Рішення № 84260666, 16.09.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2019 року справа №320/2732/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт відповідача по позову - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, а саме «Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 10 травня 2019 року № Ф-134051-53», - про накладення на ОСОБА_1 грошового зобов`язання про сплату недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, в розмірі 14.572 (чотирнадцять тисяч п`ятсот сімдесят дві) гривен 45 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 травня 2019 р. отримав від відповідача «Вимогу про сплату боргу (недоїмки)» за № Ф-134051-53 від 10.05.2019 р.» про наявну у позивача недоїмку по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 14 572, 45 грн. Позивач зауважив, що в отриманій Вимозі про сплату боргу (недоїмки) не вказано, за який період, на якій законодавчій підставі була нарахована недоїмка (борг) та в якій «якості діяльності» - адвоката (самозайнята особа, що здійснює незалежну професійну діяльність - адвокат) чи фізичної особи-підприємця (ФОП). Позивач зазначив, що законодавство України виключає можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Позивач доповнив, що з урахуванням того, що діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, то доходи, отримані від здійснення такої діяльності, підлягають оподаткуванню лише і виключно згідно зі статтею 178 Податкового кодексу України одноразово. Оподаткування самозайнятої особи додатково як і фізичної особи-підприємця можливо виключно, якщо вказана фізична особа суміщає ведення подвійної діяльності - і як самозайнятої особи, і як фізичної особи-підприємця, - що в випадку з позивачем відсутнє.

Окрім того, позивач звернув увагу, що він зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності та одночасно є пенсіонером, тому, згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", він звільнений від сплати єдиного внеску. А відтак, вважає протиправною вимогу відповідача № Ф-134051-53 від 10.05.2019 про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне в розмірі 14 572, 45 грн.

Ухвалою суду від 07.06.2019 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання.

Відповідач проти позову заперечував, надав до суду письмовий відзив, у якому зазначив, що вимога від № Ф-134051-53 від 10.05.2019 застосована до позивача правомірно, адже він, порушуючи чинне податкове законодавство, заборгував до бюджету 14 572, 45 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як слідує з обставин справи, ОСОБА_1 з 28.09.2007 року перебуває за основним місцем обліку (0 стан) в Вишгородському управлінні незалежну професійну діяльність з 11.10.2017 року, основний вид економічної діяльності 69.10 діяльність у сфері права.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером відповідно до пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 видане 02.07.2013 року.

Позивач має право на зайняття адвокатською діяльністю, що підтверджується свідоцтвом від 30.11.1995 №890/10.

У зв`язку з наявністю в інтегрованій картці платника податку єдиного внеску, відповідачем від 10.05.2019 було сформовано вимогу № Ф-134051-53 про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 14 572, 45 грн.

Позивач, вважаючи спірну вимогу безпідставною та такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464- VI (далі - Закон № 2464).

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи в науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною-особою підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Дані про основний вид економічної діяльності: 69.10 діяльність у сфері права. Цей клас включає: юридичне представництво інтересів однієї сторони, що виступає проти іншої сторони в судах або інших судових органах, як особисто членами колегії адвокатів, так і під їх керівництвом (консультативні послуги та представництво в цивільних справах; консультаційні послуги та представництво в кримінальних справах, консультаційні послуги та представництво в трудових суперечках), загальні консультації та складання юридичних документів (свідоцтв про реєстрацію підприємств, статутів підприємств та інших документів, пов`язаних зі створенням підприємств, патентів та авторських прав, підготовку різних юридичних документів, заповітів, доручень, тощо), діяльність державних та приватних нотаріусів, судових виконавців, третейських суддів, експертів і арбітрів).

П.п. 4. п.6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерстава фінансів України від 09.12.2011 №1588, визначено, що якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа-підприємець.

Суд зазначає, що законодавство України виключає можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Відповідно до ст. 8 Закону №2464 єдиний внесок для осіб, що провадять незалежну професійну діяльність, зокрема адвокатську та отримують дохід від цієї діяльності встановлено в розмірі 22% до бази нарахування єдиного внеску (з 01.01.2017 року у місяці звітного року у разі якщо платником не отримано дохід (прибуток у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов`язані визначити базу нарахування не менше за розмір мінімального страхового внеску.

Законом від 03.10.2017 р. №2148-УІІІ внесені відповідні зміни до абз. 3 ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

З 01.01.2018 адвокати, що мають статус осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, так і фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування (у т.ч. першої групи), мають сплачувати кожного кварталу не менш ніж 2 457,18 грн. до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (19 квітня, 19 липня, 19 жовтня, 19 січня).

Якщо адвокати мають статус осіб, які здійснюють підприємницькою діяльністю, та фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування (у т.ч. першої групи), не отримують дохід або отримують його у розмірі нижчому ніж мінімальний страховий внесок, то вони зобов`язані сплачувати ЄВ з 01.01.2018 у розмірі 819,06 грн. на місяць та 2457,18 грн. відповідно на квартал (819,06 х 3 місяці).

Згідно із пунктом четвертим частини першої статті 4 Закону № 2464, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 № 3609-VI, стаття 4 Закону № 2464 доповнена частиною четвертою наступного змісту: «Особи, зазначені у пункті четвертому частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування».

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин частиною четвертою статті 4 Закону № 2464 було передбачено звільнення фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком та отримують відповідно до закону пенсію.

Одночасно, вказаною нормою закріплено, що сплата єдиного внеску такими особами можлива лише за умови їх волевиявлення, що виключає можливість виставлення вимоги.

Судом встановлено, що позивач перебуває на пенсії за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням серія НОМЕР_1 , видане 02.07.2013 року.

Це означає, що позивач є суб`єктом, на якого розповсюджується дія приписів частини четвертої статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За таких обставин, враховуючи вищенаведене та той факт, що позивач отримує пенсію за вислугу років, суд дійшов висновку, що позивач звільнений від обов`язкової сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а тому, дії відповідача щодо нарахування позивачу вищезазначеної недоїмки в розмірі 14 572, 45 грн є протиправним, а оскаржувана вимога № Ф-134051-53 від 10.05.2019 відповідно підлягає скасуванню.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.04.2013 у справі К/800/8411/13 та від 26.03.2013 у справі К/9991/72976/12.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, таким чином, вказані витрати підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 10 травня 2019 року № Ф-134051-53 - про накладення на ОСОБА_1 грошового зобов`язання про сплату недоїмки по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 14 572 (чотирнадцять тисяч п`ятсот сімдесят дві) гривен 45 коп.

Стягнути судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код: 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.