Рішення № 84283189, 10.09.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/27/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2019 Справа № 908/1422/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі за участю секретаря судового засідання Авраменко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Приватного підприємства «Деліція» (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Заводська, 2-В)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, б. 25, кім. 207)

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача – Хасин І.Б., довіреність №537/10.12 від 08.10.2012;

від відповідача – не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 07.06.2019 надійшла позовна заява Приватного підприємства “Деліція” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл”, в якій просить стягнути 4248006,54 грн. основного боргу, 16057,66 грн. інфляційних втрат, 14365,41 грн. 3% річних.

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 07.06.2019 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1422/19 та визначено до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.06.2019, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.07.2019.

Ухвалою суду від 18.06.2019 у задоволені заяви позивача про участь у підготовчому засіданні по справі в режимі відеоконференції відмовлено, у зв`язку з відсутністю технічної можливості у в приміщенні господарського суду Київської області 02.07.2019 о 15 год. 00 хв. оскільки вже заброньовано час, у який здійснюється відеоконференцзв`язок по іншим справам, про що роздруковано скріншот.

Ухвалою суду від 26.06.2016 позивачу відмовлено у задоволені заяви, у зв`язку з відсутністю технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції у в приміщенні господарського суду Запорізької області 02.07.2019 о 15 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 02.07.2019 відкладено підготовче засідання на 01.08.2019 о 14 год. 15 хв.

Ухвалою суду від 10.07.2016 задоволено заяву ПП “Деліція” про участь у підготовчому засіданні призначеному на 01.08.2019 об 14 год. 15 хв. по справі №908/1422/19 в режимі відеоконференції. Проведення відеоконференції доручено Північному апеляційному господарському суду.

Ухвалою суду від 01.08.2019 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів до – до 09.09.2019 включно. Підготовче засідання відкладено на 22.08.2019 о/об 11 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 22.08.2019 закрито підготовче провадження у справі № 908/1422/19 та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 10.09.2019 о 10 год. 00 хв.

10.09.2019 продовжено підготовче засідання в режимі відеоконференції.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, про причини неявки 10.09.2019 суду не повідомляв.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням викладеного, враховуючи що відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача.

10.09.2019 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які підтримані позивачем в повному обсязі та мотивовані наступним. На підставі договору поставки №09/17-ТАИ від 26.10.2017 відповідачеві у період з 24.12.2018 по березень 2019 року поставлено товар на загальну суму 4 499 314,36 грн. Відповідач в порушення умов п. 6.5. та додатку №6 до договору оплатив поставлений товар частково, у зв`язку з чим заборгованість становить 4 248 006,54 грн. на підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачеві 14 365,41 грн 3% річних та 16 057,66 грн інфляційних втрат.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. В обґрунтування заперечень посилається на те, що надані позивачем видаткові накладні не є належними письмовими доказами, які підтверджують здійснення господарської операції, оскільки мають суттєві недоліки та не відповідають вимогам, що ставляться до первинних документів. Так, у зазначених документах відсутні посади та прізвища осіб, які їх підписали, а в матеріалах справи відсутні докази надання повноважень на підписання вказаних документів.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що всі видаткові накладні містять обов`язкові реквізити, необхідні для підтвердження господарської операції. Доводи відповідача про те, що факт поставки не підтверджений належними доказами, спростовуються підписами з боку відповідача на товарно-транспортних та видаткових накладних, які засвідчені печаткою ТОВ “Український Рітейл”. Крім того, відповідачем частково оплачено поставлений товар, що спростовує посилання відповідача на те, що товар позивачем не поставлявся. В подальшому, відповідачем підписані акти звірки, в яких відображені спірні поставки.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

26.10.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Український Рітейл” (покупець, відповідач у справі) та Приватним підприємством «Деліція» (постачальник, позивач) був укладений договір поставки № 09/17-ТАИ, згідно з умовами якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування, асортимент і ціна товару, що поставляється зазначається в Додатку № 1 до даного договору (Специфікація), який є його невід`ємною частиною.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору товар поставляється постачальником окремими партіями у відповідності до замовлень на поставку. Постачальник зобов`язується приймати від покупця замовлення на поставку товару і здійснювати поставку товару за адресами, в кількості і на дату, що вказані в замовленні, своїми транспортними засобами і за власний рахунок. Замовлення передаються Покупцем шляхом направлення Постачальнику електронного повідомлення через платформу електронної комерції, про що сторони підписують Додаток № 2 до даного договору.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.2 договору приймання товару на розподільчому центрі/ торгових точках здійснюється згідно з додатком № 5 до даного договору. Приймання товару по кількості і якості здійснюється покупцем в місці поставки товару в момент отримання товару від постачальника на підставі супровідних документів.

Відповідно до п. 3.7 договору поставки, разом з товаром постачальник зобов`язаний надати наступні супровідні документи:

- товарно-транспортну накладну;

- видаткову накладну;

- посвідчення якості товару;

- інші документи на товар, передбачені законодавством України;

- довіреність на представника постачальника чи перевізника, що здійснює \право передачі товару.

Якщо супровідні документи не будуть надані разом з товаром, Покупець має Право відстрочити дату розрахунків з Постачальником на строк затримки оформлення (надання) необхідних документів (п. 3.9).

Вимоги щодо оплати товару зазначені в додатку № 6 до даного договору (п. 6.5 договору).

Відповідно до п. 6.6. договору вимоги постачальника щодо оплати за поставлений товар припиняються зарахуванням вимог покупця щодо оплати поверенених або тих, що підлягають поверненню постачальнику товарів, вимог покупця по оплаті послуг, вказаних в додатку №6 цього договору, вимог покупця по оплаті штрафів, інших зустрічних вимог покупця за цим договором та іншими договорами, укладених між сторонами. ОСОБА_1 здійснюється за письмовою згодою покупця, направленою на поштову адресу постачальника.

Згідно п. 3 додатку №6 до договору сторони визначили, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дня поставки товару.

Матеріали справи свідчать, що позивач за видатковими накладними, які підписані сторонами без зауважень, передав відповідачеві товар на загальну суму 4 499 314,36 грн.

Відповідачем зобов`язання щодо оплати отриманого товару виконано частково, у зв`язку з чим заборгованість становить 4 248 006,54 грн.

Невиконання відповідачем обов`язку щодо повної та своєчасної оплати отриманого товару стало підставою для звернення позивача з вимогою про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання – правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В даному випадку для правильного вирішення спору, що виник між сторонами, необхідною умовою є встановлення факту наявності господарських правовідносин, виникнення обов`язку відповідача щодо виконання грошового зобов`язання та, відповідно, наявності підстав для захисту порушених прав та інтересів особи, яка звернулася до суду.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

За приписами частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Частиною першою статті 334 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вказаний перелік обов`язкових реквізитів документа кореспондується з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріали справи свідчать, що видаткові накладні, за якими позивачем здійснювалась поставка товару відповідачу, мають найменування юридичних осіб, дату складання, зміст та обсяг господарської операції, найменування товару, що відповідає асортименту, визначеному у Специфікаціях (додатки № 1) до укладеного сторонами договору поставки), прізвища, особисті підписи уповноважених осіб сторін в графах “Відпустив” та “Отримав”, засвідчені відтиском печатки товариств.

Відповідач доказів виконання зобов`язання щодо оплати заявленої до стягнення суми заборгованості за поставлений товар не надав.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Український Рітейл” на користь ПП «Деліція» суми 4 248 006,54 грн заборгованості за поставлений за договором товар є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 16 057,66 грн та 3% річних в сумі 14 365,41 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що розрахунки виконано вірно, відтак вимога про стягнення інфляційних втрат в сумі 16 057,66 грн та 3% річних в сумі 14 365,41 грн підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у розмірі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства «Деліція» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, б. 25, кім. 207, ідентифікаційний код юридичної особи 34604386) на користь Приватного підприємства «Деліція» (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Заводська, 2-В, ідентифікаційний код юридичної особи 31202174) суму основного боргу в розмірі 4 248 006,54 грн (чотири мільйони двісті сорок вісім тисяч шість гривень 54 коп.), суму інфляційних втрат у розмірі 16 057,66 грн (шістнадцять тисяч п`ятдесят сім гривень 66 коп.), 3% річних у розмірі 14 365,41 грн (чотирнадцять тисяч триста шістдесят п`ять гривень 41 коп.), судовий збір у розмірі 64 176,44 грн (шістдесят чотири тисячі сто сімдесят шість гривень 44 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17 вересня 2019 року.

Суддя О.А. Топчій