Рішення № 84275162, 13.09.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2105/19

провадження №: 2/398/1377/19

РІШЕННЯ

Іменем України

"13" вересня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Крімченко С.А.,

з участю секретаря - Кулікової В.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Олександрія цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, у якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок разом з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 .

Після його смерті відкрилася спадщина на належне спадкодавцеві майно та майнові права, в тому числі на житловий будинок разом з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , який належав померлому згідно договору купівлі-продажу від 06 грудня 2001 року, укладеного на Універсальній товарній біржі «Партнер» та зареєстрованого Олександрійським комунальним міжміським бюро технічної інвентаризації 06 грудня 2001 року.

ОСОБА_1 , її рідний брат ОСОБА_3 та їх рідна матір, а померлого ОСОБА_4 дружина ОСОБА_2 являються єдиними спадкоємцями першої черги за законом після померлого батька та чоловіка.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України позивач та її брат вважаються такими, що прийняли спадщину, від спадщини жоден з них не відмовлявся.

Натомість ОСОБА_2 у шестимісячний строк після смерті спадкодавця подала до Олександрійської районної державної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини.

Між позивачем та її братом існує усна домовленість з приводу розподілу спадкового майна, тому в даний час виникла необхідність в укладенні договору про поділ спадщини та в переоформленні спадкового будинку на ім`я позивача, в чому їй було відмовлено через невідповідність правовстановлюючого документу на спадковий будинок - договору купівлі-продажу - вимогам ст.ст. 47, 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), який діяв на момент його укладення та яким передбачалося обов`язкове нотаріальне посвідчення такого договору.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_5 не з`явилася , подала заяву про розгляд справи без її участі , позов підтримала , просить його задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з`явилися, направили заяви про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги визнали повністю.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 10).

Після його смерті відкрилась спадщина на належні спадкодавцеві майно та майнові права, зокрема, будинок АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 06 грудня 2001 року, укладеного на Універсальній товарній біржі «Партнер».

Згідно вказаного договору 06 грудня 2001 року ОСОБА_6 та ОСОБА_4 уклали договір купівлі-продажу, за яким останній придбав у власність житловий будинок АДРЕСА_1 що розташований на земельній ділянці 5 500 кв. м.

Вказаний договір згідно з чинною на час його укладання редакції ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 року, зареєстрований на Універсальній товарній біржі «Партнер» за реєстраційним номером 754 06.12.2001 р.

Будинок з надвірними будівлями за цим договором фактично був переданий покупцю. Цю обставину не заперечує жодна зі сторін.

Право власності спадкодавця ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстроване Олександрійським міжміським бюро технічної інвентаризації 06 грудня 2001 року за № 938/4, що підтверджується штампом у зазначеному договорі купівлі-продажу.

Згідно технічного паспорта на житловий будинок АДРЕСА_1 власником зазначеного житлового будинку є ОСОБА_4 .

Згідно довідки № 30 від 18 січня 2019 року, виданої виконавчим комітетом Приютівської селищної ради, встановлено, що згідно рішення Головківської сільської ради від 20 листопада 2015 року № 11 вулицю Леніна в селі Головківка перейменовано на вулицю Центральна.

Згідно спадкової справи № 298/2019, заведеної після смерті ОСОБА_4 , вбачається, що 19 вересня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулись із заявами про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 ОСОБА_2 - дружина померлого ОСОБА_4 - надала заяву про відмову від прийняття спадщини.

09 січня 2019 року постановою в.о. державного нотаріуса Олександрійської районної державної нотаріальної контори Москаленко Я.В. позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ на даний житловий будинок з надвірними будівлями, а саме, договір купівлі-продажу від 06 грудня 2001 року, не відповідає вимогам законодавства, яке діяло на момент його укладення.

До правовідносин, які є предметом спору, застосовуються такі норми права.

Стаття 321 ЦК України визначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до норм ч.ч. 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Згідно зі ст. 227 ЦК УРСР у редакції, чинній на момент укладення зазначеного договору купівлі-продажу, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до ст. 128 ЦК УРСР, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов`язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», у редакції, чинній станом на 06 грудня 2001 року, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Відповідно до п.п. 1.5-1.7 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 121 від 09.06.1998 року, державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації. Державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов`язковою для власників, незалежно від форми власності. Реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться на підставі правовстановлювальних документів за рахунок коштів власників нерухомого майна.

Згідно п. 9 додатку 1 до цієї Інструкції до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна віднесено договори купівлі-продажу, зареєстровані біржею.

Відповідно до ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них. Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Враховуючи встановлені у справі фактичні обставини і норми права, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку про те, що вказаний житловий будинок з надвірними будівлями дійсно належав спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі зареєстрованого на товарній біржі договору купівлі-продажу, який був фактично виконаний сторонами, і також відповідно до чинного на момент його укладення законодавства зареєстрований у бюро технічної інвентаризації. Право власності ОСОБА_4 на житловий будинок з надвірними будівлями ніким не оспорюється. Однак, у зв`язку з недодержанням при укладенні договору нотаріальної форми, позивач ОСОБА_1 не може реалізувати свої спадкові права, як спадкоємець за законом.

Однак, враховуючи наявність заяв про прийняття спадщини від позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 , які є спадкоємцями першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про визнання за нею права власності на житловий будинок разом з надвірними будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають задоволенню .

Судові витрати слід залишити по фактично понесеним за позивачем.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного 06 грудня 2001 року, зареєстрованого на Універсальній товарній біржі «Партнер» за реєстраційним номером 754, та зареєстрованого Олександрійським міжміським бюро технічної інвентаризації 06 грудня 2001 року за № 938/4.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Крімченко