Рішення № 84256723, 04.09.2019, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2019 р. Cправа № 902/418/19

за позовом:Фізичної особи підприємця Золотова Михайла Вікторовича ( АДРЕСА_1 )

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Ферма "Органік Плюс" (вул. Пирогова,37, м. Вінниця, 21100)

про стягнення 140937,5 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Резніченко Ю.В.

Представники сторін не з`явились

В С Т А Н О В И В :

22.05.2019 р. до Господарського суду Вінницької області надійшов позов Фізичної особи підприємця Золотова Михайла Вікторовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Ферма "Органік Плюс" про стягнення 140937,5 грн.

Ухвалою суду від 27.05.2019 р. відкрито провадження у справі № 902/418/19. Визначено, що розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено розгляд справи по суті на 24.06.2019 р.

Ухвалою суду від 24.06.2019 р. визначено про перехід розгляду справи № 902/418/19 за правилами загального позовного провадження. Продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/418/19 на 30 днів. Призначено підготовче судове засідання на 14.08.2019 р.

Ухвалою суду від 14.08.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/418/19 для судового розгляду по суті на 04.09.2019 р.

На визначену дату судом 04.09.2019 р. представник позивача не з`явився, при цьому, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 14.08.2019 р., при цьому судом враховано заяву останнього, про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, при цьому згідно інформації отриманої з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, адресована відповідачу ухвала від 14.08.2019 р. значиться "Відправлення вручене: особисто".

Зважаючи на вищевикладене, судом при неявці відповідача в судове засідання враховується наступне.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, ч.2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13,74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

У зв`язку з неявкою в судове засідання представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

14.05.2018 р. між Фізичною особою підприємцем Золотовим Михайлом Вікторовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біо Ферма "Органік Плюс" було укладено договір поставки № 125/д.

Відповідно до умов договору постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити продукцію - органічне рідке добриво "VITERI" зі складу постачальника, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах визначених цим договором прийняти та оплатити продукцію згідно накладної.

Якісні і кількісні характеристики продукції, строки її поставки зазначаються у накладній, яка є невід`ємною частиною цього договору ( п.п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, постачальник відвантажує продукцію за ціною, яка зазначена у виставленому рахунку постачальника. Досліджені зразки продукції оплачуються покупцем окремо згідно калькуляції, розробленої постачальником і погодженої з покупцем.

Пунктом 5.1. договору між сторонами було погоджено, що розрахунок за цим договором між постачальником і покупцем проводиться шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника у сумі згідно виставленого рахунку протягом двох банківських днів від дня отримання покупцем такого рахунку.

14.05.2019 р. позивачем було виставлено відповідачу рахунок - фактуру № 125/р на оплату за товар органічне рідке добриво "VITERI" на суму 137 500,00 грн.

Як встановлено матеріалами справи позивачем відповідно до видаткової накладної № 125/н від 17.05.2019 р. було поставлено відповідачу товар - органічне рідке добриво "VITERI" на суму 137 500,00 грн.

Дана видаткова накладна обопільно підписана між сторонами та скріплена зі сторони відповідача печаткою.

Позивач зокрема зазначає, що разом із видатковою накладною відповідачу було передано рахунок на оплату за поставлений товар.

З огляду на зазначене, відповідач зобов`язаний був оплатити вартість поставленого товару не пізніше 19.05.2018 р. включно, однак на даний час цього не зробив, чим порушив своє грошове зобов`язання за договором.

Непроведення розрахунків спонукало позивача звернутись з позовом до суду про стягнення заборгованості.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами договору між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної та своєчасної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду жодних доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості в розмірі 137 500,00 грн в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Судом також розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідача 4 125, 00 грн 3 % річних.

Пунктом 2 ст.625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що умовами договору а саме п. 5.1. між сторонами було погоджено, що розрахунок за цим договором між постачальником і покупцем проводиться шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника у сумі згідно виставленого рахунку протягом двох банківських днів від дня отримання покупцем такого рахунку.

Оскільки, позивачем стверджується та не заперечується відповідачем рахунок на оплату було передано останньому 17.05.2018 р. в день отримання товару відповідно до видаткової накладної від 17.05.2018 р., тому кінцевий термін розрахунку відповідно до умов договору становить 19.05.2018 р. включно. Суд зауважує, що відповідно до ст. 116 ГПКУкраїни - перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН", дійшов висновків про часткове задоволення даної вимоги, а саме до задоволення підлягає сума 3 % річних в розмірі 3910,27 грн за період з 20.05.2018 р. по 30.04.2019 р. За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Крім того, суд зауважує, що матеріали справи не містять ні відзиву, ні письмового пояснення з долученням відповідних доказів, в яких би відповідач вказав власну процесуальну позицію щодо поданого позову.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо Ферма "Органік Плюс" (вул. Пирогова,37, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 40196140) на користь Фізичної особи підприємця Золотова Михайла ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 137 500,00 грн заборгованості, 3 910,27 грн 3 % річних та 2 121,15 грн витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 16 вересня 2019 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим

1 - до справи

2 - позивачу ( АДРЕСА_1

3 - відповідачу (вул. Пирогова,37, м. Вінниця, 21100)