Ухвала суду № 84252789, 13.09.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/14934/19

Провадження № 1-кс/643/5952/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2019 слідчий суддя Московського районного суду м. Харкова Скотар А.Ю., за участю секретаря Ширіної Я.В., прокурора Мусієнка В., адвоката Назаренко Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Харкові клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, погоджене прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням злочинів у сфері службової діяльності прокуратури Харківської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42019220000000593 від 06.09.2019 за ч. 3 ст. 368 КК України відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Білопілля Сумської області, громадянина України, освіта вища, за спеціальністю правознавець, одруженого, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимого, працюючого на посаді заступника начальника відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Харківській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин: 04.05.2019 ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов`язки заступника начальника відділу поліції – начальника слідчого відділу Індустріального ВП ГУНП в Харківській області, вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220530001139 відомості за заявою ОСОБА_4 щодо нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та доручив проведення досудового розслідування слідчому СВ Індустріального ВП ГУНП в Харківській області Романченко К.С.

Далі ОСОБА_1 , всупереч вимогам Конституції України, Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Національну поліцію», функціональних обов`язків, 03.07.2019, знаходячись у приміщенні Індустріального ВП ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Луї Пастера, буд. 16-А, вступив у позаслужбові відносини з адвокатом ОСОБА_5 . – ОСОБА_7 та пред`явив останньому вимогу про необхідність надати йому неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 2000 доларів США за сприяння у зміні кваліфікації дій ОСОБА_5 у суді з ч. 1 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 128 КК України та не чинити перешкод в укладенні угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні.

Після направлення 04.07.2019 обвинувального акту до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова стосовно ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, діючи умисно, з використанням службового становища ОСОБА_1 , у період з липня по серпень 2019 року, точні дати та часу у ході досудового розслідування не встановлені, неодноразово дзвонив адвокату Ринчаку В.І. та пред`являв вимоги у необхідності надання йому, ОСОБА_1 , неправомірної вигоди у виді грошових коштів у сумі 2000 доларів США.

На початку вересня 2019 року, точної дати та часу у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 вчергове подзвонив ОСОБА_7 та у категоричній формі висунув останньому вимогу надання йому неправомірної вигоди у виді грошових коштів у сумі 2000 доларів США за сприяння у перекваліфікації дій ОСОБА_5 у суді з ч. 1 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 128 КК України та не чинити перешкод в укладенні угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12019220530001139.

Будучи поставленим в умови, за яких відмова від надання неправомірної вигоди зашкодить законним правам та інтересам ОСОБА_5 , адвокат Ринчак В.І. погодився на вимогу ОСОБА_1 .

Водночас, усвідомлюючи протиправність наведених вище вимог ОСОБА_1 , адвокат Ринчак В.І. 06.09.2019 з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_1 звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою, після чого дії, які адвокат ОСОБА_7 вчиняв за вказаним фактом, здійснювалися під контролем правоохоронних органів.

11.09.2019, о 10:30, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, діючи умисно, з використанням наданого ОСОБА_1 службового становища, зустрівся з адвокатом ОСОБА_8 І. на перехресті вулиць Алчевської та Весніна у м. Харкові, та знов висунув останньому вимогу надання йому неправомірної вигоди у виді грошових коштів у сумі 2000 доларів США за сприяння у перекваліфікації дій ОСОБА_5 у суді з ч. 1 ст. 121 КК України на ч. 1ст. 128 КК України та не чинити перешкод в укладенні угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12019220530001139.

Цього ж дня, о 17:52, ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, діючи умисно, з використанням наданого ОСОБА_1 становища, зустрівся з ОСОБА_7 у кафе «Farsh» за адресою: м. Харків, пр. Науки, 7-В, де адвокат ОСОБА_7 на пред`явлену раніше ОСОБА_1 вимогу, виконуючи вказівку останнього, о 18:00 надав, поклавши у сумку ОСОБА_1 , неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 50000 грн за сприяння ОСОБА_1 у перекваліфікації дій ОСОБА_5 у суді з ч.1 ст. 121 КК України на ч. 1 ст. 128 КК України та не перешкоджання в укладенні угоди про примирення між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12019220530001139.

Після цього злочинні дії ОСОБА_1 були припинені працівниками правоохоронного органу та останній був затриманий в порядку ст.208 КПК України.

12.09.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, поєднане з вимаганням.

Слідчий, посилаючись на вагомість доказів вчинення ОСОБА_1 тяжкого злочину у сфері службової діяльності з використанням владних повноважень, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10-ти років та законодавчу заборону застосовувати за вчинення вказаного злочину звільнення від відбування покарання з випробуванням, наполягає на існуванні передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, на що вказує тяжкість вчиненого злочину, впливу на свідків шляхом схилення до зміни показань на свою користь, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чому може сприяти досвід та зв`язки у правоохоронних органах, обізнаність у методах та тактиці проведення досудового розслідування, що може чинити тиск на слідство та суд та просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

При цьому, посилаючись на вчинення ОСОБА_1 тяжкого корупційного злочину, яке створює в очах громадян негативне враження безвладдя, безкарності та хабарництва, враховуючи суспільно-політичну ситуацію в державі та необхідність дієвої боротьби з корупцією, при вирішенні питання щодо розміру застави прокурор просить визначити її розмір понад 80-т розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 250 таких прожиткових мінімумів, а також покласти на підозрюваного певні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

В суді прокурор підтримав заявлене клопотання та дав пояснення відповідно до викладених в ньому обставин.

