Ухвала суду № 84288681, 09.09.2019, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2147/19

провадження №1-кс/176/745/19

УХВАЛА

Іменем України

09 вересня 2019 р. Слідчий суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області Павловська І.А., при секретарі Ніколенко М.В., судовому розпоряднику Андросовичу О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовті Води в залі суду клопотання слідчого СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Чубенка Д.О., погоджене із прокурором П`ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Яновською О.М., у кримінальному провадженні №12019040220000769, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Мар`ївка Софіївського району Дніпропетровської області, громадянина України, із повною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх або малолітніх дітей, не маючого інвалідності, не військовозобов`язаного, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Баштанського районного суду Миколаївської області від 18 листопада 2014 року за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, зареєстрованого та проживаючого за адресою: квартира АДРЕСА_1 ,

за участю: прокурора Яновської О.М., слідчого Чубенка Д.О., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника - адвоката Ліненка О.А.,-

ВСТАНОВИВ:

До Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Чубенка Д.О., погоджене із прокурором П`ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Яновською О.М., у кримінальному провадженні №12019040220000769, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 .

Дане клопотання мотивоване тим, що 05 вересня 2019 року до чергової частини Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_2 про те, що біля Асфальтного заводу в м. Жовті Води невідомий чоловік, застосувавши насильство, відкрито заволодів майном ОСОБА_2

Виїздом слідчо-оперативної групи було встановлено, що 05 вересня 2019 року приблизно о 12 год. 30 хв., ОСОБА_1 проходячи по провулку Дальній в напрямку вулиці Першотравнева міста Жовті Води, Дніпропетровської області, побачив раніше невідомого йому ОСОБА_2 , який їхав на велосипеді по провулку Дальній в місті Жовті Води Дніпропетровської області. Підійшов до ОСОБА_2 наніс останньому множинні не менше двох ударів руками по голові, від яких останній впав на асфальт. Заволодів паспортом потерпілого ОСОБА_2 та грошима в сумі 1800,0грн. (тисяча вісімсот гривень) з місця вчинення злочину пішов у невідомому напрямку.

За даним фактом 05 вересня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесені відомості за №12019040220000769 з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 186 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому повторно.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 05 травня 2019 року приблизно о 12 год. 30 хв., точного часу слідством не встановлено, проходячи по АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 в напрямку вул. Першотравнева, побачив раніше невідомого йому ОСОБА_2 , який їхав на велосипеді по АДРЕСА_2 Дальній, м. Жовті Води, Дніпропетровської області. В цей час у ОСОБА_1 раптово виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення будь-якого майна, що належить потерпілому ОСОБА_2

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи з корисних мотивів, повторно, з метою наживи, ОСОБА_1 , схопивши кермо велосипеду, яким керував ОСОБА_2 , зупинив велосипед. Після чого побачивши в кишені сорочки потерпілого ОСОБА_2 паспорт останнього, в якому знаходились гроші в сумі 1800,00 грн., ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що його дії бачить та відчуває потерпілий та можуть спостерігати сторонні особи, правою рукою відкрито викрав цей паспорт з грошима в сумі 1800,00 грн.

В цей час потерпілий ОСОБА_2 , з метою захисту свого майна, схопив своїми руками за руку ОСОБА_1 та почав висловлювати останньому вимогу щодо повернення викраденого майна. ОСОБА_1 , не реагуючи на прохання ОСОБА_2 зупинитися та повернути належне йому майно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на відкрите викрадення чужого майна, наніс потерпілому ОСОБА_2 множинні не менше двох ударів руками по голові, від яких останній впав на асфальт. В результаті злочинних дій ОСОБА_1 , потерпілому ОСОБА_2 , завдано тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, забійних ран м`яких тканин голови.

Заволодівши викраденим майном, а саме паспортом та грошима в сумі 1800,00 грн., ОСОБА_1 обернув його у свою власність, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, спричинивши потерпілому матеріальний збиток, на загальну суму 1800,00 грн.

06 вересня 2019 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Мар`ївка Софїївського району Дніпропетровської області, громадянину України, проживаючому за адресою: квартира АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчиненому повторно.

Обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 , яке мало місце 05 вересня 2019 року о 12 годині 30 хвилин по провулку Дальній в місті Жовті Води Дніпропетровської області, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Також встановлено, що ОСОБА_1 на обліках у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває та раніше не перебував. Слух та зір в нормальному стані. Черепно-мозкових травм не має. Дійсність сприймає адекватно та повністю відповідає за свої дії та вчинки.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якої передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком до 6 років.

ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Баштанським районним судом Миколаївської області від 18 листопада 2014 року за ч. 1 ст. 263 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі.

У кримінальному провадженні №12019020020000574 від 11 березня 2019 року за ст. 391 КК України ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 28 серпня 2019 року по 26 жовтня 2019 року. При цьому 03 вересня 2019 року ОСОБА_1 звільнений з-під варти під заставу.

Беручи до уваги вище наведене, а також те, що підозрюваний ОСОБА_1 є особою раніше неодноразово судимою, слідчий вважає, що наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення та/або продовжити злочинну діяльність.

Крім того, оскільки ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, проти власності, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, не одружений, утриманців не має, вчинив злочин відносно іншої особи, на думку слідчого є підстави вважати, що останній з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а отже наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також слідчий зазначав, що ОСОБА_1 вчиняв хуліганські дії, схильний до насильства, погрожував громадянам фізичною розправою, вчиняв сварки, у нього раптово виникли неприязні відносини до потерпілого ОСОБА_2 в результаті який заподіяв останньому тілесні ушкодження, а тому, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, він може незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На думку слідчого, викладені факти свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Прокурор Яновська О.М. та слідчий Чубенко Д.О. в судовому засіданні підтримали клопотання за обставин викладених в ньому та просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Ліненко О.А., вказуючи на необґрунтованість підозри висунутої його підзахисному за ч. 2 ст. 186 КК України, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого у повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_1 , заперечуючи у задоволенні клопотання слідчого, підтримав думку свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В силу статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Оскільки поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини.

Так, за загальною практикою Європейського суду з прав людини, що склалась з рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Анологічна позиція Європейського суду з прав людини викладена у рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року. Одночасно, у даному рішенні наголошується на тому, що підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об`єктивно пов`язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).

Із всього вище викладеного слідує, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною.

В судовому засіданні встановлено, що 06 вересня 2019 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, про яке іде мова в клопотанні підтверджується:

- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 05 вересня 2019 року у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якої останній повідомив, що приблизно о 10 год. 30 хв. 05 вересня 2019 року невідомий чоловік відкрито заволодів його майном, а саме: паспортом громадянина України та грошовими коштами у сумі 1800 гривень;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 05 вересня 2019 року, де останній надав пояснення щодо обставин вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке мало місце 05 вересня 2019 року о 12 годині 30 хвилин по провулку Дальній в місті Жовті Води Дніпропетровської області;

- протоколом допиту свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в ході яких останні підтвердили слова потерпілого ОСОБА_2 та розповіли про відомі їм обставини вчинення даного злочину;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 05 вересня 2019 року, який відбувся в період з 20 год. 15 хв. по 20 год. 25 хв. в приміщені Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, під час якого свідок ОСОБА_5 впізнав чоловіка, який 05 вересня 2019 року приблизно о 12 год. 50 хв. біля асфальтного заводу в місті Жовті Води Дніпропетровської області відкрито заволоділа майном ОСОБА_2 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 05 вересня 2019 року який відбувся в період з 21 год. 25 хв. по 21 год. 35 хв., під час якого потерпілий ОСОБА_2 впізнав ОСОБА_1 який 05 вересня 2019 року приблизно о 12 год. 50 хв. біля асфальтного заводу в м. Жовті Води відкрито заволодів його майном.

Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Другою складовою підставою застосування запобіжних заходів, зокрема, тримання під вартою, є наявність ризиків, що дозволяють обґрунтовано вважати, що особа може перешкоджати здійсненню кримінального провадження або вчинити інше кримінальне правопорушення та ін.

Виходячи із аналізу правових позицій ЄСПЛ, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи їх переконливість. При цьому для застосування тримання під вартою як запобіжного заходу прокурор повинен довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 є неодноразово судимим, при цьому наразі знову підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення яке відноситься до категорії тяжких, слідчий суддя погоджується з тим, що він може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, тобто наявний ризик, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Одночасно, приходячи до висновку про наявність вказаного вище ризику, слідчий суддя враховує також ту обставину, що злочин у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , скоєний через два дні після звільнення останнього з-під варти під заставу в рамках іншого кримінального провадження.

Крім того, оскільки ОСОБА_1 , не одружений та не має утриманців, слідчий суддя погоджується з тим, що є всі підстави вважати, що останній з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а отже наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, слідчий суддя вважає необґрунтованими, безпідставними та здебільшого абстрактними доводи слідчого щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Будь-яких підтверджуючих доказів того, що ОСОБА_1 будь-коли раніше намагався або буде намагатися незаконно впливати на потерпілого та свідків органом досудового розслідування не надано.

Таким чином, слідча суддя приходить до висновку, що слідчим та прокурором загалом доведено наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Менш суворі запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, на даний час не здатні забезпечити виконання своїх процесуальних обов`язків підозрюваним ОСОБА_1 .

До того ж відсутні відомості, що ОСОБА_1 за станом здоров`я не може перебувати в умовах тримання під вартою.

За викладених обставин, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання слідчого застосувавши до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07 листопада 2019 року включно.

Одночасно, враховуючи вимоги ч. 5 ст. 182 та ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі тридцяти прожиткових мінімуми для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 173, 176-178, 182-183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Чубенка Д.О., погоджене із прокурором П`ятихатського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Яновською О.М., у кримінальному провадженні №12019040220000769, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 вересня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Мар`ївка Софіївського району Дніпропетровської області, громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 07 листопада 2019 року включно.

Встановити ОСОБА_1 розмір застави тридцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60210 (шістдесят тисяч двісті сесять) гривень.

Сума застави має бути внесена за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача 37312066017442.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

Підозрюваний (обвинувачений) або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення зазначеного розміру застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки:

-не відлучатися з міста Покров Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні;

-не відвідувати будь-які розважальні заклади.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області І.А. Павловська