
Справа № 214/1390/18
Провадження № 2/211/208/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 вересня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Сарат Н.О.
секретаря М.М. Нікітенковій
без участі сторін по справі, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просив стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором б/н від 15.03.2011 року в сумі 90329,82 грн., яка виникла через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, а саме: 29807,63 грн. - заборгованість за кредитом; 22122,64 грн. - заборгованість по відсотками за користування кредитом; 33621,94 грн. - нараховано пені; а також штрафи: відповідно до п. 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 4277,61 грн. - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судовий збір.
Ухвалою суду від 20 червня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання сторони не з`явилися.
В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за її відсутності, а також відповідь на відзив, згідно якого Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено визначення електронного платіжного засобу (п.1.14) - платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. П. 1.27 дається визначення платіжній картці - електронне платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
ч. 16 ст. 14 встановлено, що користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та / або використання електронного платіжного засобу або його реквізитів.
Відповідно до умов Договору клієнт зобов`язаний:
-застосовувати заходи до запобігання втрати картки, ПІНа (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на карту і магнітну смугу, або їх незаконного використання (п 1.1.2.10 УіП);
-інформувати Банк, а також правоохоронні органи за фактом втрати карти, ПІНу, або отримання звістки про їх незаконне використання (п 1.1.2.11' УіП);
У 3-х денний термін після усної заяви про втрату картки, ПІНа надати письмову заяву в Банк (п. 1.1.2.12 УіП).
Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви про блокування коштів на Картрахунку і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки до стоп-листа Платіжної системи (п. 1.1.5.29Договора).
Враховуючи п. 1.1.5.29 кредитного договору, клієнт несе повну відповідальність за
операції проведені з картою. Клієнт у свою чергу має право стягнути суму відшкодування з винних осіб встановлених в кримінальному порядку.
Крім того, до суду не надана інформація щодо результатів розслідування кримінального провадження № 12016040720002161 від 20.09.2016 року, на даний час не встановлено винних осіб осіб.
У зв`язку з відсутністю доказів звернення Відповідача в Банк із заявою про внесення картки в стоп-лист платіжної системи , а також будь-яких звернень Відповідача про втрату карти, заперечення Відповідача не можуть прийматися судом до уваги поскільки являються необгрунтованими.
Від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву та заява про розгляд справи за її відсутності, проти позовних вимог заперечує в повному обсязі..
Відповідно до поданого відзиву, 14.09.2016 року, вона о 08.00 год. ранку з метою переказу грошових коштів сину ( на той час перебував в зоні АТО)прийшла до відділення банку ( терміналу). До неї підійшов невідома їй особі, та попросив мобільний телефон з метою зателефонувати, вона дала телефон, та продовжила роботу з термінало, в цей час невідома особа начеб то дзвонила, після чого віддав їй телефон, та швидко вийшов з приміщення розташування терміналу банку. Після проведення процедури із переказом грошових коштів сину, вона звернула увагу на відсутність зв`язку у телефоні та побачила відсутність СІМ-карти в телефоні. Одразу звернулась до «Київстар» з метою видачі дублікату картки, та після чого отримала СМС про списання зі рахунків грошових коштів.
Одразу звернулась до найближчого відділення банку з метою блокування картки\рахунку.
Тобто щодо неї, невідомою особою були вчиненні шахрайські дії, про що складно заяву до Металургійного відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області та розпочато досудове розслідування за номером кримінального провадження № 12016040720002161.
Враховуючи викладене вище, просив відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.ст.1054,1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Як встановлено судом, відповідно до укладеного договору № б/н від 15 березня 2011 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 16000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок з базовою сплатою відсотків за користування кредитом розмірі 2,5% в місяць, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 8, 9, 10-24 - копії заяви, витягу з Тарифів).
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становить між нею і банком договір про надання банківських послуг, вона ознайомлена та погоджується з ними, що були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Договір між сторонами був укладений відповідно до вимог ст. 634 ЦК України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Так, в якості доказу на обґрунтування заперечень проти позову відповідачем надано повідомлення про початок досудового розслідування від 20.09.2016 року, надане Довгинцівським РВ Криворізького ВП ГУМВС України в Дніпропетровській області. Відповідно до повідомлення, 21 вересня 2016 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016040720002161 від 20.09.2016 за письмовою заявою ОСОБА_1 про те, що 14.09.2016 року невстановлена особа таємно, шляхом транзакції з банківської картки «Приват Банк» викрала грошові кошти у сумі 8877,24 гривень (а.с.61).
В ході розслідування кримінального провадження встановлено, що грошові кошти з карти ПАТ «КБ «ПриватБанк» були викраденні за допомогою фінансового номеру (сім карта) потерпілої, яку їй заблоковано невстановленою особою, та відновлено в одному із відділень ПрАТ «Киівстар», як «втрачена».
Відповідно до положень статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом
Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Відповідно до пунктів 7, 8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою правління НБУ від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
Оскільки позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомила правоохоронні органи про вчинений злочин та позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач не несе відповідальності за таку платіжну операцію здійснену за допомогою платіжної картки № НОМЕР_1 .
При цьому при вирішенні спору суд приймає до уваги як правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 та від 11 березня 2015 року № 6-16цс15, так і правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 127/23496/15-ц.
Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В зв`язку з відмовою в задоволенні вимог, судовий збір відшкодування не підлягає.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1073 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 81,89, 141, 263, 265 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 16.09.2019 року.
Суддя: Н. О. Сарат
Судове рішення № 84259314, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 10.09.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 214/1390/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: