Ухвала суду № 84289362, 16.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 вересня 2019 року Справа 160/8711/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Едуард Олегович, перевіривши матеріали скарги ОСОБА_1 до Криворізького відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про встановлення факту, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

09 вересня 2019 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду зі скаргою до Криворізького відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати злочинною бездіяльність Криворізького відділення поліції ГУНП у Дніпропетровській області;

- встановити факт невиконання Криворізьким відділенням поліції ГУНП у Дніпропетровській області рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 16.07.2019 року номер 216/2490/19;

- зобов`язати Криворізьке відділення поліції ГУНП у Дніпропетровській області виконати рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 16.07.2019 року номер 216/2490/19 шляхом скасування постанови про закриття досудового розслідування №12018040230002357 від 29.12.2019 року;

- відшкодувати Криворізьким відділом поліції ГУНП у Дніпропетровській області завдану моральну шкоду на користь скаржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 100000,00 гривень

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.

Так, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Проте у поданому випадку ОСОБА_1 подано скаргу, а не позовну заяву.

Згідно пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Отже, предметом розгляду спору, переданого на вирішення до адміністративного суду не може бути встановлення певних обставин та фактів.

На підставі викладеного, вимоги про визнання злочинною бездіяльність Криворізького відділення поліції ГУНП у Дніпропетровській області та встановлення факту невиконання Криворізьким відділенням поліції ГУНП у Дніпропетровській області рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 16.07.2019 року номер 216/2490/19, які фактично є вимогами про встановлення факту, не підлягають розгляду адміністративним судом.

Разом з тим, суд роз`яснює, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються місцевим загальним судом за місцем проживання заявника у порядку цивільного судочинства.

Також суд зазначає, що вимоги про зобов`язання вчинити певні дії розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, який має бути відображений у складі позовних вимог.

В прохальній частині позову позивач просить про зобов`язання Криворізьке відділення поліції ГУНП у Дніпропетровській області виконати рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 16.07.2019 року номер 216/2490/19 шляхом скасування постанови про закриття досудового розслідування №12018040230002357 від 29.12.2019 року, проте таке формулювання не відповідає вимогам частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містить предмету спору, що оскаржується: рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якими порушені права та інтереси позивача, відновлення яких має бути здійснено шляхом зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Заявляючи вимоги про зобов`язання вчинити певні дії, позивач не вказує, які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб`єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та зумовили необхідність звернення з даним позовом до суду.

Також пунктом другим частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Проте у поданій скарзі відсутні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.

Розглянута позовна заява надійшла на адресу суду за допомогою системи «Електронний суд».

За правилами статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Абзацом другим підпункту 15.16 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідне оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у газеті "Голос України" опубліковано 01 грудня 2018 року.

Проте 1 березня 2019 року, в газеті «Голос України» (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№ 229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Таким чином, зміни, передбачені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», пов`язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), не набувають чинності.

Отже, наразі Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не розпочала свою роботу.

Підпунктом 15.1 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюється у паперовій формі.

Згідно з підпунктом 15.3 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.

Також, належить зазначити, що згідно підпункту 2.2.18 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 року № 174, для підтвердження офіційного статусу документів, отриманих електронною поштою, не скріплених електронно-цифровим підписом, або отриманих каналами факсимільного зв`язку, повинні бути надані (надіслані) їх оригінали. До підтвердження оригіналами такі документи мають статус інформаційних.

За таких обставин подана скарга не може вважатися належним чином підписаною позивачем.

Також суд відзначає, що вимоги до письмових доказів встановлені у статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до частини 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Таким чином позивачу необхідно надати належні докази у справі, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги (з наданням також їх копій для направлення відповідачу).

Так, згідно частини 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

В порушення зазначених вимог позивачем не надано до суду копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів для відповідача.

З огляду на викладене позивачу слід подати виправлену позовну заяву із уточненням змісту позовних вимог, де в прохальній частині позову має бути відображено які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб`єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню, зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, надання доданих до позовної заяви документів для суду, а також наданням копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів для відповідача.

Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік").

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який фізичною особою, ставка судового збору складає: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору складає: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивач, звертаючись до суду з немайновою та майновою вимогою на суму 100000 грн. повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі 1768,40 грн.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачем в порушення частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналу доказу сплати судового збору за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви, яка містить вимоги немайнового характеру, на суму 1768,40 грн., до матеріалів адміністративного позову не надано.

Таким чином, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплатити судового збору із заявлених ним вимог у розмірі 1768,40 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізького відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про встановлення факту, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду позовної заяви в новій редакції, оформленої у відповідності до вимог частини 1 статті 5, статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з уточненням в прохальній частині позову які саме протиправні дії (бездіяльність) або рішення суб`єкта владних повноважень були ним вчинені (прийняті) та підлягають оскарженню, зазначенням ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, надання доданих до позовної заяви документів для суду, а також наданням копії позовної заяви, а також копії доданих до позовної заяви документів для відповідача; копії позовної заяви для направлення відповідачу, додатків до позовної заяви, засвідчених відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з наданням також їх копій для направлення відповідачу; оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1768,40 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Е.О. Юрков