Підозрюваний вину у інкримінованому йому злочині не визнав, зазначивши, що жодного злочину не вчиняв. Послався на необґрунтованість та абсурдність підозри, в якій йдеться про вимагання коштів за дії, які він перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов`язки заступника начальника відділу поліції – начальника слідчого відділу Індустріального ВП ГУНП в Харківській області, не міг вчинити, бо вони знаходяться поза його службових повноважень. Тим більше, що основний свідок у справі – адвокат Ринчак В.І. – цілком обізнаний у цьому. До описаних в пред`явленій підозрі обставин не має жодного відношення, походження виявлених та вилучених з його сумки коштів йому невідоме. Враховуючи, що наміру переховуватись від правоохоронних органів чи вчиняти інші дії, зазначені слідчим як ризики, яким має запобігти запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не має, а навпаки готовий співпрацювати зі слідством з метою доведення своєї невинуватості просить обрати більш м`яку, ніж запропонована прокурором, міру запобіжного заходу. В разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у розмірі, що не перевищує граничний розмір, передбачений КПК України.

Захисник підтримав думку підзахисного та зауважила, що останній одружений, має на утриманні малолітню дитину 2017 р.н., за місцем реєстрації характеризується виключно позитивно, тривалий час з сім`єю мешкає у м. Харкові, де й працює. Враховуючи відсутність наміру чинити будь-які перешкоди слідству чи переховуватись від нього, просить відмовити в задоволенні клопотання та обрати відносно свого підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, за необхідності – цілодобового.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне: ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні злочину, яких класифікується як тяжкий і передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, раніше не судимий, має реєстрацію в населеному пункті Сумської області, проте фактично мешкає разом з дружиною та малолітньою дитиною в м. Харкові, де на момент затримання працює заступником начальника відділу розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Харківській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання переліченим в даній статті ризикам.

Частина 2 даної статті вказує, що підставою застосування запобіжного заходу є, крім іншого, наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Прокурор просить застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність підстав, передбачених ст. 177 КПК України, а саме обґрунтованої підозри та ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідка, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею мають встановлюватись: наявність обґрунтованої підозри, існування хоча б одного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 178 КПК України при обранні запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Дослідивши надані сторонами кримінального провадження матеріали, оцінивши в сукупності всі обставини, взявши до уваги дані, що характеризують особистість підозрюваного, врахувавши кваліфікацію кримінального правопорушення та конкретні обставини його скоєння, суд вважає, що прокурором доведена наявність обґрунтованої, на даному етапі розслідування, підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на що вказують перелічені в клопотання та додані до нього докази, закріплені в процесуальних документах.

Враховуючи позицію підозрюваного щодо невизнання обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу з його боку на свідків, з якими наразі не проведено всіх необхідних слідчих дій, існує.

Разом з тим, ризики переховування від органів досудового розслідування та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на думку слідчого судді, прокурором не доведені. На відсутність ризику переховування вказує, перш за все, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місті постійного проживання, а саме наявність родини й утриманців в особі малолітнього сина та дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, наявність постійного місця роботи, а лише тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 368 КК України не є беззаперечною підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу, так як має враховуватись в сукупності з іншими обставинами.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не конкретизований ні прокурором, ні слідчим. Досвід підозрюваного, знання тактики та методів проведення досудового розслідування, на що посилається прокурор, не можуть сприйматись як ризики перешкоджання кримінальному провадженню, так як не передбачають невиконання процесуальних обов`язків, забезпечення виконання яких є метою запобіжного заходу. Тиск на слідство та суд, в разі їх прояву, може свідчити про вчинення іншого кримінального правопорушення, а не про перешкоджання даному кримінальному провадженню.

До того ж прокурор не позбавлений можливості з метою мінімізування даного ризику застосувати заходи, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 131 КПК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прокурором доведено існування одного з перелічених в клопотанні ризиків, а саме ризику незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків, проте недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання даному ризику прокурором, на думку суду, не доведена.

Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Частина 4 ст. 194 КПК України вказує, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З погляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вбачає можливим застосувати до останнього такий запобіжний захід, як домашній арешт.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 309, 372, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42019220000000593 від 06.09.2019 за ч. 3 ст. 368 КК України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнивши останнього з під варти в залі суду.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, поклавши на останнього обов`язки у вигляді:

-заборони залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 20:00 до 07:00 години;

-заборони залишати межі м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-заборони спілкуватись з свідками у даному кримінальному провадженні без присутності слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця роботи;

-прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора чи органу досудового розслідування;

-здати на зберігання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала діє протягом 2-х місяців з моменту її постановлення, але не більше строку досудового розслідування і може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А.Ю. Скотар