Рішення № 84260859, 13.09.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2019 року м. Ужгород № 260/718/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я.М.

при секретарі судового засідання - Попович М.М.

за участю:

представник позивача - ОСОБА_2,

представник відповідача - Василенко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року позов ОСОБА_1 до Закарпатської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів задоволено повністю:

1. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA305000/2019/000068/2, прийняте Закарпатською митнецею ДФС 28 березня 2019 року.

2. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Закарпатської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA305000/2019/00029 від 28 березня 2019 року.

02 вересня 2019 року представник позивача подав до суду клопотання про приєднання письмових доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу, сплачених позивачем.

В судовому засіданні представник відповідача вирішення даного питання поклала на розсуд суду. Просила зменшити суму витрат на правничу допомогу.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд стягнути на користь позивача 5000,00 грн. витрат на правову допомогу.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частинами 2, 3 статті 252 КАС України визначено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши питання щодо ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч. 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатським об`єднанням «МК Лекс» 24 квітня 2019 року укладений договір про надання правової допомоги.

Також, на підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача подано Акт виконаних робіт від 09 серпня 2019 року за договором про надання правової допомоги № б/н від 24 квітня 2019 року.

Згідно вказаного акту виконаних робіт/наданих послуг загальна вартість послуг адвоката за надання послуг за договором № б/н від 24 квітня 2019 року складає 8100,00 грн.

В той же час, представником позивача на підтвердження сплати позивачем витрат на правничу допомогу надано квитанцію на суму 5000,00 грн. (№74 від 16.05.2019 року).

Таким чином, судові витрати позивача на професійну правничу допомогу документально підтверджені належно оформленими документами, наявними в матеріалах справи на суму 5000,00 грн. Відтак, саме ця сума, підтверджених витрат на правничу допомогу підлягає стягненню із Закарпатської митниці ДФС.

Аналогічна позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 23.05.2018 №820/2262/18 (К/9901/1650/18).

Враховуючи, що при ухваленні рішення суду від 30 серпня 2019 р. у справі № 260/718/19 судом вирішено питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору, проте не вирішувалось питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення та стягнення на користь позивача понесених ним витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП, АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39515893, 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20) 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя Я.М. Калинич