Ухвала суду № 84260964, 16.09.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

16 вересня 2019 року Справа № 280/4416/19 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія» (72520, Запорізька область, Якимівський район, с. Новоданилівка, вул. Поповича, буд. 4, код ЄДРПОУ 03750612)

до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича (69035, м. Запоріжжя, вул. Л. Жаботинського, буд. 50, оф. 102)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, пров. Матросова, 22, код ЄДРПОУ 35834331)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08», в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача із виконання на свою користь виконавчих документів:

- постанова від 06.08.2019 про відкриття виконавчого провадження (ВП №59728306) у частині стягнення з боржника основної винагороди у 539 426,38 грн.;

- постанови від 06.08.2019 про стягнення з боржника основної винагороди у ВП 59728306 (на суму 539 426,38 грн.);

- постанова від 06.08.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №59728306 (у сумі 248,00 грн.);

- постанова від 05.08.2019 про відкриття виконавчого провадження (ВП 59722899) у частині стягнення з боржника основної винагороди у сумі 1 000,00 грн.;

- постанова від 05.08.2019 про стягнення з боржника основної винагороди у ВП 59722899 (на суму 1 000,00 грн.);

- постанова від 06.08.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №59722899 (у сумі 248,00 грн.);

- постанова від 28.08.2019 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у ВП 59728306 (в сумі 1 673,00 грн.);

зобов`язати відповідача повернути кошти у загальній сумі 542 595,38 грн. на рахунок позивача в АТ «Креді Агріколь Банк»;

скасувати постанову відповідача від 28.08.2019 у зведеному виконавчому провадженні ВП 59728306 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 1 673,00 грн.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160,161,172 КАС України.

Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

У відповідності до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як встановлено ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Частиною 2 ст. 46 КАС України передбачено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Позивачем до адміністративного позову не додано доказів своєї адміністративної процесуальної правоздатності - копії правоустановчих документів юридичної особи (копія Статуту, довідка або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на час розгляду справи у суді тощо).

У відповідності до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У відповідності до ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України «Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

До позову додані не засвідчені належним чином копії письмових доказів. Крім того, у позовній заяві не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Суд зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згідно з ч. 1, п. 4, 5 ч. 5 ст.160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, із зазначенням змісту позовних вимог і викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Тобто, слід зазначити, що з вказаної норми вбачається, що у публічно-правових спорах, особа повинна звернутися до суду із належним способом захисту.

Так, у п. 1 прохальної частини позовної заяви позивач просить визнати протиправними дії відповідача із виконання на свою користь виконавчих документів згідно з переліком, разом з тим, не вказує, які саме дії відповідача, на його думку, є незаконними, зазначені вимоги не конкретизовані та на розкривають зміст таких вимог, тобто позовні вимоги сформульовані всупереч положенням КАС України.

Суд зауважує, що у разі незгоди позивача із винесеними приватним виконавцем рішеннями у межах певного виконавчого провадження, позивач має право їх оскаржити до суду шляхом подання позову про їх скасування.

При цьому, під час уточнення позовних вимог, позивачу слід враховувати, що останній незгоден із діями відповідача під час виконання, зокрема, постанов про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2019 ВП №59722899 та від 06.08.2019 ВП №59728306, винесених приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. при примусовому виконанні Наказів Господарського суду Запорізької області №908/975/19, виданих 26.07.2019.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб державної виконавчої служби встановлено статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст.74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з ч.2 ст.74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Процесуальні відносини, пов`язані із оскарженням рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби, одночасно регулюються процесуальним законодавством різних судових юрисдикцій.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Статтею 339 ГПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч.1 ст.340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже, за загальним правилом сторони виконавчого провадження, їхні представники та прокурор можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця, державного виконавця, або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення до суду відповідної юрисдикції, яким видано виконавчий лист. Інші учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, можуть оскаржити рішення, дії чи бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби до адміністративного суду. При цьому, основним критерієм визначення юрисдикції судів є суд, який видав виконавчий документ.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що спір має розглядатися у порядку, встановленому ГПК України, що виключає можливість вирішення такого спору у порядку адміністративного судочинства за нормами КАС України.

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до приписів пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлено ставку судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 1 921,00 грн.

Частиною 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки у адміністративному позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія» об`єднано три позовні вимоги немайнового характеру, розмір судового збору, який повинен сплачуватися позивачем при зверненні до адміністративного суду із даним позовом становить 5 763,00 грн.

Проте, доказів сплати судового збору у визначеному розмірі позивачем суду не надано.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Таврія» до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, скасування постанови залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання позивачем суду: належним чином завірені докази адміністративної процесуальної дієздатності позивача у 3-х екземплярах; 3 (трьох) екземплярів позовної заяви із позовними вимогами, сформульованими відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України (чітким викладенням позовних вимог, які розкривають зміст таких вимог); зазначенням інформації про наявності оригіналів письмових доказів; належним чином завірені копії усіх документів, доданих до позовної заяви у 3-х екземплярах; документу про сплату судового збору в розмірі 5 763,00 грн., оформленого відповідно до вимог законодавства шляхом перерахування коштів через установи банків чи відділення зв`язку на наступний розрахунковий рахунок: отримувач коштів УК у Дніпровськ. р-ні м.Зап/Дніпровський/22030101, ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 34310206084010, код бюджетної класифікації 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки: «84» Окружні, прізвище, ініціали, ідентифікаційний код.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.В.Батрак