Ухвала суду № 84261281, 16.09.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004666

У Х В А Л А

про забезпечення позову

16 вересня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження заяву позивачки про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В:

12.09.2019 на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) до Головного управління ДФС у Львівській області (далі – ГУ ДФС у Львівській області, відповідач) з вимогою визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Львівській області №Ф-6899-51У від 15.05.2019 про сплату боргу (недоїмки) у сумі 21030,90.

Ухвалою від 16.09.2019 суддя відкрив провадження в адміністративній справі за цим позовом.

Одночасно з позовною заявою позивачка подала заяву про забезпечення позову, просить суд зупинити стягнення у виконавчому провадженні №59878818, відкритому державним виконавцем Залізничного відділу ДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області Тарабан Оленою Олександрівною на підставі вимоги про сплату боргу №Ф-6899-51У, яка видана ГУ ДФС у Львівській області 15.05.2019 в розмірі 21030,90 грн. Подану заяву обґрунтовує тим, що 09.09.2019 позивачка засобами поштового зв`язку отримала від Залізничного відділу ДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №59878818 від 27.08.2019, про арешт майна боржника ВП №59878818 від 27.08.2019, про стягнення виконавчого збору ВП № 59878818 від 27.08.2019 та виклик державного виконавця. З отриманої кореспонденції позивачці стало відомо, що на примусовому виконанні в Залізничного відділу ДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області перебуває вимога про сплату боргу №Ф-6899-51У, видана 15.05.2019 ГУ ДФС у Львівській області про стягнення з ОСОБА_1 21030,90 грн. боргу по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Позивачка не погоджується з цією вимогою, вважає її протиправною та такою, що винесена з порушення норм чинного законодавства. Стверджує, що ГУ ДФС у Львівській області не надсилало їй оскаржувану вимогу, що позбавило позивачку можливості узгодити таку з контролюючим органом чи в судовому порядку. З посиланням на пункт 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затв. наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, вказує, що вимога сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вказує, що через протиправні дії відповідача про існування оскаржуваної вимоги дізналась через 2 роки 9 місяців, у зв`язку з чим заборгованість по сплаті єдиного внеску зросла. При цьому позивачка спростовує факт отримання нею доходу від адвокатської діяльності. Вказує, що у випадку примусового стягнення з неї коштів та у разі визнання протиправним та скасування оскаржуваної вимоги в судовому порядку буде ускладнена процедура та тривалий процес щодо повернення власних коштів чи реалізованого майна. Позивачка вважає, що забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа (вимоги про сплату боргу), який оскаржується нею в судовому порядку, забезпечить реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивачки, зокрема, запобігатиме поверненню безпідставно стягнутих грошових коштів. За наведених обставин просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення позову, керується таким:

статтею 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до положень статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з приписами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках:

1) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача;

2) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні визначатись з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Головне управління ДФС у Львівській області 15.05.2019 сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6899-51, відповідно до якої станом на 30.04.2019 заборгованість ОСОБА_1 зі сплати недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування склала 21030,90 грн. Ця вимога пред`явлена ГУ ДФС у Львівській області до примусового виконання як узгоджена у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 заперечує факт отримання цієї вимоги та повідомляє, що дізналася про її існування від органів ДВС, які на виконання згаданої вимоги арештували все її майно.

Додані до заяви документи свідчать про те, що 27.08.2019 державний виконавець Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області на виконання цієї вимоги виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №59878818 з виконання вимоги про сплату боргу №Ф-6899-51У від 15.05.2019 про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 21030,90 грн. При цьому в межах цього виконавчого провадження державний виконавець також прийняв постанову, якою наклав арешт на все майно, що належить ОСОБА_1 .

Отже, в межах виконавчого провадження ВП №59878818 здійснюється примусове виконання вимоги ГУ ДФС у Львівській області про сплату боргу №Ф-6899-51У від 15.05.2019, яка є предметом судового оскарження у цій справі.

Згідно з абз. 3,4,5 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі – Закон №2464-VI) вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі – Закон № 1404-VІІІ) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закон № № 1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята статті 26). Частиною сьомою цієї статті визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Суд враховує, що правомірність вимоги ГУ ДФС у Львівській області про сплату боргу №Ф-6899-51У від 15.05.2019 буде перевірятися судом в межах справи №1.380.2019.004666 (в цьому судовому провадженні). Суд також враховує твердження позивачки, що ГУ ДФС у Львівській області не вручило їй оскаржувану вимогу, про таку ОСОБА_1 дізналась з отриманих 09.09.2019 постанов державного виконавця у виконавчому провадженні №59878818. Наведені обставини, на переконання суду, позбавили позивачку можливості узгодити оскаржувану вимогу в межах строку, визначеного статтею 25 Закону №2464-VI.

Суд вважає, що стягнення недоїмки в сумі 21030,90 в примусовому порядку на підставі оскаржуваної вимоги про сплату боргу до прийняття судом рішення може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивачки у разі задоволення її адміністративного позову. Суд враховує той факт, що на все майно позивачки накладено арешт, відтак у випадку реалізації державним виконавцем майна боржниці, при задоволення позову ОСОБА_1 , повернення такого буде суттєво ускладнене або неможливе. З огляду на викладене суд вважає, що здійснення стягнення на підставі оскаржуваної вимоги про сплату боргу призведе до значних майнових збитків, а відновлення порушеного права позивачки у разі оскарження цієї вимоги та задоволення позову призведе до значних зусиль та витрат. Водночас у випадку безпідставності позовних вимог ОСОБА_1 вжиття заходів до забезпечення позову не перешкодить стягненню з неї заборгованості після набрання рішенням законної сили, оскільки її майно арештоване (а отже – не може бути відчужене заявницею).

З огляду на викладені міркування суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову. Обираючи вид забезпечення позову, суд дійшов висновку, що адекватним та ефективним буде зупинення стягнення на підставі виконавчого документа – вимоги про сплату боргу №Ф-6899-51У, виданої 15.05.2019 ГУ ДФС у Львівській області.

Керуючись ст.ст. 132, 143, 150, 151, 154, 248, 256, 294, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

Зупинити стягнення на підставі вимоги про сплату боргу №Ф-6899-51У, виданої 15.05.2019 Головним управлінням ДФС у Львівській області (79003, Львівська область, місто Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ідентифікаційний код 39462700) про стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 21030 (двадцять одна тисяча тридцять) гривень 90 коп. - до набрання законної сили рішенням суду у справі № 1.380.2019.004666.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Суддя Москаль Р.М.