Ухвала суду № 84262012, 06.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/116

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви за нововиявленими обставинами

06 вересня 2019 року м. Київ № 2а-3361/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючої судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Беседі А.Ю., за результатами розгляду заяви відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду у справі за позовом

приватного підприємства "Дубекспо"

до Головного управління державної фіскальної служби у міста Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представника позивача, представника відповідача

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось приватне підприємство "Дубекспо" (надалі - позивач), адреса: 03164, м. Київ, вул. Горького, буд. 3, корп. Б, з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач), адреса: 01033, м. Київ, бул. Жилянська, 23, у якому просить (з урахуванням уточнених позовних вимог):

- визнати протиправними дії посадових осіб ДПІ Голосіївського району м. Києва щодо встановлення завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість в Акті перевірки 164/1-07-20-36203336 від 15.02.2012 та прийняття на підставі даного акта відповідного податкового повідомлення-рішення від 28.02.2012 № 00000490720/0;

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 28.02.2012 № 00000490720/0 прийняте на підставі акту перевірки 164/1-07-20-36203336 від 15.02.2012, яким було встановлено завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 296021,00 грн. та штрафні санкції у сумі 74005,25 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2012, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 та Вищого адміністративного суду України від 02.12.2015, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 28.02.2012 №00000490720/0 та стягнуто на користь позивача судовий збір в сумі 2113,81 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.

31 жовтня 2016 року Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2012 у справі №2а-3361/12/2670 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017, заява Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2012 у справі №2а-3361/12/2670 за нововиявленими обставинами залишена без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 06.11.2018 ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2017 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 19.12.2017 скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, Верховний Суд у своїй постанові, скасовуючи судові рішення першої та апеляційної інстанцій, зазначив, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що статтею 247 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до приписів частини 1 статті 245 цього Кодексу (в редакції, що діяла на час звернення позивача до суду із заявою про перегляд судового рішення) встановлено строки звернення про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та не дано оцінки, чи подано заяву ДПІ в обумовлені законом строки.

Також, Верховний Суд у постанові зазначив, що під час нового розгляду справи судам необхідно з`ясувати, у тому числі, чи входять до складу підроблених документів бухгалтерського обліку, про які йдеться у вироку Голосіївського районного суду міста Києва від 20.03.2013 у справі №752/1332/13-к документи, які враховувалися судами попередніх інстанцій як належні докази реального виконання укладеного між ПП "Дубекспо" та ПрАТ "Глазер - Юн" договору поставки від 10.09.2009 №10 та оцінити законність і мету діяльності вказаних суб`єктів господарювання під керівництвом однієї особи з урахуванням фактів встановлених вироком суду.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою у справі визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Клочкову Н.В.

З метою з`ясування дотримання Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві строків звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва заявнику надався строк для усунення недоліків заяви шляхом подання до суду копії вироку Голосіївського районного суду міста Києва від 20.03.2013 у справі №752/1332/13-к, інформації про набрання ним законної сили та надання пояснень з приводу того, коли саме заявник дізнався про існування цього вироку та про набрання ним законної сили.

В остаточній заяві про усунення недоліків заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, представник Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві зазначив, що про існування вироку Голосіївського районного суду міста Києва від 20.03.2013 та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 15.05.2013 у справі №752/1332/13-к, як і про набрання вироком суду законної сили, заявник дізнався 20.10.2016, після направлення Голосіївським районним судом міста Києва вказаних судових рішень на адресу податкової інспекції.

На підтвердження вказаних обставин представником заявника надано суду належним чином засвідчені копії вироку Голосіївського районного суду міста Києва від 20.03.2013 та ухвали Апеляційного суду міста Києва від 15.05.2013 з відміткою про набрання законної сили вироком 15.05.2013, а також копію супровідного листа Голосіївського районного суду міста Києва від 20.10.2016 за вих. 1кп/752/53/13 про направлення копій судових рішень на адресу ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві (Т.5. арк. 135-139,140-142,143).

Так, суд зазначає, що Кодексом адміністративного судочинства України, в редакції чинній станом на 31.10.2016 (день звернення ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві з заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2012 за нововиявленими обставинами) був встановлений тридцятиденний строк для такого звернення, враховуючи, що про обставини, які стали підставою для звернення до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, заявник дізнався 20.10.2016, що підтверджується належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про своєчасність звернення до суду з вказаною заявою.

Ухвалою від 23.04.2019 року відкрито провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

У справі проведено низку судових засідань та витребувано докази, заслухано пояснення сторін.

Як встановлено судом зі змісту заяви податкового органу про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинам, в якості підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами заявник посилається на наявність істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як зазначає позивач у своїй заяві, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012, позовні вимоги ПП "Дубекспо" до ДПІ задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.02.2012 № 00000490720/0, прийняте Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва. У решті позовних вимог відмовлено.

