Рішення № 84261306, 16.09.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 р. № 400/2882/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

про:визнання дій неправомірним, скасування податкового повідомлення-рішення від 27.04.2018 № 0106980-1302-1403,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі-позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області з вимогами про визнання протиправними дій відповідача, щодо винесення податкового повідомлення-рішення за № 0106980-1302-1403 від 27.04.2018 року;

- скасування податкового повідомлення-рішення № 0106980-1302-1403 від 27.04.2018 винесеного Головним управлінням ДФС у Миколаївській області на суму 3594,24 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що при визначенні суми податкового зобов`язання позивача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік, відповідач керувався рішенням Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області від 02.02.2016 № 4 яке офіційно не оприлюднено в засобах масової інформації, а тому воно не набрало законної сили. За таких обставин, воно не може бути застосовано.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити. Надав відзив який обґрунтував тим, що відповідно до ст. 1.4.1 Регламенту Баловненської сільської ради, у зв`язку з відсутністю офіційного веб-сайту Баловненської сільської ради, рішення Баловненської сільської ради від 02.02.2016 № 4 було оприлюднено 03.02.2016 на дошці оголошень Баловненської сільської ради, яка розташована на першому поверсі адміністративного приміщення сільської ради за адресою: с . Баловне , вул. Миру , 93. На виконання підпункту 12.3.3 п. 123 ст. 12 Податкового кодексу України рішення Баловненської сільської ради від 02.02.2016 № 4 надано до органів ДФС у Миколаївській області та опубліковано на офіційному сайті ДФС в розділі «рішення місцевих рад», а отже податкове повідомлення-рішення від 27.04.2018 № 0106980-1302-1403 про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за нежитлове приміщення, прийнято відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке:

ОСОБА_3 на праві приватної власності належить частка (22%) нежитлової будівлі загальною площею 468 кв.м. розташованою за адресою АДРЕСА_4 .

02.02.2016 Баловненською сільською радою Новоодеського району Миколаївської області прийнято рішенням № 4 «Про встановлення місцевих податків і зборів по Баловненській сільській раді» встановлено місцеві податки та збори для нежитлової нерухомості, що перебуває у власності фізичних осіб.

Зазначене рішення було оприлюднено на дошці оголошень Баловненської сільської ради на першому поверсі адміністративного приміщення сільської ради за адресою: с. Баловне, вул. Миру, 93 , відповідно до ст. 1.4.1 Регламенту Баловненської сільської ради.

27.04.2018 ГУ ДФС у Миколаївській області винесло податкове повідомлення-рішення № 0106980-1302-1403 про визначення ОСОБА_1 зобов`язання з податку на нерухому майно відмінне від земельної ділянки на суму 3594,24 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся за захистом свого права в суд.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

01.01.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким шляхом викладення в новій редакції статті 266 Податкового кодексу України - введено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, відповідно до вказаної вище норми, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування визначено об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3. статті 263 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до п.266.5.1. ст.266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідні повноваження, їх розмежування між Верховною Радою та місцевими радами, зокрема, щодо податків, визначені в ст. 12 ПК України.

Згідно ст. 8 ПК України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки і збори.

Відповідно до пп.10.1.1 п.10.1 ст.10 ПК України, податок на майно належить до місцевих податків. Відповідно до ст. 265 ПК України, однією із складових податку на майно є податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 12.3.4 12.3.5 ст.12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

Таким чином, умовою застосування місцевого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в 2017 році, відповідно до пп. 12.3.4. п.12.3 ст.12 ПК України є офіційне оприлюднення рішення Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області в строк до 15 липня 2017 року про встановлення ставок цього податку. В цьому випадку, сільрадою було видано рішення про встановлення місцевого податку ще 02.02.2016 року, та оприлюднено на 03.02.2016 на дошці оголошень Баловненської сільської ради, яка розташована на першому поверсі адміністративного приміщення сільської ради.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних ), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

За правилами ч.2 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформація передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформацій офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Крім того, суд зазначає, що на виконання підпункту 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, рішення Баловненської сільської ради від 02.02.2016 № 4 надано до органів ДФС у Миколаївській області та опубліковано на офіційному сайті ДФС в розділі «рішення місцевих рад».

Разом з тим, 20.12.2016 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» №1791-VIII (далі - Закон №1791-VIII), де в п. 4. Розділу II Прикінцевих та перехідних положень зазначено: "Установити, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Таким чином, у 2017 році зупинено дію підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, що свідчить про відсутність обмеження для органів місцевого самоврядування щодо строків прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Суд враховує, що відповідно до п.7.3 ст. 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Таким чином, суд вважає, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» №1791-VIII від 20.12.2016 є законом з питань оподаткування, вносить зміни до ПК України, його положення неконституційними не визнані, відтак підстав для його неврахування відповідачем при визначенні позивачу спірного податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не було.

Окрім того, пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПК України визначено, що у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об`єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов`язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.

Відтак, ПК України встановлено обов`язок громадянина сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік незалежно від прийняття рішення органу місцевого самоврядування про встановлення відповідних податків і зборів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 04.09.2018 по справі №820/5457/17, від 26.06.2018 по справі №824/651/17-а та від 24.04.2018 у справі №803/1307/17.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Підстави для вирішення питання розподілу судових витрат згідно з ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, з огляду на те, що позивачу відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись ст. 2, 19, 134, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник