Рішення № 84258055, 12.09.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.2019 Справа № 920/795/18м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючий суддя Котельницька В.Л., судді: Джепа Ю.А., Заєць С.В., при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу №920/795/18

за позовом Фізичної особи - підприємця Кащенка Олексія Івановича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області (42830, Сумська область, Великописарівський район, смт. Кириківка, вул. Правдинська, буд. 32, код ЄДРПОУ 38043810)

про стягнення 178 570,00 грн. заборгованості за договором № 139 від 07.08.2018, укладеного між сторонами

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - не прибув

встановив:

До господарського суду звернувся фізична особа-підприємець Кащенко Олексій Іванович з позовом до відповідача - Відділу освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області, у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за виконані роботи відповідно договору № 139 від 07.08.2018 в сумі 178570,00 грн., а також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2678,55 грн.

Ухвалою суду від 23.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 20.11.2018, а ухвалою суду від 20.11.2018 відкладено підготовче засідання на 13.12.2018.

11.12.2018 до суду надійшов відзив № 01-12/814 від 07.12.2018 на позовну заяву, в якому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити, зазначивши про те, що він не здійснив остаточну оплату за договором № 139 від 07.08.2018 лише через неякісно виконану роботу підрядником, при прийманні робіт не скликалося жодної комісії, акт підписаний колишнім начальником відділу одноособово.

11.12.2018 до суду надійшла заява № 01-12/813 від 07.12.2018 відповідача про призначення експертизи, в якій він просить суд призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Сумському відділенню Харківського науково-дослідного інституту ім. засл. проф. Бокаріуса М.С.

Зазначену заяву № 01-12/813 від 07.12.2018 відповідача про призначення експертизи судом прийнято до розгляду.

13.12.2018 до суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, в якій сторона просить суд збільшити позовні вимоги та стягнути з відповідача на свою користь 188976,96 грн., з яких: сума заборгованості за договором підряду № 139 від 07.08.2018 в розмірі 178570,00 грн., сума пені в розмірі 1335,61 грн., збитки завдані інфляцією у розмірі 9071,35 грн. та судові витрати.

Зазначену заяву позивача про збільшення позовних вимог судом прийнято до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 13.12.2018 у справі №920/795/18 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 23.01.2019 та відкладено підготовче засідання на 22.01.2019.

22.01.2019 позивачем подано до суду відповідь на відзив б/н, б/д (вх. № 450 від 22.01.2019), де позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідно до супровідного листа б/н від 22.01.2019 (вх. № 465 від 11.01.2019) представник відповідача надав до суду витяг з ЄДРПОУ від 22.01.2019 про Відділ освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області (42830, Сумська область, Великописарівський район, смт. Кириківка, вул. Правдинська, 32, ідентифікаційний код 38043810).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 22.01.2019 у справі №920/795/18 призначено колегіальний розгляд справи № 920/795/18 у складі трьох суддів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 22.01.2019 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Спиридонова Н.О., суддя Заєць С.В., суддя Котельницька В.Л.

Ухвалою суду від 25.03.2019 у справі № 920/795/18 продовжено строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів з 25.03.2019 до 24.04.2019 та призначено підготовче засідання на 09.04.2019 з повідомленням учасників справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2019 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Спиридонова Н.О., судді Заєць С.В., Джепа Ю.А.

Ухвалою суду від 07.05.2019 відкладено підготовче засідання на 11.06.2019.

11.06.2019 до суду від позивача надійшли пояснення щодо призначення у справі судової технічно-будівельної експертизи із запереченнями проти її призначення.

18.06.2019 у зв`язку з тривалим відрядженням судді Спиридонової Н.О. відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад колегії суддів у даній справі: головуючий суддя Котельницька В.Л., судді - Заєць С.В. та Джепа Ю.А.

Ухвалою суду від 24.06.2019 призначено підготовче засідання у даній справі на 06.08.2019.

Представники сторін у підготовче зсідання 06.08.2019 не прибули, про причини неявки суд не повідомили, при цьому судом встановлено факт належного повідомлення сторін про дату і місце проведення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 06.08.2019 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до розгляду по суті у судове засідання на 12.09.2019. Цією ж ухвалою суд відмовив у задоволенні заяви відповідача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

У судове засідання 12.09.2019 представники сторін не прибули, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Головуючим оголошено стислий зміст позовних вимог та заперечень проти позову, судом досліджено докази, подані сторонами на підтвердження їх вимог і заперечень стосовно предмета позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Між Відділом освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області (замовником, відповідачем у справі) та Фізичною особою - підприємцем Кащенком Олексієм Івановичем (підрядником, позивачем у справі) було укладено Договір № 139 від 07.08.2018, згідно з умовами якого підрядник зобов`язався на свій ризик виконати роботи відповідно до договору, кошторисної документації та вимог законодавства, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити виконані роботи згідно умов цього договору (пункт 1.1 договору).

