Ухвала суду № 84279700, 16.09.2019, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

______________________

Справа № 520/7027/19

Провадження № 2/520/3591/19

УХВАЛА

16.09.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Петренка В.С.

за участю секретаря – Швець А.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2019 року ОСОБА_3 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить суд розірвати шлюб між нею - ОСОБА_4 та відповідачем - ОСОБА_5 , зареєстрований 29 червня 2013року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис за № 908.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 02.04.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу було залишено без руху. Повідомлено ОСОБА_6 про необхідність виправити недоліки позову протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали, а саме: зазначити реєстраційні номери облікової картки платника податків або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача та відповідача, у разі наявності та якщо, такі відомі; зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), у разі відсутності таких доказів, зазначити про це;зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;визначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; надати докази підтвердження про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Роз`яснено ОСОБА_7 , що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 19.04.2019року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявоюОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 03 червня 2019 року. Зобов`язано ОСОБА_6 надати до початку підготовчого засідання позовну заяву з доданими до неї документами з перекладом на французьку мову.

При вирішенні питання про відкриття провадження у вказаній справі та визначення підсудності, суд виходив з того, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, зокрема, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України, а оскільки шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 було укладено в Україні, тобто дія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України, а також те, що позивач - ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Київського району м. Одеси, дана цивільна справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.

У підготовче засідання 03.06.2019 року позивач не з`явилась, про час та місце підготовчого засідання повідомлялася належним чином, у зв`язку з чим, підготовче засідання було відкладено на 04.07.2019 року та визнано явку особисто позивача у підготовче засідання обов`язковою.

У підготовче засідання 04.07.2019 року позивач також не з`явилась, про час та місце підготовчого засідання повідомлялася належним чином, підготовче засідання було відкладено на 16.09.2019 року, та повторно визнано явку особисто позивача у підготовче засідання обов`язковою.

Крім того, листом від 08.07.2019року, оскільки згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» сімейне законодавство не передбачає можливості розірвання шлюбу представником одного з подружжя або їх обох за довіреністю останніх, а правила ЦК про представництво, довіреність і доручення на ці правовідносини не поширюються, позивача було повідомлено про те, що суд позбавлений можливості всебічно та об`єктивно розглянути вищезазначену справу, у зв`язку з відсутністю у судових засіданнях безпосередньо позивача, повідомлено, що підготовче засідання відкладено на 16.09.2019 року.

Також, суд звернув увагу на те, що у разі неявки у судове засідання особисто позивача, позовна заява буде залишена без розгляду.

Однак, у підготовче засідання 16.09.2019року позивач знову не з`явилась, про час та місце підготовчого засідання повідомлялася належним чином, про поважність причин відсутності суд не повідомила.

При цьому, суд вказує на те, що ухвала суду та судові повістки, направлялися на адресу реєстрації позивача, зазначену нею у позовній заяві, однак були повернуті поштою із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п.1 ч.6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до п.1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день вручення судової повістки під розписку.

Відповідно до п.4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05 березня 2009р. №270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку», рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до п. 116 розділу «Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів» постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку», у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

З матеріалів справи вбачається, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

З пунктів 99 та 116 указаних Правил вбачається, що повернення поштою рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з зазначенням причини «за закінченням терміну зберігання» можливо тільки у разі, якщо під час доставки поштою його не можна було вручити адресату або його уповноваженому представнику (відправлення не вручене під час доставки), та якщо на вкладене до абонентської скриньки адресата повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення адресат не відреагував - не звернувся на пошту для отримання судової повістки, проте відправлення чекало адресата (зберігалося) на пошті встановлений законом строк, і лише після його спливу було повернуто за зворотною адресою.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання судових повісток позивачем та повернення їх до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) позивача щодо їх належного отримання, тобто є власною волею позивача .

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що позивач не була позбавлена права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Крім того, судові повістки надсилалися позивачу - ОСОБА_7 на офіційну електронну адресу, зазначену нею у позовній заяві.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач про час та місце підготовчих засідань повідомлена належним чином.

19.07.2019 року від позивача - ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи за її та її представника відсутності, однак, згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» сімейне законодавство не передбачає можливості розірвання шлюбу представником одного з подружжя або їх обох за довіреністю останніх, а правила ЦК про представництво, довіреність і доручення на ці правовідносини не поширюються. Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Таким чином, суд зазначає, що нез`явлення позивача до підготовчих засідань перешкоджає розгляду справи.

Крім того, 28.08.2019 року від представника позивача до канцелярії суду надійшла заява про направлення матеріалів розгляду справи на електрону адресу позивача, а також повідомлення за допомогою SMS- повідомлення про судові засідання.

Разом з тим, вказана заява судом до уваги не приймається, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.11 п. 161 Розділу XV Перехідних положень КонституціїУкраїни з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Згідно ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». (ч. 4 ст. 62 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Однак, до вищевказаної заяви не надано документів, що посвідчують повноваження представника ОСОБА_9 як адвоката на надання правової допомоги, а тому заява подана особою, у якої відсутні повноваження на ведення справ у суді.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ст. 210 ЦПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі було відкрито 19.04.2019року, тобто справа перебуває в провадженні суду вже п`ять місяців, а у зв`язку з неявкою позивача, у суду відсутні підстави для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Неприбуття у судове засідання належним чином повідомленого позивача розцінюється судом як намір затягування розгляду справи та свідчить про втрату інтересу позивача до справи.

При цьому суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги неодноразове неприбуття у підготовчі засідання належним чином повідомленого позивача, явку якого у підготовчі засідання було двічі визнано обов`язковою, з урахуванням постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», та, з урахуванням відсутності у суду доказів поважності неприбуття у підготовчі засідання позивача, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає залишенню без розгляду.

Крім того, за наявною у суду інформацію, позивач - ОСОБА_3 , як і відповідач - ОСОБА_5 , фактично проживає у Республіці Франції, у зв`язку з чим, у суду є сумніви, що нею взагалі пред`являвся позов про розірвання шлюбу.

Керуючись п.1 ч.2 ст. 200 та п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Петренко В. С.