Рішення № 84270832, 13.09.2019, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/1310/19

Провадження № 2/715/561/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2019 року Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Цуренка В.А.

секретар судового засідання Оршевська С.М.

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в смт. Глибока в залі суду справу за позовом виконувача обов`язків керівника Сторожинецької місцевої прокуратури Мельничука Олександра Івановича в інтересах держави в особі: Тереблеченської об`єднаної громади Глибоцького району Чернівецької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за землю,-

В С Т А Н О В И В:

Виконувач обов`язків керівника Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області звернувся в суд із вказаною позовною заявою, вказавши в позові, що вивченням інформації, розміщеної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а також рішень сесій Тереблеченської сільської ради, даних органів ДФС, Сторожинецькою місцевою прокуратурою встановлено, що 02.06.2010 на підставі рішення 1-1/2006 1-ї сесії Тереблеченської сільської ради V скликання від 19.04.2006, між Тереблеченською сільською радою Глибоцького району Чернівецької області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Прогрес» укладено договір (далі по тексту - Договір) оренди землі, який зареєстрований у Чернівецькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру» за № 041081200013 від 11.08.2010, що підтверджується відміткою на ньому.

Згідно із умовами вказаного Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування (з правом викупу) земельну ділянку під кадастровим номером 7321085400:01:002:0365, площею 1,2468га, для оптової торгівлі та складського господарства (обслуговування складських приміщень), яка знаходиться в межах населеного пункту в АДРЕСА_1.

11.08.2010 Тереблеченською сільською радою Глибоцького району Чернівецької області передано вищевказану земельну ділянку СТзОВ «Агро-Прогрес», про що свідчить акт прийому-передачі об`єкта оренди - (копія додається).

Пунктом 16 Договору визначено цільове призначення земельної ділянки - 1.11.2 (оптової торгівлі та складського господарства).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, відповідно до п. 5 Договору, становить 42730,08 грн.

Пунктом 8 Договору визначено, що договір укладено на 49 років.

Згідно п. 5 договору річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в сумі 2136,50 грн., тобто 5% (п`ять відсотків) нормативно-грошової оцінки в рік.

Відповідно до п.10 Договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється : з урахуванням їх цільового призначення та індексів інфляції.

На вищевказаній земельній ділянці розміщені нежитлові приміщення, до складу яких входять приміщення загальною площею 2182,7кв.м. а саме : будівля прохідної літ. «А», млин літ. «Б», склад літ. «В, Д, Е, Ж, З, И», навіс літ. «Г», огорожа № 1,2.

Зазначене нерухоме майно, розміщене на земельній ділянці площею 1,2468га, під кадастровим номером 7321085400:01:002:0365, яка сформована відповідно до вимог діючого законодавства та існує у незмінному вигляді як об`єкт цивільних прав з визначеною площею та межами, кадастровим номером з часу прийняття Тереблеченскою сільською радою Глибоцького району Чернівецької області рішення щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки в оренду СТзОВ «Агро-Прогрес».

14.06.2011 згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відбувся перехід права власності на вказані вище об`єкти нерухомого майна до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу №ВРЛ/353826 від 14.06.2011 та відбулася державна реєстрація права власності за ОСОБА_1

Просить суд, ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області заборгованість у розмірі 25 тис. 062 грн. 08 коп. (двадцять п`ять тисяч шістдесят дві гривні вісім копійок), за договором оренди земельної ділянки від 02.06.2010 за період з 30 червня 2011 року (день державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на споруди та переходу права оренди) по теперішній час, на розрахунковий рахунок: 33215815024329, код платежу 18010900, код ЄДРПОУ 36751529, Глибоцьке УК/ОТГ у Глибоцькому районі/, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) в Чернівецькій області, МФО 899998. Стягнути з відповідача на користь прокуратури Чернівецької області сплачений по даній справі судовий збір за подання позовної заяви на р/р 35219056004946 ДКСУ м. Київ МФО 820172 код ЄДРПОУ 02910120.

27.08.2019 року позивач направив до суду заяву, про зменшення позовних вимог, в якому вказав, що Сторожинецькою місцевою прокуратурою встановлено, що ОСОБА_1 використовував земельну ділянку з кадастровим номером 7321085400:01:002:0365 площею 1,2468 га за адресою АДРЕСА_1 з 2011 року для обслуговування власного нерухомого майна, не сплачуючи при цьому до місцевого бюджету будь-яких коштів, як і плату за землю в тій чи іншій формі не вносив.

У зв`язку з цим, Сторожинецькою місцевою прокуратурою пред`явлений даний позов щодо стягнення заборгованості з 2011 року по 2018 рік в сумі 25 062 грн. (розрахунок заборгованості по орендній платі за договором оренди землі від 02.06.2010 наявний у матеріалах цивільної справи).

