Рішення № 84261931, 16.09.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/773/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: Лелюка О.П., Григораша В.О., Дембіцького П.Д. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії.

Заявник просить суд:

- скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року;

- ухвали нове рішення, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, починаючи з 04 червня 2019 року.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Конституційного Суду України від 04 червня 2019 року №2-р/2019, справа №1-13/2018 (1844/16) визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІ зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року №911-VIII.

Заявник вважає, що викладені обставини є виключними, мають істотне значення для перегляду рішення суду та задоволення позову в повному обсязі.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року прийнято заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження за виключними обставинами у справі ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії; вирішено, що заява буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідачем подано до суду відзив на заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні такої заяви. Посилаючись на те, що Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) в редакції, чинній до внесення змін Законом №213-VIII визначено необхідний спеціальний стаж від 25 до 30 років, та те, що постанова Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 визначає право позивача на пенсію за вислугу років лише при досягненні 55-річного віку вказував, що в рішенні Конституційного суду України від 04 червня 2019 року №2-р/2019 наведеним вище фактам не надано належної правової оцінки.

Зазначав, що в Пенсійного фонду України на даний час немає підстав для задоволення вимог заявника щодо призначення пенсії за вислугу років всупереч вимогам пункту «е» статті 55 Закону №1788-XII» (в редакції від 09 грудня 2012) та чинній редакції постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909.

Вказував, що положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж необхідні для призначення такої пенсії (пункт 16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону №2148-VIII ). Наголошував на тому, що положення Закону України від 03 жовтня 2017 року №2148-VIII не визнавались не конституційними.

Разом із цим, відповідач зазначав, що ОСОБА_1 із заявою при призначення пенсії за вислугу років на підставі рішення Конституційного суду України від 04 червня 2019 року №2-р/2019 до органу Пенсійного фонду України не зверталась.

Крім цього, посилаючись на частину шосту статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, вказував, що оскільки заявник змінила вимоги, то подана нею заява не підлягає задоволенню.

В матеріалах справи наявне клопотання ОСОБА_1 про розгляд заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами без її участі.

Відповідач, повідомлений належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, до суду не з`явився.

Згідно частини другої статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 з 01 серпня 1990 року по 29 квітня 1998 року працювала на посаді вихователя в Сторожинецькій дошкільній установі №7, а з 04 травня 1998 року по 12 серпня 2018 року працювала на посадах вихователя та завідуючої дошкільного навчального закладу "Берізка" (с.Буденець Сторожинецького району Чернівецької області), що підтверджується записами її трудової книжки.

13 серпня 2018 року позивач подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області заяву про призначення їй пенсії за вислугу років.

За наслідками розгляду вказаної заяви пенсійним органом відмовлено позивачу у призначенні пенсії, про що повідомлено її листом від 02 листопада 2018 року №1060/02.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, ОСОБА_1 звернулась до суду.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив із того, що позивачу у відповідності до абзацу 12 пункту "е" статті 55 Закону №1788 для призначення пенсії за віком (незалежно від віку) необхідно мати спеціального стажу: станом на 01 квітня 2015 року - не менше 25 років, або станом на 01 січня 2016року - не менше 25 років і 6 місяців.

Оскільки станом на 01 січня 2016 року позивачу підтверджено спеціальний стаж (вислугу років) на посадах в закладах освіти - 25 років 2 місяці 26 днів, а станом на 31 березня 2016 року підтверджено спеціальний стаж (вислугу років) на посадах в закладах освіти - 25 років 5 місяців 26 днів, то суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за вислугу років.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення,а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року - без змін.

При цьому судом апеляційної інстанції зазначено, що положення ст. 55 Закону № 1788-ХІІ втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 04 червня 2019 року у справі №1-13/2018 (1844/16, 3011/16), а тому позивач має право на призначення пенсії за вислугу років згідно п. "е" ст. 55 Закону № 1788-ХІІ з 04 червня 2019 року. Роз`яснено, що для відновлення порушеного права особа вправі звернутись до суду в порядку ч. 5 ст. 361 КАС України та подати заяву про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами. Або ж звернутися до відповідача із заявою про призначення пенсії з врахуванням наведених обставин.

Так, відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною п`ятою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні цієї справи судом.

