Рішення № 84262183, 12.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 вересня 2019 року № 640/22098/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства «Український науково - дослідний і проектний інститут цивільного будівництва»до Державної архітектурно - будівельної інспекції Українипро визнання протиправною та скасування постанови

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Український науково - дослідний і проектний інститут цивільного будівництва» (далі по тексту - ДП «Український науково - дослідний і проектний інститут цивільного будівництва», позивач, ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно - будівельної інспекції України (далі по тексту - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №З-0712/3-10/10-28/0712/06/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07 грудня 2018 року Департаменту архітектурно - будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно - будівельної інспекції України.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що акт про недопущення до перевірки та протокол про порушення були складені відповідачем безпідставно, а тому винесена на їх підставі постанова є незаконною. Крім того, позивач зазначає, що в.о. директора ДП «Український науково - дослідний і проектний інститут цивільного будівництва» не відмовляв у допуску посадових осіб відповідача до перевірки, оскільки не був присутнім на об`єкті перевірки та його не було повідомлено про наміри і підстави проведення перевірки 26 листопада 2018 року посадовими особами відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 січня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити її розгляд за правилам спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов, відповідач вказує, що посадові особи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю при прийнятті оскаржуваної постанови діяли у відповідності до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011року №553, згідно якого державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У період з 13 листопада 2018 року по 26 листопада 2018 року відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, Департаментом архітектурно - будівельної інспекції у Київській області на підставі наказу Державної архітектуро-будівельної інспекції України від 29 листопада 2017 року №1788 та змінами від 29 грудня 2017 року №1943, направлення для проведення планової перевірки від 22 жовтня 2018 року проведено планову перевірку ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» на об`єкті будівництва: «будівництво виробничо-складського комплексу з вбудованими офісними приміщеннями в адмінмежах Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області: Київська обл. Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, інше не зазначено».

Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київської області (далі по тексту - Департамент) 22 жовтня 2018 року видано направлення для проведення планового (позапланового) заходу головному інспектору будівельного нагляду Будківському О.М., головному інспектору будівельного нагляду Коваль В.А., в строк з 13 листопада 2018 року по 26 листопаду 2018 року на об`єкті будівництва: «будівництво виробничо-складського комплексу з вбудованими офісними приміщеннями в адмінмежах Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області; Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, інше не зазначено, 00».

Посадовою особою Департаменту 26 листопада 2018 року складено Акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва: «будівництво виробничо-складського комплексу з вбудованими офісними приміщеннями в адмінмежах Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області: Київська обл. Києво-Святошинський р-н, м. Боярка, інше не зазначено», а саме не надано документів, необхідних для проведення перевірки з архітектурно-будівельного контролю для проведення планової перевірки, чим порушено положення пункту 1 частини 4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. №553.

Головним інспектором будівельного нагляду складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №З-Л-3-2611/2 від 26 листопада 2018 року, яким встановлено порушення з боку позивача статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за яке передбачена пункту 2 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

В протоколі повідомлено позивача, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 15:00 год 07 грудня 2018 року у приміщенні Департаменту за адресою: 01133, м. Київ, бульв. Л. Українки, 26.

З метою усунення виявлених порушень було видано Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-2611/3 від 26 листопада 2018 року з вимогою усунути виявлені порушення, допустити посадових осіб департаменту на об`єкт в термін до 10 грудня 2018року.

Незгода позивача з вказаними постановою та приписом зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI(далі по тексту - Закон № 3038-VI) встановлені правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Однією з функцій управління у сфері містобудівної діяльності є контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації (пункту 6 частини 1 статті 7 Закону № 3038-VI).

За приписами частини 4 статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний нагляд - сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об`єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.

Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абзацу 2 пункт 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі по тексту - Порядок №553), державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

У відповідності до пункту 2 Порядку №553 державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Відповідно до положень Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (пункт 9). Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню (підпункт 1 пункту 11). Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку (п.12).

Приписами статті 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначені права суб`єкту господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Так, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб`єкта господарювання).

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що орган державного архітектурно-будівельного контролю має обов`язок повідомляти суб`єкта господарювання про здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Як вказує відповідач у відзиві на позовну заяву, Департаментом в межах наданих повноважень на адресу ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» було направлено повідомлення про проведення планового заходу за вих. 10/10-13/2910/06/01 від 29 жовтня 2018 року.

В матеріалах справи міститься копія вказаного повідомлення, проте докази направлення або вручення позивачу (представнику) даного повідомлення - відсутні.

За таких підстав та з урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем факту належного повідомлення позивача про проведення планової перевірки суб`єкта господарювання.

Відповідно до частини 7 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов`язків суб`єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб`єкта господарювання.

