Ухвала суду № 84256918, 09.09.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" вересня 2019 р. м. Київ Справа № 911/268/18

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючого судді Янюк О.С., судді Ейвазової А.Р., судді Карпечкіна Т.П., за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Білоцерківської міської ради Київської області про ухвалення додаткового рішення у справі №911/268/18

за позовом Білоцерківської міської ради Київської області

до 1) Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «БілоцерківМАЗ», м.Біла Церква Київської області

за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1) Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс», м.Біла Церква Київської області;

2) Головне управління Держгеокадастру у Київській області, м.Київ;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3) Фурсівська сільська рада Київської області

про визнання недійсним та скасування розпорядження, договору купівлі-продажу, держаного акту та скасування рішення про державну реєстрацію

За участю представників від:

позивача (заявника): Геращенко А.П. (довіреність від 21.05.2019 №1719/01-07);

відповідача-1: не з`явився;

відповідача-2: Здоровєйщева Т.Ю. (протокол загальних зборів учасників від 19.09.2018 №112, статут);

третьої особи-1: не з`явився;

третьої особи-2: не з`явився;

третьої особи-3: Бондаренко Л.М. (довіреність від 06.02.2019 №184/02.14)

ВСТАНОВИВ:

09.02.2018 Білоцерківська міська рада Київської області (далі-заявник, Міська рада) звернулась до Господарського суду Київської області (далі - суд) із позовом до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області (далі – відповідач-1, Білоцерківської РДА), Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «БілоцерківМАЗ» (далі – відповідач-2, ТОВ «НВП «БілоцерківМАЗ»), в якому просила:

визнати недійсним та скасувати розпорядження Білоцерківської РДА від 26.03.2004 №104 «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення»;

визнати недійсним та скасувати договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 02.04.2004, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського місткого нотаріального округу Шелудченко О.В. за реєстром №327;

визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку для обслуговування існуючої виробничої бази серії ЯЕ №588347, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020732200004 від 27.05.2007, виданого ТОВ «НВП «БілоцерківМАЗ»;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 28123113 від 08.02.2016 та запис про право власності №13155581 від 04.02.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ТОВ «НВП «БілоцерківМАЗ» на земельну ділянку площею 0,1133га за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 4а, кадастровий номер 3220488300:01:001:0007;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 28121816 від 08.02.2016 та запис про право власності №13154923 від 04.02.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ТОВ «НВП «БілоцерківМАЗ» на земельну ділянку площею 4,3286га за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 4а, кадастровий номер 3220488300:01:001:0260. Судові витрати покласти на відповідачів.

Рішенням суду від 30.08.2018, яке залишено в силі постановами Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2019, позовні вимоги Міської ради задоволено частково, визнано недійсним та скасовано розпорядження Білоцерківської РДА від 26.03.2004 №104 «Про продаж земельних ділянок несільськогосподарського призначення», договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 02.04.2004, державний акт на право власності на земельну ділянку для обслуговування існуючої виробничої бази серії ЯЕ №588347, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020732200004 від 27.05.2007, виданого ТОВ «НВП «БілоцерківМАЗ». В іншій частині позовних вимог - скасування державної реєстрації відповідних записів, судом було відмовлено.

23.08.2018 засобами поштового зв`язку до суду звернулась Міська рада із заявою №2876/01-07 від 20.08.2019 (вх. №16202/19 від 27.08.2019) про ухвалення додаткового рішення у справі №911/268/18, у якій просить суд:

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №28123113 від 08.02.2016 та запис про право власності №13155581 від 04.02.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ТОВ «НВП «БілоцерківМАЗ» на земельну ділянку площею 0,1133га за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 а, кадастровий номер 3220488300:01:001:0007;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №28121816 від 08.02.2016 та запис про право власності №13154923 від 04.02.2016 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ТОВ «НВП «БілоцерківМАЗ» на земельну ділянку площею 4,3286га за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 а, кадастровий номер 3220488300:01:001:0260.