Заявник вказує, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення було проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Дубекспо", за результатами якої складено акт № 164/1-07-20-36203336 від 15.02.2012.

Актом перевірки досліджувалось, а відповідно, за поясненням ДПІ, встановлені порушення податкового законодавства, в тому числі за наслідками господарських операцій з ТОВ "Охторг".

В свою чергу, вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 20.03.2013 у справі № 752/1332/13-к встановлено, що ОСОБА_1 в порушення вимог Закону, протягом 2009-2010 року, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, зареєстрував суб`єкт підприємницької діяльності (юридичну особу), а саме ПП "Охторог" з метою незаконної діяльності.

Тобто, за твердженням заявника, вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 20.03.2013 у справі № 752/1332/13-к є істотною для справи обставиною для перегляду постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.08.2012 за нововиявленими обставинами.

Згідно ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно ч. 2 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Згідно ч. 6 ст. 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Згідно ч. 4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Згідно ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 2 ст. 369 КАС України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

Згідно ч. 3 ст. 369 КАС України у разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Судом встановлено, що вирок суду Голосіївського районного суду м. Києва від 20.03.2013 у справі № 752/1332/13-к був змінений ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15.05.2013 №11-кп/796/85/2013 (Т.5, арк. 140-142). Так, вирок було змінено та виключено описання дій ОСОБА_2 (директора ПрАТ Глазер- Юн ) та щодо безтоварності операцій, сформованих з відшкодування для ПП «Дубекспо» як злочинних та ОСОБА_1 (ПП «Охторг»).

Оскільки з вироку були виключені дії ОСОБА_2 , директора ПП «Дубекспо» та директора ПрАТ «Глазер-Юн», підстави для скасування постанови суду від 2а-3361/12/2670 від 15.08.2012 відсутні. А відтак, відсутні встановлені факти щодо діяльності ПП «Дубекспо» та ПрАТ «Глазер-Юн», оскільки в цій частині вирок був змінений, немає підстав для задоволення по суті заяви податкового органу про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Стосовно вимоги приватного підприємства «Дубекспо» про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві судові витрати у розмірі 25038,00 грн, суд виходить з наступного.

У відповідності до частини 3 статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України у разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

При цьому, відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI ).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI ).

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У відповідності до наданої суду копії договору №30 про надання правової (адвокатської) допомоги від 30 квітня 2019 року, укладеного між адвокатом Гошко Віктором Івановичем (адвокат) та приватним підприємством «Дубекспо» (замовник, клієнт) (Т.5, арк. 177), адвокат зобов`язався здійснювати представництво інтересів клієнта пов`язаних із справою, яка має місце за позовом приватного підприємства «Дубекспо» до Голосіївської ДПІ ГУ ДФС у місті Києві та ГУ ДФС у місті Києві в Окружному адміністративному суді міста Києва по справі №2а-3361/12/2670 (пункт 1. договору).

У відповідності до розділу 4 договору адвокат надає свої послуги на платній основі сума винагороди визначена у актах виконаних робіт. Витрати, які пов`язані із виконанням договору підлягають відшкодуванню у розмірі фактично понесеними із наданням підтверджуючих документів, транспортні, поштові витрати тощо.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, за класифікаційною ознакою предмет договору є складовою його істотної умови.

З урахуванням положень частин 1 та 2 статті 202, частини 1 статті 203, частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст двостороннього договору як правочину становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Ці умови не можуть суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Тобто, у розумінні цивільно-правових зобов`язань виконавця предметом договору про надання юридичних послуг є вчинення певної дії або здійснення певної діяльності в інтересах другої сторони (клієнта).

Крім того, відповідно до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України у їх системному зв`язку сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності і справедливості і можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносин на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це («заборонено законом»), або якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту чи суті відносин між сторонами.

Наведене в сукупності дозволяє дійти висновку, що свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес). Реалізуючи принцип свободи договору, сторони не вправі змінювати імперативну вимогу закону щодо предмета договору про надання юридичних послуг шляхом визначення в безпосередній чи завуальованій формі надання інших послуг або несення інших витрат як складову предмета договору про надання юридичних послуг.

Суд зазначає, що аналіз положень розділу 4 укладеного договору №30 дає підстави дійти висновку, що його умовами визначено оплату не лише наданих правових послуг, а ще й транспортних та поштових витрат тощо, тобто, інших витрат, не пов`язаних з розглядом даної заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Так, згідно з наданої суду копією акта №1 від 18 липня 2019 року виконаних робіт та сплачених коштів ОСОБА_3 та ПП «Дубекспо» склали вказаний акт про надані послуги та понесені фактичні витрати з розрахунку: розмір мінімальної заробітної плати *40% за 1 годину (Т.5, арк. 226).

