Рішення № 84257001, 04.09.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.09.2019 Справа № 905/906/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Харакоза К.С.,

секретар судового засідання Стрюкова А.О.,

у справі за позовом Волинського обласного центру зайнятості, м.Луцьк, Волинська область,

до відповідача Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби, м.Маріуполь, Донецька область,

про стягнення 36936,79грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Захарчук Н. В. в режимі відеоконференції

від відповідача: не з`явився

Волинський обласний центр зайнятості, м.Луцьк, Волинська область, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби, м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення 36936,79грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на підставі поданої заяви громадянину ОСОБА_1 наказом від 03.07.2017 було надано статус безробітного, та 10.07.2017 призначено виплату допомоги по безробіттю на підставі п.1,3,4 ст.22 та п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». За період перебування на обліку у центрі зайнятості ОСОБА_1 отримав 36936,79грн. за період з 10.07.2017 року по 05.01.2018 року. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 у справі №803/1068/17 (зміненим Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 року у справі №803/1068/17) старшого сержанта Скупейка ОСОБА_2 . було поновлено на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії – дозиметриста 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Сартана» ІІІ категорії (тип А) (місце дислокації – м.Павлопіль) оперативно-бойової комендатури «Сартана» Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України з 11 травня 2017. Оскільки період, з якого ОСОБА_1 був поновлений на роботі співпадає з періодом здійснення йому виплат допомоги по безробіттю, то, на підставі ч.1 ст.34, ч.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплачена допомога по безробіттю в сумі 36936,79грн. підлягає стягненню з роботодавця на користь Волинського обласного центру зайнятості.

Ухвалою суду від 24.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/906/19; справу №905/906/19 вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Повідомив, що ОСОБА_1 вже було виплачено середнє грошове забезпечення в сумі 49226,19грн. за час вимушеного прогулу, тобто за період, коли ОСОБА_1 перебував у статусі безробітного у Любешівському районному центрі зайнятості, і отримував допомогу по безробіттю, а тому стягнення заявлених позивачем коштів заподіє шкоду інтересам держави, оскільки є подвійним навантаженням на Державний бюджет України. Більш того, механізм для стягнення в подальшому з ОСОБА_1 завданої державі матеріальної шкоди на вказану суму відсутній, що унеможливлює її реальне відшкодування.

У відповіді на відзив позивач повідомляє про безпідставність викладеного у відзиві твердження, що стягнення заявлених позивачем коштів є подвійним навантаженням на Державний бюджет України, оскільки з рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 у справі №803/1068/17 вбачається, що присуджений до стягнення на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу розрахований з відрахуванням отриманої останнім допомоги по безробіттю.

Представник позивача присутній в судовому засіданні 04.09.2019 в режимі відеоконференції підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання 04.09.2019 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

03.07.2017 на підставі заяви ОСОБА_1 (а.с. 11), та відповідно до пунктів 1 ,3, 4 ст. 22, п.1 ст.23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", гр. ОСОБА_1 було надано статус безробітного та з 10.07.2017 призначено допомогу по безробіттю.

За даними позивача, за час перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю в сумі 36936,79грн., а саме: за липень 2017 - в сумі 4780,39грн., за серпень 2017 - в сумі 6736,00грн., за вересень 2017 - в сумі 6736,01грн., за жовтень 2017 - в сумі 6126,84грн., за листопад 2017 - в сумі 5757,27грн., за грудень 2017 - 6007,31грн., за січень 2018 - 792,97грн., що підтверджується Довідкою Любешівської районної філії Волинського обласного центру зайнятості (а.с. 16).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 року у справі №803/1068/17 задоволено позов ОСОБА_1 , визнано протиправним та скасовано наказ начальника Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №582-аг від 10.05.2017 «Про результати службового розслідування»; визнано протиправним та скасовано наказ начальника Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №226-ос від 10.05.2017 «По особовому складу»; поновлено старшого сержанта ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії дозиметриста 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Сартана» ІІІ категорії (тип А), (місце дислокації м. Павлопіль) оперативно-бойової комендатури «Сартана» Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України; стягнуто з Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 49 226 (сорок дев`ять тисяч двісті двадцять шість) гривень 19 копійок.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2018 року у справі №803/1068/17 змінено пункт другий резолютивної частини рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 у справі №803/1068/17, та викладено його в наступній редакції: «Поновити старшого сержанта ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії - дозиметриста 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Сартана» ІІІ категорії (тип А) (місце дислокації - м. Павлопіль) оперативно-бойової комендатури «Сартана» Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України з 11 травня 2017 року.

За змістом ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 року у справі №803/1068/17, набрало законної сили, та, у відповідності до статті 129-1 Конституції України, є обов`язковою до виконання, і створені нею наслідки не можуть не прийматися судом до уваги.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

На виконання постанови Волинського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 року у справі №803/1068/17 начальником 1 прикордонного загону полковником І.Чорнопіщук виданий наказ №7-ОС від 09.01.2018 року «По особовому складу», пунктом 2 якого поновлено на військовій службі на посаді Старшого сержанта ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії – дозиметриста другого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Сартана» ІІІ категорії (тип А) (місце дислокації м. Павлопіль) оперативно-бойової прикордонної комендатури «Сартана» з 28.12.2017 року; виплачено старшому сержанту ОСОБА_1 грошове забезпечення в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 10581,00грн. (а.с. 23).

