Рішення № 84261712, 11.09.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2019 р. Справа № 480/2742/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Діски А.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 .,

представника відповідача - Дмитренко О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2742/19 за позовом ОСОБА_2 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумської митниці ДФС (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 20.03.2019 року №UA805180/2019/000056/2.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що за довіреністю уповноважена особа придбала для нього автомобіль VOLVO XC70 у Німеччині за ціною 2000 Євро, який через митний пост "Ягодин" Волинської митниці ДФС ввезено до України. При перетині митного кордону України працівником вказаної митниці було складено акт про проведення огляду, згідно з яким зафіксовано пошкодження, ознаки експлуатації авто.

Перед початком митного оформлення автомобіля на Сумській митниці ДФС на ім`я ОСОБА_2 представником позивача було залучено в порядку п. 3 ч. 3 ст. 52, ч. 5 ст. 327 Митного кодексу України (далі - МК України) експерта (спеціаліста) - незалежного суб`єкта оціночної діяльності щодо здійснення незалежної оцінки вартості даного автомобіля для цілей його подальшого оподаткування на митниці, відповідно до висновку якого вартість авто склала 135950,00 грн. (4415,11 Євро). У митній декларації №UA805180/2019/008927 від 19.03.2019 р. фактурну вартість автомобіля було вказано 2000 Євро, а митну вартість для цілей оподаткування декларантом було визначено за резервним методом як 4415,11 Євро, тобто обрано не основний, а резервний метод визначення митної вартості, про що свідчить числовий шифр "6" в графі 43 МД. Проте, 20.03.2019 року митницею було прийняте Рішення про коригування митної вартості №UA805180/2019/000056/2 та Картку відмови у митному оформленні №UA805180/2019/00125, згідно з якими вартість автомобіля, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено та визначено митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів), вартість автомобіля було визначено в розмірі 13337,5 Євро.

Позивач право митниці на коригування митної вартості як таке в даному конкретному випадку не оскаржує, проте, надане митниці право було використано непропорційно, а його втілення в оскаржуваному рішенні здійснено необґрунтовано та нерозсудливо, у зв`язку з чим позивач вважає, що рішення є незаконним та необґрунтованим та таким, що не відповідає критеріям, встановленим ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.

Ухвалою суду від 24.07.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, судове засідання призначено на 14.08.2019 року.

12.08.2019 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, зазначив, що після направлення декларантом позивача до АСМО митної декларації відбулось спрацювання системи управління ризиками за кодом 105-2 «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі з зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - ЕUR, вартість - 13337,50». Оскільки позивачем не було надано належного документу на підтвердження заявленої митної вартості автомобіля, митницею було обрано другорядний метод визначення митної вартості товару, у зв`язку з чим оскаржене рішення є правомірним та обґрунтованим (а.с.33-40).

14.08.2019 року судове засідання було відкладено на 23.08.2019 року для отримання доказів, а 23.08.2019 року - на 11.09.2019 року за клопотанням представника відповідача (а.с.100).

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що 19.09.2018 року ОСОБА_2 видав довіреність на ім`я ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , якою уповноважив останніх купити на його ім`я у будь-якій країні Європейського Союзу автомобіль будь-якої марки за ціну та на умовах за своїм розсудом з правом перегону за місцем його мешкання, отримання відповідних документів на його ім`я та постанови на облік у відповідних органах (а.с.14).

На підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 одним з його представників - ОСОБА_5 . придбано в Німеччині автомобіль марки VOLVO ХС 70, рік виготовлення 2013. Згідно договору купівлі-продажу від 24.01.2019 року (далі - Договір) автомобіль було придбано для ОСОБА_2 у GERMANIA MOTORS INTERNATIONAL (м.Бютхен Німеччина) за 2000 Євро (а.с.15).

25.01.2019 року за митною декларацією, заповненою ОСОБА_5 автомобіль було пропущено на митну територію України через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС, зі вказаною в ній ціною 2000 Євро (а.с.19-20).

При перетині митного кордону України працівником вказаної митниці в присутності ОСОБА_5 було складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA205010/2019/215319 від 25.01.2019 року, згідно з яким зафіксовано наступні наявні пошкодження, ознаки експлуатації: «Механічні пошкодження: дах, капот, решітка радіатора, передній бампер, передні ліві і праві двері, передні ліві і праві крила, кришка багажника. Розбите лобове скло. Відсутнє заднє ліве бокове скло. ЛФП (сколи, подряпини) по кузову. Забруднено та пошкоджено оббивку салону та сидінь. Сліди мастила на ДВЗ» (а.с.16-17).

Перед початком митного оформлення даного автомобіля у Сумській митниці ДФС, представником ОСОБА_2 за довіреністю - ОСОБА_3 було залучено в порядку п. 3 ч. 3 ст. 52, ч. 5 ст. 327 Митного кодексу України експерта (спеціаліста) - незалежного суб`єкта оціночної діяльності щодо здійснення незалежної оцінки вартості даного автомобіля для цілей його подальшого оподаткування на митниці - ФОП ОСОБА_7 , який має кваліфікаційне Свідоцтво оцінювача НОМЕР_7 від 13.12.2008 року.

Відповідно до Звіту №08-19 від 19.02.2019 року про ринкову вартість не розмитненого транспортного засобу (далі - Звіт) вартість нерозмитненого на території України автомобіля VOLVO ХС70, 2013 р.в., номерний знак НОМЕР_6 в країні придбання (експортері) становить 135950 грн. без врахування митних зборів та платежів (а.с.74-92).

Митним брокером ФОП ОСОБА_8 було подано до митного оформлення митну декларацію №UA805180/2019/008927 від 19.03.2019 року, в якій митну вартість для цілей оподаткування декларантом було визначено за резервним методом на підставі Звіту №08-19 від 19.02.2019 року 135950 грн. (а.с.70).

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач, до митного оформлення були подані також і інші документи, а саме:

- акт про проведення огляду транспортного засобу №UA205010/2019/215319 від 25.05.2019 року (а.с.71-72);

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) НОМЕР_3 від 07.12.2017 року (а.с.73);

- звіт №08-19 від 19.02.2019 року (а.с.74-94);

- договір купівлі - продажу (Kaufvertrag) №б/н від 24.01.2019 року (а.с.95);

- митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності від 25.01.2019 року (а.с.19-20);

- довіреність ННК 291367 від 19.09.2018 року (а.с.97);

- квитанція про сплату коштів за митне оформлення транспортного засобу №0.0.1160434557.1 від 24.01.2019 року (а.с.96).

Оскільки надані декларантом документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, 19.03.2019 року інспектором з митного оформлення було направлено декларантові електронне повідомлення щодо необхідності додаткового надання документів згідно ст.53 МК України (а.с.42).

У відповідь на вказаний лист, уповноважений позивачем ОСОБА_8 повідомив відповідача про те, що додаткових документів надати немає можливості (а.с. 45).

У зв`язку з цим, 20.03.2019 року Сумською митницею ДФС було прийняте Рішення про коригування митної вартості №UA805180/2019/000056/2 (далі - Рішення, а.с.22-23), згідно з яким вартість автомобіля для цілей нарахування митних платежів митницею було визначено за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів, числовий шифр 2 в графі 31 Рішення), в розмірі 13337,5 Євро замість заявленої декларантом 4415,11 Євро.

У вказаному Рішенні (графа 33) відповідачем зазначено наступну причину коригування:

«Спрацювання профілю ризику 105-2. Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення MB за VIN-кодами: НОМЕР_8, валюта - EUR, вартість - 13337,5. Основний метод не застосовувався тому, що використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально...Підстави для визначення митної вартості: інформація спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу» (а.с.22-23).

Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2019/00125 (а.с.24-25), декларанта повідомлено про відмову у митному оформленні автомобіля.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 246 МК України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 МК України).

Згідно з ч. 8 ст. 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

На виконання статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, частина 3 вказаної статті встановлює, що у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (пункт 2 частини 5 статті 54).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування (частина 3 статті 54).

Відповідно до ч.1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Вказані норми містяться у розділі ІІІ МК України "Митна вартість товарів та методи її визначення", глави 8 "Загальні положення щодо митної вартості" та 9 "Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування". Тобто, ці норми є загальними і розповсюджуються на всі правовідносини, які виникають у процесі митного оформлення товарів, що імпортуються в Україну.

У той же час, стаття 364 МК України встановлює, що умови й порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, регулюються розділом ХІІ "Особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами". Тобто, норми цього розділу є спеціальними у правовідносинах, які виникають у процесі митного оформлення товарів, що імпортуються громадянами України для особистих потреб, у зв`язку з чим, превалюють над згаданими загальними нормами та першочергово мають застосовуватись при вирішенні спору між сторонами у цій справі.

Так, статтею 368 МК України врегульовано, що для цілей оподаткування товарів, які переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України (частина 2 статті 368).

У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу (частина 4 статті 368).

