Ухвала суду № 84261893, 16.09.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 вересня 2019 року справа № 580/2796/19

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали позовної заяви у справі № 580/2796/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетингові технології»

до департаменту архітектури та містобудування управління планування та архітектури Черкаської міської ради, Управління інспектування Черкаської міської ради, виконавчого комітету Черкаської міської ради

про визнання протиправними дій та рішення, стягнення матеріальної шкоди, прийнято ухвалу.

10.11.2019 ТОВ «Маркетингові технології», звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до департаменту архітектури та містобудування управління планування та архітектури Черкаської міської ради, Управління інспектування Черкаської міської ради, виконавчого комітету Черкаської міської ради, просить:

- визнати протиправними дії та рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 31.07.2018 № 651щодо демонтажу рекламоносіїв;

- стягнути з відповідачів у рівних частинах суму понесених позивачем збитків 104800 (з ПДВ) грн згідно договору підряду від 20.08.2019 № 3 та суму понесених позивачем судових витрат на поточний рахунок № НОМЕР_1 (НОМЕР_2), відкритий в АТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 354347).

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків з огляду на таке.

Згідно частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Кодексом адміністративного судочинства України (частини 4, 5 статті 94) передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Позивачем надано до суду фото(ксеро)копії документів, що не засвідчені у встановленому порядку, оскільки відсутня дата засвідчення копій, зокрема копію довіреності від 30.08.2019 № 14 ТОВ «Маркетингові технології» в особі директора Шевченко А.О. щодо уповноваження Осадчої Н.М. , зокрема бути представником у всіх судових установах. Суд зазначає, що позивачем не надано оригіналу зазначеної довіреності, у довіреності відсутнє визначене право Осадчої Н.М. засвідчувати копії документів від імені ТОВ «Маркетингові технології». Враховуючи зазначене, додана до позовної заяви фотокопія довіреності не є документом, що посвідчує повноваження Осадчої Н.М. на підписання заяви, оскільки не засвідчена у визначеному законом порядку, тому позовна заява не містить підпису уповноваженої особи. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №754/12087/17 (ЄДРСР 73604698), від 07.05.2018 у справі №459/2302/17 (ЄДРСР 73836749).

Суд зазначає, що відповідно до абзацу 3 та 4 статті 1312 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV Конституції України встановлено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 1311 та статті 1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019.

У матеріалах позову не йдеться про малозначність, позаяк вимога містить суму збитків, а не шкоди як визначає стаття 21 КАСУ. Позивач у позові просить стягнути з відповідачів у рівних частинах суму понесених позивачем збитків «у розмірі104800 (з ПДВ) грн» згідно договору підряду від 20.08.2019 № 3 та суму понесених позивачем судових витрат на поточний рахунок № НОМЕР_1 (НОМЕР_2), відкритий в АТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 354347). Позовна вимога має відповідати чіткості, зрозумілості, пояснення щодо ПДВ до конкретних обставин із розмежуванням частки шкоди щодо кожного із відповідачів.

Відповідно до частин 5, 6 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати у порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частини 1 статті 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність (стаття 114 ЦПК України), є вичерпним і розширеному тлумаченню не належить. Згідно з роз`ясненнями п.42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (ч.1 ст. 114 ЦПК України). Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави, розірвання договору оренди та інші. Виключна підсудність встановлена для позовів про будь які права з приводу нерухомого майна. Виключна підсудність особливий вид територіальної підсудності. Правила виключної підсудності забороняють застосування при пред`явленні позову інших видів підсудності загальної (ст.109 ЦПК), альтернативної (ст.110), договірної (ст.112) і підсудності, пов`язаних між собою вимог (ст.113 ЦПК). Це означає, що пред`явлення позовів по справах, перерахованих у ст. 114 ЦПК України, в інші суди, крім зазначених в ній, не допускається. Згідно з пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» від 24.10.2011 № 10 (далі - Постанова), господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Згідно з пунктом 17 Постанови, до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах про оскарження суб`єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб`єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов`язані з відносинами, у сфері господарювання, а також спори з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

Відповідно до частини 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України у одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Частиною 4 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи із змісту оскаржуваного рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради встановлено, що таке рішення стосується - примусового демонтажу самовільно встановлених елементів благоустрою, при цьому таким рішенням не оспорюється право власності позивача. Закон України «Про благоустрій населених пунктів» є спеціальним законом, що визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини. Згідно статті 10 Закон України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів. Закон України «Про благоустрій населених пунктів» є спеціальним законом, що визначає правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів і спрямований на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо.

