Рішення № 84283224, 13.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2019Справа № 905/957/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця"

про стягнення 94 279, 90 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Донецької області звернулось Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - ПрАТ "МК "Азовсталь", позивач) із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") про стягнення збитків у сумі 94 279, 90 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що на адресу позивача були відправлені вагони, зокрема, №№ 53451571, 56028327, 56417785, 56350606, з вантажем - коксом доменним, вантажовідправником якого є ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод». Проте, на станції "Сартана" Донецької залізниці була виявлена недостача вантажу у вказаних вагонах, внаслідок чого позивачу були спричинені збитки, які відповідач, як перевізник, на підставі Статуту залізниць України зобов`язаний відшкодувати.

Посилаючись на статті 224, 225 ГК України, ПрАТ "МК "Азовсталь" просить стягнути з відповідача збитки, завдані йому на суму 94 279,90 грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.05.2019 р. матеріали вказаного позову були направлені за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2019 р. дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до правил визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків.

Відповідач у строк, визначений законом, надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, зазначив, що позивач не підтвердив належними доказами понесення ним збитків та в матеріалах справи відсутні документи по оплаті вартості вантажу. Просив відмовити у задоволенні позову.

У свою чергу, позивач надав відповідь на відзив, у якому доводи відповідача відхилив та вказав на обґрунтованість своїх вимог.

Суд, розглянувши заяви сторін по суті спору, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У відповідності до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Із матеріалів справи вбачається, що 24.06.2018 р. ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод», як вантажовідправник, за накладними № 50379510 та № 50379528 відправив на станцію "Сартана" Донецької залізниці вагони з вантажем (коксом доменним) на адресу ПрАТ "МК "Азовсталь", у тому числі вагони №№ 53451571, 56028327, 56417785, 56350606.

Однак, на станції "Сартана" Донецької залізниці було виявлено недостачу вантажу у вагоні № 53451571 у кількості 3 550 кг., у вагоні № 56028327 у кількості 3 600 кг., у вагоні № 56417785 у кількості 5 950 кг., у вагоні № 56350606 у кількості 2 400 кг, що підтверджується комерційними актами №№ 484809/248, 484809/251, 484809/250, 484809/249 від 29.06.2018 р.

Зазначені обставини справи були встановлені судом та сторонами не заперечуються.

У позові ПрАТ "МК "Азовсталь" вказує, що недостача вантажу виникла з вини відповідача, тому позивач поніс збитки у вигляді вартості недоотриманого вантажу на суму 94 279,90 грн., які просить стягнути з АТ "Українська залізниця".

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 105 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут) встановлено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст. 52 Статуту на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі:

прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій;

прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Привалами;

прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах);

прибуття вантажу, який був завантажений залізницею;

видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею;

прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах передбачених Правилами.

Частиною 1 ст. 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з правилами іншому підприємству.

При цьому відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту).

Згідно зі ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником у накладній, засвідчується комерційним актом (ст. 129 Статуту).

Вирішуючи питання про розмір спричиненого збитку, завданого відповідачем, суд врахував наступне.

Згідно з п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить для вантажу, зданого до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані - 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.

Сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 53451571 складає 853 кг (42 650 (маса зазначена у накладній № 50379510 від 24.06.2018) * 2 %). Кількість фактичної недостачі у вагоні № 53451571 становить 2 697 кг (2,697 тонни) (3 550 кг (недостача зазначена у комерційному акті) - 853 кг (сума норми природної втрати)).

Вартість 1 тонни вантажу у вагоні № 53451571 відповідно до рахунку-фактури ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» від 24.06.2018 р. становить 7 850,77 грн (6 542,31 грн. (загальна вартість вантажу без ПДВ) * 1,2).

Таким чином, сума втраченого вантажу у вагоні № 53451571 складає 21 173,53 грн (2,697 т (кількість фактичної недостачі вантажу) * 7 850,77 грн (вартість 1 тонни вантажу).

У вагоні № 56028327 сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу складає 865 кг (43 250 кг (маса зазначена у накладній № 50379528 від 24.06.2018) * 2 %). Кількість фактичної недостачі у вагоні № 56028327 становить 2 735 кг (2,735 тонни) 3 600 кг (недостача зазначена у комерційному акті) - 865 кг (сума норми природної втрати)).

Вартість 1 тонни вантажу у вагоні № 56028327 відповідно до рахунку-фактури ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» від 24.06.2018 р. становить 7 850,77 грн. (6 542,31 грн. (загальна вартість вантажу без ПДВ) * 1,2).

Отже, сума втраченого вантажу у вагоні № 56028327 складає 21 471,86 грн (2,735 т (кількість фактичної недостачі вантажу) * 7 850,77 грн. (вартість 1 тонни вантажу).

У вагоні № 56417785 сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу складає 854 кг (42 700 кг (маса зазначена у накладній № 50379528 від 24.06.2018) * 2 %). Кількість фактичної недостачі у вагоні № 56417785 становить 5 096 кг (5,096 тонни) (5 950 кг (недостача зазначена у комерційному акті) - 854 кг (сума норми природної втрати)),

Вартість 1 тонни вантажу у вагоні № 56417785 відповідно до рахунку-фактури ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» від 24.06.2018 р. становить 7 850,77 грн. (6 542,31 грн. (загальна вартість вантажу без ПДВ) * 1,2).

Отже, сума втраченого вантажу у вагоні № 56417785 складає 40 007,52 грн. (5,096 т (кількість фактичної недостачі вантажу) * 7 850,77 грн (вартість 1 тонни вантажу).

У вагоні № 56350606 сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу складає 919 кг (45 950 кг (маса зазначена у накладній № 50379528 від 24.06.2018) * 2 %). Кількість фактичної недостачі у вагоні № 56350606 становить 1 481 кг (1,481 тонни) (2 400 кг (недостача зазначена у комерційному акті) - 919 кг (сума норми природної втрати)),

Вартість 1 тонни вантажу у вагоні № 56350606 відповідно до рахунку-фактури ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» від 24.06.2018 р. становить 7 850,77 грн. (6 542,31 грн. (загальна вартість вантажу без ПДВ) * 1,2).

Таким чином, сума втраченого вантажу у вагоні № 56350606 складає 11 626,99 грн. (1,481 т (кількість фактичної недостачі вантажу) * 7 850,77 грн (вартість 1 тонни вантажу).

На підставі наведеного загальна сума збитків, заподіяних позивачу внаслідок незбереження вантажу під час перевезення, становить - 94 279,90 грн (21 173,53 грн + 21 471,86 грн + 40 007,52 грн + 11 626,99 грн).

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Установивши фактичні обставини справи, суд вважає, що невиконання відповідачем визначених законодавством зобов`язань в частині збереження перевезеного вантажу, вказаного у залізничних накладних № 50379510 та № 50379528 від 24.06.2018 р., призвело до втрати частини вантажу, внаслідок чого позивачу завдані збитки у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу, що є складом порушення господарського зобов`язання. У той же час, як вже зазначалось залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди (ст. 113 Статуту).

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, наведені у відзиві, щодо ненадання позивачем належних та допустимих доказів оплати вантажу, що перевозився за накладними № 50379510, № 50379528 від 24.06.2018 р. та понесення ПрАТ "МК "Азовсталь" збитків, оскільки такі доводи спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, банківською випискою з рахунку позивача щодо оплати вартості вантажу та встановленими у справі обставинами.

Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги факт вчинення залізницею порушення господарського зобов`язання, що виявилось у незбереженні вантажу, прийнятого до перевезення, при цьому недостача поставленого вантажу сталася з вини відповідача та завдала позивачу збитків на суму 94 279,90 грн, розмір якої визначено відповідно до вимог законодавства, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у сумі 94 279,90 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення збитків у сумі 94 279, 90 грн. задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1, ідентифікаційний код 00191158) збитки у сумі 94 279 (дев`яносто чотири тисячі двісті сімдесят дев`ять) грн. 90 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складено 13 вересня 2019 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.