Отже, системний аналіз вказаних норм, дає підстави для висновків, що у правовідносинах, які виникають при імпорті громадянами товарів для власних потреб, митною вартістю є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, а саме: касовими або товарними чеками, ярликами та іншими документами роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Тобто, надання платіжних документів є необов`язковим.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, право самостійно визначати митну вартість товарів, що імпортуються громадянами України для власних потреб, у митного органу виникає лише у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної (митної) вартості товарів. Визначення митної вартості в цьому випадку здійснюється на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари.

Наявність у митного органу доказів недостовірності заявленої фактурної (митної) вартості товарів є обов`язковою, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує виникнення права самостійно визначати митну вартість імпортованих товарів відповідно до приписів статей 59, 60 Митного кодексу України.

Так, з матеріалів справи вбачається, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані до Сумської митниці ДФС: акт про проведення огляду транспортного засобу №UA205010/2019/215319 від 25.05.2019 року (а.с.71-72); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) НОМЕР_9 від 07.12.2017 року (а.с.73); звіт №08-19 від 19.02.2019 року (а.с.74-94); договір купівлі - продажу (Kaufvertrag) №б/н від 24.01.2019 року (а.с.95); митна декларація для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних з провадженням підприємницької діяльності від 25.01.2019 року (а.с.19-20); довіреність ННК 291367 від 19.09.2018 року (а.с.97); квитанцію про сплату коштів за митне оформлення транспортного засобу №0.0.1160434557.1 від 24.01.2019 року (а.с.96).

Слід зазначити, що митна вартість автомобіля була самостійно визначена позивачем за 6 резервним методом, становила 4415,11 Євро, ґрунтувалась лише на визначеній експертом в Звіті вартості та відрізнялась від визначеної самим декларантом фактурної вартості, що відповідно до Договору становила 2000 Євро.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку, що у митного органу були обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості товару.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення митного оформлення товару з ФОП ОСОБА_8 інспектором митного поста «Центральний» Сумської митниці ДФС було повідомлено про необхідність надати додаткові документи згідно ст.52 МК України (а.с.43).

Враховуючи, що у митного органу були обґрунтовані сумніви у правильності визначення митної вартості товару, то митний орган, на думку суду, мав право на витребування додаткових документів в підтвердження заявленої декларантом позивача митної вартості товару.

У відповідь на запит митниці, 20.03.2019 року уповноважений позивачем ОСОБА_8 повідомив відповідача про те, що додаткових документів надати немає можливості (а.с. 45).

Відповідач, не погодившись з заявленою декларантом позивача митною вартістю транспортного засобу ввезеного на митну територію України прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 22.02.2019 №UA805180/2019/000031/2.

Проте, приймаючи оспорюване рішення про коригування митної вартості товару митницею не було дотримано вимог МК України, з огляду на таке.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Проте, суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тобто, не наведено, які недоліки в поданих документах або їх відсутність стали підставою для відмови у митному оформленні за митною вартістю зазначеною декларантом позивача.

Суд зазначає, що митну вартість спірного товару митниця визначила за другорядним методом-за ціною ідентичного товару на підставі наявної у митниці цінової інформації щодо ідентичних товарів.

Відповідно до ч.1. ст.59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна виробництва;

4) виробник.

Відповідно до ч.4 ст. 59 МК України ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Між тим, рішення про коригування митної вартості не містить інформації щодо вартості операції з ідентичними товарами, яка була взята за основу для визначення митної вартості спірного товару.

Документів про вартість операції з ідентичними товарами, які б підтверджували обґрунтованість митної вартості визначеної митницею відповідачем не надано та у рішенні про коригування митної вартості не наведено.

Суд зазначає, що у прийнятому рішенні про коригування митної вартості товару відповідач відповідно до п.2 ч.2 ст. 55 МК України не зазначив наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Таким чином, відповідачем не надано доказів, що при застосуванні 2 методу визначення митної вартості за основу взята вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов визначених ст. 59 МК України.

Крім того, суд зазначає, що рішення про коригування митної вартості не містить вичерпного переліку вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів та обґрунтувань числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, передбачених п.п. 3,4 ч.2 ст. 55 МК України.

За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товару за змістом не відповідає приписам ч.2 ст.55 МК України, а тому є незаконним.

Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, відповідачем не виконано обов`язок покладений приписами вказаної статті та не доведено правомірності оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів від 20.03.2019 року №UA805180/2019/000056/2.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС України 768,40 грн. судових витрат у вигляді судового збору, сплаченого згідно з квитанцією №ПН3348 від 08.07.2019 р. (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 20.03.2019 року №UA805180/2019/000056/2.

Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС (вул. Ю. Вєтрова, 24, м. Суми, 40020, код ЄДРПОУ 39420037).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.09.2019 року.

Суддя А.Б. Діска