У вказаному акті №1 зазначено, що адвокатом клієнту надано наступні послуги:

1. підготовка позиції ПП «Дубекспо» та аналіз судової практики по предмету заяви за нововиявленими обставинами по справі №2а-3361/12/2670, а саме визнання безпідставно поданою, кількість часу на виконання - 1, вартість наданої послуги - 1669,20 грн;

2. підготовка та направлення адвокатського запиту №2 від 02 травня 2019 року, отримання відповіді із ДФС №23-0511 від 13 травня 2019 року та їх аналіз, кількість часу на виконання - 1, вартість наданої послуги - 1669,20 грн;

3. підготовка та направлення адвокатського запиту №21 від 21 травня 2019 року, отримання відповіді із прокуратури №10-51-3496 вих. 19 від 24 червня 2019 року та їх аналіз, кількість часу на виконання - 1, вартість наданої послуги - 1669,20 грн;

4. підготовка, друкування додатків до пояснення №1 від 18 липня 2019 року, кількість часу на виконання - 2, вартість наданої послуги - 3338,40 грн;

5. підготовка пояснення №1 від 18 липня 2019 року із описом додатків та обгрунтуванням позиції довірителя на спростування доводів податкового органу, кількість часу на виконання - 4, вартість наданої послуги - 6676,80 грн.

Всього за 9 годин наданих послуг сплаті підлягає 15022,80 грн, які відповідно до наявної в матеріалах справи копії квитанції до прибуткового касового ордера №18 від 18 липня 2019 року сплачені приватним підприємством «Дубекспо» (Т.5, арк. 228).

Також, з акта №2 від 05 вересня 2019 року виконаних робіт та сплачених коштів вбачається, що адвокатом клієнту надано наступні послуги:

1. підготовка позиції ПП «Дубекспо» та аналіз судової практики щодо експертиз та їх вплив на оцінку судом, а також механізми спростування висновків дослідження, кількість часу на виконання - 2, вартість наданої послуги - 3338,40 грн;

2. підготовка та направлення адвокатського запиту №2 від 02 вересня 2019 року, отримання відповіді ПрАТ «Глазер-ЮН» №3 від 03 вересня 2019 року та їх аналіз, кількість часу на виконання - 1, вартість наданої послуги - 1669,20 грн;

3. підготовка пояснення №3 від 05 липня 2019 року із описом додатків та обґрунтуванням позиції довірителя на спростування доводів податкового органу, кількість часу на виконання - 3, вартість наданої послуги - 5007,60 грн.

Всього за 6 годин наданих послуг сплаті підлягає 10015,20 грн, які відповідно до наявної в матеріалах справи копії квитанції до прибуткового касового ордера №5 від 05 вересня 2019 року сплачені приватним підприємством «Дубекспо».

З приводу наданих послуг, зазначених у пунктах 1 та 5 акту №1 та у пунктах 1, 3 акту №2 суд зазначає, що адвокат в рамках надання професійної правничої допомоги за умовами укладеного договору №30 має надавати таку допомогу, що само по собі має на увазі підготовку позиції та аналіз судової практики з посиланням на норми права та вивченням відповідних документів, які є предметом спору, а також підготовку пояснень з обґрунтуванням позиції довірителя, а не в будь-який інший спосіб. Наведене дозволяє суду дійти висновку про необґрунтованість заявлених витрат та відсутність правових підстав для їх стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Стосовно послуг, зазначених у пунктах 2-3 акту №1 та у пункті 2 акту №2 суд звертає увагу, що суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували фактичну кількість часу, витраченого на складання адвокатських запитів, також суд ще раз зауважує, що аналіз документів, які стосуються справи є обов`язковою умовою надання правових послуг, тому, з урахуванням у тому числі складності запитів, суд приходить до висновку, що ці витрати на професійну правничу допомогу також не підлягають стягненню з відповідача.

Щодо послуги, зазначеної у пункті 4 акту №1 суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення витрат на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки «підготовка, друкування додатків до пояснення №1 від 18 липня 2019 року» не підпадає під визначення «надання правової допомоги» у розумінні положень діючого законодавства України.

При цьому, судом враховано, що зі змісту адвокатських запитів вбачається, що вони стосувались запиту інформації щодо кримінального провадження, а тому їх виготовлення та направлення не може компенсуватись в межах розгляду цієї адміністративної справи.

Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що приватним підприємством «Дубекспо» не доведено, а судом не встановлено обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь підприємства витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25038,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132-143, 262, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви Головного управління державної фіскальної служби у міста Києві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі 2а-3361/12/2670 та залишити постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-3361/12/2670 від 15 серпня 2012 року в силі.

2. Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Ухвала суду може бути оскарження в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 369 КАС України, зокрема, судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 12.09.2019.