Отже, враховуючи приписи статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пункту 9 Порядку №553, суд зазначає, що лише у випадку повідомлення суб`єкта господарювання про проведення перевірки є можливим забезпечення його участі під час проведення такої перевірки.

З наявного в матеріалах справи Акту про недопущення посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функції від 26 листопада 2018 року вбачається, що його складено в присутності «тимчасово виконуючого обов`язки директора ОСОБА_2.

Так, в матеріалах справи містяться: записка №530 про надання ОСОБА_2 відпустки від 23 листопада 2018 року; журнал реєстрації відпусток; особова картка працівника; табель обліку робочого часу, згідно з якими ОСОБА_2 в період з 23 листопада 2018 року по 27 листопада 2018 року перебував у щорічній відпустці.

З урахуванням зазначено, суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо складання Акту про недопущення посадових осіб державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функції від 26 листопада 2018 року в присутності тимчасово виконуючого обов`язки директора ОСОБА_2 .

Більш того, під час розгляду справи відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, що 26 листопада 2018 року на об`єкті будівництва були присутні директор (виконуючий обов`язки директора) чи інші уповноважені представники ДП «Український науково - дослідний і проектний інститут цивільного будівництва».

В подальшому, Департаментом винесено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-2611/3 від 26 листопада 2018 року з вимогою усунути виявлені порушення, допустити посадових осіб департаменту на об`єкт в термін до 10 грудня 2018року.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, вищезазначений Припис отримано позивачем 12 грудня 2018 року (роздруківка з Укрпошти відстеження поштової кореспонденції), що унеможливлює його виконання позивачем вчасно.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 грудня 2018 року складено постанову №З-0712/3-10/10-28/0712/06/01 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно розглянутих матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а саме: акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 26 листопада 2018 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 листопада 2018 року та припису про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-2611/3 від 26 листопада 2018 року, встановлено, що: «Під час виїзду на місце не допущено посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення планової перевірки на будівництві виробничо-складського комплексу з вбудованими офісними приміщеннями в адмінмежах Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, а саме, не надав документів необхідних для проведення перевірки архітектурно-будівельного контролю».

Суд звертає увагу, що акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 26 листопада 2018 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26 листопада 2018 року та припис про порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил №С-2611/3 від 26 листопада 2018 року направлені на адресу позивача в одному листі, що підтверджується Описом вкладення у цінний лист 29 листопада 2018 року за штрих кодом 0113329309443 та отримано позивачем 12 грудня 2018 року.

Так, відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачена Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (далі по тексту - Закон №208/94-ВР).

Частиною 1 статті 1 Закону № 208/94-ВР визначено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Приписами пункту 2 частини 6 статті 2 Закону № 208/94-ВР визначено, що за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. штрафу за такі правопорушення.

Процедура накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» визначена Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2013 року № 735) (далі по тексту - Порядок № 244).

Відповідно до пункту 17 Порядку № 244 справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

З постанови №З-0712/3-10/10-28/0712/06/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності вбачається, що ДП «Український науково - дослідний і проектний інститут цивільного будівництва» притягнуто до відповідальності за недопущення посадових осіб відповідача до проведення планової перевірки для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, на підставі розглянутих матеріалів, а саме: акту про недопущення на об`єкт будівництва, протоколу та припису від 26 листопада 2018 року.

Будь-якої інформації щодо належного повідомлення позивача про дату та час розгляду справи в матеріалах справи не міститься. Також не міститься вказана інформація й в оскаржуваній постанові.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність у Департаменту ДАБІ у Київській області підстав для прийняття постанови №З-0712/3-10/10-28/0712/06/01 від 07 грудня 2018 року про накладення штрафу на ДП «Український науково - дослідний і проектний інститут цивільного будівництва» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки під час розгляду справи відповідачем не надано доказів та не доведено наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності за недопущення посадових осіб до проведення перевірки, а тому оскаржувана постанова №З-0712/3-10/10-28/0712/06/01 від 07 грудня 2018 року є протиправною та підлягає скасуванню.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2019 року по справі №813/578/17 (адміністративне провадження №К/9901/5633/17).

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваної постанови з урахуванням частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Державного підприємства «Український науково - дослідний і проектний інститут цивільного будівництва» задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову №З-0712/3-10/10-28/0712/06/01 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 07 грудня 2018 року Департаменту архітектурно - будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно - будівельної інспекції України

3. Стягнути на користь Державного підприємства «Український науково - дослідний і проектний інститут цивільного будівництва» (03039, місто Київ, проспект Голосіївський 50, код ЄДРПОУ 02497683) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно - будівельної інспекції України (01133, місто Київ, бульвар Л. Українки, будинок 26) судовий збір в сумі 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко