Рішення № 84280887, 12.09.2019, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер: 728/426/19

Номер провадження 2/728/259/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року Бахмацький районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючої судді Глушко О.І.

при секретарі Коваленко В.В.

за участю:позивачки ОСОБА_1

представника позивачки - ОСОБА_2

представника відповідчів -адвоката Демчука Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмачі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та про стягнення плати за користування земельними ділянками,

В С Т А Н О В И В:

27.02.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому просила: визнати договори оренди земельних ділянок площею 4.24 га та площею 4.27 га, належних їй на праві власності відповідно до Державних актів на право власності на землю серії ЯА № 512394 від 14.11.2005 року та серії ЯА № 512395 від 14.11.2005 року, укладених між нею та СТОВ «Промінь» 01.01.2012 року та тристоронню угоду, укладену між нею, СТОВ «Промінь» та ТОВ «Гетьманське» 01.08.2017 року про передачу СТОВ «Промінь» її земельних ділянок у суборенду ТОВ «Гетьманське» недійсними та стягнути з відповідачів на її користь у солідарному порядку компенсацію за користування її земельними ділянками у розмірі річної орендної плати за аналогічні земельні ділянки за період з 28.02.2016 року по 28.02.2019 року.

Свої вимоги мотивувала тим, що є власником вищезазначених земельних ділянок. В зв`язку з тяжким матеріальним становищем вирішила дізнатися про долю належних їй земельних ділянок. За наслідками адвокатського запиту від 25.01.2019 року їй стало відомо, що між нею та СТОВ «Промінь» 01.01.2012 року укладено договір оренди зазначених земельних ділянок, а 01.08.2017 року, ніби-то за її згодою, була укладена тристороння угода, відповідно до умов якої СТОВ «Промінь» передало у суборенду її земельні ділянки ТОВ «Гетманське». Зазначає, що не підписувала даних договорів, оскільки, в зв`язку з наявним у неї захворюванням в неї втрачена функція пальців обох рук і вона є інвалідом 1 групи. Компенсації за користування земельними ділянками від відповідачів вона не отримувала.

Представником відповідачів подано відзив, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки зазначені договори підписані позивачкою, зареєстровані належним чином та за наслідками їх виконання позивачці нараховується та виплачується орендна плата. З приводу неможливості ставити підписи на документах в зв`язку з захворюванням посилається на наявний у позовній заяві та довіреності власноручний підпис позивачки.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 , якого було допущено до участі у справі в зв`язку з неможливістю за станом здоров`я позивачкою самостійно приймати участь в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених в її змісті і просив суд задовольнити їх так як вважає, що позивачка, яка доводиться йому дружиною, не підписувала жодних договорів оренди, оскільки не може самостійно ставити підписи за станом здоров`я. Хто саме ставив підписи на договорах, йому невідомо. Припускає, що це зробили працівники сільської ради. Орендну плату дружина отримувала, але з її розміром він не погоджується, так як вважає, що її розмір повинен бути в межах 25-30 тисяч гривень.

Вислухавши учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, що передбачено ч.1 ст. 89 ЦПК України.

Відповідно до ст.ст. 13,14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмові формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка ОСОБА_1 є власником земельних ділянок: загальною площею 4.25 га згідно державного акту серії ЯА № 512394, виданого 14.11.2005 року та загальною площею 4.27 га згідно державного акту серії ЯА № 512395, виданого 14.11.2005 року, що підтверджується копіями зазначених державних актів (а.с. 6,7).

01.01.2012 року між ОСОБА_1 та СТОВ «Промінь» були укладені два договори оренди вказаних земельних ділянок, відповідно до яких останньому було передано у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані на території Красненської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області (а.с. 76-79, 87-90).

Строк дії зазначених договорів становить 10 років, що визначено пунктом 8 і вони набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації (п. 43).

01.08.2017 року між ОСОБА_1 , СТОВ «Промінь» та ТОВ «Гетьманське» укладені додаткові угоди до вищезазначених договорів оренди, відповідно до умов яких зі згоди орендодавця ( ОСОБА_1 ) орендар (СТОВ «Промінь») передає, а новий орендар (ТОВ «Гетьманське») приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорах оренди землі (а.с. 81, 83,85,92,94,96), які належним чином зареєстровані (а.с. 98-108).

Відповідно до актів прийому-передачі об`єкта оренди земельної ділянки за договором оренди землі від 01.01.2012 року, складених 01.08.2017 року ОСОБА_1 як орендодавцю, на підставі умов договору та додаткової угоди від 01.08.2017 року, передано орендарем (СТОВ «Промінь»), вищевказані земельні ділянки, а ОСОБА_1 , як орендодавець, прийняла їх та передала новому орендарю-ТОВ «Гетьманське» (а.с. 82, 84, 86, 93, 95, 97).

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 за 2016 рік виплачена орендна плата в розмірі 10601 гривня 19 копійок (а.с. 115 зворот), за 2017 рік -14150 гривень 04 копійки (а.с. 114), за 2018 рік 18666 гривень 00 копійок (а.с.110,111 зворот), що підтвердується відповідними відомостями за підписом ОСОБА_1 про отримання коштів.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правичину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 203 ЦПК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як зазначено у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» відповідно до частини першої саттті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.

У зв`язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину.

Відповідно до ч.1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка є особою з інвалідністю 1 групи, яка встановлена безстроково (а.с. 11, 12).

Як на підставу недійсності вищезазначених договорів оренди землі позивачка посилається на ту обставину, що не підписувала їх, так як не могла зробити цього самостійно внаслідок захворювання.

Зі змісту вищезазначених договорів оренди земельних ділянок та додаткових угод, які оспорює позивачка, вбачається, що вони підписані орендодавцем ОСОБА_1 особисто.

На роз`яснення суду з приводу призначення почеркознавчої експертизи щодо належності підписів у договорах оренди земельних ділянок саме позивачці, представник останньої відмовився від її проведення, мотивуючи тим, що, оскільки, на його думку, вказані договори укладені шахрайським шляхом з боку відповідачів, тому саме останні повинні сплачувати кошти за її проведення.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що договори оренди земельної ділянки, які оспорює позивачка, містять підпис останньої, як орендодавця, і нею не надано жодних доказів на спростування вказаного, орендна плата виплачується їй своєчасно, у передбаченому договорами розмірі, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Крім того, суд враховує, що при зверненні до суду, позивачкою власносноручно підписана позовна заява (а.с. 3). Також нею особисто підписана довіреність від 26.02.2019 року, яка посвідчена секретарем виконавчого комітету Красненської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області Іващенко Л.М. в присутності останньої (а.с. 5).

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 89, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 203, 210, 215 ЦК України, п. 8 ППВСУ за № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьманське» про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними та про стягнення плати за користування земельними ділянками відмовити повністю.

Позивачка: ОСОБА_1 , проживає АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Представник позивачки: ОСОБА_2 , проживає АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: СТОВ «Промінь», юридична адреса с. Красне Бахмацького району Чернігівської області вул. Міщенка, 1, код ЄДРПОУ 03794822.

Відповідач: ТОВ «Гетьманське», м. Батурин Бахмацького району Чернігівської області вул. В.Ющенка, 61, код ЄДРПОУ 4105190.

Представник відповідачів: адвокат Демчук Євген Вікторович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЧН № 000491 від 28.09.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено тільки вступну і резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 12.09.2019 року.

Суддя О.І. Глушко