Рішення № 84257873, 04.09.2019, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/806/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.А. Липі

за участю представників:

від позивача: Малаховська Ю.В. - довіреність;

від відповідача : не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Комунальна установа "Спеціалізований монтажно-експлуатаційний підрозділ" Одеської міської ради (вул. Розкидайлівська,буд.67-А,Одеса,Одеська область,65110) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬЕНЕРГОСЕРВІС" (вул. Коблевська, 17/19, Одеса, Одеська область, 65029)

про зобов`язання вчинити певні.

ВСТАНОВИВ:

Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи підприємця Назарова Олександра Сергійовича, в якому просить господарський суд про виселення .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 764, 785, 795 Цивільного кодексу України, ст. 193, ГК України, ст.ст. 17, 10, 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна, ст. 4 Закону України "Про місцеве самоврядування".

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2019р. Справу № 916/806/19 прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.05.2019р. зустрічну позовну заяву Фізичної особи підприємця Назаров Олександр Сергійович до Департамент комунальної власності Одеської міської ради від 17.05.2019р. про зобов`язання вчинити певні дії повернено без розгляду.

03.06.2019р. до канцелярії Господарського суду Одеської області надійшла апеляційна скарга Фізичної особи підприємця Назаров Олександр Сергійович на ухвалу від 22.05.19 по справі № 916/806/19 за позовом Фізичної особи підприємця Назаров Олександр Сергійович до Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Ухвалою суду від 04.06.2019р. провадження у справі №916/806/19 зупинено до розгляду апеляційної скарги Фізичної особи підприємця Назаров Олександр Сергійович на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.05.2019р..

05.06.2019р. відповідач звернувся до суду з клопотанням ( вх. 2-2678/19) про зупинення провадження у справі до розгляду апеляційної скарги Фізичної особи підприємця Назаров Олександр Сергійович на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.05.2019р.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.06.2019р. ухвалу господарського суду Одеської області від 22.05.2019 про повернення зустрічної позовної заяви у справі № 916/806/19 залишено без змін.

Ухвалою суду від 10.07.2019р. провадження у справі №916/806/19 поновлено та повідомлено сторін, що підготовче засідання призначене на "24" липня 2019 р. о15:30.

24.07.2019р. відповідач звернувся до суду з клопотанням ( вх. 2-3510/19) про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішення у справі №916/1872/19.

Позивач заперечував проти задоволення клопотання.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, зокрема, у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження по справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Пов`язаність справ, полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Відповідно до ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, розгляд справи №916/1872/19 не є перешкодою для перевірки суттєвих обставин, які можуть бути встановлені судом у даній справі, а конкретні обставини даної справи надають можливість розглянути даний спір без очікування рішення по справі №910/1872/19.

Крім того, відповідач не позбавлений права після прийняття рішення на його користь та набрання його законної сили у справі № 916/806/19, звернутися до суду з заявою за нововиявленими обставинами в порядку ст. ст. 320-325 ГПК України.

Таким чином, суд вважає, про відсутність наявних підстав для зупинення провадження у даній справі на підставі п.5 ч.1 ст. 227 ГПК України та відмовляє відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №916/806/19 про що зазначено в протоколі судового засідання від 24.07.2019р.

Крім того, суд відмовив в задоволені клопотання від 05.06.2019р. про зупинення провадження у справі до розгляду апеляційної скарги Фізичної особи підприємця Назаров Олександр Сергійович на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.05.2019р. з підстав того, що ухвалою суду від 04.06.2019р. провадження у справі зупинено до розгляду апеляційної скарги Фізичної особи підприємця Назаров Олександр Сергійович на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.05.2019р. про що також зазначено в протоколі судового засідання від 24.07.2019р.

Ухвалою суду від 24.07.2019р. закрито підготовче провадження у справі № 916/806/19 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "19" серпня 2019 р. о 12:45

19.08.2019р. відповідачем подано відзив на позов з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання відзиву.

Ухвалою суду від 19.08.2019р. відмовлено Фізичній особі - підприємцю Назарову Олександру Сергійовичу в поновленні строку на подання до суду відзиву на позовну заяву.

02.09.2019року Фізична особа - підприємець Назаров Олександр Сергійович звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою в порядку ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, про відвід судді Літвінова С.В. від розгляду справи №916/806/19.

Ухвалою від 03.09.2019р. судом було визнано заяву фізичної особи-підприємця Назарова Олександра Сергійовича про відвід судді від розгляду даної справи необґрунтованою, зупинено провадження у даній справі до вирішення питання про відвід судді.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу заява фізичної особи-підприємця Назарова Олександра Сергійовича про відвід судді від розгляду даної справи була передана на розгляд судді Желєзній С.П.

Ухвалою суду від 04.09.2019р. у задоволенні заяви (вх. №2-4150/19 від 02.09.2019р.) про відвід судді Літвінова С.В. від розгляду справи №916/806/19 фізичній особі-підприємцю Назарову Олександру Сергійовичу відмовлено.

Ухвалою суду від 04.09.2019р. провадження у справі №916/806/19 поновлено та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з`явився. Відзив на позовну заяву який подано відповідачем судом до уваги не прийнятий.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 04.09.2019р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Між Комунальним підприємством «Парки Одеси» та Фізичною особою-підприємцем Назаровим Олександром Сергійовичем укладено договір оренди № 22-15-Ш від 06.11.2015 року відповідно яуого, надано в строкове платне користування об`єкт комунальної власності - нежилу окремо розташовану будівлю, загальною площею 30,2 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, Центральний парк культури та відпочинку ім. Шевченка, вул. Маразліївська, 1/10 , строком до 06.10.2018 р.

Рішенням Одеської міської ради від 26.04.2017 р. № 1962 - VII визнано таким, що втратило чинність, рішення Одеської міської ради від 27.06.2006 р. № 56 - V «Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Одеса».

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 5 Закону Україну «Про оренду державного та комунального майна» з метою приведення відносин щодо управління об`єкти комунальної власності територіальної громади м. Одеси, у відповідність до вимог чинного законодавства, Одеської міською радою було прийнято рішення № 2284-УІІ від 26.07.2017 р. «Про визначення органу уповноваженого управляти майном, яке є комунальної власністю територіальною громади м. Одеси».

Відповідно до даного рішення Одеської міської ради визначено, що департамент комунальної власності Одеської міської ради є органом, уповноваженим управляти майном територіальної громади м. Одеси та виступати Орендодавцем такого майна.

На виконання рішення Одеської міської ради від 26.07.2017 р. № 2284-УІІ «Про визначення органу, уповноваженого управляти майном, яке є комунальної власністю територіальної громади міста Одеси» було складено акт приймання-передачі від 23.03.2018 р. орендної справи між КП «Парки Одеса» та Департаментом, відповідно до якого КП «Парки Одеса» передало, а Департамент, де згідно з цим актом Орендодавцем виступає - департамент комунальної власності Одеської міської ради (далі - Позивач).

Спірне майно є об`єктом комунальної власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради, що вбачається, відповідно до свідоцтва про право власності від 26.09.2007 р. серії ЯЯЯ № 968405, яке видано на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради, нежила одноповерхова будівля, загальною площею 30,2 кем, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/10 - належить територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності.

Право власності належним чином зареєстроване в реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що свідчить витяг від 11.10.2007р. № 16249455.

Відповідно до п. 2.1 положення «Про департамент комунальної власності Одеської міської ради», яке затверджене рішенням Одеської міської ради від 19.02,2013 року № 2752-VI повноваження щодо управління комунальною власністю територіальної громади м. Одеси належать - департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі - Департамент) та відповідно до п, 2.6. Департамент наділено правом на організацію претензійно-позовної роботи, у встановленому порядку здійснювати захист прав та інтересів територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради в усіх судових органах з питань, що віднесені до компетенції Департаменту.

Відповідно до п.1.3 договору термін дії договору оренди з 06.11.2015р. до 06.10.2018р.

Згідно з п.3.1 договору Орендодавець має право проводити реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт нежилих приміщень.

Відповідно до п.3.4 договору Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в оренду нежитлове приміщення згідно з п.1.1 цього договору за актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами.

Відповідно до п.4.3 договору при проведенні Орендарем капітального ремонту чи переобладнання приміщень, останній несе матеріальну відповідальність за якість ремонту та пошкодження, викликані ремонтом у приміщеннях будинку, де знаходиться об`єкт оренди.

Згідно з п.4.7 договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання Орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Відповідно до п.6.1 договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо невиконання було наслідком форс-мажорних обстави, за умови повідомлення стороною, для якої створилась неможливість виконання зобов`язань за договором, протилежну сторону у триденний термін.

Згідно з п.7.7 договору після закінчення строку дії договору, Орендар має переважне право на його продовження на нових умовах, у разі належного виконання ним умов договору та за відсутності у Орендодавця наміру передачі об`єкта оренди на наступний термін на конкурсних засадах.

Відповідно до п.7.8 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Згідно з п.7.9 договору, заяви, пропозиції, повідомлення, претензії стосовно змін, розірвання, припинення або продовження дії договору оренди на новий термін, надсилаються сторонами цього договору рекомендованими або цінними листами за адресами, зазначеними у цьому договорі.