З наведених норм вбачається, що судове рішення, яке набрало законної сили, може бути переглянуто, зокрема, якщо Конституційним Судом України встановлена неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Наведені у заяві ОСОБА_1 підстави для перегляду рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року є виключними обставинами в розумінні частини п`ятої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2-1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII, (далі - Закон № 1788-XII) пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом № 1788-XII.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 52 Закону №1788 визначено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.

Згідно пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

У подальшому Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 № 911-VIII до абзацу першого пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ було внесено зміни, згідно з якими працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 01 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:

- з 01 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;

- з 01 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;

- з 01 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;

- з 01 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;

- з 01 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;

- з 01 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;

- з 01 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;

- з 01 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;

- з 01 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;

- з 01 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Згідно абзацу другого пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ (з урахуванням змін, внесених Законом № 911-VIII) до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення: які в період до 01 січня 2016 мали вислугу років на відповідних посадах не менше 25 років та 6 місяців.

Тобто, ОСОБА_1 на момент звернення до відповідача (13 серпня 2018 року) була позбавлена права на призначення пільгової пенсії відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-ХІІ, оскільки спеціальний стаж станом на 01 січня 2016 року становив - 25 років 2 місяці 26 днів, а станом на 31 березня 2016 року - 25 років 5 місяців 26 днів.

Проте, 04 червня 2019 року Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі №1-13/2018 (1844/16, 3011/16), яким вирішено: визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213- VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911- VIII.

Визначено, що положення пункту «а» статті 54, стаття 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VIII, "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року №911-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

На думку Конституційного Суду України положення Закону № 1788 щодо підвищення на п`ять років віку виходу на пенсію для жінок, а також збільшення на п`ять років загального та спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за вислугу років для окремих категорій працівників, є такими, що позбавляють вказаних осіб права на соціальний захист і не відповідають конституційним принципам прав і свобод людини, соціальної держави.

У Рішенні Конституційного Суду України зазначено, що законодавець, зрівнявши вік виходу на пенсію для чоловіків і жінок, зайнятих на визначених пунктами "а", "б", "в", "г", "д" статті 55 Закону № 1788 роботах, що пов`язані зі шкідливим впливом на здоров`я та призводять до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком, скасував спеціальні гарантії щодо охорони праці і здоров`я жінок та встановлені спеціальні умови набуття права на пенсію за вислугу років.

Відповідно до статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відтак, з 04 червня 2019 року - з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про неконституційність положення пункту «а» статті 54, статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII втратили чинність.

Оскільки підставою для відмови у позові ОСОБА_1 було те, що для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 необхідно було у відповідності до пункту "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ мати спеціального стажу: станом на 01 квітня 2015 року - не менше 25 років, або станом на 01 січня 2016року - не менше 25 років і 6 місяців, а згодом вказана норма визнана неконституційною, то суд вважає заяву про перегляд рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року за виключними обставинами обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з дня набрання чинності названим вище рішенням Конституційного Суду України позивач набула право на пенсію за вислугу років, а саме - з 04 червня 2019 року.

Частиною четвертою статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може, зокрема, задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Відповідно до частини першої статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду.

Відтак, наявні правові підстави для скасування рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року та ухвалення нового рішення про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, починаючи з 04 червня 2019 року.

Доводи, викладені відповідачем у відзиві, є безпідставними та такими, що не свідчать про необґрунтованість заяви позивача. До того ж, вони суперечать висновкам, зробленим судом апеляційної інстанції у постанові від 19 червня 2019 року у справі №824/28/19-а.

Щодо тверджень відповідача про неможливість задоволення заяви позивача у зв`язку зі зміною вимог, то такі є безпідставними та ґрунтується на неправильному розумінні змісту частини шостої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

В даному випадку позивач не змінювала свої позовні вимоги, що як у справі №824/28/19-а, так і в заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами зводяться до зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити їй пенсію за вислугу років. Різниця лише в тому, що закон, яким керувався відповідач при відмові позивачу призначити пенсію за вислугу років, було визнано неконституційним. А оскільки закони, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, то, відповідно, і заявлена позивачем вимога підлягає задоволенню з указаного часу.

Керуючись статтями 241, 246, 250, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Скасувати рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року у справі №824/28/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвали нове рішення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, починаючи з 04 червня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 вересня 2019 року.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (вул.Оренбурзька, 7-А, м.Чернівці, 58022).

Судді О.П. Лелюк

В.О. Григораш

П.Д. Дембіцький