Згідно статті 12 Закон України «Про благоустрій населених пунктів», суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Відповідно до статті 34 Закон України «Про благоустрій населених пунктів», Правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила включають, зокрема, порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів. У розумінні Закон України «Про благоустрій населених пунктів» дії з демонтажу є заходами з відновлення благоустрою населеного пункту (демонтаж - роботи щодо відновлення території благоустрою).

Суд зазначає, що у позовній заяві не обґрунтовано стягнення у рівних частинах суми понесених позивачем збитків 104800 (з ПДВ) грн. з кожного із відповідачів, не зазначено міру впливу на спірні відносини кожного з відповідачів у заподіянні шкоди, не надано відповідних розрахунків і пояснень щодо матеріальних збитків.

Пунктом 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а у разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позивачем не сформовано позовних вимог про вирішення публічно-правового спору до Управління інспектування Черкаської міської ради та департаменту архітектури та містобудування управління планування та архітектури Черкаської міської ради у зв`язку з чим вимоги про відшкодування шкоди до Управління інспектування Черкаської міської ради та департаменту архітектури та містобудування управління планування та архітектури Черкаської міської ради не належать вирішенню адміністративним судом.

Суд зазначає, що у додатках до позовної заяви міститься заява позивача про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду з позовом, відповідно до якої заявник просить визнати поважними причини пропуску строку звернення з адміністративним позовом до суду та поновити процесуальний строк звернення до суду.

Зазначена заява підписана Осадчою Н.М. повноваження на представництво інтересів ТОВ «Маркетингові технології» належно не підтверджено.

Суд зазначає, що відповідно до положень частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, що обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У правовій позиції Верховного Суду України у справі №6-17цс17 від 22.02.2017 зазначено: «порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також впливає із загального правила, встановленого статтею 60 Цивільного процесуального кодексу України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше». Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У додатках до позовної заяви міститься заява позивача про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони здійснювати демонтаж сіті - лайтів згідно рішення Виконавчого комітету Черкаської міської ради від 31.07.2018 № 651, проте нечинність такого рішення та/або його оскарження та/або відомості про наявний спір про право щодо цього не підтверджено. Суд зазначає, що зазначена заява підписана Осадчою Н.М. , повноваження на представництво інтересів ТОВ «Маркетингові технології» не підтверджено, у зв`язку з чим заява належить залишенню без руху.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, статтею 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву у справі за позовом за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетингові технології» до департаменту архітектури та містобудування управління планування та архітектури Черкаської міської ради, Управління інспектування Черкаської міської ради, виконавчого комітету Черкаської міської ради про визнання протиправними дій та рішення, стягнення матеріальної шкоди - залишити без руху.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання:

- нової редакції позовної заяви підписаної уповноваженою особою із зазначенням позовних вимог згідно частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України до кожного із визначених відповідачів; обґрунтування вимог про стягнення матеріальної шкоди з департаменту архітектури та містобудування управління планування та архітектури Черкаської міської ради, Управління інспектування Черкаської міської ради;

- нової редакції заяви про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду з позовом та заяви позивача про забезпечення позову, підписаних уповноваженою особою;

- доказів на підтвердження обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, підтвердження неможливості дізнатися про оскаржуване рішення від 31.07.2018 № 651 у 2018 році;

- засвідчених у встановленому порядку копій документів, доданих до позовної заяви.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п`ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Л.В. Трофімова