Ухвала суду № 84256307, 16.09.2019, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення зустрічної позовної заяви

16.09.2019м. ДніпроСправа № 904/2834/19

Суддя Бєлік В.Г. , розглянувши матеріали

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Чеське спільне підприємство "НІКОЛЬ ІНДАСТРІ", Дніпропетровська область, м. Синельникове

до Приватного підприємства "АДОНІС", м. Дніпро

про визнання недійсними видаткової накладної та товарно-транспортної накладної

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Адоніс" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКО-ЧЕСЬКЕ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НІКОПОЛЬ ІНДАСТРІ" заборгованість у розмірі 88 847,03 грн. за договором поставки № 23/03-17 від 23.03.2017 року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2019 року позовну заяву Приватного підприємства "Адоніс" залишено без руху та надано позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати належні докази надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу.

15.07.2019 року від Приватного підприємства "Адоніс" до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від 15.07.2019 року про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2019 року, а саме позивач надав належні докази надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 23/03-17 від 23.03.2017 року, а саме відповідачем не сплачено вартість поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 16.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

10.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-Чеське спільне підприємство "НІКОЛЬ ІНДАСТРІ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з зустрічною позовною заявою до Приватного підприємства "Адоніс" та просить:

- визнати недійсними видаткову накладну № 1326 від 07.06.2018 та товарно-транспортну накладну № 1148 від 07.06.2018.

За приписами ч.1 ст.176 Господарського процесуального кодексу України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.176 Господарського процесуального кодексу України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа; дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження; строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Згідно зі ст.177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до ч.1 ст.176 Господарського процесуального кодексу України у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати: 1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; 2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.

Частинами 1, 2 ст.182 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об`єднання справ і роз`єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначені права та обов`язки учасників справи, серед яких зокрема, учасники справи мають право: знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (п.1, п.3 ч.1 ст.42); учасники справи зобов`язані зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п.6 ч.2 ст.42).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

За приписами статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу (частини 1-4 ст.180).

Згідно частини 5 ст.180 Господарського процесуального кодекс України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі (ч.8 ст.165 ГПК України).

Таким чином, з урахуванням викладених норм права зустрічну позовну заяву Відповідач мав право подати у строк, встановлений судом.

Ухвалою суду від 16.07.2019 було встановлено строк до 15.08.2019 на подачу відзиву на позовну заяву. Тобто, відповідач мав право на подачу зустрічного позову саме до 15.08.2019.

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКО-ЧЕСЬКЕ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НІКОПОЛЬ ІНДАСТРІ" 25.07.2019 отримало ухвалу суду від 16.07.2019, що підтверджується наявним у справі повідомленням про вручення поштового відправлення, 14.08.2019 подало до суду відзив на позовну заяву, тоді як зустрічний позов подано до суду 10.09.2019.

Отже, зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКО-ЧЕСЬКЕ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НІКОПОЛЬ ІНДАСТРІ" подана з порушенням строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом для звернення до суду з такою позовною заявою.

В зустрічній позовній заяві ТОВ "УКРАЇНСЬКО-ЧЕСЬКЕ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НІКОПОЛЬ ІНДАСТРІ" просило про поновлення пропущеного процесуального строку.

Проте, суд відмовляє в задоволенні даної вимоги, з огляду на те, що не наведено поважних причин та не надано доказів їх наявності.

Крім того, ТОВ "УКРАЇНСЬКО-ЧЕСЬКЕ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НІКОПОЛЬ ІНДАСТРІ" в зустрічній позовній заяві просило відстрочити сплату судового збору.

В обґрунтування вимог щодо відстрочення салати судового збору ТОВ "УКРАЇНСЬКО-ЧЕСЬКЕ СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "НІКОПОЛЬ ІНДАСТРІ" зазначає про тяжкий фінансовий стан.

Суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні вимоги про відстрочення сплати судового збору з наступних підстав.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого ст. 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду, зокрема, щодо сплати судового збору.

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

У розгляді питань, пов`язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі (п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

В контексті статті 8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення та звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. До того ж, ця стаття містить виключний перелік підстав для розстрочення/відстрочення сплати судового збору.

Дослідивши дану вимогу, суд зазначає, що у зв`язку з поверненням зустрічної позовної заяви, вимога щодо відстрочення сплати судового збору підлягає відмові.

Згідно з ч.6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

З огляду на викладене, зустрічна позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 164, 172, п. 1, ч.5 ст. 174, ч.5 ст. 180, ст.ст. 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути зустрічну позовну заяву і додані до неї документи .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 16.09.2019.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Додатки: на 9-ти аркушах.

Суддя В.Г. Бєлік