Заяву обґрунтовує тим, що рішення суду у даній справі набрало законної сили, проте не може бути виконано, оскільки у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку, відсутні відомості щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220488300:01:001:0017, яка у свою чергу була поділена на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220488300:01:001:0260 та 3220488300:01:001:0007 та записи якої містяться у відповідному кадастрі.

Ухвалою суду від 30.08.2019 зазначену заяву призначено до розгляду у судове засідання на 09.09.2019.

У судове засідання представники відповідача-1 та третьої особи-2 не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином та своєчасно, а тому ураховуючи положення ч.4 ст.244 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) суд визнав за можливе розглянути відповідну заяву про ухвалення додаткового рішення без участі останніх. Крім того, у судове засідання не з`явився представник КП «БМР «Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс» (третя особа-1), проте подав до суду заяву від 06.09.2019 №292/02/2019 про розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі, яку суд з урахуванням положень ст.42 ГПК України визнав за можливе задовольнити.

Під час судового засідання представник позивача підтримав свою заяву та просив її задовольнити.

Представники відповідача-2 проти прийняття додаткового рішення заперечив з підстав, викладених у своїх заперечення від 06.09.2019 №05/284. Зокрема зазначив, що додаткове рішення – засіб виправлення неповноти судового рішення. При цьому неповнота судового рішення шляхом прийняття додаткового рішення не може бути виправлена щодо позовних вимог, з яких судом прийнято рішення.

Представник третьої особи-3 скористався своїм правом та надав письмові пояснення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення від 06.09.2019 №1169/02-14. Зокрема, зазначив, що господарським судом ухвалено рішення щодо всіх вимог позивача, а тому відсутні правові підстави передбачені ст.244 ГПК України для ухвалення додаткового рішення. Вказує, що позивач просить суд ухвалити додаткове рішення, а фактично – задовольнити позовну вимогу про скасування рішення про державну реєстрацію речового права щодо якої наявне рішення судів. Просить у задоволені заяви відмовити.

Розглянувши заяву Міської ради та додані до неї матеріали, заслухавши учасників справи суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, за загальним правилом, у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі, процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Тобто, додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.

Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 №923/631/15.

Як зазначалось вище, заявник просить суд ухвалити додаткове рішення в частині позовних вимог - скасування державної реєстрації. Проте, із змісту рішення суду від 30.08.2018, яке підтримано судами апеляційної та касаційної інстанції, вбачається, що зазначені вимоги судом розглянуті та по ним було прийнято відповідне рішення. Інших обставин та доказів на їх обґрунтування учасниками справи суду надано не було.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що останнім були розглянуті та вирішені усі заявлені вимоги, а у заяві про ухвалення додаткового рішення Міська рада фактично просить суд змінити рішення суду в частині вимог скасування державної реєстрації, що, в свою чергу, виходить за межі правового регулювання ст.244 ГПК України.

Ураховуючи зазначене, заява Міської ради про ухвалення додатково рішення суду є безпідставною, недоведеною та такою що не підлягає задоволенню.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ч.ч.1,2 ст.18 ГПК України).

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено поняття державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.1,2 ч.1 ст.4 цього Закону державній реєстрації прав підлягає право власності та речові права, похідні від права власності.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі: державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п.п.8, 9 ч.1 ст.27 зазначеного Закону).

Частиною 2 ст.26 Закону встановлено, зокрема, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У разі скасування судом документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 року, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.

Отже, державна реєстрація не є способом набуття права власності, а є лише засобом підтвердження фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі визначених законом документів.

Водночас, у разі порушення, невизнання або оспорювання цивільного права заявник не позбавлений права їх захисту у судовому порядку.

Керуючись ст.ст.18, 234-235, 244 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Білоцерківській міській раді Київської області в задоволенні заяви від 20.08.2019 №2876/01-07 про прийняття додаткового рішення у справі № 911/268/18.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ч. 1 ст. 235 ГПК України з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст.ст. 255-257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.

Головуючий суддя О.С. Янюк

Суддя А. Р. Ейвазова

Суддя Т. П. Карпечкін

Повний текс ухвали складений 16. ІНФОРМАЦІЯ_1