Ухвала суду № 84261441, 16.09.2019, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

Справа № 500/2038/19

16 вересня 2019 рокум. Тернопіль Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Хрущ В.Л., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про:

- визнання протиправними та скасування податкових вимог №Ф-1002-52 від 08.11.2018 року на суму 15719,55 грн., №Ф-1002-52 від 08.02.2019 року на суму 18176,73 грн. та від 09.08.2019 року на суму 23685,09 грн.;

- визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до вимог частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Разом з тим, вищезазначена позовна заява не відповідає вимогам, дотримання яких - є обов`язковими у разі звернення до суду з позовом.

Так, відповідно до положень частини 1 статті 160 КАС України - у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Крім того, згідно з пунктом 5 частини п`ятою статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Разом з тим, згідно із частиною 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Глава 5 КАС України містить основні положення про докази та доказування в адміністративному процесі.

Стаття 72 наведеної Глави КАС України визначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України - належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Стаття 74 КАС України встановлює, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 75 КАС України визначає, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

У відповідності до положень статті 76 КАС України - достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Як видно із першої позовної вимоги, позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1002-52 від 08.11.2018 року на суму 15719,55 грн., №Ф-1002-52 від 08.02.2019 року на суму 18176,73 грн. та від 09.08.2019 року на суму 23685,09 грн.

Проте, позивачем не зазначено номер останньої оскаржуваної вимоги від 09.08.2019 року на суму 23685,09 грн., та зокрема до матеріалів справи не долучено даної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 року на суму 23685,09 грн.

Не зазначила позивач і про те, з яких причин разом із позовною заявою відповідні докази - не можуть бути подані.

Відповідно, в суду відсутні докази на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Водночас, відповідно до положень частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно третьої позовної вимоги позивач просить: зобов`язати ГУ ДФС у Тернопільській області припинити нарахування їй, як жінці яка є непрацездатною у зв`язку з доглядом за дитиною, єдиного внеску.

Поряд з цим, зміст позовних вимог у тому вигляді, в якому вони сформульовані (зобов`язати відповідача припинити нарахування позивачу, як жінці яка є непрацездатною у зв`язку з доглядом за дитиною, єдиного внеску), - не відповідає переліку вимог, з якими позивачу надано право звертатися до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів.

Більше того, суд звертає увагу на те, що вирішення питання про зобов`язання ГУ ДФС у Тернопільській області припинити нарахування позивачу, як жінці яка є непрацездатною у зв`язку з доглядом за дитиною, єдиного внеску - не є компетенцією адміністративного суду. Адміністративний суд не наділений будь-якими повноваженнями щодо зобов`язань контролюючого органу припиняти здійснення нарахувань.

Натомість, позовні вимоги можуть містити прохання про зобов`язання визначеного в позові відповідача вчинити відповідні дії, спрямовані на відновлення прав позивача.

Вищезазначене також свідчить про те, що позивачу слід уточнити позовні вимоги таким чином, щоб позовні вимоги були викладені в межах наданих законодавством повноважень суду, та якими, суд зможе зобов`язати відповідача (відповідачів) вчинити відповідні дії задля відновлення порушених прав, свобод та інтересів позивача.

Також, у відповідності до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно із частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Стаття 122 КАС України встановлює строк звернення до адміністративного суду.

Частиною 1 вказаної статті встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, процесуальний закон - передбачає початок перебігу строку звернення до суду - саме із дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Як видно із поданої до адміністративного позову заяви про поновлення строку звернення до суду, - позивач про оскаржувані нею податкові вимоги, дізналась в результаті отримання виклику від державного виконавця №775 від 18.01.2019 року. Даний виклик їй вручено 11.02.2019 року.

Тобто, початок перебігу строку звернення позивача до суду розпочався 11.02.2019 року, в той час як з даним позовом ОСОБА_1 до Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась 06.09.2019 року, тобто, поза межами визначеного законом шестимісячного строку. При цьому, інших доводів на обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, а також доказів у підтвердження поважності його пропуску - матеріали даної позовної заяви - не містять.

Таким чином, вищезазначене свідчить про те, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом пропущено строк звернення до суду, а наведені нею доводи та подані докази - не підтверджують існування об`єктивних причин пропуску строку звернення до суду.

Усі вищезазначені недоліки позовної заяви, свідчать про її невідповідність вимогам КАС України, дотримання яких є обов`язковими при подачі позовної заяви, а, відтак, - позбавляють суд можливості прийняти таку позовну заяву до розгляду та відкрити за нею провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (пункт 2 частини другої статті 169 КАС України).

Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків шляхом:

- формулювання позовних вимог таким чином, щоб вказані вимоги узгоджувались і були спрямовані на відновлення саме порушених прав, свобод та інтересів позивача, з урахуванням положень статей 5 та 245 КАС України;

- подачі усіх наявних в позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, копії оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 року на суму 23685,09 грн., яз зазначенням відповідно, її номеру, або відповідного клопотання із зазначенням неможливості причин їх подати та у разі необхідності - клопотання про витребування доказів;

- подачі заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин пропуску шестимісячного та/або десятиденного строку звернення до суду - після отримання виклику державного виконавця 11.02.2019 року, та наведенням достатніх підстав для поновлення такого строку.

Щодо заявленого позивачем клопотання про звільнення її від сплати судового збору, - то суд зазначає, вирішення даного питання стане можливим після усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

2. Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви до 10 (десяти) днів з моменту вручення даної ухвали.

3. Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається.

Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Хрущ В.Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В.Л.