
Справа 336/3900/19
провадження 3/336/1239/2019
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 вересня 2019 р. м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дмитрюк Оксана Вікторівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , громадянки України, тимчасово не працюючої, проживаючої: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 130 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
13.06.2019 року о 03 год. 37 хв. ОСОБА_1 по вул. Пархоменка біля будинку № 18 в м. Запоріжжі керувала автомобілем «DAEWOO LANOS», д.н. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, підвищена жвавість ходи, мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у медичному закладі відмовилася в присутності свідків, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України, згідно якого водій зобов`язаний на вимогу робітника поліції пройти у встановленому законом порядку медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.
Справа призначалася до судового розгляду на 27.06.2019 р., 12.07.2019 р., 03.09.2019 р. 10.09.2019 р..
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що транспортним засобом 13.06.2019 р. вона не керувала, коли під`їхав автомобіль поліції, вона у якості пасажира перебувала в салоні автомобіля «DAEWOO LANOS», д.н. НОМЕР_2 . До будинку № 18 по вул АДРЕСА_2 м.Запоріжжі ОСОБА_1 доїхала разом з подругою, яка і перебувала за кермом, але на той час, коли прибули співробітники поліції, пішла додому, щоб взяти ключ для консервування.
Захисник ОСОБА_1 – адвокат Козлов О.Ю. просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а також невірною кваліфікацією її дій.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та доводи її представника, вивчивши матеріали справи, суд, вважає ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
КУпАП визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних та токсичних речовин.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 13.06.2019 року серії ОБ № 140909, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків, інші відомості, необхідні для вирішення справи, тобто всі необхідні відомості, які визначені законом. Зокрема він складений за відмову ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, що згідно ст. 130 КУпАП є самостійним складом правопорушення.
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, і хоча не викликались в судове засідання, проте суддею не встановлено підстав ставити під сумнів такі пояснення, оскільки присутність даних свідків при складанні протоколу чітко відображена на відеозапису правопорушення;
- відеозаписом правопорушення, яким спростовані доводи ОСОБА_1 про те, що транспортним засобом вона не керувала, а автомобіль, на час прибуття співробітників поліції, знаходився в нерухомому стані. Крім того на відео зафіксовано відмову особи, яка притягається до відповідальності, від проходження огляду на стан сп`яніння.
Таким чином, у суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні нею адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, вчинена особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Згідно положень ст. 23 КУПАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до п. 28 ч. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, згідно до якого позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Оплатне вилучення транспортного засобу може бути є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Диспозицією ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22.02.2019 року, ОСОБА_1 визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.04.2019 року, ОСОБА_1 визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення власником транспортного засобу «DAEWOO LANOS», д.н. НОМЕР_2 , є ОСОБА_4 .
За таких обставин ОСОБА_1 не мала права керувати транспортними засобами, таким чином, суд приходить до висновку, що остання керувала транспортним засобом «DAEWOO LANOS», д.н. НОМЕР_2 , власником якого вона не являється, як інша особа, яка не мала право керувати транспортним засобом.
На підставі викладеного, з урахуванням характеру скоєного правопорушення, особи ОСОБА_1 , приймаючи до уваги ступінь її вини, відсутність обставин, що пом`якшують адміністративну відповідальність та інші вимоги ст. 33 КУпАП, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винну адміністративного стягнення у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Сплаті у відповідності до ст. 40-1 КУпАП підлягає судовий збір у встановленому п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року розмірі.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 3 ст. 130, 268, 279, 280, 283-285, 294 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Визнати ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 40800,00 (сорок тисяч вісімсот) гривень в дохід держави (розрахунковий рахунок 31119149008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, одержувач коштів: ГУК у Запорізькій області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, призначення – адміністративні штрафи з метою забезпечення безпеки дорожнього руху) без позбавлення права керування транспортними засобами, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири гривні) 20 коп. в дохід держави (розрахунковий рахунок 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, одержувач коштів: ГУК у м. Києві, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, призначення – судовий збір).
Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги в Запорізький апеляційний суд через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.
Роз`яснити правопорушнику, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а саме 81600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.В. Дмитрюк
Строк пред`явлення виконавчого документа “___”___ 20___рік
Постанова набрала законної сили “___”___ 20___рік
Дата видачі постанови “___”___ 20___рік
Судове рішення № 84255253, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 10.09.2019. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 336/3900/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: