Ухвала суду № 84260542, 16.09.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 вересня 2019 року м. Житомир справа №240/10419/19

категорія 105000000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркол" до Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, треті особи: головний державний виконавець Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, треті особи: головний державний виконавець ОСОБА_1 Олена Борисівна, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Преміум" про визнання протиправними дій, скасування постанови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркол" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії головного державного виконавця Новоград- Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Кулик Олени Борисівни щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 22 серпня 2019 року, якою накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Маркол", що містяться на рахунках №26043357880492, № НОМЕР_1 в філії Житомирського обласного АТ "Державний Ощадний Банк України";

- скасувати постанову про арешт коштів боржника від 22 серпня 2019 року, винесену головним державним виконавцем Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Кулик Оленою Борисівною, якою накладено арешт на грошові кошти ТОВ "Маркол", що містяться на рахунках №26043357880492, № НОМЕР_1 в філії Житомирського обласного АТ "Державний Ощадний Банк України".

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність його вимогам статей 122, 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Пунктом другим частини п`ятої статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві, зокрема, зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса, адреса електронної пошти.

В порушення пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України позовна не містить зазначення позивача та відповідачів, а також обов`язкових даних щодо сторін. Натомість, позовна заява містить відомості стосовно "заявника (боржника)" та "особа рішення, дія або бездіяльність якої оскаржується".

Суд наголошує, що визначення "заявник (боржник)" та "особа рішення, дія або бездіяльність якої оскаржується" не є тотожними поняттю позивача та відповідача, встановленого пунктами 8, 9 частини першої статті 4 КАС України, а тому не можуть розглядатися як належне зазначення сторін та відомостей щодо них в розумінні норм КАС України.

Згідно з частиною другою статті 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

Відповідно до частини четвертої статті 49 КАС України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Частиною п`ятою статті 49 КАС України закріплено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Частиною п`ятою статті 161 КАС України передбачено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

У відповідності до змісту позовної заяви, позивачем самостійно визначено процесуальний статус головного державного виконавця Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Кулик Олени Борисівни та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Суд наголошує, що у відповідності до положень статті 49 КАС України залучення до участі у справі третіх осіб здійснюється виключно судом шляхом постановлення відповідної ухвали.

При цьому, в порушення положень частини четвертої статті 49, частини п`ятох статті 161 КАС України позивачем до матеріалів до позовної заяви не долучено окремих, належних чином оформлених письмових клопотань про залучення головного державного виконавця Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Кулик Олени Борисівни та Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Преміум" як третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, із обґрунтуванням, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.

Пунктом першим частини другої статті 287 КАС України встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, оскаржувану постанову про арешт коштів боржника винесено 22 серпня 2019 року, в той час як із вказаною позовною заявою позивач звернувся лише 09 вересня 2019 року, що підтверджується відтиском поштового штемпеля на конверті, в якому надійшла позовна заява.

Суд наголошує, позивачем пропущено десятиденний строк звернення із позовом до суду, встановлений пунктом першим частини другої статті 287 КАС України. При цьому, із клопотанням про поновлення строку звернення із позовом до суду позивач не звертався. Доказів поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду позивачем до позовної заяви також надано не було.

Частиною восьмою статті 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Крім того, у відповідності до частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В порушення частини третьої статті 161 КАС України не зазначено підстав звільнення позивача від сплати судового збору (у разі звільнення від сплати судового збору) та не додано документ про сплату судового збору.

Пунктом третім частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання адміністративного позову майнового характеру, який подано, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Положеннями частини третьої статті 6 Закону №3674-VI закріплено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23 листопада 2018 року №2629-VIII, з 01 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 921 гривні (на момент звернення із позовом до суду).

Враховуючи заявлення двох позовних вимог: немайнового характеру та однієї позовної вимоги майнового характеру у розмірі 1 445 272,30 грн, несплачена частина судового збору становить 21 131,00 грн (1 921,00 грн + 19 210,00 грн) та має бути сплачена за наступними реквізитами: рахунок отримувача №34310206084009; отримувач коштів - УДКСУ у м. Житомирі, код отримувача - 38035726, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку отримувача - 899998, код класифікації доходів бюджету (код платежу) - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), 22030101; наявність відомчої ознаки - "84" Окружні адміністративні суди; призначення платежу "Судовий збір", за позовом (назва / ПІБ позивача, ЄДРПОУ / РНОКПП), Житомирський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34854954.

Суд також зазначає, що актуальна інформація щодо реквізитів для сплати судового збору також розміщена на офіційній електронній адресі (веб-порталі) Житомирського окружного адміністративного суду за посиланням: https://adm.zt.court.gov.ua/sud0670.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- доказів сплати судового збору у розмірі 21 131,00 грн;

- клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду разом із сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду;

- окремих письмових клопотань про залучення третіх осіб із обґрунтуванням, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі;

- нової (уточненої) позовної заяви із зазначенням належних сторін по справі відповідно до пунктів 8, 9 частини першої статті 4 КАС України, а також обов`язкових відомостей щодо сторін, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 160 КАС України;

- примірників нової уточненої позовної заяви відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб у справі.

Суд також звертає увагу позивача, що допущення позивачем нових недоліків позовної заяви, не визначених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху та відсутніх на момент первинного звернення із позовом до суду, має бути застережено позивачем при складені та підписанні уточненої позовної заяви.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркол" - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та у відповідності до положень статей 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню не підлягає.

Суддя О.Г. Попова