Вид робіт, що підрядник зобов`язується виконати: «Поточний ремонт системи опалення Яблучненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області» за адресою: Сумська область, Великописарівський р-н, с.Яблучне, вул.Щаслива, 45 (пункт 1.2 договору).

Підрядник гарантує якість закінчених робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників, визначених умовами цього договору, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку. Якість робіт за основним договором повинна відповідати всім умовам, передбаченим ДСТУ, ДСТУ Б. Д. 1.1-7, ДБН В. 1.2- 1 1-2008, ДБН В.1.2-9-2008, ДБН В.1.2-6-2008 та іншим умовам, що ставляться до робіт такого характеру, а також вимогам замовника (пункт 1.3. договору).

За умовами пункту 2.1. договору № 139 ціна договору є твердою та становить 255 100,00 грн.

Відповідно до пунктів 3.1-3.5 укладеного договору розрахунки за виконані підрядником роботи проводяться замовником на підставі підписаних сторонами Актів приймання виконаних робіт (типова форма № КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) надалі акти приймання виконаних робіт.

Документи про виконані роботи та їх вартість своєчасно складаються підрядником. Підрядник забезпечує своєчасне надання складених у встановленому порядку та підписаних документів замовнику для підписання. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Замовник може відмовитись від підписання та обґрунтувати причини відмови протягом 5 робочих днів з дня їх одержання.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних робіт.

Оплата достроково виконаних робіт буде проводитись при наявності фінансування.

Сторони погоджуються, що замовник не несе відповідальності за порушення грошових зобов`язань при відсутності або несвоєчасності бюджетного фінансування.

Згідно постанов Кабінету Міністрів №117 від 23.04.2014 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» та №1764 від 27.12.2001 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» замовник передбачає попередню оплату на придбання матеріалів в розмірі 30% від договірної ціни - в сумі 76530 грн. 00 коп. Замовник перераховує попередню оплату підряднику протягом 5 (п`яти) днів з дня укладення даного договору.

Судом встановлено, що на виконання умов укладеного договору 07.08.2018 сторонами був складений та підписаний локальний кошторис із переліком робіт та витрат за договором.

Також матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем своїх договірних зобов`язань, як доказ вчиненого позивачем надано акт приймання виконаних будівельних робіт за 07.08.2018 - 06.09.2018, який було підписано представниками сторін та скріплено їхніми печатками, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за 08.08.2018 - 06.09.2018, сформовану і підписану замовником і підрядником.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що замовником було перераховано на рахунок позивача лише авансовий платіж у сумі 76530,00 грн., що підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за 08.08.2018 - 06.09.2018 та звітом про дебетові та кредитові операції, що охоплює період від дати укладення договору № 139 від 07.08.2018 і до дати подачі даного позову до суду. Звіт про дебетові та кредитові операції підтверджує також те, що жодних інших коштів від замовника на рахунок позивача за спірним договором не надходило.

За своєю правовою суттю укладений між сторонами договір є договором підряду.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки) (ч. 3 ст. 853 ЦК України).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи (ст. 854 ЦК України).

Також, діючим законодавством передбачено поняття «ощадливості підрядника». Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 845 ЦК України підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Відтак, підрядник у будь-якому разі має право на отримання за свою роботу суми коштів передбаченої в договорі у разі виконання належним чином визначених робіт.

Виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем є обов`язковою передумовою для виконання замовником своїх грошових зобов`язань перед підрядником. Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів, які підтверджують обсяги виконаних робіт та їх вартість. Такі документи складаються та підписуються підрядником і передаються замовнику. Після підписання таких документів у замовника виникає обов`язок сплатити виконані роботи в передбачені договором терміни. В даному випадку, документом, що підтверджує обсяг виконаних робіт та їх вартість є Акт прийому-здачі виконаних робіт № 1 від 06.09.2018.

Матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано, що роботи, виконані позивачем на виконання умов договору № 139, прийняті відповідачем як замовником без зауважень, акт виконаних робіт підписаний останнім без будь-яких застережень. Відтак в силу законодавчих приписів та умов договору відповідач зобов`язаний сплатити позивачеві необхідну суму коштів за виконані роботи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським, кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - ч. 1 ст. 530 ЦК України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, вимога щодо стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості за виконані роботи за договором № 139 від 07.08.2018 у розмірі 178570,00 грн. (залишок несплаченої заборгованості) підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача стосовно несплати позивачеві коштів за виконані роботи через неналежну якість таких робіт суд оцінює критично виходячи з наступного.

Питання гарантійних зобов`язань врегульовані сторонами у розділі 7 договору № 139 від 07.08.2018.

Так, підрядник гарантує якість закінчених поточних робіт та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку.

Гарантійний строк на виконані поточні роботи складає два роки від дня прийняття замовником за актом.

Початком гарантійних строків вважається день підписання акта про приймання-передачу закінчених робіт. У разі виявлення замовником протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у закінчених роботах, він повідомляє про них підрядника письмово.

Підрядник зобов`язаний своєчасно усунути виявлені недоліки (дефекти). У разі відмови підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти) замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. У такому разі підрядник зобов`язаний повністю компенсувати замовнику витрати, пов`язані з усуненням зазначених недоліків, та завдані збитки.

Якщо між замовником і підрядником виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат, пов`язаних з проведенням такої експертизи, покладається на підрядника (пункти 7.1-7.5 договору).

За умовами пункту 6.3 договору передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт.

Такий акт, у свою чергу, є підставою для оплати відповідачем як замовником виконаних позивачем робіт.

Таким чином, відповідач зобов`язаний сплатити позивачеві грошові кошти за виконані роботи, оскільки він прийняв у повному обсязі такі роботи та не висловив зауважень до виконаних робіт у процесі їх прийняття.

Питання гарантійного обслуговування охоплюються іншими умовами договору та положеннями цивільного законодавства, а виявлені недоліки у виконаних позивачем роботах є підставою для пред`явлення йому вимог відповідачем у межах гарантійного строку на ці роботи, а не є підставою для несплати коштів.

Відповідно до частин 1-3 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Відповідачем зустрічних позовних вимог до позивача у справі не заявлено. Також відповідачем не надано суду доказів врегулювання питань щодо якості робіт у позасудовому порядку.

Таким чином, пред`явлення відповідачем претензій позивачеві щодо якості виконаних робіт протягом гарантійного строку не позбавляє його обов`язку оплатити прийняті без зауважень роботи та права у випадку наявності недоліків таких робіт вимагати їх усунення чи відшкодування збитків протягом гарантійного строку.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 1335,61 грн. пені та 9071,35 грн. інфляційних збитків суд зазначає наступне.

Згідно з п.3 ч.1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Абзацом 3 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» було надано роз`яснення: якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Частиною 6 статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Разом з тим, суд наголошує, що ані договором, ані певним законодавчим актом не передбачено можливості нарахування саме пені у даних зобов`язальних правовідносинах, що виникли між сторонами.

Щодо Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та ч. 6 статті 231 ГК України, то вони регулюють лише розмір пені та штрафних санкцій відповідно, і не можуть бути підставою для самого нарахування пені без встановлення її розміру в договорі.

Тому, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність вимог позивача про стягнення з відповідача 1335,61 пені.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 9071,35 грн. інфляційних втрат.

При перевірці правильності нарахування суми інфляційних збитків суд враховує умови договору щодо строків розрахунків за виконані роботи, які згідно п.3.3 договору встановлені протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних робіт. Так суд зазначає, що кінцевою датою оплати виконаних позивачем робіт є 20.09.2018, а прострочення платежу виникає з 21.09.2018.

Також суд враховує позицію, викладену в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», відповідно до пункту 2 якого сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 № 62-97). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що інфляційні втрати повинні бути нараховані відповідачу починаючи з жовтня 2018 року.

Перевіривши, в межах позовних вимог, розрахунки позивача, в тому числі: періоди нарахувань, розмір простроченого платежу, індекси інфляції, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині частково, а саме: 5578,17 грн. інфляційних втрат.

У відповідності до вимог статей 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Частиною 2 ст. 237 ГПК України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, підтвердження матеріалами справи заборгованості відповідача перед позивачем у загальній сумі 178570,00 грн., суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 178570,00 грн. заборгованості за договором № 139 від 07.08.2018 та 5578,17 грн. інфляційних втрат, в іншій частині суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку судовий збір покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2762,22 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 185, 232, 233, 236- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області (42830, Сумська область, Великописарівський район, смт. Кириківка, вул. Правдинська, 32; код ЄДРПОУ 38043810) на користь Фізичної особи-підприємця Кащенка Олексія Івановича ( АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_1 ) заборгованість за договором № 139 від 07.08.2018 у сумі 178570,00 грн., 5578,17 грн. інфляційних втрат; а також витрати по сплаті судового збору у даній справі у розмірі 2762,22 грн.

В іншому відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України). Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено 16.09.2019.

Головуючий cуддя В.Л. Котельницька Судді: Ю.А.Джепа

С.В.Заєць