Зважаючи на подану до суду громадянином ОСОБА_1 заяву про застосування строків позовної давності, вважаю необхідним зменшити розмір позовних вимог з урахуванням трирічного строку позовної давності до 12 160 грн. 14 коп. за період з 2016-2018 роки, а саме: 2016 рік - 4053 грн. 38 коп.; 2017 рік - 4053 грн. 38 коп.; 2018 рік - 4053 грн. 38 коп. Просить суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 кошти у розмірі 12 160 грн. 14 коп. (дванадцять тисяч сто шістдесят гривень чотирнадцять копійок) на користь Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області на розрахунковий рахунок: 33215815024329, код платежу 18010900, код ЄДРПОУ 36751529, Глибоцьке УК/ОТГ у Глибоцькому районі/, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) в Чернівецькій області, МФО 899998.

В судове засiдання прокурор Сторожинецької місцевої прокуратури Чернівецької області Гуцуляк Світлана Тодорівна не з`явилася, однак подала до суду заяву, в якій вказує, що вимоги позову підтримує повністю та просить суд позов задовольнити, а справу розглянути у відсутності представника прокуратури.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте подав суду заяву про визнання змінених позовних вимог в повному обсязі та просить суд розглянути справу у його відсутності.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку, що зменшенні позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Так, Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У відповідності із ч. 4 ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким органом, відповідно до ст. ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, чи зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою.

Статтею 12 Земельного кодексу визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, як це передбачено ст. 16 вищевказаного Закону, є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Реалізація правомочностей власника комунального майна, в тому числі землі, передбачає право на отримання доходів від користування нею іншими особами, у розмірах та в порядку визначеними чинним законодавством та відповідними правовстановлюючими документами, до яких відноситься договір оренди землі.

Не отримання доходів від використання земельної ділянки, яка перебуває у комунальній власності, у зв`язку із не укладенням договору оренди землі або несплатою орендної плати, порушує інтереси відповідної територіальної громади та інтереси держави, а тому вимагає від органу місцевого самоврядування, який зобов`язаний їх захищати, вжиття заходів щодо стягнення вказаних коштів.

Керуючись вищенаведеними правовими нормами, виконувач обов`язків керівника Сторожинецької місцевої прокуратури звертається до суду з даним позовом в інтересах держави в особі уповноваженого органу - Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, яка представляє інтереси Тереблеченської сільської об`єднаної територіальної громади Глибоцького району Чернівецької області, вимоги якого ґрунтуються на наступному.

Положеннями ч.2 ст.120 Земельного кодексу України встановлено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Аналогічні норми містить ч. 1 ст. 377 ЦК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ч. 4 статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Як визначено імперативними вимогами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Застосовуючи вимоги статей 120 ЗК України та 377 ЦК України у їх системному зв`язку із нормами Закону України «Про оренду землі», Верховний Суд при розгляді справ № 904/6296/17 (постанова від 03 березня 2018 року) та № 915/672/17 (постанова від 10 квітня 2018 року) дійшов до висновку, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача земельної ділянки припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов`язанні.

Отже, договір оренди землі, який укладений з попереднім власником нерухомого майна діє на тих самих умовах для нового власника, який, набувши право власності на таке нерухоме майно, розміщене на орендованій земельній ділянці, з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, а отже й відповідні права та обов`язки, зокрема із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою. Тобто особа, яка набула права власності на це майно фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника.

Таким чином 30.06.2011 (день державної реєстрації права власності ОСОБА_1 ) у СТзОВ «Агро-Прогрес», автоматично припинилося, а у ОСОБА_1 автоматично виникло право користування (оренди) земельною ділянкою площею 1,2468га, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 та одночасно відбулася заміна сторони в зобов`язанні (договорі оренди землі від 02.06.2010), а саме орендаря з СТзОВ «Агро-Прогрес» на ОСОБА_1 .

Однак, не дотримуючись вищевказаних положень договору оренди землі та вимог законодавства, орендар ОСОБА_1 з 30.06.2011 (день державної реєстрації права власності ОСОБА_1 ) по теперішній час не здійснював оплату за користування земельною ділянкою, що підтверджується листом Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області від 21.05.2019 та листом Сторожинецького управління ГУ ДФС у Чернівецькій області від 12.06.2019.

Зокрема, як вбачається із листа Сторожинецького управління ГУ ДФС у Чернівецькій області від 12.06.2019 ОСОБА_1 упродовж 2016-2019 років не сплачував земельний податок, орендну плату та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об`єкти нерухомості за адресою : АДРЕСА_1 .

Наведене зумовило підстави для стягнення в судовому порядку з ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі за землю.

Так, у відповідності із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язанням згідно ст. 509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), як це передбачено ст. 530 ЦК України.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Приписами ст. 526 цього ж Кодексу визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини, пов`язані з орендою землі регулюються законом (ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб), згідно п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього ж Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 кодексу).

