Ухвала суду № 84257565, 16.09.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

16 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 803/679/18 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про виконання рішення суду в частині стягнення судового збору в справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Волинської області про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 позов ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області судові витрати у сумі 704,80 грн.

06.09.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про виконання рішення суду в частині стягнення судового збору в даній справі, оскільки відповідачем протягом тривалого часу рішення суду в цій частині не виконано.

Ухвалою суду від 10.09.2019 ухвалено розгляд даної заяви проводити в письмовому провадженні без повідомлення сторін.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що дана заява до задоволення не підлягає з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.05.2018 позов ОСОБА_1 задоволено частково визнано протиправним та скасовано рішення Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області від 16 березня 2018 року № 10 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 19 грудня 2017 року щодо призначення пенсії за вислугою років на підставі пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; зобов`язано Луцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області призначити та нарахувати з 19 грудня 2017 року ОСОБА_1 пенсію за вислугою років на підставі пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зарахувавши у спеціальний стаж роботу за період з 01 вересня 1998 року по 04 січня 2000 року у Луцькій вечірній (змінній) загальноосвітній школі, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено та стягнуто на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області судові витрати у сумі 704,80 грн. Дане рішення набрало законної сили 03.07.2018.

10.07.2018 за заявою позивача, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.05.2018, видано виконавчий лист щодо стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області судових витрат у сумі 704,80 грн.

31.07.2018 вказаний виконавчий лист надісланий позивачем до Казначейської служби.

Листом від 31.10.2018 № 14-08/173-4941 Головне управління Державної Казначейської служби України у Волинській області повідомило Левковську Т.В. про те, що працівниками Казначейської служби вжито передбачені нормами чинного законодавства заходи щодо виконання рішення суду про стягнення коштів. При цьому зазначили, що відповідно до абзацу другого підпункту 1 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845) безспірне списання коштів державного бюджету на підставі судових рішень здійснюється органами Казначейства у порядку черговості надходження таких рішень. Поданий позивачем виконавчий лист передбачає стягнення з Луцького об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Волинської області на її користь судового збору та належить до третьої черги погашення заборгованості. Тому, виконавши судові рішення першої, другої та третьої черги, що надійшли раніше поданого позивачем виконавчого листа, Державна казначейська служба України здійснить заходи щодо перерахування коштів на користь позивача.

Як встановлено статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частинами першою, другою статті 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частин другої-четвертої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначений Порядком № 845.

Пунктом 6 Порядку № 845 визначено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення); оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

При цьому, відповідно до статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Підпунктом 2 пункту 25 Порядку № 845 передбачено, що у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою.

Отже, діючим законодавством встановлений чіткий порядок виконання судових рішень щодо стягнення грошових коштів з державного органу - бюджетної установи.

Таким чином, виконання рішення суду від 21.05.2018 в даній справі в частині стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Луцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області судових витрат у сумі 704,80 грн. належить виключно до повноважень органів Державної Казначейської служби України та проводиться органами Казначейської служби в порядку, визначеному чинним законодавством України.

З наведених вище положень законодавчих актів вбачається, що відповідальною за виконання судових рішень щодо стягнення грошових коштів з державного органу є саме Державна казначейська служба України, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Виключно до її повноважень належить виконання рішення суду в частині стягнення судового збору на користь позивача.

Суд зазначає, що розгляд справи за позовом ОСОБА_1 було розглянуто по суті та постановлено судове рішення, яке підлягає до виконання. У даній справі сторонами були позивач ОСОБА_1 та Луцьке управління Пенсійного фонду України у Волинській області. Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області не було стороною справи, а лише виконує рішення в частині стягнення із відповідача судового збору. Тобто на даний час між позивачем та казначейською службою виникли нові спірні правовідносини в частині правомірності та черговості виконання судового рішення в частині стягнення судового збору.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Отже позивач вважаючи, що рішеннями, діями чи бездіяльністю органу Казначейської служби порушені її права, свободи або законні інтереси в частині виконання рішення суду про стягнення виконавчого збору, має право оскаржити їх в судовому порядку, шляхом подачі окремого позову

Відтак, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про виконання рішення суду в частині негайного стягнення судового збору, а відтак у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись статтями 139, 248, 256, КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про невідкладне виконання рішення суду в частині стягнення судового збору в справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Волинської області про зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Р.С. Денисюк