Постанова № 84273448, 10.09.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/4791/19

Провадження № 1-кп/362/426/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-ГавенкоГ.М.,

за участі секретаря ШевченкоМ.В.,

прокурора Радько О.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Луценка В.Г.,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду підготовче судове засідання кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12019110140000969 від 13.07.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

До Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12019110140000969 від 13.07.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України.

Ухвалою суду від 21.08.2019 року вказане кримінальне провадженні було призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15.07.2019 року відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12.09.2019 року включно.

Вирішуючи питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду прокурор, просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому засіданні, вважаючи також, що по справі дотримані всі вимоги, передбачені ст. 291 КПК України. Прокурор також просив застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, посилаючись на наявність достатніх підстав вважати, що відносно обвинуваченого продовжують існувати ризики передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Представник потерпілого Яковенко К.Л.в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду та просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, оскільки в нього хвора мама.

Захисник обвинуваченого - адвокат Луценко В.Г. не заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду та просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжних захід, а саме домашній арешт, оскільки його підзахисний жодним чином від досудового слідства не переховувався.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що кримінальне провадження підсудне Васильківському міськрайонному суду Київської області, підстав для його зупинення чи закриття не виявлено, підстав для прийняття рішення, передбаченого п.п. 1-4 ч. 2 ст. 314 КПК України не вбачається, обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої ст. 314 КПК України, суд проводить підготовку до судового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року по справі №1-28/2017 №1-р/2017 положення третього речення частини третьоїстатті 315 Кодексу в частині, що передбачає поширення продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжних заходів у виді домашнього арешту чи тримання під вартою, обраних під час досудового розслідування, без клопотань учасників кримінального провадження, зокрема прокурора, та без перевірки судом обґрунтованості підстав для їх застосування, за яких такі запобіжні заходи були обрані на стадії досудового розслідування, суперечить вимогамчастин першої, другоїстатті 29 Конституції України, а томувизнав таким, що не відповідаєКонституції України (є неконституційним), положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України.

Конституційний Суд України зазначає, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадженняне є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

Проте зміст положення третього речення частини третьоїстатті 315 КПК України дозволяє поширити дію постановленої на стадії досудового розслідування ухвали слідчого судді щодо обраних запобіжних заходів у виді домашнього арешту та тримання під вартою на стадію судового провадження у суді першої інстанції у тому випадку, коли обвинувальний акт передається до суду без клопотання прокурора щодо продовження дії цих запобіжних заходів у зв`язку із закінченням досудового розслідування, тобто закінченням однієї стадії кримінального провадження та початком іншої стадії - стадії судового провадження.

Крім того, у положеннях частин першої, другої статті 42 КПК України розмежовано поняття"підозрюваний","обвинувачений (підсудний)" у кримінальному провадженні. Водночас частиною першоюстатті 177 Кодексу передбачено можливість застосування запобіжних заходів як до підозрюваного, так і до обвинуваченого, а частиною другою цієї статті визначено підстави застосування таких заходів слідчим суддею, судом. Наслідками направлення в порядку, передбаченому статтею 291 КПК України, та надходження до суду обвинувального акта є набуття особою, щодо якої складено такий обвинувальний акт, нового процесуального статусу - обвинуваченого (підсудного), а також початок нової процесуальної стадії кримінального провадження - стадії судового провадження у суді першої інстанції.

Таким чином, зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого(підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. Отже, у разі відсутності вмотивованого рішення суду, яким дозволено позбавлення особи свободи на період, визначений цим судовим рішенням, така особа має бути негайно звільнена.

Запобіжні заходи - це заходи забезпечення кримінального провадження, застосування яких супроводжується обмеженням конституційних прав і свобод осіб, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень. Ці обмеження стосуються свободи пересування та вільного вибору місця перебування.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15.07.2019 року відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 12.09.2019 року включно.

Відповідно до частини першої статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Частина друга статті 29 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави судді вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті та недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам.

У частині першійстатті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177КПК України. До цих ризиків належать такі спроби обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

У відповідності до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людини пункту 3 статті 5 Конвенції після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України").

Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути( пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017).

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".

Суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров`я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числі наявність у нього родини й утриманців. Необхідно з`ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров`я членів його сім`ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов`язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об`єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо; 7) майновий стан обвинуваченого. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту); 8) наявність судимостей у обвинуваченого; 9) дотримання обвинуваченим, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю.

Суд, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , а саме: те, що він проживає та зареєстрований в м.Суми,має цивільну дружину з його слів, офіційно не працює, який характеризується посередньо, його вік та стан здоров`я, а саме: відсутність даних про тяжкі хвороби, інвалідності; відсутність сталих зв`язків на території м. Василькова та Васильківського району, не має постійного місце проживання на території Київської області, раніше судимий за ч. 2 ст. 185 КК України на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин, що свідчить про підвищену небезпеку протиправних дій останнього, а відтак такі обставини вимагають від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, що також узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини. В цьому аспекті, на переконання суду, є підстави вважати, що, не перебуваючи в умовах запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_1 може здійснити спробу ухилення від суду, та вчинити новий злочин, а тому наявні ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З цих підстав клопотання сторони обвинувачення про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є переконливим та підлягає задоволенню. Саме такий запобіжний захід, на думку суду, буде достатнім на даній стадії розгляду справи для забезпечення його належної процесуальної поведінки під час судового провадження, а стороною захисту не було надано суду доказів в спростування доводів прокурора.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, керуючись ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, суд визначає у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майнового стану обвинувачених, інших даних про їх особу та ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, на думку суду, достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків та не є завідомо непомірним для них.

За змістом ч.ч.1, 2 ст. 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, обвинувачуються узакінченому змаху на таємне викрадення чужого майна(крадіжці), вчиненому повторноза вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, а досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі, тому складання органом пробації досудової доповіді є обов`язковим, суд вважає за необхідне доручити представнику персоналу органу пробації скласти та надати до суду доповідь щодо обвинувачених

Враховуючи викладене, керуючись статтями 176, 177, 183, 184, 194, 314 - 317, 372, 376 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Призначити кримінальне провадження №12019110140000969 від 13.07.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Васильківського міськрайонного суду Київської області на «19» вересня 2019 року о 15 год. 20 хв.

В судове засідання доставити обвинуваченого ОСОБА_1 , викликати прокурора, захисника, представника потерпілого.

Забезпечити при наявності клопотань право учасників судового провадження на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Повідомити учасників кримінального провадження про дату, час та місце проведення судового розгляду.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – задовольнити частково.

Обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Київський слідчий ізолятор Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції терміном 30 діб, а саме до «09 » жовтня 2019 року включно.

Визначити розмір застави, із врахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України, у виді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 40 140 гривень.

У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- перебувати за адресою: АДРЕСА_1 ;

- з`являтися на виклики прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно з положеннями ч. 7 ст. 182 КПК України обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на рахунок №37312095018661, отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача (ГУ ДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО ГУДКСУ): 820172.

Відповідно до положень ч.ч.3 і 8 ст.182, ч.5 ст.194 КПК України обвинуваченому роз`яснити його обов`язки і наслідки їх невиконання, а саме - у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явитися за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, зокрема прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – Луценка В.Г. про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Доручити представнику Васильківського міськрайонного відділу філії державної установи (Центр пробації) у м. Києві та Київській області Міністерства юстиції Українив строк до 19 вересня 2019 року скласти та надати до суду досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Суми, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно непрацюючого,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 діб з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 16.09.2019 року о 17 год. 00 хв.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко