Ухвала суду № 84257947, 16.09.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16.09.2019 Справа № 917/1561/19

Суддя Господарського суду Полтавської області Сірош Д.М., розглянувши матеріали позовної заяви

Першого заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир-Агро"

про стягнення безпідставно збережених коштів

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся в інтересах держави в особі Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яромир-Агро" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 217537,38 грн за користування земельною ділянкою площею 21,0804 га, кадастровий номер 5323882601:01:001:0237 без правовстановлюючих документів.

Як досліджено судом, з даним позовом до суду звернувся прокурор в інтересах держави в особі органу, уповноваженого на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною другою статті 164 Господарського процесуального кодексу встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Як зазначає прокурор, необхідність захисту інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування, покладає на прокуратуру обов`язок представництва інтересів держави в суді, відповідно до статті 23 Закону України “Про прокуратуру”, оскільки несплата коштів за користування земельною ділянкою тягне за собою недоотримання коштів у місцевий бюджет, а це в свою чергу відображається на соціальній сфері, чим порушуються матеріальні інтереси держави. Так, даний позов пред`являється Лубенською місцевою прокуратурою Полтавської області в інтересах держави в особі Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області у зв`язку з неналежним вжиттям органом місцевого самоврядування заходів щодо стягнення суми безпідставно збережених коштів. Зокрема, прокурор зазначає, що сільська рада обмежилась виключно перепискою та упродовж тривалого терміну користування земельною ділянкою відповідачем, позову до суду не подала. Крім того, в штатному розписі сільської ради не передбачено посади юрисконсульта та відсутні кошти на сплату судового збору. За таких обставин сільська рада не може не може самостійно подати позовну заяву щодо стягнення заборгованості з ТОВ "Яромир-Агро".

З приводу наведених доводів прокурора, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Відповідно до частини 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У частині 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

Верховним Судом в ухвалі від 19.07.2018 у справі № 822/1169/17 при застосуванні приписів частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" було зауважено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак, підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі № 923/129/17, від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 року у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 року у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 року у справі № 910/18770/17, від 05.11.2018 року у справі № 910/4345/18.

Як зазначалось вище, приписами чинного законодавства на прокурора покладено обов`язок довести суду наявність підстав для представництва інтересів держави в суді, наприклад, у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Проте, прокурором у позовній заяві не зазначено в чому саме полягає неможливість Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області (позивача) звернутися з відповідним позовом про стягнення 217537,38 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.

Тобто, позивач, в інтересах та в особі якого з позовом до суду звернувся Заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури, має підстави і можливість самостійно захищати свої права і прокурор не довів неможливості реалізації такого захисту самим позивачем - Дейманівською сільською радою.

Крім того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття позовної заяви до розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 922/901/17, від 31.10.2018 у справі № 910/6814/17, від 06.02.2019 у справі №927/246/18.

Разом з тим, відповідно статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.

У даній справі судом не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Дейманівською сільською радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Зазначене вище узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, зокрема в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 926/03/18, від 23.09.2018 у справі № 924/1237/17.

Одночасно Верховний Суд наголошує, що обставини дотримання прокурором встановленої частинами 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури, яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом не залежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до приписів статей 53, 174 ГПК України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган держави (за його наявності), виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.

Суд наділений правом залишити позовну заяву прокурора без руху, в порядку частини 1 статті 174 ГПК України, у випадку, якщо прокурором не зазначені підстави такого звернення, як це передбачено частиною 5 статті 162 ГПК України, та надати можливість прокурору обґрунтувати підстави подання позову, або повернути таку позовну заяву, з посиланням на пункт 4 частини 5 статті 174 ГПК України, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків у визначений судом спосіб.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, але не пізніше 02.10.2019.

Встановити спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом:

- надання письмового обґрунтування правових підстав пред`явлення даного позову Заступником керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області (з урахуванням правових позицій Верховного Суду) та зазначенням об`єктивних причин, які перешкоджають пред`явленню Дейманівською сільською радою Пирятинського району Полтавської області

даного позову;

- надання належних та допустимих доказів на підтвердження бездіяльності Дейманівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з такою заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://pl.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.М. Сірош