Відповідно до ч.4 ст.35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі.

01.03.2019р. Волинський обласний центр зайнятості звернувся до відповідача з листом-притензією №124/24/03 від 01.03.2019 про відшкодування сплаченої гр. ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в розмірі 36936,79грн. (а.с. 28-29).

Донецький прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби, м.Маріуполь, Донецька область, в листі №14-2231 від 19.03.2019 року повідомив, що вимога центру зайнятості не може бути задоволена, оскільки ОСОБА_1 було виплачено середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, в сумі 49226,19грн., та стягнення заявлених позивачем коштів заподіє шкоду інтересам держави (а.с. 30).

Така відмова відповідача добровільно повернути виплачену гр. ОСОБА_1 допомогу по безробіттю стала підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно з частиною 1 статті 1 та частиною 1 статті 7 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, одним із видів такого забезпечення за Законом, зокрема, є: допомога по безробіттю.

Відповідно до частини 8 статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про зайнятість населення" безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч.1 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"; особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування (ч.2 ст.43 Закону України "Про зайнятість населення").

Відповідно до п.2 ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013р №198, центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до частини 1 статті 34 та частини 4 статті 35 Закону, якими передбачено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, а саме: Державна служба зайнятості України через її територіальні органи, яким є центр зайнятості (частина 6 стаття 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", Положення про Державну службу зайнятості, затверджене Указом Президента України від 16.01.2013, Положення про Державну службу зайнятості, затверджене Наказом Міністерства соціальної політики України від 20.01.2015 № 41).

Відповідно до п.6 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого Наказом Міністерством соціальної політики України від 15.12.2016р №1543, центральний апарат Служби, регіональні та базові центри зайнятості є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, кутові штампи та печатки із зображенням Державного Герба України, своїм найменуванням та кодом за ЄДРПОУ, інші печатки та штампи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", до роботодавців, зокрема, належать: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно із пунктами 6, 7 "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним", затвердженого 13.02.2009 року Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України №60/62, Постановою правління Пенсійного фонду України №7-1, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Згідно ст.235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Поновлення на роботі це - відновлення працівника на колишній роботі і в колишній посаді у разі його незаконного звільнення.

Питання, пов`язане з фактом поновлення на роботі, вирішується відповідно до рішення суду: видається наказ про поновлення працівника на роботі та вносяться зміни до трудової книжки працівника відповідно до пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993р №58, зокрема, визнається недійсним запис, зроблений відповідно до наказу, визнаного судом незаконним.

Матеріали справи свідчать про те, що з метою добровільного вирішення питання щодо повернення виплачених гр. ОСОБА_1 коштів у вигляді допомоги по безробіттю в позасудовому порядку, позивачем на адресу відповідача направлялась претензія №124/24/03 від 01.03.2019. Проте, вказана претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що обов`язок роботодавця відшкодувати центру зайнятості вартість послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає тільки у тому випадку, коли працівника звільнено незаконно і саме через цю подію застрахована особа втратила заробітну плату і вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Як уже зазначалось, позивачем здійснено виплату гр. ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в розмірі 36936,79грн. за період з 10 липня 2017 року по 05 січня 2018 року, яка підлягає відшкодуванню.

Судом встановлено, що у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 27.12.2017 у справі №803/1068/17 при обчисленні заробітної плати, яка підлягає стягненню за час вимушеного прогулу була відрахована допомога по безробіттю отримана ОСОБА_1 з 10.05.2017 по 26.12.2017 в розмірі 32247,51грн.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вищевикладені вимоги правових норм, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені правомірно.

Заперечення відповідача спростовуються вищенаведеними нормами законодавства та встановленими обставинами.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача виплаченої допомоги по безробіттю гр. ОСОБА_1 у розмірі 36936,79грн. є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 42, 73, 86, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Волинського обласного центру зайнятості, м.Луцьк, Волинська область, до відповідача Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби, м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення 36936,79грн., – задовольнити.

Стягнути з Донецького прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина 9937) адреса: 87521, Донецька область м.Маріуполь, вул.Гагаріна, б. 150 А, код ЄДРПОУ 14321726) на користь Волинського обласного центру зайнятості (адреса: 43025, Волинська область, м.Луцьк, вул. Б.Хмельницького, б. 3 А; р/р 37174300901001 в ГУДКСУ Волинської області, МФО 803014, код ЄДРПОУ 05427482) 36936,79грн. виплаченої допомоги по безробіттю ОСОБА_1 ; 1921,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 04.09.2019 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2019 року.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі http://dn.arbitr.gov.ua.

Суддя К.С. Харакоз