Рішення № 84289904, 17.09.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2019 р. справа № 300/1503/19

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кафарський В.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Державного підприємства «Івано-Франківського котельно-зварювальний завод» про стягнення заборгованості в сумі 637 138,14 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державного підприємства «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» (далі - відповідач, ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод») про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.12.2017 по 30.06.2019 в сумі 637 138,14 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам відповідача за період з 01.12.2017 по 30.06.2019 в розмірі 637 138,14 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 даний позов залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.

У зв`язку із усуненням вказаних недоліків, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

09.08.2019 представник відповідача через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду подав відзив №Ю-521 від 08.08.2019 (т. 1 а.с. 236-237). У відзиві представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив та в обґрунтування своїх заперечень відмічає, що позивач з 22.08.2013 перебував в процедурі банкрутства і тільки 28.03.2019 процедуру банкрутства припинено ухвалою господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/781/13. Зазначає, що відповідно до розділу Х «Перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» від 18.01.2018 за №2269, після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги. При цьому, зазначені дії не поширюються на задоволення вимог поточних кредиторів, на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, на відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Також представник відповідача відмічає, що ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» перебуває в скрутному фінансовому становищі, має значну заборгованість по заробітній платі, а також заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за період з 01.12.2017 по 30.06.2019. За даними обліку підприємства, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій по списку №1 становлять 204 178,86 грн., а по списку №2 - 405 587,18 грн. Враховуючи викладене, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача 19.08.2019 подала суду відповідь на відзив за №421 від 14.08.2019, згідно якої надає спростування на відзив відповідача та просить винести судове рішення про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 637 138,14 грн., яка складається із заборгованості підприємства по витратах на виплату і доставку пільгових пенсій по списку №1 в розмірі 208 218,96 грн. та по списку №2 в розмірі 428 919,18 грн. (т. 1 а.с. 242-243).

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, які наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

26.05.2000 Державне підприємство «Івано-Франківський котельно-заварювальний завод» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (т. 2 а.с. 1-5), та відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є страхувальником, який згідно статті 15 вказаного Закону є платником страхових внесків, зокрема, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Об`єктом оподаткування для ДП «Івано-Франківський котельно-заварювальний завод» є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 вказаного Закону та норм Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (далі - працівники згідно списку №1) працювали у відповідача та здобули спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Вказаним працівникам відповідача призначено пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», витрати на виплату та доставку яких за період з 01.12.2017 по 30.06.2019 позивачем понесено в розмірі 208 218,96 грн.

Також ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 (далі - працівники згідно списку №2) працювали у відповідача та здобули спеціальний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Вказаним працівникам відповідача призначено пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», витрати на виплату та доставку яких за період з 01.12.2017 по 30.06.2019 позивачем понесено в розмірі 428 919,18 грн.

Як встановлено судом, позивач на адресу відповідача надсилав розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до підпунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вказаний період, що підтверджується копією листів №8205/04 від 18.12.2017, №541/04 від 19.01.2018, №1119/04 від 16.02.2018, №1736/04 від 19.03.2018, №2482/04 від 19.04.2018, №2977/04 від 16.05.2018, №3640/04 від 12.06.2018, №4265/04 від 10.07.2018, №5698/04 від 14.09.2018, №7505/04 від 20.12.2018, №873/04 від 31.01.2019, №1563/04 від 28.02.2019, №2315/04 від 29.03.2019, №3651/04 від 27.05.2019, №10073/04 від 19.06.2019 (т. 1 а.с. 11, 17, 22, 25, 32, 38, 43, 47, 51, 55, 58, 61, 88, 143).

Однак, відповідач у передбачені строки не здійснив відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вказаний вище період.

Загальна сума несплаченої заборгованості з відшкодування сум витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та понесених пенсійним органом за період з 01.12.2017 по 30.06.2019 становить 637 138,14 грн.

Відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування розроблений Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Виключно Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються: принципи та структура системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов`язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України ) та відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 (далі - Інструкція), встановлює обов`язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»:

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до пункту 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з пунктом 6.7 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Пунктом 6.8 Інструкції встановлено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона «Крим»). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов`язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на органи Пенсійного фонду України, відповідач зобов`язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах, визначених органами Пенсійного фонду України, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються відповідачу.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач зобов`язаний здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки суд встановив, що відповідач, у передбачені строки не здійснив відшкодування сум понесених позивачем витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з 01.12.2017 по 30.06.2019 в розмірі 637 138,14 грн., то суд дійшов висновку, що несплата ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.12.2017 по 30.06.2019 в розмірі 637 138,14 грн. (по списку № 1 - в розмірі 208 218,96 грн. та по списку №2 - в розмірі 428 919,18 грн.) вчинена всупереч частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за №21-1.

Щодо самої заборгованості, то як слідує із змісту відзиву, відповідач не оскаржує наявність заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, при цьому заперечує проти суми 637 138,14 грн. (по списку № 1 - в розмірі 208 218,96 грн. та по списку №2 - в розмірі 428 919,18 грн.), оскільки за даними обліку відповідача заборгованість становить 609 766,04 грн. (по списку №1 - 204 178,86 грн., а по списку №2 - 405 587,18 грн.), однак жодними належними доказами вказане відповідач не підтверджує.

Наявність же заборгованості в загальній сумі 637 138,14 грн. підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій заборгованості, наявних в матеріалах справи та розрахунком сум заборгованості (т. 1 а.с. 8-10).

Що стосується доводів відповідача про те, що ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.03.2019 припинено провадження у справі №909/781/13 про банкрутство ДП «Івано-Франківський арматурний завод», суд зазначає наступне.

Згідно пункту 4-2 Перехідних положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до завершення приватизації.

Відповідно до пункту 4-3 Перехідних положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

Після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; не зараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, зупиняється перебіг позовної давності, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Зазначені дії не поширюються на задоволення вимог поточних кредиторів, на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне та інше соціальне страхування, на відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Згідно положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», поточні кредитори це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

Так, Головне управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області звернулося до суду із позовом про стягнення з ДП «Івано-Франківський арматурний завод» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 637 138,14 грн., яка виникла за період з 01.12.2017 по 30.06.2019. Отже, дана заборгованість, виходячи із поняття даного в Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», є поточною заборгованістю, а позивач перед відповідачем виступає поточним кредитором.

Враховуючи наведене, а також те, що вищевказана заборгованість відповідачем на момент розгляду справи не сплачена, відповідних доказів, які б спростовували наявність заборгованості чи доводи позивача, - відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду в Івано-Франківській області про стягнення з ДП «Івано-Франківський арматурний завод» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 637 138,14 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Як наслідок, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ,76018, код ЄДРПОУ 20551088) до Державного підприємства «Івано-Франківського котельно-зварювального заводу» (вул. Хриплинська, 11, м. Івано-Франківськ, 76002, код ЄДРПОУ 07552205) про стягнення заборгованості в сумі 637 138,14 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Івано-Франківського котельно-зварювального заводу» (вул. Хриплинська, 11, м. Івано-Франківськ, 76002, код ЄДРПОУ 07552205) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ,76018, код ЄДРПОУ 20551088) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 637 138 (шістсот тридцять сім тисяч сто тридцять вісім) грн. 14 коп. за період з 01.12.2017 по 30.06.2019.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Кафарський В.В.