Ухвала суду № 84260584, 16.09.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 вересня 2019 рокум. Ужгород№ 260/1257/19

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С. А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Командувача військ оперативного командування "Захід" про скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Командувача військ оперативного командування "Захід" про скасування наказу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, а тому підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно вимог п.2 ч.5 ст. 160 КАС України зазначено, що у позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як вбачається із поданої позивачем позовної заяви, останнім вимог вищезазначеної статі КАС України не дотримано та не виконано, оскільки позивачем не зазначено власний реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти та не зазначено, що такі відсутні.

Крім цього, позивачем не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відповідача по справі.

Відповідно до вимог підпунктів 6,7 ч.5 ст. 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначається відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору а також відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювались.

Згідно вимог п.11 ч.5 ст. 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак, позивачем у позовній заяві не зазначено, що останнім не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, п.11 ч.5 ст. 160 КАС України не відповідає.

Частинами першою та третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Такий строк в даному випадку визначений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, який визначає що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який є спеціальним для такої категорії справ.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно вимог ч.6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Одночасно, із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду та визнання такого таким, що пропущений із поважних причин.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом оскарження є визнання протиправним та скасування наказу Командувача військ оперативного командування "Захід" (по особовому складу) від 18.06.2019 року №183 щодо звільнення позивача по справі ОСОБА_1 .

Як на підставу поважності причини пропуску строку звернення до суду позивач зазначає те, що із оскаржуваним наказом він не ознайомлений, а отримав такий лише 15.08.2019 року, після направлення відповідного рапорту від 31.07.2019 року, який був зареєстрований за вх.№12229, при цьому надавши копію відповідного рапорту.

Однак, судом не можливо встановити із даного рапорту, коли саме позивачем отримано оскаржуваний наказ, оскільки рапорт містить лише відмітку про реєстрацію такого у військовій частині А1556, яка не являється стороною по справі, та не зазначено, яким чином вказаний наказ було отримано позивачем - власноруч під особистий підпис на оскаржуваному наказі чи засобами поштового зв`язку.

Зважаючи на вищевикладені обставини позивачу слід надати суду письмові докази того, що оскаржуваний ним наказ отримано позивачем саме 15.08.2019 року, або ж інші письмові докази отримання оскаржуваного наказу у встановлений спосіб.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на звернення до суду із даними вимогами, суд враховує принцип верховенства права та судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях зазначає, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, необхідно звертати увагу на обставини справи (справа "Ілхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року).

Разом з тим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними, істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, але зазначені обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами того, що особа не мала реальної можливості дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Крім того, кажучи про принцип рівності сторін, Європейський Суд з прав людини зазначає, що кожній стороні мають бути надані рівні можливості щодо представлення справи у такому вигляді, який не ставить її у невигідне становище стосовно свого противника (рішення у справі "Бацаніна проти Росії" від 26.05.2009 року). Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому, й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Європейський Суд з прав людини послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію.

Згідно частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків, шляхом надання заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити: виправлену копію позовної заяви з дотриманням вимог викладених судом у мотивувальній частині ухвали та з дотриманням вимог ст.160,161 КАС України у відповідності до кількості сторін по справі, при цьому надавши суду письмові докази щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, а саме отримання оскаржуваного позивачем наказу 15.08.2019 року.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 122,123,160, 161, 169,171, 248, 256, 293, 294 КАС судочинства України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Командувача військ оперативного командування "Захід" про скасування наказу – залишити без руху.

Встановити позивачу строк, протягом семи днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що у випадку не усунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя C.А. Гебеш