Ухвала суду № 84277919, 17.09.2019, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/14273/19

Провадження № 2/592/4431/19

УХВАЛА

про залишення позовної заяви бех руху

17 вересня 2019 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Бичков І. Г. , розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ГУНП в Сумській області про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В :

16.09.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до ОСОБА_1 до ГУНП в Сумській області про зняття арешту з майна, із змісту якого вбачається, що він – ОСОБА_1 23.10.2015 року одержав на правах спадщини за заповітом 5/9 (п`яти дев`ятих) часток квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Співвласником цієї квартири є його брат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В 2015 році він з метою купівлі-продажі квартири звернувся до приватного нотаріуса, де отримав відповідь про те, що на нерухоме майно його брата ОСОБА_2 накладений арешт реєстраційний № НОМЕР_1 . Постанова про накладання арешту на майно, б/н 24.03.2009 року СУ УМВС України в Сумській області. Власник ОСОБА_2 . АДРЕСА_1 . Оскільки ця квартира є спільною – його та його брата, то накладанням арешту були порушені його майнові права щодо розпорядження власністю. Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права,чи обмежений у його здійсненні. Ст. 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. А також при засудженні його брата ОСОБА_2 у вироку Ковпаківського районного суду м. Суми по справі № 1-410 від 01.12.2009 року ніякого арешту або відчуження нерухомого майна немає. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦПК України, він просив: 1. Прийняти його позовну заяву. Скасувати арешт майна за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна № 8572511 на громадянині ОСОБА_2 . 2. Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 24.03.2009 року № 8572511 про арешт майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має спільну власність у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме: згідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові – для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) , поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) , а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі) , відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Із змісту п. п. 2, 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ “Про судову практику в справах про зняття арешту з майна” № 5 від 03.06.2016 року вбачається, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно) . Позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб. Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках — особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядку також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України. У випадку безоплатної передачі майна юридичній особі ця особа також є відповідачем у справі. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому ЦПК України, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог КАС України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України “Про виконавче провадження” . У зв`язку із цим боржник (учасник кримінального провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред`являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання.

Отже, позивачу ОСОБА_1 необхідно остаточно визначитися з відповідачем (відповідачами) , третьою особою (третіми особами) .

Також позивачу ОСОБА_1 необхідно конкретизувати яким чином ГУНП в Сумській області має виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис від 24.03.2009 року № 8572511 про арешт майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має спільну власність у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , та чи має ГУНП в Сумській області взагалі таке право.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких умов вважаю за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ГУНП в Сумській області про зняття арешту з майна без руху та запропонувати усунути вказані недоліки.

Роз`яснити позивачу, що в іншому разі позовна заява буде вважатися неподаною.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ГУНП в Сумській області про зняття арешту з майна, залишити без руху.

Запропонувати позивачу виправити недоліки позовної заяви в строк, що передбачений ч. 2 ст. 185 ЦПК України, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків.

Якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк не виконає вимоги, визначені у ст. 177 ЦПК України, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.Г. Бичков