Рішення № 84261725, 11.09.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2019 р. Справа № 480/2938/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Діски А.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника відповідача - Сумцової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2938/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Сумській області) про визнання протиправною та скасування вимоги №Ф-1239-53 від 06.11.2018 року про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 15 819,54 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що в лютому 2011 року він зареєструвався як фізична особа-підприємець на спрощеній системі оподаткування, однак підприємницькою діяльністю не займався і доходів не отримував. В тому ж році він подав заяву державному реєстратору про припинення підприємницької діяльності. Позивач зазначає, що весь час, починаючи з моменту реєстрації як фізичної особи-підприємця і по день звернення до суду з даним позовом він працював на підприємстві «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут», отримував там заробітну плату, роботодавцем були сплачені необхідні внески та податки.

Дізнавшись в червні 2019 року про відкриття виконавчого провадження та арешту його коштів на примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 06.11.2018 року, розуміючи, що процедура припинення підприємницької діяльності не була завершена в 2011 році, позивач повторно звернувся до держреєстратора із заявою про припинення підприємницької діяльності.

Позивач зазначив, що він не подавав звітність, відповідач чи інший державний орган не проводив перевірку стосовно нього, тому у відповідача були відсутні підстави винесення оскарженої вимоги. Відомості з інтегрованої картки платника внеску та з Реєстру не входять до переліку «інших документів», оскільки не підтверджують суми виплат (доходу). Такі відомості є підставою призначення перевірки, під час проведення якої у платника внеску виникає право надати пояснення, котре становить мінімальний стандарт права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Ухвалою суду від 02.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, судове засідання призначено на 20.08.2019 року.

20.08.2019 року відповідачем подано відзив, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог зазначає, що з 02.02.2011 р. по 10.06.2019 р. ОСОБА_1 перебував на загальній системі оподаткування, та жодного разу не подавав до контролюючого органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування. Чинним законодавством надано право контролюючому органу нараховувати єдиний внесок з облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів без складання акту перевірки.

09.02.2018 року позивачу проведено нарахування єдиного соціального внеску за 2017 рік як підприємцю на загальній системі оподаткування, але сплата відсутня. В 2018 році також відбулись нарахування ЄСВ за 1-3 квартали 2018 року. У зв`язку з наявністю у ФОП ОСОБА_1 станом на 31.10.2018 року недоїмки зі сплати єдиного внеску в загальному розмірі 15819,54 грн., було сформовано та надіслано вимогу № Ф-1239-53 від 06.11.2018 року, яка є обґрунтованою, правомірною та законною (а.с.30-33).

Ухвалою суду від 20.08.2019 року задоволено клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду та поновлено такий строк, у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду - відмовлено. Судове засідання відкладено на 11.09.2019 року.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с.22).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні протокольною ухвалою було замінено відповідача - ГУ ДФС у Сумській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Сумській області).

Суд, заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) з 02.02.2011 року по 10.06.2019 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с.35-38).

Станом на 31.10.2018 року за ФОП ОСОБА_1 обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску в загальному розмірі 15819,54 грн., у тому числі: за 2017 рік в розмірі 8448,00 грн.; за І квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн.; за II квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн.; за III квартал 2018 року в сумі 2457,18 грн., що підтверджується інтегрованою карткою платника податків (а.с.40) та розрахунком заборгованості (а.с.41), у зв`язку з чим було сформовано та надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1239-53 від 06.11.2018 року (а.с.7).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами справи, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

За приписами ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є, зокрема фізичні особи - підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Платники єдиного внеску зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»).

Згідно ч. 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Порядок стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску визначено «Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 0.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449).

За вимогами пункту 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується, зокрема на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Отже, чинним законодавством надано право контролюючому органу нараховувати єдиний внесок з облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів без складання акту перевірки.

Тому, твердження позивача стосовно того, що ГУ ДФС у Сумській області мало право виносити вимогу про сплату боргу лише на підставі акту перевірки, звітності чи бухгалтерських документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) нараховується єдиний внесок - є помилковими.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.291.2, 291.3 ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву (п. 298.1.1 ст.298 Податкового кодексу України).

Згідно п.299.1, 299.2 ст.299 Податкового кодексу України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Отже, якщо суб`єкт підприємницької діяльності не подає заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, то він у відповідністю з вимогами Податкового кодексу України береться на облік, як такий, що провадить діяльність на загальній системі оподаткування.

Суд зазначає, що позивачем не надано суду підтвердження перебування його на спрощеній системи оподаткування, у тому числі підтвердження подання ним відповідної заяви до органів доходів та зборів.

Натомість, у реєстрі платників єдиного податку відсутні дані про реєстрацію ФОП ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), як такого, що перебуває на спрощеній системі оподаткування (а.с.39). Єдиний податок позивачем не сплачувався, про що свідчить довідка Шосткинського управління ГУ ДФС у Сумській області від 25.07.2019 року №4930/18-28-53-07 (а.с.14).

Таким чином, твердження позивача про звільнення від обов`язку сплати єдиного соціального внеску, як фізичної особи-підприємця, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, на думку суду, є необґрунтованими та спростовуються вказаними доказами.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів, що він має право на звільнення від сплати єдиного внеску. Посилання позивача на те, що в період з моменту реєстрації фізичною особою-підприємцем з лютого 2011 року по дату подання позовної заяви (31.07.2019 року) він працював на підприємстві «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут», і відповідно, в дохід держави роботодавцем сплачувались відповідні внески, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки сплата роботодавцем відповідних внесків за працівника не позбавляє обов`язку працівника, який одночасно зареєстрований як приватний підприємець, декларувати та сплачувати відповідні суми єдиного соціального внеску.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що вимога ГУ ДФС у Сумській області №Ф-1239-53 від 06.11.2018 року відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 43144399) про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДФС у Сумській області №Ф-1239-53 від 06.11.2018 року - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.09.2019 року.

Суддя А.Б. Діска