Відповідно до п.7.11 договору дія договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено, продажу об`єкта оренди за участю Орендодавця, загибелі об`єкта оренди, достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду, банкрутства або ліквідації Орендаря, в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Разом з тим, позивач зазначає, що листом від 10.09.2018р. за № 01-13/4175 та листом від 10.10.2018р. за № 01-13/4694 позивач, керуючись ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" повідомив відповідача, що договір оренди закінчує свою дію 06.10.2018р. та на новий строк продовжуватися не буде, а також запропонував у добровільному порядку повернути орендоване майно.

Між тим, як стверджує позивач, на момент зверненням з позовом відповідач у добровільному порядку не передав спірне приміщення, що стало підставою для звернення з відповідним позовом.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов таких висновків:

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Стаття 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" визначає, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

В силу ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 зазначеної вище статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 2 статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності до ч.4 ст. 284 Господарського кодексу України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строк договору оренди визначаються за погодженням сторін.

За умовами п.7.9 договору, дія договору, зокрема припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

У відповідності до п.7.7 договору, після закінчення строку дії договору, орендар має переважне право на його продовження у разі належного виконання ним умов договору.

Так, правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст. 764 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо продовження договору на новий строк, то такий договір припиняється.

При цьому, слід зазначити, що ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що строк звернення з такою заявою не обмежений місяцем саме після закінчення дії договору, а заінтересована сторона може подати заяву і до закінчення строку дії договору оренди, оскільки такі дії не суперечать вказаному закону та узгоджується з іншими нормативно-правовими актами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач своїм листом №01-13/4175 від 10.09.2018р., повідомив останнього про те, що термін дії договору оренди закінчується 06.10.2018р. і продовжуватись не буде, у зв`язку з чим необхідно передати приміщення згідно акта прийому-передачі у термін до 22.10.2018р.

Повторно, листом №01-13/4694 від 10.10.2018р., позивач звернувся до відповідача про те, що термін дії договору оренди закінчився 06.10.2018р., у зв`язку з чим необхідно передати приміщення згідно акта прийому-передачі.

Отже, волевиявлення орендодавця щодо припинення договірних відносин і повернення об`єкту оренди підтверджується його листами №01-13/4175 від 10.09.2018р. та №01-13/4694 від 10.10.2018р. надісланим на адресу відповідача.

Крім того, слід зазначити, що за умовами п. 7.5 договору оренди зміни та доповнення до договору можуть мати місце за погодженням сторін.

Однак, відповідачем не надано доказів укладення між сторонами додаткової угоди про подальше, після 10.07.2018р. продовження строку договору оренди.

Враховуючи те, що позивачем дотримано встановлений в законі строк щодо повідомлення про припинення дії договору оренди №22-15-ІІІ від 06.11.2015 р., суд вважає, що вказаний договір оренди припинений з 07.10.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Обов`язок орендаря після припинення дії договору повернути орендодавцеві об`єкт оренди передбачено також ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", за якою в разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, визначених договором оренди.

Враховуючи вищевикладене, а також встановлені судом обставини щодо припинення дії договору №22-15-ІІІ від 06.11.2015 р., суд дійшов висновку про безпідставне зайняття відповідачем орендованого ним приміщення.

Положеннями п.4.7 договору встановлено, що після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, орендар зобов`язаний у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди.

Як стверджує позивач, на момент зверненням з позовом відповідач у добровільному порядку не передав спірне приміщення та продовжує його використання.

Так, враховуючи припинення договору оренди і відсутність правових підстав для використовування відповідачем приміщення, яке ним орендувалось за вказаним договором, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача щодо виселення відповідача з орендованого ним нежилого приміщення загальною площею 30,2 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, Центральний парк культури та відпочинку ім. Шевченка, вул. Маразлїївська, 1/10 , в зв`язку з чим позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради слід задовольнити.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та виселення відповідача з займаного приміщення.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Фізичну особу-підприємця Назарова Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_2 , ідент. код НОМЕР_1 ) з нежилої окремо розташованої будівлі, загальною площею 30,2 кв.м, яка розташована за адресою: м. Одеса, Центральний парк культури та відпочинку ім. Шевченка, вул. Маразлїївська, 1/10 , на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909 , МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 26302595).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Назарова Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_2 , ідент. код НОМЕР_1 ) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, р/р 37326027001909, МФО 828011 в ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 26302595) судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Повне рішення складено 16 вересня 2019 р.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов