративного суду, усунуто більшість із них.

Так, відповідачем 01.08.2019 укладено договір №98/2019/708 на виконання проектних робіт, який долучено до матеріалів відзиву (а.с. 50), а також надано додаток №1 до договору №98/2019/708 - Кошторис на проектні роботи по влаштуванню системи автоматичної пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей на суму 11 628,46 грн. (а.с. 51).

Суд також встановив, що відповідачем укомплектовано пожежний щит необхідним протипожежним інвентарем, що підтверджується копією видаткової накладної №РН-0001479 від 09.08.2019 (а.с. 49). Вказане також підтверджується фотоматеріалами, наявними у матеріалах справи (а.с. 56-61) та копією акта №1 про укомплектування пожежного щита (а.с. 47).

Окрім того, відповідачем забезпечено приміщення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками), що також підтверджується копією видаткової накладної №РН-0001479 від 09.08.2019 (а.с. 49) та фотоматеріалами, наявними у матеріалах справи.

Щодо порушення стосовно улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання, судом встановлено, що за допомогою болтових та гвинтових затискачів, способом паяння здійснено з`єднання, відгалуження та окільцювання жил проводів і кабелів в будівлях деревообробної дільниці, що підтверджується копією акта №2, наявного в матеріалах справи (а.с. 48).

Як наслідок, суд встановив, що відповідачем частково виконано вимоги припису №85, тобто серед порушень, які є підставою звернення до адміністративного суду, усунуто більшість із них, а щодо іншої частини порушень вчиняються необхідні заходи для усунення виявлених порушень.

Суд окремо звертає увагу на те, що доводи представника позивача, викладені у відповіді на відзив, жодним належним письмовим чи будь-яким іншим доказом не підтверджуються, при цьому, положеннями статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування на кожну сторону. Так, відповідно до частини 1 вказаної статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Аналізуючи вказане та вищезазначені норми закону, суд дійшов висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи деревообробної дільниці Державного підприємства «Брошнівське лісове господарство» можливо в тому випадку, якщо суб`єктом господарювання не дотримано вимоги пожежної безпеки, визначених Кодексом цивільного захисту України, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, проте за обов`язкової умови, що таке порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною 2 статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України, забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Застосовуючи у спірних правовідносинах поняття «порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей» суд зазначає наступне.

Ні Кодекс цивільного захисту України, ні Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не містить в собі юридичне визначення «конкретних обставин, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей», переліку відповідних «небезпечних чинників», «порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки», наявність яких створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Дана категорія понять є оціночною, у зв`язку з чим трактування «загрози життю та здоров`ю людей», що створюється певним порушенням у сфері пожежної безпеки, повинно визначатися контролюючим органом і судом в кожному конкретному випадку окремо.

Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (пункт 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до пункту 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України вказаної статті техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Згідно з пунктом 26 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - це складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Суд зазначає, що в контексті вищенаведених норм настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Враховуючи те, що заходи реагування застосовуються судом за позовом органу державного нагляду, останній повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки.

Суд відмічає, що під час розгляду справи також підлягає встановленню чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.

Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров`ю людей, але їх настання є вірогідною подією.

У зв`язку з цим, суд вважає обраний позивачем захід реагування таким, що не в повній мірі відповідає критеріям пропорційності, так як зрозумілого обґрунтування застосуванню повного зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) відповідача, позивачем не наведено і належними доказами не доведено, що не дає підстав для висновку, що саме у такий спосіб буде досягнуто справедливого балансу між публічними інтересами та інтересами відповідача.

Системно аналізуючи положення частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та статей 68, 70 Кодексу цивільного захисту України, суд також дійшов висновку, що цими правовими нормами установлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров`ю людей створюють такі порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для істот та навколишнього природного середовища (пункт 32 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).

Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень. Водночас суд приймає до уваги наведені відповідачем твердження щодо часткового вжиття ним необхідних заходів, спрямованих на дотримання безпеки.

Суд звертає увагу на те, що у даному випадку виявлені позивачем порушення установлених законодавством вимог пожежної безпеки відповідачем усунуті або ж перебувають в процесі усунення.

Окрім того, порушення, усунення яких триває самі по собі не створюють безпосереднього ризику виникнення і розвитку пожеж, але може створювати небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Проте, ризик виникнення пожежі має вірогідний характер і він безпосередньо не виникає внаслідок виявлених порушень.

Крім того, судом не встановлено, що не усунуті до кінця виявлені порушення викликають необхідність застосування судом саме заходів реагування у вигляді зупинення та заборони експлуатації будівель (споруд, приміщень) деревообробної дільниці Державного підприємства «Брошнівське лісове господарство» шляхом опечатування вхідних дверей, окрім виконання робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області є необґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки обраний позивачем захід реагування, який має бути застосований судом до відповідача, не відповідає критеріям законності і пропорційності у зв`язку із надлишковим характером способу захисту публічного інтересу.

Враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області (вул. Франка, 6, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 38555228) до Державного підприємства «Брошнівське лісове господарство» (вул. Січових Стрільців, 54, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська обл., 77611, код ЄДРПОУ 22191064) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Кафарський В.В.