Одним із основних прав орендодавця, як це визначено приписами ст. 24 Закону України «Про оренду землі» та п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», є своєчасне отримання орендної плати.

Обов`язок ОСОБА_1 щодо своєчасного внесення орендної плати, закріплений також в Договорі оренди землі (п. 14 Договору).

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

Відповідно до ст.289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

У статті 13 Конституції України закріплено, що власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Власність не тільки надає переваги тим, хто її має, а й покладає на них певні обов`язки. Це конституційне положення пов`язане з принципом поєднання інтересів власника, суспільства та інших власників і користувачів об`єктами власності. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом. Порушення прав власників з боку держави, громадянина чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків (правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-530цс16 від 08.06.2016).

Набуваючи право власності на приміщення, ОСОБА_1 повинен був передбачити наслідки у виді виникнення додаткових обов`язків, в тому числі щодо внесення плати за землю державної власності.

Пред`являючи позов в інтересах держави в особі Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, керівник Сторожинецької місцевої прокуратури виходить з того, що несплата орендної плати за землю перешкоджає Тереблеченській сільській раді Глибоцького району Чернівецької області, виконувати покладені на неї функції та реалізувати фінансово-економічні повноваження, здійснювати заходи щодо охорони земель територіальної громади від негативного антропогенного впливу.

При цьому слід врахувати, що ОСОБА_1 використовував земельну ділянку з 2011 року для обслуговування власного нерухомого майна, не сплачуючи при цьому до місцевого бюджету будь-яких коштів, що ставить у нерівне (дискримінаційне) становище інших суб`єктів господарювання, які плату за землю в тій чи іншій формі вносили.

Звертаючись до суду з даним позовом прокурор виходить з наступних підстав для реалізації представницьких повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) визначено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовні заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроз інтересам держави. Інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство в чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Пунктом 3 мотивувальної частини даного рішення передбачено, що в основі інтересів держави завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, міркування Конституційного Суду щодо поняття «інтереси держави» у справі за № 3-рп/99 зроблені у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність.

Однак, висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону № 1697-VII.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом.

Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (постанови Верховного Суду по справах за №924/1237/17 від 20.09.2018; № 822/238/15 від 25.09.2018).

Метою пред`явлення даного позову прокурором є захист порушених інтересів держави, які полягають в наступному.

У відповідності до вимог ст. 142 Конституції України держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, які є його матеріальною і фінансовою основою, а також фінансово підтримує місцеве самоврядування. Держава гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб, в тому числі шляхом надання місцевим бюджетам із Державного бюджету трансфертів у вигляді дотацій (ст. 62 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст.101, 103-6 Бюджетного кодексу України).

Натомість власні доходи забезпечують принцип самостійності бюджетів усіх рівнів, в тому числі місцевих бюджетів.

Вагомим джерелом доходів місцевих бюджетів та другим за обсягом після податку на доходи фізичних осіб, є плата за землю (у формі земельного податку та орендної плати).

Згідно Програми соціально-економічного розвитку Тереблеченської об`єднаної територіальної громади на 2019 рік, опублікованого у відкритому доступі на офіційному веб-порталі Тереблеченської об`єднаної територіальної громади, на середньострокову перспективу основними завданнями бюджету є, крім іншого :

1. Збереження існуючої вулично-дорожньої та автотранспортної пасажирської мережі, забезпечення належного автобусного сполучення усіх населених пунктів відповідно до затверджених маршрутів загального користування, а саме:

- поточний ремонт комунальних сільських доріг в с. Тереблече, Горівці, Нижні Синівці та Верхні Синівці Глибоцького району Чернівецької області" орієнтованою вартістю 500тис.грн.

- капітальний ремонт доріг обласного значення Тереблече-Горбівці, Тереблече-Синівці орієнтованою вартістю 500тис. грн.

- капітальний ремонт 2-х км. асфальтної дороги обласного значення від міжнародної автодороги М19 вул.Головної в с.Тереблече орієнтованою вартістю 8,000тис. грн.

2. Поліпшення якості та конкурентоспроможності освіти, матеріально-технічне забезпечення функціонування освітньої мережі, а саме:

- поточний ремонт приміщень ЗОШ та ДНЗ Глибоцького району Чернівецької області" орієнтованою вартістю 300тис.грн.

- будівництво спортивного майданчика зі штучним покриттям по вул. Головній, 1а а с.Нижні Синівці Глибоцького району Чернівецької області орієнтовною вартістю 1млн. 492 тис.грн.

- реконструкція, капітальний ремонт сільського клубу в с. В.Синівці Глибоцького району Чернівецької орієнтовною вартістю 2,500тис.грн.

