Рішення № 84258225, 02.09.2019, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2019 року Справа № 923/1077/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України", м. Херсон

до: Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт", м. Херсон

про внесення змін до договору.

за участі секретаря судового засідання Короткої Ю.А.

представників сторін:

від позивача: Подоляк О.І., довіреність № 8587/3870/10-01-01/вих від 19.12.2018р.,

від відповідача: Жук Ю. В., ордер серія ХС № 136526 від 28.02.2019р.

в с т а н о в и в:

Позиція та докази позивача

Правовими підставами позову Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (позивач) з спрямованими до Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (відповідач) вимогами про внесення змін до договору вказано ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України та ч.2-ч.4 ст.188 Господарського кодексу України, а в якості обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги зазначено про укладення 22.01.2018 між сторонами справи договору про надання послуг № 5Р/3-П-ХЕФ-18, з строком дії цього договору до 31.12.2018, до якого виникла необхідність внести зміни в частині розміру плати за послугу, у зв`язку з збільшенням з 01.10.2018 тарифу позивача за надання передбаченої договором послуги, про повідомлення позивачем відповідача, як-то передбачено договором про зміну тарифу на послугу, та направлення позивачем відповідачеві пропозицій про внесення змін до договору, які (пропозиції) відповідач проігнорував, й ухиляючись від внесення запропонованих змін до договору, продовжував замовляти та отримувати послуги за договором, не розраховуючись за них з підстав неузгодження між сторонами розміру оплати за послуги на четвертий квартал 2018 року, що й спричинило звернення позивача, в період дії (чинності) договору, 27.12.2018, до суду з позовом про внесення до договору відповідних змін.

На підтвердження вказаних у позовній заяві обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, у позовній заяві зазначено та подано разом з нею:

- договір від 22.01.2018 про надання послуг № 5Р/3-П-ХЕФ-18 (т.1 а.с.21-26);

- лист позивача до відповідача від 18.10.2018 № 26-04-01.01-20 "Про направлення додаткових угод до договорів", з проектом додаткової угоди до вказаного договору від 22.01.2018 (т.1 а.с.27-28);

- наказ позивача від 28.09.2018 № 375 щодо введення в дію з 01.10.2018 вільних цін (тарифів) на послуги позивача, з додатком (т.1 а.с.29-31).

Позиція та докази відповідача

Відповідач позовні вимоги не визнав, обґрунтовуючи таку позицію положеннями ст.ст.14, 627, 632, 652, 654 Цивільного кодексу України, ч.3, ч.6 ст.179 та ч.5 ст.188 Господарського кодексу України та просить відмовити в повному обсязі в задоволенні позовних вимог, стверджуючи про відсутність підстав для внесення змін до договору після закінчення строку його дії та про неможливість, в силу закону, внесення змін до договору в частині зміни передбачених договором цін, після завершення строку його дії, а також, про фактичну зміну позивачем, в односторонньому порядку умов договору, шляхом надсилання відповідачеві до підписання та оплати, відповідно, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та рахунків на оплату послуг, з зазначеним у них новим (збільшеним проти вказаного у договорі) тарифом на послугу. Доводи відзиву обґрунтовано правовою позицією, що містить постанова від 08.05.2018 у справі № 910/14503/17 Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

На підтвердження вказаних у відзиві на позовну заяву обставин, якими обґрунтовано заперечення проти позову, у відзиві зазначено та подано разом з ним лист відповідача до позивача від 21.12.2018 № 19-18/107 "Стосовно коригування рахунків та актів згідно діючих тарифів" (т.1 а.с.42).

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 28.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 12.03.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 02.04.2019.

В судовому засіданні 02.04.2019, в якому було розпочато розгляд справи по суті оголошено перерву до 10.04.2019 о 11-30 год.

Ухвалою суду від 10.04.2019 провадження у справі закрито на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України, за відсутності предмета спору.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 ухвалу від 10.04.2019 про закриття провадження у справі скасовано, справу передано для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 04.07.2019 справу прийнято до провадження судом у його теперішньому складі, з призначенням її розгляду 01.08.2019.

В судовому засіданні 01.08.2019 оголошено перерву до 29.08.2019 о 11-30 год.

28.08.2019 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі, в порядку п.7 ч.1 ст.228 ГПК України, до винесення остаточного судового рішення по справі № 923/988/18 Верховним Судом. Ухвалою суду від 29.08.2019 в задоволенні вказаного клопотання відмовлено, оскільки за приписами ч.3 ст.195 ГПК України на стадії розгляду справи по суті, провадження у справі може бути зупинено тільки з підстав, що передбачені п.1.-п.3 ст.227 ГПК України та п.1 ч.1 ст.228 ГПК України.

В судовому засіданні 29.08.2019 оголошено перерву до 02.09.2019 о 10 год. рівно.

Після завершення розгляду справи в судовому засіданні 02.09.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини, які встановлено судом

22.01.2018 Державне підприємство "Адміністрація морських портів України", в особі Херсонської філії цього державного підприємства (надалі - позивач), як виконавець, та Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт" (надалі - відповідач), як замовник, уклали між собою договір про надання послуг № 5Р/3-П-ХЕФ-18.

Основними умовами цього договору, які впливають на взаємовідносини сторін в межах даного спору між ними, є наступні:

- виконавець зобов`язався надати замовнику послуги з оформлення та видачі разових перепусток для в`їзду вантажного автотранспорту сторонніх організацій (автотранспорт юридичних осіб та фізичних осіб, призначений для перевезення зовнішньоторговельних та транзитних вантажів, з метою їх подальшого перевантаження силами та засобами замовника) на територію Херсонської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України", а замовник зобов`язався оплатити послуги на умовах договору (пункти 1.1. та 1.2.);

- вартість послуги з оформлення та видачі однієї перепустки складає 57,62 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% 11,52грн., що разом складає 69,14грн., відповідно до калькуляції (пункт 3.2.);

- розрахунки замовника та виконавця проводяться в національній валюті за тарифами, що діють у виконавця на момент надання цих послуг, згідно виставлених, на підставі облікових даних служби пропускного режиму рахунків виконавця, при цьому, про зміну ціни або тарифів виконавець письмово сповіщає замовника (пункт 3.3.);

- усі спори, що виникають з договору або пов`язані з ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами, а при неможливості вирішити спір шляхом переговорів - господарським судом (пункти 5.1. та 5.2.);

- договір діє до 31.12.2018, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами зобов`язань за договором (пункт 6.1.);

- зміни до договору, якщо інше не передбачено договором або чинними законодавством, оформлюються додатковою угодою до договору (пункт 9.1.);

- зміни до договору набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, безпосередньо у договорі або чинним законодавством (пункт 9.2.).

У зв`язку з зміною базових показників та з метою запобігання збитковості надання окремих послуг, наказом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", в особі Херсонської філії цього державного підприємства, від 28.09.2018 № 375 встановлено, що з 01.10.2018 вводяться в дію нові тарифи на послуги пропускного режиму та служби морської безпеки вказаної філії, зокрема, тариф в розмірі 60,40 грн., без ПДВ, на послугу з оформлення разової перепустки на територію для в`їзду вантажного автотранспорту сторонніх організацій.

Листом від 18.10.2018 № 26-04-01.01.-20 позивач направив відповідачу додаткову угоду до договору про надання послуг, за підписом керівника позивача та скріплену відбитком печатки позивача, в якій було відображено новий тариф.

Відповідно до вхідного штампу вказаного листа отримано відповідачем 18.10.2019. Проте, відповіді на цей лист відповідач не надав, відповідну додаткову угоду не підписав.

В подальшому, позивач направив відповідачу рахунки на оплату № 2619 від 05.11.2018 та № 2820 від 04.12.2018, разом з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №6956 від 31.10.2018 та №7788 від 30.11.2018, за надання послуг за жовтень та листопад 2018 року, в яких вартість послуг буда визначена виходячи з нового (більшого за розміром проти вказаного у договорі) тарифу на послугу.

Проте, отримавши вказані акти та рахунки відповідач, за супровідним листом від 21.12.2018 № 19-18/107, повернув їх позивачеві, відповідно, не підписавши та не сплативши, мотивуючи такі свої дії неналежним оформленням позивачем цих актів та рахунків: у них вказано тариф на послугу більший тариф на послугу, що передбачений договором.

Поряд з цим, протягом жовтня - листопада 2018 року, а також у грудні 2018 року, по 21.12.2018 року, дату повернення відповідачем позивачеві вказаних актів та рахунків, відповідач продовжував звертатися до позивача по отримання цих послуг та, фактично, отримував такі послуги позивача, що підтверджуються поданими до справи доказами - відповідними первинними документами (т.1 а.с.94-185).

У зв`язку з відсутності згоди відповідача на оплату наданих позивачем у жовтні - грудні 2018 року за діючим в період надання цих послуг тарифом на ці послуги, позивач в період строку дії договору, а саме 27.12.2018, звернувся до суду з відповідним позовом про внесення змін до договору (т.1 а.с.3).

Поряд з цим, позивачем стверджується та відповідачем у даній справі визнаний (за текстом відзиву на позовну заяву) той факт, що про введення з 01.10.2018 нового тарифу на послуги пропускного режиму позивачу стало відомо по отриманню від позивача відповідної інформації, в порядку пункту 3.3 договору, що містив лист позивача від 27.09.2018 № 26-04-01.01.-19, зареєстрований 27.09.2018 за вхідним №3937/24 відповідача (т.1 а.с.35).

Відповідно до ч.1 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, що визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені, зокрема, в заявах по суті справи. На підставі наведеної норми ч.1 ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд приймає доведеним факт отримання 27.09.2018 відповідачем листа позивача від 27.09.2018 № 26-04-01.01.-19, з повідомленням про зміну з 01.10.2018 тарифу на послугу, що передбачена укладеним між ними договором від 22.01.2018 № 5Р/3-П-ХЕФ-18, про який вказано у позовній заяві (на стор.2 цієї заяви) та про який зазначено відповідачем у відзиві на позовну заяву (на стор.2 відзиву) .

Правові норми, що підлягають застосуванню

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько–господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.180 Господарського кодексу України:

- зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства (за частиною 1 цієї статті);

- при укладанні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (за частиною 3 цієї статті);

- ціна у господарському договорі встановлюється у порядку , встановленому цим кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України (за частиною 5 цієї статті).

Відповідно до ст.190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.

Відповідно до ч.3 ст.21 Закону України "Про морські порти" тарифи на послуги, що надаються в морському порту, крім спеціалізованих послуг порту, та послуг, які оплачуються у складі портових зборів, є вільними та визначаються договором між суб`єктом господарювання, якій надає відповідні послуги, та замовником цих послуг.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України:

- зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (за частиною 1 цієї статті);

- сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором (за частиною 2 цієї статті);

- сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (за частиною 3 цієї статті);

- у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (за частиною 4 цієї статті);

- якщо судовим рішення договір змінено, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (за частиною 4 цієї статті).

Відповідно до ч.1 ст.654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом або не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.631 Цивільного кодексу України:

- строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (за частиною 1 цієї статті);

- сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення (за частиною 3 цієї статті).

Відповідно до ст.632 Цивільного кодексу України:

- ціна у договорі установлюється за домовленістю сторін (за частиною 1 цієї статті);

- зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (за частиною 2 цієї статті);

- зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (за частиною 3 цієї статті).

Оцінка судом встановлених обставин, з урахуванням положень правових норм, що підлягають застосуванню при вирішенні спору

Наявність укладеного між сторонами справи договору про надання послуг від 22.01.2018 № 5Р/3-П-ХЕФ-18 свідчить на користь виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, в силу яких, як-то встановлено приписами ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

По закінченні строку дії даного договору сторонами втрачена можливість на надання та, відповідно, отримання передбачених цим договором послуг на його умовах послуг.

Проте, в силу приписів закону (зокрема, ч.1 ст.193 та ч.1 ст.203 Господарського кодексу України) та вказаного договору (пункт 6.1.), у сторін залишилися (наявні дотепер) зобов`язання за договором, в частині проведення (завершення) взаєморозрахунків за договором за четвертий квартал 2018 року. В частині цього обов`язку сторін договор свою дію не припинив.

Проте, виконанню сторонами свого вказаного обов`язку за вже припинившим свою дію договором, перешкоджає наявний між сторонами спір щодо розміру тарифу, належного до застосування при розрахунках за послуги за жовтень-грудень 2018 року.

Оскільки даний спір не був вирішений шляхом переговорів сторін, позивач у період дії договору звернувся по вирішення даного спору до суду.

Виходячи з обставин справи, обраний позивачем спосіб захисту, а саме внесення змін до договору, що припинив свою дію, з розповсюдженням дії внесених змін на період дії договору, починаючи з 01.10.2018 (дати введення в дію нового тарифу відповідача на послугу), є ефективним способом захисту права позивача (права власності позивача на належні йому на грошові кошти - в сумі вартості наданих позивачем у жовтні - грудні 2018 року послуг за договором від 22.01.2018 № 5Р/3-П-ХЕФ-18), у спорі між сторонами, що виник в період дії відповідного договору та триває по цей час.

Закінчення терміну дії договору не свідчить про вичерпання відповідного спору та не перешкоджає внесенню вказаних змін до договору, оскільки з позовом про внесення змін до договору позивач звернувся до суду в період дії договору, та, при цьому, через наявність до теперішнього часу спору між сторонами про належний до застосування тариф на послуги, що передбачені від 22.01.2018 № 5Р/3-П-ХЕФ-18 при розрахунках за послуги за четвертий квартал 2018 року, які залишаються до цього часу неоплаченими позивачем, через неприйняття відповідачем до оплати рахунків з діючим у позивача з 01.10.2018 тарифом на послуги пропускного режиму.

Відповідач, будучи обізнаним з введенням в дію з 01.10.2018 нового тарифу позивача на передбачену договором послугу, та, маючи, за договором, крім іншого, обов`язок проводити розрахунок за послуги за тарифом, що діє за станом на час їх надання, протягом встановленого ч.3 ст.188 Господарського кодексу України строку не проявив будь-якого свого відношення до ініційованих позивачем змін до договору про надання послуг від 22.01.2018 № 5Р/3-П-ХЕФ-18, продовжуючи замовляти та отримувати зазначені послуг, що було розцінено позивачем як згода на застосування нового розміру тарифу, з огляду на виконання позивачем умови про повідомлення відповідача про введення в дію нового тарифу та наявність у відповідача договірного обов`язку проводити оплату послуг за діючим тарифом на час їх надання.

Відповідно до ч.4 ст.236 Господарського кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного суду.

Правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду по справі №910/14503/17 щодо неможливості внесення змін до договору, в порядку ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, в частині ціни договору, не може бути застосована судом при розгляді даної справи № 923/1077/18, оскільки фактичні обставини у справах не є подібними, суттєво відрізняються.

Зазначена правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, ґрунтується на таких обставинах, які встановлено при розгляді справи № 910/14503/17:

- у справі №910/14503/17 питання про зміну ціни договору було обґрунтовано істотною зміною обставин (тобто, зокрема, тим, що сторони не могли її передбачити при укладанні договору), у вигляді зміни тарифу на послугу, проте, у даній справі, № 923//1077/18, за текстом договору про надання послуг, поряд з пунктом 3.2., за яким сторони узгодили розмір тарифу на послугу, наявний пункт 3.3., за яким сторони узгодили оплату наданих позивачем послуг, за діючим тарифом позивача, на час їх надання, та, що про зміну ціни або тарифів позивач письмово повідомляє відповідача;

- у справі № 910/14503/17 інша сторона договору (відповідач) надала у строк встановлений ч.3 ст.188 Господарського кодексу України свої заперечення проти таких змін, на відміну від відповідача у даній справі.

Висновки суду

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм суд дійшов висновку про те, що у зв`язку з ухиленням відповідача від вирішення в досудовому порядку ініційованого позивачем питання про внесення у встановленому законом порядку змін до договору про надання послуг від 22.01.2018 № 5Р/3-П-ХЕФ-18, в частині зміни (збільшення) тарифу, за яким мають проводитися розрахунки за послуги, з жовтня 2018 року, такі зміни мають бути внесені до договору у судовому порядку.

Поряд з цим, відповідні зміни мають бути внесені в договір не з 01.10.2018, як-то вказано позивачем у позовних вимогах, а з 18 жовтня 2018 року, оскільки, саме, до цієї дати пройшло 20 днів з 27.09.2018 моменту повідомлення відповідача позивачем, які обидва розташовані у місті Херсоні за однією адресою (м. Херсон, проспект Ушакова, буд.4), про зміну з 01.10.2018 розміру тарифу для розрахунку по договору, й після цього позивач не надіславши будь-яких зауважень та заперечень щодо таких змін продовжував звертатися до позивача по отримання послуг.

Відповідно, позовну вимогу має бути задоволено частково.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати позивача на сплату судового збору за платіжним дорученням від 19.12.2018 № 1122 у сумі 1762грн., які відповідно до положень п.1 ч.1 ст.129 ГПК України, а саме "у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів судовий збір покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони", підлягають стягненню з відповідача, який безпідставно ухилявся від внесення змін до договору.

Керуючись ст.ст. 232, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Внести зміни до укладеного 22.01.2018 між Державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт" (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01125695) та Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 38727770), в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", договору про надання послуг № 5Р/3-ПХЕФ-18, а саме:

"Пункт 3.2. розділу 3 "Ціна договору та порядок розрахунків" змінити та викласти в наступній редакції:

"3.2. Вартість оформлення разової перепустки на територію для в`їзду вантажного автотранспорту сторонніх організацій складає 60,40 грн. (шістдесят грн. 40 коп.), крім того ПДВ 20% - 12,08 (дванадцять грн. 08 коп.), разом 72,48 грн. (сімдесят дві грн.. 48 коп.) з ПДВ".

3. Вказані зміни до пункту п.3.2. договору від 22.01.2018 № 5Р/3-ПХЕФ-18 застосовуються до правовідносин, які виникли між Державним підприємством "Херсонський морський торговельний порт" та Державним підприємством "Адміністрація морських портів України", в особі Херсонської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (адміністрація Херсонського морського торговельного порту) з 18 жовтня 2018 року.

4. Стягнути з Державного підприємства "Херсонський морський торговельний порт" (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, буд.4; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01125695) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Херсонської філії ДП "Адміністрація морських портів України" (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, буд.4; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 38728533) 1762 грн. компенсації витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 16.09.2019.

Суддя К.В. Соловйов