Ухвала суду № 84269104, 16.09.2019, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/5462/19

Провадження №2-з/639/57/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

16 вересня 2019 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі судді Баркової Н.В., розглядаючи у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Річен Груп» в особі голови комісії з припинення ліквідатора Яценко Олени Володимирівни, треті особи: Директор ТОВ «Річен Груп» Ляхно ОСОБА_3 , Управління Держпраці у Полтавській області про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся позивач ОСОБА_4 з позовом до ТОВ «Річен Груп», зазначивши третіми особами Директора ТОВ «Річен Груп» ОСОБА_5 , Управління Держпраці у Полтавській області, в якому просить стягнути з ТОВ «Річен Груп» заборгованість із невиплаченої заробітної плати в сумі 95 159, 34 грн., заборгованість із компенсації за невикористані щорічні відпустки в сумі 104 876,98 грн., середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати в сумі 54 648, 87 грн., моральну шкоду в сумі 25 000 грн., судовий збір та витрати пов`язані із розглядом справи та допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Річен Груп», треті особи: Директор ТОВ «Річен Груп» Ляхно Людмила ОСОБА_6 , Управління Держпраці у Полтавській області про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати. Призначено судове засідання.

12.09.2019 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова замінено відповідача ТОВ «Річен Груп» на належного відповідача ТОВ «Річен Груп» в особі голови комісії з припинення ліквідатора Яценко Олени Володимирівни. Клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Річен Груп» в особі голови комісії з припинення ліквідатора Яценко Олени Володимирівни, треті особи: Директор ТОВ «Річен Груп» Ляхно ОСОБА_3 , Управління Держпраці у Полтавській області про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати - задоволено. Зобов`язано ТОВ «Річен Груп» в особі голови комісії з припинення ліквідатора Яценко Олени Володимирівни надати суду: інформацію (розрахунки, довідку) по сумам заборгованості по належній ОСОБА_1 заробітній платі з червня 2018 року по 12.04.2019 року, а також щодо виплат за невикористані щорічні відпустки за 288 календарних днів, та довідку про середню заробітну плату.

Разом з тим, представником позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 12.09.2019 року за вх. №25131 подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить встановити заборону будь-яким суб`єктам державної реєстрації здійснювати дії з державної реєстрації припинення ТОВ «Річен Груп» (ід.код 40886947, місцезнаходження 36003, м. Полтава, вул. Дмитра АДРЕСА_1 , буд. 3, оф.717); накласти арешт на рахунки підприємства та грошові кошти та на все майно належні ТОВ «Річен Груп» в межах заявлених позовних вимог.

Заяву про забезпечення позову представник позивач ОСОБА_2 мотивує тим, що ТОВ «Річен Груп» має перед ОСОБА_1 заборгованість із виплати заробітної плати з червня 2018 року по 12 квітня 2019 р. та з компенсації за невикористані щорічні відпустки за 288 календарних днів, що підтверджується витягом з наказу № 25-КА від 12.04.2014 р. З дня звільнення ОСОБА_1 неодноразово звертався до ТОВ «Річен Груп» з вимогою виплатити заборгованість по належній йому заробітній платі та компенсації за невикористані щорічні відпустки, однак відповідач ухилявся від виплати належних ОСОБА_1 грошових коштів, про що свідчить той факт, що усі заяви ОСОБА_1 з вимогою виплатити заборгованість по заробітній платі та компенсації за невикористані щорічні відпустки та адвокатські запити направлені до ТОВ «Річен Груп» залишені без відповіді. Письмові заяви від ОСОБА_1 та адвокатські запити були неодноразово направлені до ТОВ «Річен Груп» на адресу місцезнаходження підприємства, на фактичні адреси, на адресу місця проживання особисто директору та єдиному засновнику (учаснику) ТОВ «Річен Груп» ОСОБА_5 , крім цього ОСОБА_1 неодноразово намагався зв`язатися з директором підприємства, однак усі спроби були безрезультатними. Нещодавно, після ознайомлення з інформацією про юридичну особу ТОВ «Річен Груп» на офіційному сайті за посиланням https://usr.miniust.gov.ua. випадково дізналися, що підприємство знаходиться у стані припинення. Про те, що з кінця липня 2019 року підприємство знаходится на стані припинення (ліквідації), директором ТОВ «Річен Груп» та ліквідатором ОСОБА_7 ОСОБА_1 повідомлено не було. Строк заявления кредиторами свої грошових вимог за рішенням учасника та директора ТОВ «Річен Груп» встановлений до 20.09.2019 року. Оскільки підприємство має перед ОСОБА_1 заборгованість, однак на неодноразові звернення не відповідає, та відповідно не включаю до реєстру кредиторів ТОВ «Річен Груп», ОСОБА_1 були направлені заяви з грошовими вимогами до ТОВ «Річен Груп» ліквідатору Яценко О ОСОБА_8 ., які нею не отримані, а на дзвінок з проханням зустрітися та отримати заяву з вимогою про включення до реєстру кредиторів, ОСОБА_7 відмовилась та відповіла, щоб направляли на адресу місця знаходження підприємства. Однак, усі листи повертаються за закінченням строку зберігання, а строк заявления вимог кредиторів закінчується 20.09.2019 року та з цієї дати може бути зареєстровано припинення (ліквідацію) ТОВ «Річен Груп», що зробить неможливим у подальшому виконання рішення суду.

Суд, дослідивши матеріали позову та заяви про забезпечення позову вважає її такою, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами

Згідно з п. п. 1, 2, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (Зі змінами, внесеними згідно з Постановою № 2 від 12.06.2009 року) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 4 зазначеної постанови передбачено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець,оскільки обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися майном може призвести до незворотніх наслідків.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах – учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Враховуючи наведене, суть спірних правовідносин та зміст позовних вимог, дані, повідомлені позивачем та його представником, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову, запропонованих позивачем, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки запропоновані заходи забезпечення позову не є співмірними з позовними вимогами. Крім того, враховуючи знаходження підприємства відповідача у стані припинення, який передбачає заявлення кредиторами саме в цей період вимог щодо стягнення боргів з відповідача, суд вважає, що заборона будь-яким суб`єктам державної реєстрації здійснювати дії з державної реєстрації припинення ТОВ «Річен Груп» та накладення арешту на майно і рахунки вказаного підприємства має ознаки втручання та перешкоджання господарській діяльності підприємства і може зачіпати не тільки інтереси відповідача, але й права невизначеного кола осіб – кредиторів підприємства відповідача. Отже суд вважає заяву про забезпечення позову такою, що задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 149-153, 189, 197, 198, 200, 260, 261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Річен Груп» в особі голови комісії з припинення ліквідатора Яценко Олени Володимирівни, треті особи: Директор ТОВ «Річен Груп» Ляхно ОСОБА_3 , Управління Держпраці у Полтавській області про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати – відмовити в повному обсязі.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Н.В. Баркова