Ухвала суду № 84269470, 16.09.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районний суд м.Харкова

Провадження № 2-з/641/125/2019 Справа № 641/7122/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 року Суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова - Григор`єв Б.П., розглянувши заяву представника позивача Сінько ОСОБА_1 , про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 608894, 06 грн., -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться зазначена цивільна справа.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження (шляхом дарування, продажу, поділу, обміну, знищення, та ін.) нежитлової будівлі літ. «В-1» (приміщення № 1-13) загальною площею 380, 3 кв. м. по АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстровані за ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви зазначив, що Харківська міська рада звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 608894, 06 грн. за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 з порушенням вимог земельного законодавства.

Підставою для подання вищезазначеного позову ста факт використання останнім з 01.08.2016 по 31. 07.2019 року земельної ділянки площею ),0810 га по проїзду Садовому АДРЕСА_1 ум. Харкові без виникнення права власності або користування та без державної реєстрації цих рав відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав та з урахуванням ст. 112, 80,83 Земельного кодексу України земельна ділянку пл. АДРЕСА_2 га по АДРЕСА_1 перебуває у власності територіальної громади м. Харкова.

ОСОБА_2 без правовстановлюючих документів та зареєстрованих у встановленому порядку прав на земельну ділянку по АДРЕСА_1 використовує її для обслуговування нежитлової будівлі літ. «В-1» право власності на які зареєстровано за відповідачем. Тобто відповідач шляхом використання земельної ділянки по проїзду АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів на земельну ділянку та без державної реєстрації прав на неї порушує права та законні інтереси Харківської міської ради яка є власником вказаної земельної ділянки.

Відповідач не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. Єдина можлива форма здійснення плати за землю як землекористувача є орендна плата.

У раз задоволення судом позову Харківської міської ради, існує ймовірність відчуження відповідачем майна іншій особі для уникнення відповідальності шляхом створення штучної відсутності об`єктів нерухомого майна, зареєстрованого за відповідачем, і на яке можна було б звернути стягнення задля забезпечення виконання рішення суду про стягнення коштів.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви, судом встановлено наступне.

Згідно з ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.1,2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка 177770621) нежитлова будівля літ. «В-1» ( приміщення № 1-130 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , розмір частки1/2

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 6 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, а також співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначеної заяви. Накладення арешту на вказане нерухоме майно може сприяти запобіганню подальшого утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Відповідно до вимог статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Враховуючи, що накладення арешту не тягне можливих збитків відповідача , будь-яких витрат у зв`язку із цим відповідач не несе, підстави обов`язкового застосування зустрічного зобов`язання (ч. 3 ст. 154 ЦПК) відсутні, - суд не застосовує зустрічне забезпечення.

Судом особа, яка подала заяву про забезпечення позову в порядку ч. 3 ст. 153 ЦПК України не викликалась.

Тому підстави для розгляду заяви відповідно до ч. 4 ст. 153 ЦПК України відсутні.

Заява відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 151 – 154 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача Харківської міської ради про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо відчуження (шляхом дарування, продажу, поділу, обміну, знищення, та ін.) нежитлової будівлі літ. «В-1» (приміщення № 1-13) загальною площею 380, 3 кв. м. по АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до положень ч. 10 ст. 153 ЦПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Харківської області апеляційної скарги.

Відповідно до п. 15.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя -Б. П. Григор`єв