Рішення № 84261529, 16.09.2019, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3507/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

за участю

від позивача: не з`явився

від відповідача: Кіс А.В.- за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: «В . Меламед. Юриличний офіс » (Ізраїль -Україна)» 69005, м. Запоріжжя, пр-т Соборнй,160,оф . 10.23) до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 40388751, місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95) про визнання протиправним та скасування рішення від 11.01.2019 року та зобов`язання провести поновлення виплати пенсії за віком,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 12 червня 2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: «В . Меламед. Юриличний офіс » (Ізраїль -Україна)» 69005, м. Запоріжжя, пр-т Соборнй,160,оф . 10.23) до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 40388751, місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95) про визнання протиправним та скасування рішення від 11.01.2019 року з відповідними розрахунками поновлюваної пенсії та зобов`язання провести поновлення виплати пенсії за віком з 15.10.2011 року у розмірі відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застосувавши показники середньої заробітної плати за три роки до дня звернення позивача до органів пенсійного фонду, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.

Ухвалою від 13 червня 2019 року прийнято до розгляду та враховуючи клопотання представника позивача відкрито загальне позовне провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що листом Суворовського ОУПФУ в м. Одесі №222/01-3 від 11.01.2019 року повідомлено позивача про те, що позивачу на виконання рішення суду від 07 серпня 2014 року поновлено виплату пенсії за віком з 15.01.2011 року в розмірі 107 грн., що, на думку позивача, є невірним та помилковим.

Так, позивач зазначила, що відповідачем при поновленні виплати пенсії не враховано вимоги законодавства стосовно мінімального розміру пенсії, не врахований показник середньої заробітної плати у розмірі 1735, 02 грн., не проведено індексації та компенсації втрати частини доходів відповідно до чинного законодавства, не виконано перерахунок відповідно до вимог діючого законодавства та щоквартального підвищення розміру пенсії.

Також, позивач зазначила, що в розрахунках УПФУ жодним чином не відображено всіх індексацій і підвищень, які були прийняті, та компенсації втрати частини доходу та індексації, що підтверджує невірність даного розрахунку.

Позивач вважає, що діяльність відповідача щодо поновлення виплати пенсії позивачу у розмірі без відповідного перерахунку має бути визнана протиправною та відповідача слід зобов`язати здійснити поновлення виплати пенсії за віком з 15 жовтня 2011 року у розмірі відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застосувавши показники середньої заробітної плати за три роки до дня звернення позивачки до УПФУ з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів.

До суду 08 липня 2019 року (вхід. № 24174/19) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року по справі №1522/25527/12 розпорядженням поновлено ОСОБА_1 виплату пенсії, починаючи з 15 жовтня 2011 року в розмірі 107 грн.

Окрім того, відповідач зазначив, що позивач згідно з чинного законодавства має право звернутись із заявою про перерахунок пенсії, на підставі якої буде здійснено перерахунок та оскільки позивач з відповідною заявою до Управління не звертався, права позивача порушені не були, а тому відсутні підстави для розгляду питання про розмір пенсійних виплат.

До суду 22 липня 2019 року (вхід. 26223/19) від відповідача на виконання ухвали суду надійшла належним чином засвідчена копія пенсійної справи ОСОБА_1 .

Ухвалою, що занесена до протоколу підготовчого судового засідання від 23 липня 2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 06 вересня 2019 року на 11 годину 30 хвилин.

Позивач або її представник на відкрите судове засідання не з`явилась, належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Від представника позивача 06 вересня 2019 року (вхід. №31853/19) до суду надійшла заява про проведення судового засідання без участі позивача та її представника, в якій зазначено, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача на відкритому судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, з підстав, вкладених у відзиві на позовну заяву.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення у вступному слові представника відповідача, дослідивши належним чином засвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 , судом встановлено таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом НОМЕР_2 (а.с.20-37).

01 серпня 1996 року по досягненні пенсійного віку та наявності 41 страхового стажу (копія трудової книжки додається до матеріалів справи) (а.с.43-61), позивачу була призначена пенсія за віком, що підтверджено пенсійним посвідченням (а.с. 39-42), яка виплачувалась їй до виїзду за кордон до Ізраїлю 18 червня 2001 року.

Після її виїзду за кордон, виплата пенсії була припинена.

Ці факти сторонами не заперечуються.

Матеріалами справи підтверджено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року по справі №1522/25527/12 зобов`язано управління Пенсійного фонду в Суворовському районі міста Одеси поновити виплату пенсії позивачу за віком, починаючи з 15 жовтня 2011 року (а.с.64-68).

Представник позивача звернувся зі зверненням до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виконання судового рішення.

Суворовське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі листом від 11.01.2019 року вих. №222/01-3 повідомило представника позивача про те, що ОСОБА_1 на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2014 року поновлено виплату пенсії з 15.10.2011 року у розмірі 107,00 грн., доплата пенсії складає 9367, 68 грн. (а.с.69) та додані протокол від 14.01.2019 року, з якого вбачається, що сума призначення пенсії складає 107 грн. (а.с. 70-71).

Судом досліджена належним чином засвідчена копія пенсійної справи позивача в частині, що стосується спірного питання (а.с.113-220) та встановлені такі факти і обставини.

Розпорядженням Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про поновлення виплати пенсії на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року по справі №1522/25527/12, ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії з 15.10.2011 року в розмірі 107 грн. (а.с. 113).

Відповідач пояснив, що позивачу поновлено пенсію у розмірі, в якому було припинено виплату, на підставі наявних у пенсійній справі документів.

Також з матеріалів пенсійної справи вбачається, що Суворовським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі прийнято протокол № 51 від 14.01.2019 року «Про призначення пенсії» позивачу з 15.10.2011 року, відповідно до якого розрахунок пенсії проведений у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з щорічним підвищенням його розміру та зазначено, що загальний розмір пенсії за віком 691, 46000, загальний розмір пенсії за віком по 2-х складових 794,28000; призначити згідно з Законом України щомісячно в сумі: з 15.10.2011 - всього 794,28, з 01.12.2011 - 810, 28, з 01.01.2012 - 832, 28, з 01.04.2012 - 848, 28, з 01.07.2012 - 854, 28, з 01.10.2012 - 866, 28, з 01.12.2012 - 894, 28, з 01.01.2013 - 904, 28, з 01.12.2013 - 959, 28, з 01.07.2014 -959, 28, з 01.01.2015 - 959, 28, з 01.09.2015 -1084, 28, з 01. 05.2016 -1140, 28, з 01.12.2016 - 1257, 28, з 01.05.2017 - 1322, 28, з 01.10.2017 - 1462, 28, з 01.01.2018 - 1499, 48, з 01.07.2018 - 1499, 48 (а.с. 205).

Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, з огляду на таке.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Суд встановив, що Управлінням Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси, позивачу припинено у 2001 році виплату пенсії, у зв`язку з її переїздом на постійне місце проживання до Ізраїлю.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року по справі 1-32/2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України положення п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач звернулась до суду щодо поновлення виплати пенсії та постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2014 р. по справі № 1522/25527/12 за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України та Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси позовні вимоги позивача були задоволені та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком, починаючи з 15 жовтня 2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Згідно з приписами ст. 46 цього Закону, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. 2. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Аналіз наведеної статті Закону свідчить про те, що мають бути відновлені права пенсіонера у тому обсязі, в якому вони були до їх порушення.

З дослідження належним чином засвідчених копій пенсійної справи позивача суд встановив, що розпорядженням про поновлення виплати пенсії на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року по справі №1522/25527/12, ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії з 15.10.2011 року в розмірі 107 грн. (а.с. 113).

Відповідач пояснив, що позивачу поновлено пенсію у розмірі, в якому було припинено виплату, на підставі наявних у пенсійній справі документів.

На звернення представника позивача щодо виконання постанови суду, Суворовським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі надано відповідь листом від 11.0.2019 року № 222/01-3 про те, що на виконання рішення суду поновлено виплату пенсії ОСОБА_1 з 15.10.2011 року в розмірі 107 грн. доплата пенсії з 15.10.2011 року по 31.01.2018 року у розмірі 9367 грн. виплачено в лютому 2019 року (а.с. 69).

Оцінивши наведені докази, суд вважає, що доводи позивача щодо протиправності та скасування рішення Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 11.01.2019 року, яке фактично є відповіддю на звернення представника позивача є безпідставними та необґрунтованими, оскільки цей лист не є актом індивідуальної дії у розумінні, визначеному п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Так, відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Цей лист має інформаційний характер та не несе для позивача жодних правових наслідків.

В той же час, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що розпорядженням Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про поновлення виплати пенсії на виконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року по справі №1522/25527/12, ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії з 15.10.2011 року в розмірі 107 грн. (а.с. 113) і як пояснив відповідач, позивачу поновлено пенсію у розмірі, в якому було припинено виплату, на підставі наявних у пенсійній справі документів.

Оцінивши наведені докази, з огляду на те, що предметом спору у справі №1522/25527/12 було саме поновлення позивачу виплат пенсії за віком, та керуючись приписами ч. 2 ст. 49, 46 Закону України Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд доходить висновку, що дії відповідача щодо винесення розпорядження про поновлення пенсії позивачу є правомірними.

Також судом враховано, що в матеріалах справи міститься протокол № 51 від 14.01.2019 року «Про призначення пенсії» позивачу з 15.10.2011 року, відповідно до якого розрахунок пенсії проведений у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з щорічним підвищенням його розміру та зазначено, що загальний розмір пенсії за віком 691, 46000, загальний розмір пенсії за віком по 2-х складових 794,28000; призначити згідно з Законом України щомісячно в сумі: з 15.10.2011 - всього 794,28, з 01.12.2011 - 810, 28, з 01.01.2012 - 832, 28, з 01.04.2012 - 848, 28, з 01.07.2012 - 854, 28, з 01.10.2012 - 866, 28, з 01.12.2012 - 894, 28, з 01.01.2013 - 904, 28, з 01.12.2013 - 959, 28, з 01.07.2014 -959, 28, з 01.01.2015 - 959, 28, з 01.09.2015 -1084, 28, з 01. 05.2016 -1140, 28, з 01.12.2016 - 1257, 28, з 01.05.2017 - 1322, 28, з 01.10.2017 - 1462, 28, з 01.01.2018 - 1499, 48, з 01.07.2018 - 1499, 48 (а.с. 205).

Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення від 11.01.2019 року з відповідними розрахунками поновлюваної пенсії.

Також суд доходить висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовної вимоги про зобов`язання провести поновлення виплати пенсії за віком з 15.10.2011 року у розмірі відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застосувавши показники середньої заробітної плати за три роки до дня звернення позивача до органів пенсійного фонду, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів, з огляду на таке.

Як вже було зазначено, у матеріалах справи міститься протокол № 51 від 14.01.2019 року «Про призначення пенсії» позивачу з 15.10.2011 року, відповідно до якого розрахунок пенсії проведений у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з щорічним підвищенням його розміру та зазначено, що загальний розмір пенсії за віком 691, 46000, загальний розмір пенсії за віком по 2-х складових 794,28000; призначити згідно з Законом України щомісячно в сумі: з 15.10.2011 - всього 794,28, з 01.12.2011 - 810, 28, з 01.01.2012 - 832, 28, з 01.04.2012 - 848, 28, з 01.07.2012 - 854, 28, з 01.10.2012 - 866, 28, з 01.12.2012 - 894, 28, з 01.01.2013 - 904, 28, з 01.12.2013 - 959, 28, з 01.07.2014 -959, 28, з 01.01.2015 - 959, 28, з 01.09.2015 -1084, 28, з 01. 05.2016 -1140, 28, з 01.12.2016 - 1257, 28, з 01.05.2017 - 1322, 28, з 01.10.2017 - 1462, 28, з 01.01.2018 - 1499, 48, з 01.07.2018 - 1499, 48 (а.с. 205), який за змістом відповідає доводам позивача, викладеним у позовній заяві.

Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

З вказаного протоколу № 51 від 14.01.2019 року «Про призначення пенсії» вбачається, що відповідачем дотримано приписи ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Будь-яких доказів отримання пенсії у меншому розмірі позивачем до суду не надано.

У свою чергу, суд звертає увагу, що приписами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачений певний порядок проведення перерахунку пенсії.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 43 цього Закону, перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

Частиною 1 ст. 44 цього Закону передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Таким чином, необхідною умовою для перерахунку пенсії є особиста заява пенсіонера.

Між тим, представник відповідача зазначив, що позивач не звертався до органу пенсійного фонду з відповідною заявою щодо проведення перерахунку пенсії.

Тому, суд доходить висновку, що відповідачем не було порушено право позивача та позовні вимоги про зобов`язання провести перерахунок пенсії є передчасними.

Щодо позовної вимоги про проведення компенсації втрати частини доходів, суд зазначає таке.

Згідно з приписами ст. 46 цього Закону, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. 2. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам

втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно зі ст. 2 вказаного Закону, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Таким чином, компенсації належить втрата частини доходу, яка нарахована та виплачена з пропуском строку, встановленого законом.

Між тим, таких доказів суду не надано, а інші нарахування, які позивач просив відповідача зобов`язати зробити, відповідачем не були здійснені, відповідно, не виникло право щодо їх виплати у строк встановлений законом, а тому відповідачем не допущено порушення приписів Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оцінюючи встановлені у судовому засіданні факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову довів, з посиланням на відповідні докази правомірність своїх дій та рішень, а тому позовні вимоги не належать задоволенню повністю.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено в повному обсязі, керуючись приписами ст. 139 КАС України, судовий збір не повертається позивачу, та за відсутності понесених судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з позивача на користь суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: «В . Меламед. Юриличний офіс » (Ізраїль- Україна)» 69005, м. Запоріжжя, пр-т Соборнй,160,оф . 10.23) до Суворовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (код ЄДРПОУ 40388751, місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95) про визнання протиправним та скасування рішення від 11.01.2019 року та зобов`язання провести поновлення виплати пенсії за віком, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний « 16» вересня 2019 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.