Рішення № 84262332, 29.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2019 року № 640/21823/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., за участі секретаря судового засідання Яцеленко Ю.О., представника позивача Музики В.І. (ордер серії КВ №728764 від 03.06.2019 року), представника відповідача Ходоса Л.С. (довіреність від 21.12.2018 року №25/12/103-Д), вирішивши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКомунального підприємства «Київпастранс»доДержавної аудиторської служби України про визнання протиправними дії, скасування висновку від 07.12.2018 року, - В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Київпастранс» (далі також - позивач, Замовник) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної аудиторської служби України (далі також - відповідач, Держаудитслужба), в якому просить визнати протиправними дії суб`єкту владних повноважень - Державної аудиторської служби України та скасувати висновок від 04.12.2018 № 60 про результати моніторингу про результати закупівлі, оприлюднений 07.12.2018 року.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Державною аудиторською службою України проведено моніторинг оголошеної позивачем процедури закупівлі: «Електричні лампи розжарення» код 31510000-4 за ДК 021:2015 (лампи побутові) оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2018-09-07-001525-с, за результатами якого 07.12.2018 року оприлюднено висновок, згідно з яким, за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на стадії оприлюднення інформації установлено, що у тендерній документації Замовником визначено підставу на відхилення тендерної пропозиції переможця, яку не передбачено Законом України «Про публічні закупівлі». Також зазначено: «Тип виявленого порушення - встановлено порушення законодавства в частині подання та/або відхилення (не відхилення) замовником тендерної (тендерних) документації».

Вважаючи цей висновок протиправним, позивач просить суд позовну заяву задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.01.2019 року справі прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Через канцелярію суду 25.01.2019 року Державною аудиторською службою України подано відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.02.2019 року клопотання Державної аудиторської служби України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження задоволено. Ухвалено здійснити розгляд справи №640/21823/18 в порядку загального позовного провадження, розгляд справи №640/21823/18 розпочати зі стадії відкриття провадження у справі шляхом проведення підготовчого засідання у справі №640/21823/18 27.02.2019 року.

Зокрема, у відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує та зазначає, що

підставою для проведення моніторингу закупівлі №UA-2018-09-07-001525-с, оголошеної КП «Київпастранс» слугувала наявність автоматичних індикаторів ризиків, перелік яких затверджено наказом Держаудитслужби від 11.09.2018 року № 186.

Наказом Держаудитслужби від 12.11.2018 № 262 розпочато моніторинг закупівлі UA-2018-09-07-001525-с, за результатом якої посадовою особою Держаудитслужби згідно з частиною шостою статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» складено висновок від 04.12.2018 року № 60 із зазначенням опису порушення законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу.

У висновку про результати моніторингу закупівлі від 04.12.2018 року № 60 зазначено, що за результатами моніторингу на стадії оприлюднення інформації установлено, що у тендерній документації щодо проведення закупівлі електричних ламп розжарення (лампи побутові) (UA-2018-09-07-001525-с) позивачем визначено підставу на відхилення тендерної пропозиції переможця, яка не передбачена Законом України «Про публічні закупівлі».

За результатами аналізу тендерної документації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, установлено, що позивачем у пункті 7 розділу VI «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» установлено вимогу про надання переможцем торгів у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір (завантаження в сканованому вигляді в електронну систему закупівель), комерційної пропозиції за формою, наведеною в додатку 1 до тендерної документації, приведеної у відповідність до показників за результатами проведеного аукціону. Позивачем зазначено, що ненадання (не завантаження в систему) переможцем торгів остаточної пропозиції за результатами аукціону буде розцінено як відмова учасника від підписання договору про закупівлю, що тягне за собою наслідки відповідно до абзацу другого пункту 2 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі».

Підставами для відхилення тендерної пропозиції переможця торгів, що визначені пунктом 2 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі», є відмова від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю та ненадання документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі».

Отже, ненадання переможцем торгів (не завантаження в систему) остаточної пропозиції за результатами аукціону не може буде розцінено як відмова учасника від підписання договору про закупівлю та, як наслідок, не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції переможця.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що позивачем на стадії оприлюднення інформації у тендерній документації визначено підставу про відхилення тендерної пропозиції переможця, яку не передбачено Законом України «Про публічні закупівлі», про що зазначено оскаржуваному висновку.

Вважаючи висновок законним та вмотивованим, відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Через канцелярію суду 05.02.2019 року позивачем подано відповідь на відзив.

Відповідно до Довідки секретаря судового засідання від 27.02.2019 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, справи, призначені до слухання на 27.02.2019 року, зокрема справу №640/21823/18, знято з розгляду.

Про призначення наступного судового засідання на 15.04.2019 року сторін повідомлено судом у порядку статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до Довідки секретаря судового засідання від 15.04.2019 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, справи, призначені до слухання на 15.04.2019 року, зокрема справу №640/21823/18, знято з розгляду.

Про призначення наступного судового засідання на 20.05.2019 року сторін повідомлено судом у порядку статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на неявку представників сторін у підготовче засідання 20.05.2019 року, судом відкладено підготовче засідання.

Про призначення наступного судового засідання на 03.06.2019 року сторін повідомлено судом у порядку статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України.

У підготовче засідання 03.06.2019 року прибули представники сторін.

Судом зобов`язано позивача надати додаткові докази та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10.07.2019 року.

Через канцелярію суду 20.06.2019 року позивачем подано витребувані судом докази.

У підготовче засідання 10.07.2019 року прибули представники сторін.

Судом поставлено на обговорення питання про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. Сторони проти закінчення підготовчого провадження не заперечували.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.2019 року закрито підготовче провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 29.08.2019 року.

У судове засідання 28.09.2019 року прибули представники сторін.

Відповідно до частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритому судовому засіданні 29.08.2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі даних автоматичних індикаторів ризиків, Держаудитслужбою видано наказ від 12.11.2018 року №262 про початок моніторингу закупівель, зокрема, за оголошеною КП «Київпастранс» публічної закупівлі «Електричні лампи розжарення» код 31510000-4 за ДК 021:2015 (лампи побутові) оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу за №UA-2018-09-07-001525-с.

За результатами моніторингу відповідачем 04.12.2018 року складено, 06.12.2019 року затверджено та 07.12.2019 року оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель висновок з інформацією про те, що за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час планування закупівлі, на стадії розкриття тендерних пропозицій, їх розгляду та оцінки, законодавства у сфері публічних закупівель на стадії укладання договору про закупівлю порушень не встановлено.

Водночас, за результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на стадії оприлюднення інформації установлено, шо Замовник у тендерній документації визначив підставу на відхилення тендерної пропозиції переможця, яка не передбачена Законом України «Про публічні закупівлі».

За результатами аналізу тендерної документації установлено, що Замовником у пункті 7 розділу VI «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» установлено вимогу про надання переможцем торгів у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір (завантаження в сканованому вигляді в електронну систему закупівель), комерційної пропозиції за формою, наведеною в додатку 1 до тендерної документації, приведеної у відповідність до показників за результатами проведеного аукціону.

При цьому, Замовником зазначено, що ненадання (незавантаження в систему) переможцем торгів остаточної пропозиції за результатами аукціону буде розцінено як відмова учасника від підписання договору про закупівлю, що тягне за собою наслідки відповідно до абзацу другого пункту 2 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі».

Водночас учасник, який визначений переможцем процедури закупівлі за результатами оцінки, повинен у строк що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір надати замовнику документи, які підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до вимог цього Закону та тендерної документації.

Держаудитслужба дійшла висновку, що ненадання переможцем торгів (не завантаження в систему) остаточної пропозиції за результатами аукціону не може бути розцінено як відмову учасника від підписання договору про закупівлю та, як наслідок, не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції переможця.

Не погоджуючись із прийнятим висновком відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заперечення та пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 25.12.2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закон №922), Законом України від 26.01.1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (із змінами доповненнями) (далі також - Закон №2939), Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року (далі також - Положення №43).

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з положень пунктів 1-2, 7 частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єктом владних повноважень визнається орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі - Положення №43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення 43, Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до пункту 7 Положення, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Отже, Державна аудиторська служба України, у відносинах здійснення державного фінансового контролю, є суб`єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом №2939.

Відповідно до статті 2 Закону №2939, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Відповідно до статті 5 Закону №2939 контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в частині другій статті 7-1 Закону № 922, а саме:

дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

За наявності однієї або декількох таких підстав, які визначено частиною другою статті 7-1 Закону № 922, керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі та відповідно до частини третьої статті 7-1 Закону № 922 таке рішення оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі.

Відповідно до частини четвертої статті 7-1 Закону №922 строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Частиною першою статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Дослідивши висновок Держаудитслужби від 04.12.2018 року на предмет дотримання процедури, передбаченої статтею 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», судом встановлено відсутність її порушення.

Щодо встановленої Держаудитслужбою невідповідності тендерної документації позивача вимогам статті 17 Закону №922, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7 розділу VI «Результати торгів та укладання договору про закупівлю» Замовником установлено вимогу про надання переможцем торгів у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір (завантаження в сканованому вигляді в електронну систему закупівель), комерційної пропозиції за формою, наведеною в додатку 1 до тендерної документації, приведеної у відповідність до показників за результатами проведеного аукціону.

При цьому, Замовником зазначено, що ненадання (не завантаження в систему) переможцем торгів остаточної пропозиції за результатами аукціону буде розцінено як відмова учасника від підписання договору про закупівлю, що тягне за собою наслідки відповідно до абзацу другого пункту 2 частини першої статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі».

Згідно із частиною першою статті 25 Закону №922 тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації. Документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, та документи, що містять технічній опис предмета закупівлі, подаються в окремому файлі.

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система повинна забезпечити можливість подання пропозиції всім особам на рівних умовах.

Водночас учасник, якого визначено переможцем процедури закупівлі за результатами оцінки повинен у строк, що не перевищує п`яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, надати замовнику документи, які підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до вимог цього Закону та тендерної документації.

При цьому, Законом №922 не передбачено надання переможцем торгів будь-яких інших документів, окрім визначених статтею 17 Закону №922.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 30 Закону №922 Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.

Отже, слід дійти висновку, що ненадання переможцем торгів (не завантаження в систему) остаточної пропозиції за результатами аукціону не може бути розцінено як відмову учасника від підписання договору про закупівлю та, як наслідок, не може бути підставою для відхилення тендерної пропозиції переможця.

Крім того, у листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 16.10.2018 року № 3304-04/45059-03 на запит Держаудитслужбі зазначено, що «…оскільки ціна тендерної пропозиції учасника може зменшуватися за результатами електронного аукціону, що призводитиме до необхідності перерахунку учасником ціни за одиницю товару, та ураховуючи при цьому, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції, ціна за одиницю товару може фіксуватися сторонами саме під час укладання договору про закупівлю з дотриманням вимог Закону № 922 та норм Цивільного кодексу України…».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно встановлено невідповідність тендерної документації позивача як Замовника публічної закупівлі положенням Закону №922 на стадії оприлюднення інформації у тендерній документації, а саме, визначено підставу про відхилення тендерної пропозиції переможця, яку не передбачено Законом №922.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність висновку від 04.12.2018 року, оприлюдненого 07.12.2018 року та відповідність його законодавству.

Згідно з пунктом 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. " від 27.09.2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та враховуючи, що судом не виявлено порушень відповідачем вимог законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 9, 73-80, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства "Київпастранс" відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 294, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною шостою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Комунальне підприємство «Київпастранс» (04070, м. Київ, Набережне шосе, 2, ЄДРПОУ 31725604);

Відповідач: Державна аудиторська служба України (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, 4 , код ЄДРПОУ 40165856).

Повне рішення складено 11.09.2019 року.

Суддя Л.О. Маруліна