Виконання визначених пріоритетних завдань є неможливим без їх належного фінансування в першу чергу за кошти місцевого бюджету, який поповнюється, в тому числі за рахунок надходжень від використання земель комунальної власності.

З урахуванням вищенаведеного, несплата коштів ОСОБА_1 за Договором оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 перешкоджає належним чином та у повному обсязі фінансувати першочергові потреби територіальної громади с.Тереблече Глибоцького району Чернівецької області, підриває економічні основи місцевого самоврядування, а тому безпосередньо порушує інтереси держави, яка гарантує належну реалізацію конституційних прав громадян, в тому числі на достатній рівень життя, освіту, безкоштовну медицину, безпеку життя та здоров`я, а також функціонування місцевого самоврядування в Україні.

При цьому, при розгляді справи № 4/166 «Б» у постанові від 02.10.2018 року Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також у захисті прав та свобод органів місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування у визначених законом випадках є рівними за статусом носіями державної влади як і державні органи.

У постанові по справі № 822/1169/17 від 19.07.2018 року Верховний Суд висловив позицію, відповідно до якої захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор.

Однак, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Слід зазначити, що використання земельної ділянки для обслуговування власного нерухомого майна ОСОБА_1 за Договором оренди та без сплати коштів має місце з 30 червня 2011 року (день державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на споруди та переходу права оренди) по теперішній час, тобто упродовж 9 років.

Сторожинецькою місцевою прокуратурою упродовж 2018 - 2019 років неодноразово направлялися листи до Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області щодо питань використання земельних ділянок на території села, зокрема й щодо земельної ділянки по АДРЕСА_2 (копії листів додаються).

Так, листом № 98/2255 вих.19 від 18.04.2019 повідомлено Тереблеченську сільську раду Глибоцького району Чернівецької області щодо використання на території с.Тереблече Глибоцького району Чернівецької області земельних ділянок без сплати орендної плати, в тому числі даної земельної ділянки, та звернута увага на недостатність та неефективність заходів щодо нарахування та стягнення коштів.

У відповідь листом №191 від 21.05.2019 Тереблеченська сільська рада Глибоцького району Чернівецької області повідомила, що ОСОБА_1 використовує земельну ділянку по АДРЕСА_2 без оформлення документів на використання земельної ділянки та не сплачує кошти за використання вказаної земельної ділянки. Крім цього, вказаним листом Тереблеченська сільська рада Глибоцького району Чернівецької області повідомила, що з метою захисту інтересів в судовому порядку сільська рада не зверталася і не буде звертатися через відсутність відповідних спеціалістів.

Аналогічний лист направлений до Сторожинецької місцевої прокуратури сільською радою 12.06.2019 в якому зазначено, що позовні заяви до ОСОБА_1 щодо сплати земельного податку та орендної плати за землю не пред`являлись і пред`являтись не будуть у зв`язку з відсутністю у сільській раді коштів а також спеціалістів з юридичною освітою.

Не дивлячись на тривале використання земельної ділянки (понад 9 років), Тереблеченська сільська рада Глибоцького району Чернівецької області своєчасних заходів щодо стягнення заборгованості за Договором оренди в судовому порядку не вжила, у зв`язку із чим територіальна громада втратила можливість отримати значні надходження до бюджету.

Вищенаведені обставини та відповідні докази свідчать про нездійснення уповноваженим суб`єктом - Тереблеченською сільською радою Глибоцького району Чернівецької області належного захисту інтересів держави та територіальної громади у спірних правовідносинах, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно із ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» до звернення до суду повідомлено позивача про пред`явлення вказаного позову.

На пiдставi ст. 131-1 Конституції України, ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 128 КПК України, ч.1 ст. 1206, ст. 109 ЦКУ, керуючись ст.ст. 3-13, 19, 23, 76-81, 141, 259, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р I Ш И В:

Зменшені позовні вимоги виконувача обов`язків керівника Сторожинецької місцевої прокуратури Мельничука Олександра Івановича в інтересах держави в особі: Тереблеченської об`єднаної громади Глибоцького району Чернівецької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за землю - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області заборгованість у розмірі 12 160 (дванадцять тисяч сто шістдесят) гривень 14 копійок, за договором оренди земельної ділянки від 02.06.2010 за період з 30 червня 2011 року (день державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на споруди та переходу права оренди) по теперішній час, на розрахунковий рахунок: 33215815024329, код платежу 18010900, код ЄДРПОУ 36751529, Глибоцьке УК/ОТГ у Глибоцькому районі/, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) в Чернівецькій області, МФО 899998. Стягнути з відповідача на користь прокуратури Чернівецької області сплачений по даній справі судовий збір за подання позовної заяви на р/р 35219056004946 ДКСУ м. Київ МФО 820172 код ЄДРПОУ 02910120.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня, 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецької апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.

СУДДЯ: